Ісламський погляд на інтимні стосунки

Ісламський погляд на інтимні стосунки

Ісламський погляд на інтимні стосунки

نظرة الإسلام للجنس باللغة الأوكرانية

 

 

Д-р Абд ар-Рахман ібн аль-Карім аш-Шиха

د. عبد الرحمن بن عبد الكريم الشيحة

 

 

Переклад та адаптація українського тексту

EUROPEAN ISLAMIC RESEARCH CENTER (EIRC)

المركز الأوروبي للدراسات الإسلامية

& Вадим Дашевський

Перевірка:

Андрій Шистєров

 

WWW.ISLAMLAND.COM

 

 

 

Вступ

З іменем Аллаха Милостивого, Милосердного

Хвала Аллаху – Господу світів, мир і благословення Аллаха нашому пророку Мухаммаду, членам його родини і всім його сподвижникам!

Воістину, іслам розглядає статевий потяг як одне з людських бажань, яке має бути вдоволене, і, навіть, схвалює та заохочує до нього, якщо це відбувається в межах законів Всевишнього Аллаха. Вдоволення цього інстинкту не варто уникати і цуратися, адже він не є чимось брудним.

Всевишній Аллах (Святий Він та Великий) сказав: “Людям видається прекрасною любов до задоволень, які приносять жінки, сини, накопичені кінтари золота і срібла, прекрасні коні, худоба та посіви. Такою є тимчасова насолода земного життя, тоді як у Аллаха – краще місце для повернення”. (3:14)

Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: “Мені була дана любов до жінок і пахощів, а втіхою моїх очей була зроблена молитва”.[1]

Іслам, як релігія, яка відповідає здоровій, уродженій природі людини, і яка звертає увагу на всі її потреби та бажання, забороняє повне утримання від вдоволення цього інстинкту. Але його треба втамовувати згідно з положеннями Шаріату, які забезпечують задоволення усіх людських потреб здоровим і правильним чином, а не шляхом дикості, ненависті та хоті. Цей інстинкт може бути причиною того, що люди потраплять до Пекла, якщо будуть втамовути його незаконним шляхом, який суперечить Шаріату Всевишнього Аллаха. 

Повідомляється, що Абу Хурейра (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: “Якось Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) запитали про те, що більше за все сприяє входженню людей до Раю? І він відповів: “Страх перед Аллахом і добрий норов”. Потім його запитала про те, що є причиною потрапляння людей до Пекла, і він сказав: “Язик і статеві органи”.[2]

У цій невеликій книзі ми спробуємо дізнатись про погляд ісламу на питання вдоволення статевого потягу, і як зі звичайного бажання він перетворюється на поклоніння, за яке мусульманин отримає нагороду так само, як і за будь-яке інше благе діяння.

Повідомляється, що Абу Зарр (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "(Одного разу) люди сказали: "О Посланець Аллаха, той, хто має великі багатства, отримає (всю) винагороду, (адже) моляться вони так само, як і ми, і постять так само, як і ми, але вони ще й роздають милостиню з надлишків свого майна!" (У відповідь на це Пророк (мир йому і благословення Аллаха,) сказав їм: "А хіба не визначив Аллах і вам того, з чого ви (могли б) давати милостиню? Воістину, кожне промовляння слів "Слава Аллаху" (Субхан Аллаг) – милостиня, і слова "Аллах Великий" (Аллагу Акбар) – милостиня, і слова "Хвала Аллаху" (Аль-Хамду лі-Лляг) – милостиня, і слова "Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллаха" (Ля іляга ілля-Ллаг) – милостиня, і спонукання до схвалюваного – милостиня, утримання від осудливого – милостиня і (навіть) статеві зносини (з дружиною) "буд’"[3] - це милостиня!" Вони запитали: "О Посланець Аллаха, хіба за те, що хтось з нас вдовольнить своє бажання, отримає нагороду?!"(У відповідь) він сказав: "Скажіть мені, хіба не вчинить гріх той, хто задовольнить (свою пристрасть) забороненим шляхом? Але так само, якщо він зробить це дозволеним шляхом, йому буде нагорода!"

Воістину, іслам заохочує до шлюбу. Це – єдиний правильний спосіб, через який мусульманин може вдовольнити свій статевий потяг.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Молодь! Якщо хтось з вас може (фізично і матеріально) одружитись, то нехай одружується, адже це допоможе йому потупляти погляд і уникати розпусти. А той, хто не здатний одружитись, нехай постує, так він зможе втамувати хтивість".[4]

Іслам розглядає шлюб як необхідність, закладену в природу людини для досягнення душевного і фізичного спокою. Що ж стосується суспільства, то шлюб розвиває в ньому любов, милосердя і альтруїзм. Що ж стосується людини як виду, то шлюб зберігає можливість продовження роду. Якщо ми говоримо про людину і про все, що з нею пов'язано, то шлюб веде до непорочності, стабільності, гідності і шляхетності, як загалом, так і зокрема. Тому відмова від шлюбу є відмовою від усіх цих чеснот, виходом проти законів природи (які встановив Творець) і суспільства, які ґрунтуються на уродженій якості людини.

Шлюб в ісламі – це стабільність, а також душевна і тілесна гармонія між чоловіком та дружиною.

Всевишній Аллаха (Святий Він та Великий) у Своїй Книзі сказав: “Серед Його знамень – те, що Він створив вам дружин із вас самих, щоб ви знаходили в них спокій, і встановив між вами любов і милосердя. Воістину, в цьому – знамення для людей, які думають!” (30:21)

Шлюб піклується про гідність подружжя і захищає їх від потрапляння у тенета розпусти.

Всевишній Аллах (Святий Він та Великий) сказав: “Вони – наче одяг для вас, а ви – наче одяг для них”. (2:187)

І незважаючи на це, існують люди із понівеченою, морально розкладеною вродженою природою, які в цьому питанні чинять опір ісламу. Вони закликають до так званої "свободи" статевих відносин, яка не регулюється жодними законами або релігійними нормами. Однак послідовники ісламу вище того, аби бути схожими на тварин, котрі задовольняють свої статеві потреби як, де і з ким завгодно. Наскільки ж великий і огидний гріх тих, хто має статеві відносини із людиною, яка для нього є забороненою!

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Коли в якомусь народі відкрито простежуються перелюб і лихварство, вони самі на себе накликають покарання від Аллаха".[5]

Воістину, іслам плекає у своїх послідовників цнотливість, скромність і чистоту. Він прагне наставити їх на правильний, здоровий шлях, за допомогою якого буде врегульовано їх поведінку і спосіб життя, а також вдоволення їх нужд і потреб.

Повідомляється, що Абу Умама (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "Якось, один юнак прийшов до Пророка (мир йому і благословення Аллаха) і сказав: "О, Посланець Аллаха! Дозволь мені вчинити перелюб!" Тоді люди повернулися до нього і почали прикрикувати зі словами: "Припини! Припини!" Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Ходи-но ближче!" Юнак підійшов до нього і сів, і тоді Пророк (мир йому і благословення Аллаха) запитав: "Чи бажаєш ти цього для своєї матері?" Він відповів: "Ні, клянусь Аллахом! Нехай зробить мене Аллах викупом за тебе!" Він сказав: "І інші люди теж не бажають цього для своїх матерів. Чи бажаєш ти цього для своєї дочки?" Він відповів: "Ні, клянусь Аллахом, о Посланець Аллаха! Нехай зробить мене Аллах викупом за тебе!" Він сказав: "І інші люди теж не бажають цього для своїх дочок. Чи бажаєш ти цього для своєї сестри?" Він відповів: "Ні, клянусь Аллахом! Нехай зробить мене Аллах викупом за тебе!" Він сказав: "І інші люди теж не бажають цього для своїх сестер. Чи бажаєш ти цього для своєї тітки, сестри твого батька?" Він відповів: "Ні, клянусь Аллахом! Нехай зробить мене Аллах викупом за тебе!" Він сказав: "І інші люди теж не бажають цього для своїх тіток, сестер своїх батьків. Чи бажаєш ти цього для своєї тітки, сестри твоєї матері?" Юнак відповів: "Ні, клянусь Аллахом! Нехай зробить мене Аллах викупом за тебе!" Він сказав: "І інші люди теж не бажають цього для своїх тіток, сестер своїх матерів". Потім Пророк (мир йому і благословення Аллаха) поклав на нього свою руку і сказав: "О, Аллах! Прости його гріхи, очисти його серце і вбережи його статевий орган!" Після цього, думки про перелюб полишили юнака".[6]

В ісламі немає місця чернецтву, відмові від мирського життя, а також зречення від благ і насолод, які дозволив Всевишній Аллах.

Передають, що Анас ібн Малік (хай буде вдоволений ним Аллах) розповідав, що троє чоловіків підійшли до осель дружин Пророка (мир йому і благословення Аллаха) і почали цікавитися тим, як поклоняється Пророк (мир йому і благословення Аллаха). Коли їм розповіли про поклоніння Пророка, вони визнали це недостатнім для себе і сказали: "Куди нам до Пророка (мир йому і благословення Аллаха)?! Аллах простив йому всі попередні і майбутні гріхи". Потім один з них сказав: "Відтепер я буду молитися щоночі безперервно". Інший сказав: "А я буду постити все життя і не стану переривати піст". А третій сказав: "Я ж відмовлюся від жінок і ніколи не одружуся". Тут до них підійшов Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) і сказав: "Це ви сказали такі-то слова? Клянусь Аллахом, я – найбогобоязливіший і найблагочестивіший серед вас! Проте я постую і розговляюся, молюся і сплю, а також одружуюся на жінках. А кожен, хто не бажає слідувати моїм шляхом, не має до мене жодного відношення".[7]

В ісламі немає місця втамуванню бажань в тваринній, нерегульованій формі.

Професор Мухаммад Кутб сказав: "В ісламі не існує жодних проблем з питанням статевих стосунків. Адже він встановив правила, за допомогою яких людина може задовольнити всі свої природні потреби, і статевий потяг – не виняток. Ці норми є бар'єрами, котрі не зупиняють, а навпаки, підносять і направляють потреби до місця виходу (впорядковують виплеск пристрасті). Вони подібні до гребель, які перегороджують потік води не для того, аби зупинити її течію, а щоб посилити, направити і дати можливість йому вийти задля досягнення інших цілей, яких він ніколи б не досяг, перебуваючи на своєму первісному, низькому рівні. Так само іслам вчиняє з усіма природніми бажаннями, встановлюючи для них норми: не для того, щоб  їх пригнічувати, а для того, щоб обмежити дозволені шляхи виходу. Це і є встановлені межі Аллаха. Всевишній Аллах сказав: "Не переступайте їх (межі)". Аллах, за Своїм Знанням та Мудрістю, знає, що в межах дозволеного людина у повній мірі зможе витрачати свою силу, завдяки якій втілиться в життя благо для неї ж самої і для всього суспільства... А що стосується доісламских звичаїв (часів невігластва), то вони визнавали необхідність регулювання та упорядкування всіх природних людських потреб, окрім статевих!

Це єдиний потяг, який вони бажали лишити поза нормами і правилами: тільки божевільна хіть і лихоманкові жадання!

Тим не менше, ці ж громади забороняли людині володіти і розпоряджатися майном так, як їй заманеться, бо це вважалося крадіжкою, за яку, відповідно до закону, на неї чекало покарання... Також вони встановили норми і правила, які стосуються захисту життя, одягу і оселі, щоб уберегти їх від грабежу, чужої похоті і бажань!"

 

 

Ісламський погляд на статеві стосунки

 

Іслам розглядає вдоволення статевого інстинкту як необхідність, яку обов’язково треба втамувати і яку не можна стримувати. Заспокоювати це почуття треба виключено в межах законів Всевишнього Аллаха (Святий Він та Великий), Який “створив пару – чоловіка та жінку із краплі, яка витікає” (53: 45-46). Всевишній Аллаха (Святий Він та Великий) заповів шлюб як законний спосіб вдоволення цього інстинкту для кожної зі сторін. Він суворо застеріг кожного, хто втамовує свої бажання іншими шляхами, окрім шлюбу.

Всевишній Аллах (Святий Він та Великий), славлячи тих, хто керується цим законом, каже: “Досягли успіху віруючі, які смиренні у своїх молитвах, які уникають усього марного, які дають закят, які закривають свою наготу від усіх – окрім дружин і тих, ким оволоділи їхні правиці – їм не докорятимуть за це”. (23:1-6)

Аллах (Святий Він та Великий) в Благородному Корані роз’яснив, що шлюб є Сунною (життєвим шляхом) пророків і посланців (мир їм усім) і спонукає до нього.

Аллах сказав: “Ми відсилали посланців раніше за тебе й дарували їм дружин і нащадків”. (13:38)

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) наказав своїм послідовникам поспішати до вдоволення потягу законним шляхом. Повідомляється, що Абу Хурейра (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Якщо до вас прийде свататися той, чиєю релігією і вдачею ви задоволені, то віддавайте за нього заміж. Інакше на землі запанує смута і нечестя".[8]

Іслам закликає правителів мусульман не ускладнювати питання, пов'язані зі шлюбом.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Воістину, благодать жінки полягає у легких заручинах, невеликому посагу (магр), і легкості її утроби (швидка вагітність і численність потомства)".[9]

Іслам спонукає мусульман одружуватися, не переймаючись через бідність і нужду.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Одружуйте тих серед вас, хто самотній, а також праведників із ваших рабів та рабинь. А якщо вони бідні, то Аллах із ласки Своєї збагатить їх. Аллах – Всеосяжний, Всезнаючий!” (24:32)

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Аллах допоможе трьом категоріям людей: воїну на шляху Аллаха; тому, хто одружується заради того, аби захистити свою цнотливість, і рабу, який хоче викупити свою свободу (у господаря)".[10]

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха) закликав поспішати зі шлюбом, особливо молодь, а тим, у кого немає матеріальної можливості одружитися, він (мир йому і благословення Аллаха) наказував постити, щоб втамувати свою пристрасть.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "О Молодь! Якщо хтось з вас може (фізично і матеріально) одружитись, то нехай одружується, адже це допоможе йому потупляти погляд і уникати розпусти. А той, хто не здатний одружитись, нехай постує, так він зможе втамувати хтивість".[11]

Тому, хто з фінансових причин не має змоги одружитись, іслам наказав зберігати цнотливість. Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Нехай зберігають цноту ті, хто не може одружитися, доки Аллах із ласки Своєї не збагатить їх”. (24:33)

Благородний Коран наводить значущий приклад того, як перебороти свою пристрасть і стримати статевий потяг. Історія Юсуфа (мир йому) був взірцем для всієї ісламської молоді.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Жінка, в будинку якої він жив, почала зваблювати його. Вона зачинила двері й сказала: “Йди до мене!” Той відповів: “Рятуй мене Аллах! Воістину, Він – Господь мій, а найкращий притулок – у Нього! Воістину, не матимуть успіху несправедливі!” Вона бажала його й він забажав би її, якби не побачив знак від Господа свого. Так Ми відвернули від нього зло й нечистоту. Воістину, він – один із наших щирих рабів!” (12:23-24)

Незважаючи на те, що на того, хто відмовився вступати у незаконні статеві зносини може чекати ув’язнення чи покарання, він всеодно має зберігати свою доброчесність.

Розповідаючи нам історію Юсуфа, Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Вона сказала: “Ось той, через кого ви мені дорікали! Я справді намагалася звабити його, але він відмовився. Якщо він не зробить того, що я наказала йому, то потрапить до в’язниці і буде одним із принижених!” Той сказав: “Господи! В’язниця миліша для мене, ніж те, до чого вони мене закликають! Якщо ти не відвернеш хитрощів їхніх, то я піддамся їм і буду одним з нерозумних!” (12:32-33)

Не дивлячись на те, що іслам дозволяє вдоволення статевої пристрасті лише узаконеними шляхами, все ж таки, в особливо важких ситуаціях, тим, хто боїться зчинити перелюб, іслам дозволяє вдатися до мастурбації. Тобто, якщо людина стоїть перед вибором: або перелюб, або мастурбація, то, в цьому випадку, вона робить менше з двох зол. Адже перелюб є одним з найтяжчих гріхів, в той час як мастурбація є забороненим непослухом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заходи, вжиті ісламом, для регулювання статевого потягу

 

Аби не трапилось чогось забороненого, Іслам забороняє все, що може збудити тілесні бажання. Однак це табу не стосується подружніх стосунків. Коли розпалюється статевий інстинкт, людину обов'язково має якимось чином звільнитись від цієї енергії і тягаря, нехай навіть незаконним способом як перелюб або гомосексуалізм. Вона вже не звертає уваги на обопільну згоду сторін і може вдатися до зґвалтування, або ж, у найпростішому випадку, до забороненої Шаріатом мастурбації. Для того, щоб перегородити шляхи збудження статевого потягу, іслам вжив наступних заходів:

• Іслам закликає бути пильними й розділяти дітей в їх ліжках.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Наказуйте своїм дітям звершувати молитву, коли їм виповниться сім років, і несильно бийте їх за її полишення, коли їм виповниться десять, і розділяйте між ними (ліжка)".[12]

Причина цього полягає у побоюванні за те, що під час сну між ними можуть трапитись торкання, які стануть причиною збудження статевого інстинкту або запалять пристрасті (статевого потягу).

• Іслам наказує мусульманкам триматися осторонь і закриватися одягом у присутності сторонніх чоловіків. Це робиться з метою захисту і збереження її цнотливості, а також для віддалення від усього того, що може пробудити пристрасть і статевий інстинкт.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “О Пророче! Скажи своїм дружинам, донькам і віруючим, щоб вони одягалися у свої покривала. Так їх легше впізнаватимуть і не образять. Аллах – Прощаючий, Милостивий!” (33:59)

Іслам зробив виняток із правил для жінок  похилого віку, котрі вже не хочуть (і не сподіваються) на заміжжя і які не є об'єктом похоті і пристрасті. Вони самі не мають тілесних бажань і до них не відчувають потягу інші. Це полегшення полягає в можливості зняти з себе верхнє покривало.[13]

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Не буде гріха на старших жінках, які не сподіваються на шлюб, якщо вони скинуть верхній одяг, не показуючи своїх прикрас. Але краще для них утриматися від цього, а Аллах – Всечуючий, Всезнаючий!” (24:60)

Іслам наказує відводити погляди від усього забороненого, адже це може стати причиною переходу від одного етапу до іншого. Так, звичайний невинний погляд, як його дехто називає, може перетворитися на погляд пристрасті, який веде до роздумів, а потім – до скоєння гріха.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Скажи віруючим чоловікам, щоб вони відводили свої погляди й закривали свою наготу. Так буде чистіше для них. Воістину, Аллаху відомо про те, що вони роблять! Скажи віруючим жінкам, щоб вони відводили свої погляди й закривали свою наготу…”. (24:30-31)

Ібн аль-Каййім (нехай помилує його Аллах) сказав[14]: "Наказ відводити погляди передує велінню оберігати статеві органи (берегти цнотливість), адже все починається з погляду. Воістину, джерелом всіх інцидентів (подій) є "погляд", подібно до того, як із незначної іскри виникає більшість пожеж. Так і тут, спочатку "погляд", потім "думка", потім "крок", а після цього людина скоює злочин. Тому і кажуть: "Хто буде оберігати ці чотири речі, той збереже свою релігію: погляд, думки, слова і дії".

Забороненим є не випадковий (ненавмисний) погляд, а його тривалість і постійність.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав Алі ібн Абу Талібу (хай буде вдоволений ним Аллах): "Алі, не посилай слідом за (випадковим) поглядом (навмисний) погляд, адже за перший погляд тебе не спитають, а вже другий засвідчить проти тебе".[15]

Іслам закликає мусульман оберігати свої погляди від забороненого. Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) роз'яснив, якою буде винагорода мусульманину, який опускав свій погляд через страх перед Аллахом, бажаючи Його вдоволення. Він (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Погляд – це одна із отруєнних стріл Ібліса. І хто буде оберігати свій погляд, того Аллах наділить насолодою [віри] в серці".[16]

• Іслам зобов'язує питати дозволу перш, ніж увійти до когось. Адже існує небезпека побачити те, на що заборонено дивитися Шаріатом.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “О ви, які увірували! Нехай ті, ким оволоділи ваші правиці, й ті, які не досягнули зрілого віку, просять у вас дозволу увійти [до вашої кімнати] в трьох випадках: перед ранковою молитвою, опівдні – коли ви скидаєте одяг свій, а також після нічної молитви. Такі три випадки вашої наготи. В інший час не буде гріха ні на вас, ні на них, адже одні з вас заходять до інших. Так Аллах пояснює вам знамення, а Аллах – Всезнаючий, Мудрий!” (24:58)

Всевишній також сказав: “Коли ваші діти досягнуть зрілого віку, то нехай просять ввійти так само, як це робили [старші]. Так Аллах пояснює вам знамення Свої, а Аллах – Всечуючий, Всезнаючий!” (24:59)

Іслам забороняє чоловікам уподібнюватися жінкам, а жінкам - уподібнюватися чоловікам.

Повідомляється, що Ібн Аббас (нехай буде задоволений Аллах ними обома) сказав: "Пророк (мир йому і благословення Аллаха) прокляв чоловіків, які уподібнюються жінкам, і жінок, які уподібнюються чоловікам".[17]

• Іслам забороняє дивитися на те, що може викликати збудження і пристрасть. До таких речей належать: частини тіла, які мусульманин і мусульманка зобов'язані приховувати від інших людей (аврат), перегляд порнографічних і розпусних зображень.

Абд ар-Рахман ібн Абу Саїд аль-Худрі (хай буде вдоволений ним Аллах) переказав від свого батька, що Посланець Аллаха (нехай благословить його Аллах) сказав: "Чоловік не повинен дивитися на аврат[18] іншого чоловіка, а жінка - на аврат іншої жінки. Нехай не знаходиться чоловік під одним покривалом із іншим чоловіком, а жінка – під одним покривалом із іншою жінкою".[19]

Іслам забороняє прослуховування музики і пісень, які можуть стати збудником статевого інстинкту. Непристойні, розпусні і подібні їм пісні в більшості випадків готують розум до звершення гріха і спонукають до забороненого. Ранні ісламські вчені мали рацію, коли сказали, що музика ведеь до похоті і є передмовою перелюбу.

• Іслам забороняє сидіти разом з безбородими молодиками (через їх схожість на жінок), а також пильно їх розглядати. Особливо це стосується дуже вродливих серед них.

Повідомляється від Абу Хурейри (хай буде вдоволений ним Аллах), що Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "...перелюбом очей є погляд, перелюбом вух є слухання, перелюбом язика є слово, перелюб рук – це хватка, перелюб ніг – ходьба. Серце ж мріє і хоче, а статевий орган підтверджує все це або відхиляє".[20]

Іслам не дозволяє залишатися наодинці зі сторонньою жінкою. Усамітнення може стати причиною нашіптувань шайтана для обох, і, врешті-решт, приведе їх до скоєння мерзенних речей.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Нехай ніхто з вас не залишається наодинці зі (сторонньої) жінкою, адже третім з ними буде шайтан".[21]

Також іслам забороняє присутність в одному місці або приміщенні чужих чоловіків і жінок, так, щоб вони могли чути або бачити одне одного (іхтілят). Це може стати причиною сумнівних, заборонених зв'язків, а все, що призводить до забороненого, також є забороненим.

Професор Мухаммад Кутб сказав[22]: "Безневинне змішування між статями було великою байкою, яку розповідав Захід на початку свого морального занепаду. Таким чином він хотів вирішити питання статевої ніяковості. Вчені-психологи і соціологи почали перебільшувати користь змішування протилежних статей. Але після цього відкрилися неминучі, природні результати такої політики – Захід усвідомив свою помилку, і сьогодні йому нічого не залишається, як мовчати.

Що ж стосується психіатрів і психологів, то вони змінили свою попередню думку щодо цього "цілющого змішування" і всього, що з ним пов’язано: танці під музику, "невинні" чаювання, розваги і прогулянки "під наглядом батьків або вчителів". Сьогодні вони відкрито заявляють: яким би не був зв'язок між протилежними статями, він, всеодно, збуджуватиме статеві почуття і інстинкти доти, доки вони не будуть вдоволені. Якщо ці бажання будуть згасати через суспільні причини, які заважають їх вдоволенню – через скромність і сором відкритого прояву цього інстинкту; або ж за будь-яких інших причин – то це, в будь-якому випадку, призведе до душевного і психологічного дисбалансу. Трапиться одне з двох: або молода людина шукатиме притулку в усамітненому місці, де вона зможе звільнитися від свого тягаря, або ж вона житиме в стані тривоги і занепокоєння, яке призведе до психічних розладів. Так що ж це за "виховання" і "безневинна" взаємодія протилежних статей і?"

• Іслам забороняє дружині описувати своєму чоловікові іншу жінку, адже зображення цієї незнайомки можуть заполонити його серце і він розлюбить свою дружину. Або ж він забажає побачити деякі риси цієї жінки в своїй дружині, але не знайде їх в ній. Може трапитися й так, що шайтан звабить чоловіка і він почне її шукати.

Повідомляється, що Абд Аллах ібн Масуд (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Не варто одній жінці (спочатку) торкатися іншої[23], а потім описувати її своєму чоловікові, (щоб вийшло так,) ніби він сам на неї дивиться".[24]

• Іслам забороняє жінкам, виходячи з дому, вбиратися, виставляючи свою красу напоказ. Сюди також відносяться різного роду пахощі, якими може пахнути жінка, виставляння прикрас і неналежний одяг. Це може звернути на себе “вовчі” погляди молодих людей і збудити їх статевий потяг. Що, врешті-решт, призведе до вчинення забороненого.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Перебувайте у своїх домівках, не вбирайтесь так, як вбиралися в часи першого невігластва”. (33:33)

Також жінці заборонено розмовляти (з чужими чоловіками) м'яким і ніжним голосом. Це табу є профілактикою для того, чиє серце хворе на хворобу потягу до перелюбу. Жінка має говорити тільки в міру необхідності, цураючись марного багатослів'я і порожніх балачок.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “…Не виявляйте ніжності в розмові, щоб не побажав вас той, у чиєму серці хвороба. Промовляйте гідні слова!” (33:32)

Всевишній Аллах (Святий Він та Великий) сказав: “Якщо ви просите в (дружин Пророка) якісь речі, то просіть їх крізь завісу. Так буде чистіше для ваших та їхніх сердець”. (33:53)

Іслам забороняє наготу, демонстрацію принадностей і прикрас, які можуть стати причиною спокуси і зваби.

Всевишній Аллах (Святий Він та Великий) сказав: “О сини Адама! Ми зіслали вам одяг, щоб приховали ви наготу вашу, а ще прикраси. Але одяг богобоязливості кращий! Це – знамення від Господа вашого. Можливо ви замислитесь!” (7:26)

Повідомляється від Абу Хурейри (хай буде вдоволений ним Аллах), що Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Я досі не бачив двох категорій мучеників вогню. Це – люди, які тримають в руках батоги, схожі на коров'ячі хвости, і б'ють ними інших, а також одягнені, але, одночасно, оголені жінки, котрі схиляються з боку у бік і закликають до цього інших, а їх голови схожі на погойдування верблюжих горбів. Вони не увійдуть до Раю і навіть не відчують його пахощів, незважаючи на те, що його пахощі відчуватимуться на такій-то відстані".[25]

Іслам роз'яснив, кому жінка може показувати свою красу: це її чоловік, а також близькі родичі, за яких вона не має права виходити заміж через їх кровні вузи, але з якими має право залишатися наодинці і відправлятися в подорож (махрами).

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Скажи віруючим жінкам, щоб вони відводили свої погляди й закривали свою наготу. Нехай вони не показують своїх прикрас, окрім того, що назовні, й нехай закривають своїми покривалами груди. Нехай не показують своїх прикрас нікому, крім своїх чоловіків, батьків, батьків своїх чоловіків, своїх синів, синів своїх чоловіків, своїх братів, синів братів, синів своїх сестер, інших жінок чи тих, ким оволоділи їхні правиці, слугам, у яких немає пристрасті, або дітям, які не знають жіночої наготи; нехай вони не ходять так, щоб було відомо, які прикраси вони приховують. Кайтеся перед Аллахом усі разом, о віруючі! Можливо, ви матимете успіх!” (24:31)

• Іслам забороняє жінці подорожувати одній, без опікуна (махрама) – чоловіка, батька, брата чи родича, за якого вона не може вийти заміж.

Доказом цього є слова Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха): "Чоловікові в жодному разі не слід залишатися наодинці зі [сторонньою] жінкою, якщо з нею не буде близького родича, і не слід жінці відправлятися у подорож, якщо не буде з нею близького родича!" [Почувши ці слова], один чоловік сказав: "О Посланець Аллаха, моя дружина відправилася у паломництво, а я зарахований [до бойового загону для участі] в такому-то поході". [На це Пророк (мир йому і благословення Аллаха)] сказав: "Рушай і зроби паломництво разом з дружиною".[26]

Таким чином, іслам оберігає честь і гідність жінки. Дуже часто подорож супроводжується тяготами і труднощами. Жінка ж, за своєю природою, фізично слабка і з нею несподівано можуть негоди. Це може бути менструація, вагітність, годування груддю тощо. Також вона швидко піддається впливу душевного неспокою через слідування власним почуттям, нерозсудливість та різним зовнішнім чинникам. Тому під час подорожі вона має потребу в людині, яка змогла б її захистити і вберегти від тих, хто замишляє проти неї лихе або хоче зазіхнути на її честь і майно. Найчастіше жінка, через її фізичну слабкість, не взмозі захистити себе. Поруч має знаходитись той, хто зможе виконати її прохання, забезпечити потреби, подбати про неї і гарантувати повну безпеку. Махрам жінки в ісламі відповідальний за те, щоб вона не потребувала допомоги від чужих для неї чоловіків.

• Якщо хтось подивився на жінку, і вона сподобалася йому, то іслам наказав йому зблизитися зі своєю дружиною. У цьому полягає законний спосіб втамування пристрасті, а також протистояння нашіптуванню і думкам від шайтана.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Жінка спокушає (чоловіка) і спереду, і ззаду в образі шайтана. Тому, якщо хтось із вас подивився на жінку, нехай зблизаться з дружиною, адже це відіб'є від нього охоту до того, що могло запасти йому в душу".[27]

• Іслам наказує вдовольняти статеве бажання обох представників подружжя, якщо воно виникає. Жінка не має права відмовляти чоловікові в задоволенні його сексуальних потреб. Адже її небажання може привести до вдоволення хоті забороненим способом. Також придушення і стримування пристрасті може завдати великої шкоди – як фізичної, так і психологічної. Тому, іслам суворо ставиться до цього питання.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Якщо чоловік покликав свою дружину у ліжко, а вона відмовилася прийти до нього, і він заснув розлюченим, то ангели будуть проклинати її до світанку".[28]

Чоловік також має задовольняти сексуальні потреби своєї дружини, аби його відмова не призвела до того, що до жінки закрадуться думки про інші, заборонені способи втамування сексуальних бажань.

Ібн Хазм сказав: "Чоловік зобов'язаний вступати в близькість зі своєю дружиною щонайменше один раз після кожного повного очищення від менструації, якщо він на це здатний. В іншому ж випадку він буде виявляти непослух перед Всевишнім Аллахом. Доказом цього є слова Всевишнього: “А коли вони очистяться, то приходьте до них – так, як наказав вам Аллах” (2:222)”.[29]

Досить нам знати те, що жінка, в разі відмови чоловіка їй у задоволенні сексуального інстинкту або ж гамування її бажань неналежним чином, має право звернутися до Шаріатського суду, аби отримати те, що належить їй по праву. Так іслам дбає про безпеку суспільства і зводить нанівець аморальність.

• Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) пригрозив найсуворішим покаранням тим, хто любить розпусту і поширює мерзенне в ісламському суспільстві.

Всевишній сказав: “Воістину, на тих, кому подобається, щоб про віруючих розповідали мерзенне, чекає болісна кара в житті земному й наступному! Аллах знає, а ви не знаєте!” (24:19)

А що ж чекає на тих, хто бере у них участь, сприяє їх поширенню і допомагає в цьому?

 

 

 

 

Шлюб в Ісламі

 

Іслам дозволяє задовольняти статеві інстинкти тільки в шлюбі. Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) не створив людину подібною до інших живих істот, які несвідомо втамовують свій потяг. Аллах не залишив зв'язок між чоловіком і жінкою анархічним, без законів і норм. Людина – гідна істота, чиєю особливістю є піклування про свою гідність і честь. Тому Всевишній встановив відповідну систему і порядок. Зв’язок між чоловіком і жінкою сповнений благородності, він ґрунтується на взаємній згоді і достатку, на пропозиції і прийнятті, а також на свідоцтві того, що відтепер кожна зі сторін належить одне одному. Таким чином, шлюб є надійним шляхом для задоволення інстинктів – шлях захисту і збереження нащадків; шлях, що оберігає жінку від посягань кожного зустрічного. За допомогою шлюбу зародилося ядро ​​сім'ї, яке дбає про материнські інстинкти і піклується про батьківські почуття. Зрештою, це ядро ​​принесло прекрасні зрілі плоди. Іслам пильно оберігає порядок і веде боротьбу проти всього, що йому суперечить. Всевишній Аллах задоволений Ісламом, як релігією (Святий Він і Великий).[30]

Напевно, буде доречно коротко розповісти про те, як укладається шлюб в ісламі. Про це ми розповімо нижче, а успіх – від Аллаха!

Вибір дружини

В ісламі існує певний підхід до вибіру дружини. Мета шлюбу полягає не тільки в задоволенні статевого інстинкту. Шлюб – це, в першу чергу, ядро ​​для створення сім'ї. Тому іслам спонукає до вибору того чоловіка, який стане причиною сталості в близькості, дружбі і взаєморозумінні, а також створення праведної сім'ї, члени якої зможуть в повній мірі виконувати обов'язки перед своєю релігією і суспільством. Всього цього можна досягти тільки за допомогою праведної дружини – релігійної і благочестивої, яка боїться Всевишнього Аллаха (Святий Він і Великий), виконуючи обов'язки перед тими, перед ким Аллах їй наказав їх виконувати і не нехтувати іншими аспектами життя, такими, як догляд за собою.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Одружуйте тих серед вас, хто самотній, а також праведників із ваших рабів і рабинь. А якщо вони бідні, то Аллах із ласки Своєї збагатить їх. Аллах – Всеосяжний, Всезнаючий!” (24:32)

Благородний Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) згадав бажані риси, які повинна мати дружина. Він звернув увагу, як ми вже згадували раніше, на найголовніше – благочестя і релігійність.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Жінку беруть в дружини з чотирьох причин (рис): через її статки, походження, вроду та релігію. Добивайся ж тієї, котра віддана релігії, інакше ти програєш!"[31]

Іслам закликає до того, щоб чоловік і дружина прагнули відповідати тому опису, про який повідомив Благородний Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха).

Передають зі слів Абу Хурейри (хай буде вдоволений ним Аллах), що Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Найбільш довершена віра у того з віруючих, хто відрізняється найкращою вдачею, а кращими з вас є той, хто краще за всіх ставиться до своїх дружин".[32]

Абу Хурейра (хай буде вдоволений ним Аллах) розповідав, що одного разу Пророка (мир йому і благословення Аллаха) запитали: "Яка жінка є найкращою?" Він відповів: "Та, котра радує чоловіка, коли той дивиться на неї; кориться йому, коли він щось наказує їй, і не суперечить чоловікові, якщо йому щось не подобається в ній самій або в тому, як вона витрачає своє майно".[33]

Іслам прагне, щоб мусульманська сім'я була складовою такого ісламського суспільства, яке б заповідало своїм представникам благо і спонукало б до нього, як про це сказав Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха): "Нехай помилує Аллах чоловіка, який встає вночі, звершує молитву, будить свою дружину, а якщо вона лінується встати, то бризкає водою їй в обличчя! Нехай помилує Аллах жінку, яка встає вночі, звершує молитву, будить свого чоловіка, а якщо він лінується встати, то бризкає водою йому в обличчя!"[34] 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шаріатські оглядини майбутньої дружини

 

Іслам прагне до побудови міцних подружніх стосунків. Релігійність і моральність є головними критеріями при виборі дружини, однак не можна нехтувати і зовнішнім виглядом. Аби кожна зі сторін була повністю вдоволена усіма аспектами, в тому числі і зовнішнім виглядом, майбутньому подружжю дозволено поглянути одне на одного, проте у межах, встановлених Шаріатом.

Одного разу до Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) прийшов чоловік і розповів, що він одружився із жінкою з числа ансарів. Тоді Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав йому: "А чи подивився ти на неї?" Той відповів: "Ні". Він сказав: "Тоді йди і поглянь на неї, адже в очах ансарів щось є".[35]

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) роз'яснив мудрість погляду нареченої перед одруженням.

Від Анаса (хай буде вдоволений ним Аллах) повідомляється, що коли Аль-Муґира ібн Шу'ба (хай буде вдоволений ним Аллах) посватався до однієї жінки, Пророк (мир йому і благословення Аллаха) запитав його: "Чи подивився ти на неї?" Той відповів: "Ні". Тоді Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: “Так поглянь, воістину, це сприятиме зародженню любові та злагоди між вами!””[36]

Іслам бажає створити благочестиве суспільства, яке – з дозволу Всевишнього Аллаха – буде далеким від соціальних проблем. Любов в ісламі розглядається як природне вроджене почуття, мається на увазі любов між чоловіком і жінкою. Тому іслам визнає ту сторону любові, яка є дозволеною з точки зору Шаріату, далеку від низості і порочності. Слова Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) вказують на важливість зміцнення глибокого сердечного почуття: "Для люблячих (одне одного) немає нічого кращого, ніж шлюб".[37]

Більш того, іслам закликає клопотатися про закоханих, якщо вони є благочестивими, виявляючи до них милосердя і роблячи все можливе для того, аби вони уклали шлюб одне з одним.

Повідомляється, що Ібн Аббас (нехай буде задоволений Аллах ними обома) сказав: "Чоловіком Баріри був один раб на ім'я Муґис. Я ніби зараз бачу, як він, плачучи, йде за нею і сльози течуть по його бороді. І Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав Аббасу: "О Аббас, чи не здається тобі дивним, що Муґис любить Баріру, а Баріра ненавидить Муґиса?" А потім Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав (Барірі): "Повернулася б ти до нього?" Вона запитала: "О Посланець Аллаха, ти наказуєш мені (зробити це)?" Він сказав: "Я лише турбуюся". (Тоді) вона вигукнула: "Не потрібен він мені!"[38]

Іслам закликає чоловіка пропонувати для сватання і одруження благочестивим чоловікам свою дочку або жінку, яка знаходиться під його опікою, звичайно, після їх згоди. Адже опікун більше за всіх піклується про інтереси своїх підопічних. І в цьому немає нічого ганебного або соромного.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) повідав нам історію Муси (мир йому), сказавши: “Коли він прийшов до колодязя в Мад’яні, то побачив там групу людей, які напували худобу, й двох жінок, які відганяли стадо. (Муса) запитав: “Що з вами?” Ті відповіли: “Ми не можемо напувати худобу, доки не підуть інші пастухи. А наш батько вже дуже старий!” Він напоїв для них худобу, а потім відійшов у затінок і сказав: “Господи! Я потребую будь-якого блага, яке Ти можеш зіслати мені!” І ось до нього сором’язливо підійшла одна з двох жінок і сказала: “Мій батько кличе тебе, щоб віддячити за те, що ти напоїв худобу”. І коли він пішов і розповів свою історію, той сказав: “Не бійся! Ти врятувався від несправедливих людей!” Одна з двох жінок сказала: “Батьку наш! Найми його для роботи! Воістину, найкращим, кого ти наймеш, буде сильна й гідна довіри людина!” Той відповів: “Я хочу одружити тебе з однією зі своїх доньок – за умови, що ти наймешся до мене на вісім років. А якщо ти відпрацюєш усі десять, то це залежатиме тільки від твого бажання. Я не хочу обтяжувати тебе. Ти побачиш, якщо побажає Аллах, що я – один із праведників!” (Муса) сказав: “Нехай так і буде між нами! Який би з двох строків я не відбув, нехай мене не силують. Аллах – поручитель того, що ми говоримо!” (28:23-28)

Повідомляється, що Салім ібн Абд Аллах чув зі слів Абд Аллаха ібн Умара (нехай буде задоволений Аллах ними обома) (про те, що трапилось після того, як) дочка Умара ібн аль-Хаттаба (хай буде вдоволений ним Аллах) Хафса овдовіла[39], (Умар) розповів (наступне): "Я зустрівся з Усманом ібн Аффаном (хай буде вдоволений ним Аллах) і запропонував йому (в дружини) Хафсу, сказавши: "Якщо хочеш, я віддам за тебе Хафсу бінт Умар". (У відповідь) він сказав: "Я над цим подумаю". І я (чекав кілька) днів, (а потім) він зустрів мене і сказав: "Я думаю, що не буду одружуватися зараз". (Через деякий час) я зустрів Абу Бакра ас-Сиддіка (хай буде вдоволений ним Аллах) і сказав (йому): "Якщо хочеш, я видам за тебе Хафсу бінт Умар", - (проте) Абу Бакр (хай буде вдоволений ним Аллах) промовчав, взагалі нічого не відповівши мені, і я розсердився на нього ще більше, ніж на Усмана. Минуло ще кілька днів, після чого до неї посватався Пророк (мир йому і благословення Аллаха) і я видав її заміж за нього. А потім мене зустрів Абу Бакр і запитав: "Ти, мабуть, розсердився на мене після того, як запропонував мені (в дружини) Хафсу, а я нічого не відповів тобі?" Я відповів: "Так". Він сказав: "Відповісти на твою пропозицію завадила мені лише думка про те, що про неї згадував Пророк (мир йому і благословення Аллаха). Видати ж таємницю Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) я не міг, а якби він відмовився від неї, то я обов'язково взяв би (твою доньку) сам!"[40]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шлюбний договір, посаг і весільні пригощання

 

До стовпів шлюбного договору і умов його правильності належать:

1. Згода кожної зі сторін на укладення шлюбу. Доказом на це є слова Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха): "Не можна видавати жінку, яка вже була заміжньою, доки не порадяться з нею, і не можна видавати заміж цнотливу, доки не буде її згоди". Тоді люди запитали: "А як же дізнатися про її згоду?" Він відповів: "Її мовчання і є згодою".[41]

Якщо ж жінку видали заміж проти її волі, то вона має повне право вимагати розриву шлюбу. Доказом є хадіс, який передав імам аль-Бухарі зі слів Ханси бінт Хідам аль-Ансарі, що батько видав її заміж, але вона була вже заміжньою раніше і не хотіла цього шлюбу. Вона прийшла до Пророка (мир йому і благословення Аллаха) і розповіла йому про все. Тоді Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) розірвав цей союз.[42]

Все це робиться для того, щоб захистити сім'ю від розпаду, а також через побоювання проникнення пороку у вигляді подружніх зрад, які можуть відбуватися в результаті відсутності любові між подружжям.

2. Опікун і його згода є необхідною умовою дійсності шлюбного договору. Доказом цього є слова Пророка (мир йому і благословення Аллаха): "Одруження недійсне без опікуна нареченої і двох свідків. І шлюб, укладений якимось іншим чином, буде недійсним. А якщо ж вони будуть сперечатися між собою, то (знайте, що) правитель стає опікуном жінки, у якої його немає".[43]

Все це робиться задля оберігання родинних зв'язків від розриву. А також через те, що опікун більше за будь-кого дбає і знає про те, в чому насправді є благо для його підопічної. Тому він обирає і дає згоду видати заміж тільки за ту людину, з якою, на його думку, вона буде щасливою.

Якщо ж у жінки немає опікуна, який би видав її заміж, або ж її опікуни перешкоджають[44] укладенню шлюбу, тоді, спираючись на вищесказаний хадіс, її опікуном стає правитель: "Правитель стає опікуном жінки, у якої його немає".

Ібн Аббас (нехай буде задоволений Аллах ними обома), роз’яснюючи аят, в якому говориться: "О ви, які увірували! Вам не дозволено бути спадкоємцями дружин проти їхньої волі. Не забороняйте їм забрати частину того, що ви їм дали..." (4:19) сказав: "Коли помирав хтось із них (мається на увазі язичники), то його родичі мали більше прав розпоряджатися долею його удови. Якщо родич хотів, то одружувався на ній. В іншому випадку вони або видавали її заміж, або не робили цього, зберігаючи на неї більше прав, ніж її рідня. З цього приводу і був зісланий цей аят".[45]

3. Після домовленості між обома сторонами, на чоловікові лежить обов'язок заплатити обумовлений раніше весільний подарунок (магр) дружині. Доказом цього є слова Всевишнього Аллаха (Святий Він і Великий): "І щиро віддавайте дружинам викуп як дарунок для них. Але якщо вони за своєю щось повернуть вам звідти, то вживайте це для здоров’я та користі". (4:4)

Бажано уникати надмірності у весільному подарунку, слідуючи словам Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), який сказав: "Воістину, благодать жінки криється у легких заручинах, невеликому подарунку (магр) і легкості її утроби (швидка вагітність і численність потомства)".[46]

З цього приводу Умар ібн аль-Хаттаб (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "Даючи придане жінці, не переходьте меж, адже якби це було ознакою честі і гідності в мирському житті або побожності перед Аллахом, то Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха) зробив би це ще до вас. Однак він не давав жодній зі своїх дружин і жодній зі своїх доньок більше дванадцяти укия[47]".[48]

4. Якщо при укладанні шлюбного договору сторони висунули якісь умови[49], то після весілля вони обов'язково мають бути виконані.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Найбільше заслуговують виконання умови, за допомогою яких інтимний зв'язок стає дозволеним".[50]

5. Для повноти щастя і радості, іслам зобов'язав влаштовувати весільне частування (валіма), на яке запрошують родичів і друзів, аби повідомити усіх про новий родинний союз. Повідомляється, що Абд ар-Рахман ібн Ауф (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "Коли ми приїхали до Медіни, Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) побратав мене із Садом ібн ар-Рабі і Сад ібн ар-Рабі сказав (мені): "Воістину, я – найбагатший з ансарів і я віддам тобі половину того, що маю. Подивися, яка з двох моїх дружин подобається тобі, і я поступлюся тобі нею, а коли закінчиться її термін[51], ти одружишся із нею". (Передавач цього хадісу) розповідає: "Абд ар-Рахман сказав: "Я не маю потреби в цьому", (і запитав): "Чи є тут ринок, де (люди займаються) торгівлею?" (Сад) відповів: "(Є) ринок Кайнука"[52]. І Абд ар-Рахман поніс туди сушений сир і масло, після чого постійно навідувався туди, а вже через короткий час Абд ар-Рахман з'явився з жовтими слідами (від пахощів на тілі[53]), і Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) запитав його: "Ти одружився?" Він сказав: "Так". (Пророк (мир йому і благословення Аллаха) запитав: "Із ким?" Він відповів: "Із однією жінкою із ансарів". (Пророк (мир йому і благословення Аллаха) запитав: "І скільки ж ти віддав[54]?" Він сказав: "Золото, яке дорівнює вазі кісточки".[55] Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав йому: "Тобі слід влаштувати частування хоча б з однієї вівці"".[56]

Також необхідно уникати марнотратства і надмірності в проведенні весільного частування. Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Воістину, марнотратники – брати шайтанів. А шайтан був невдячний перед Господом своїм!” (17:27)

Людина, яку запросили на весільне частування, має відгукнутися на запрошення і прийти, якщо тільки у неї немає поважної причини. Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Якщо когось із вас запросили на весільне частування, то нехай відгукнеться".[57]

Тому, хто присутній на весільному частуванні, слід звернутися до Аллаха із благанням (дуа) за господарів цього частування. У хадісі Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) говориться:

"اللهم اغفر لهم وارحمهم وبارك لهم فيما رزقهم"

"Аллагумма ґфір лягум ва рхамхум ва барік лягум фіма разактагум".

"О Аллах! Прости їх, і помилуй, і благослови їх в тому, чим Ти їх наділив!"[58]

Також йому слід звернутися до Аллаха із благанням (дуа) за подружжя. Як це повідомляється від Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха):

"بارك الله لك وبارك عليك وجمع بينكما في خير"

"Барака Ллагу ляка, ва барак алєйка ва джама'а бейнакума фі хайр!"

"Нехай благословить тебе Аллах, і нехай дарує Він тобі Свої благословення, і нехай з'єднає Він вас у щасті!"[59]

У зв'язку із такою урочистою подією іслам зробив виняток із загальної заборони на спів і використання музичних інструментів. Він стосується лише жінок, і використання тільки бубна, і тільки для пісень, які не викликають статевого збудження. Робиться це для того, аби оголосити про шлюб. Аїша (хай буде вдоволений нею Аллах) розповідала, як одного разу урочисто супроводжувала наречену до одного ансара, і Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) запитав: "О Аїша! Чи не було з вами пісень? Адже, воістину, ансарам подобаються пісні".[60]

 

 

 

 

 

 

 

 

Етикет першої шлюбної ночі

 

Увійшовши вперше до дружини, чоловікові належить виявляти до неї привітність, чемність, дружелюбність та інші знаки уваги. Наприклад, можна почати розмову, яка могла би їх зблизити і не дала б відчути їй себе самотньою. Так робив Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха).

Асма бінт Йазід (хай буде вдоволений нею Аллах) розповідала: "Я гарно вбрала Аїшу для Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), а потім прийшла до нього і запросила його поглянути на неї, прикрашену і без покривала. Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) увійшов і сів поруч із Аїшею. Йому піднесли кубок з молоком. Він трохи відпив, а потім передав кубок Аїші. Але та похнюпилась і зніяковіла. Я насварила її, сказавши: "Візьми кубок з рук Пророка (мир йому і благословення Аллаха)!" Аїша взяла кубок і трохи надпила. Потім Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав їй: "Передай цей кубок своїй подрузі!" Тоді я сказала: "О Посланець Аллаха! Спочатку візьми його ти і трохи відпий, а потім передай мені власноруч!" Пророк (мир йому і благословення Аллаха) взяв кубок, відпив з нього і передав мені. Я присіла і поставила кубок собі на коліна, потім піднесла його до губ і почала вертіти так, щоб торкнутися вустами того місця, звідки випив Пророк (мир йому і благословення Аллаха). Потім Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав мені, маючи на увазі присутніх поруч зі мною жінок: "Передай кубок їм!" Але жінки відповіли: "Нам не хочеться!" Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Не поєднуйте брехню із голодом!"[61]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Етикет загравань і ласок між подружжям

 

Як ми вже говорили раніше, іслам вважає, що статевий потяг має задовольнятись дозволеним шляхом, відповідно до встановлених норм і правил. Іслам пояснює яким чином і що може викликати природні бажання між подружжям.

Повідомляється, що Джабір ібн Абд Аллах (нехай буде задоволений Аллах ними обома) сказав: "Ми брали участь в одному військовому поході разом з Посланцем Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), а (повертаючись в Медіну після його завершення), я почав (підганяти) свого верблюда, який йшов повільно. (Через якийсь час) мене наздогнав вершник, який їхав позаду, він вколов мого верблюда палицею з гострим наконечником, яка у нього була, і мій верблюд (почав бігти так швидко), як кращі верблюди, яких ти тільки міг бачити. Я повернувся, і виявилося, що (цим вершником) був Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха). Він запитав: "Що змушує тебе поспішати, о Джабіре?" Я сказав: "О Посланець Аллаха, адже я нещодавно одружився". Він запитав: "Ти одружився на дівчині [незайманій] чи на тій, яка вже була заміжня?" Я відповів: "На тій, яка була заміжньою". Він запитав: "А чому ж не на дівчині, з якою ти міг би бавитись[62] і яка  б бавилась із тобою, і яку ти б міг веселити, а вона б веселила тебе?"[63]

Іслам підніс усе те, що відноситься до ніжного ставлення, загравання і пестощів між подружжям. Мета цього – зміцнення любові та симпатії між ними.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Будь-яка річ, в якій немає згадування Аллаха – дурниця, помилка або забава. Виняток становлять ​​чотири речі: тренування чоловіка у стрільбі; навчання свого коня; забавляння з дружиною і навчання плаванню".[64]

Також, кожному з подружжя слід дбати про свою чистоту, гарний зовнішній вигляд, приємний запах, адже все це посилює між ними любов і симпатію.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Воістину, Аллах – Красивий і Він любить красу".[65]

Повідомляється що Аїша (хай буде вдоволений нею Аллах) сказала: "Я мастила Пророка (мир йому і благословення Аллаха) кращими пахощами, які тільки він міг знайти, доки не помічала, що від цих пахощів його волосся і борода починали блищати".

Ібн Аббас (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "Я люблю прикрашатись для дружини так само, як і люблю, щоб вона вбиралася для мене”. Адже Всевишній Аллах сказав: “Відповідно до звичаю, жінки мають такі права, які рівні правам на них самих, хоча чоловіки у дечому й вищі від них”. (2:228)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Види прелюдій між подружжям

Прелюдії та ласки на подружньому ложі

 

Парі дозволено оголюватися одне перед одним. Вони можуть насолоджуватися, споглядаючи одне одного. Повідомляється від Бахза ібн Хакіма, що його дід запитав Пророка (мир йому і благословення Аллаха): "Яку частину наших соромітних місць (аврат) нам приховувати, а яку залишати оголеною?" На що Пророк (мир йому і благословення Аллаха) відповів: "Оберігай свої соромітні частини від всіх, окрім своєї дружини і тієї, якою опанувала твоя правиця". Він запитав: "А якщо чоловік знаходиться серед інших?" Він (мир йому і благословення Аллаха) відповів: "Якщо можеш приховати свою наготу, то зроби це!" Він запитав: "А якщо чоловік на самоті?" Він (мир йому і благословення Аллаха) відповів: "Аллах більш гідний, щоб Його соромилися".[66]

• Подружжя може насолоджуватися одне одним під час інтимної близькості так, як їм подобається. Однак за умови, що статевий акт буде відбуватися в піхву.

Ібн Аббас (хай буде вдоволений ним Аллах) розповідав: "Одного разу до Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) прийшов Умар ібн аль-Хаттаб і сказав: "О Посланець Аллаха! Я загинув!" Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) запитав: "Що ж тебе згубило?" Умар відповів: "Цієї ночі я сів в сідло[67] з іншого боку". Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) нічого йому не відповів. Але після того як йому був посланий аят: “Ваші дружини – наче нива для вас. Приходьте до них, як забажаєте, але нехай цьому передують ваші добрі справи. Бійтесь Аллаха і знайте, що ви зустрінетесь з Ним. Сповісти ж добру звістку для віруючих!” (2:223), він сказав: "Вступай у близькість спереду чи ззаду, але уникай зносин через задній прохід і під час менструації".[68]

Цей хадіс не означає, що чоловік повинен цуратися своєї дружини під час регул (місячних), уникаючи спільного прийому їжі, пиття або проведення часу.

Переказують, що Аїша (хай буде вдоволений нею Аллах) сказала: "Часто бувало так, що під час місячних я пила, а потім передавала (чашу) Пророку (мир йому і благословення Аллаха), він же торкався губами того місця, якого торкались мої вуста, і пив. І часто траплялось так, що під час місячних я відкушувала шматок м'яса, яке було на кістці, а потім передавала (кістку) Пророку (мир йому і благословення Аллаха) і він торкався губами[69] того місця, якого торкались мої губи".[70]

Також, під час місячних чоловікові дозволено насолоджуватися своєю дружиною, а дружині – чоловіком.

Передають, що Анас (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "Іудеї не їли разом із жінками, у яких починалися місячні і не залишалися з [ними] в одному будинку. Сподвижники Пророка (мир йому і благословення Аллаха) спитали його про це, і тоді Всемогутній і Великий Аллах послав [аят, в якому сказано]: “Тебе запитують про місячні. Скажи: “Вони спричиняють страждання. Тож не торкайтесь дружин під час місячних їхніх. Уникайте зносин із ними, поки не очистяться вони. А коли вони очистяться, то приходьте до них – так, як наказав вам Аллах”. Воістину, Аллах любить тих, які каються, любить тих, які очищуються!” (2:222)

Після цього Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "[Можете] робити усе, за винятком злягання". Це дійшло до іудеїв, які почали говорити: "Що б ми не робили, ця людина не бажає випустити [жодної можливості], аби вчинити наперекір нам!" Через деякий час [до Пророка (мир йому і благословення Аллаха)] прийшли Усейд ібн Худейр і Аббад ібн Бішрі, які сказали: "О Посланець Аллаха, воістину, іудеї кажуть те-то й те-то, то може вступати нам у близькість з [жінками, у яких почалися місячні]?" [Почувши їх слова], Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) змінився в обличчі [настільки], що ми навіть вирішили, що він розгнівався на них, проте коли вони вийшли, їм зустрілась [людина, яка несла] молоко в подарунок Посланцю Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), котрий [відразу] послав за [Усейдом і Аббадом] і напоїв їх, а вони зрозуміли, що він не гнівається".[71]

Повідомляють, що Джабір ібн Абд Аллах (нехай буде задоволений ним і його батьком Аллах) розповідав, що іудеї говорили: "Якщо чоловік мав зносини з жінкою через піхву, але ззаду, то дитина народиться косоокою. Тоді був зісланий аят, в якому говорилося: “Ваші дружини – наче нива для вас. Приходьте до них, як забажаєте…” (2:223)

[Тоді Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Спереду або ззаду, але тільки в піхву]".[72]

• Згідно Сунни, перед зляганням необхідно вимовити молитву, як це передається від Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха): "Якщо хтось із вас захоче мати близькість із дружиною, то нехай скаже:

"بِسْمِ ٱللهِ، أَللّٰهُمَّ جَنِّبْنَا ٱلشَّيْطَانَ، وَجَنِّبِ ٱلشَّيْطَانَ مَا رَزَقْتَنَا"

"Бісмилляг! Аллагумма джаннібна ш-шайтан, ва джаннібі ш-шайтана ма разактана!"

"В ім'я Аллаха! О Аллах, віддали сатану від нас і від того, чим Ти наділив нас!" Воістину, якщо Аллах визначив їм мати дитину, то шайтан вже ніяк не зможе зашкодити їй".[73]

• Чоловік має ніжно поводитися, пестити і цілувати дружину для того, щоб збудити її.

• Між статевими актами бажано звершувати велике (гусль) або мале (вуду) ритуальне омовіння. Як це передається від Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха): "Якщо хтось з вас вступив у зносини з дружиною, а потім побажав повторити його знову, нехай зробить обмивання [між двома актами]".[74]

Адже звершення обмивання є очищенням, додає сил і бадьорості для повторення інтимної близькості.

 

 

 

 

 

 

Загравання та ніжності під час спільного купання

Загравання, ніжності та ласки між чоловіком і дружиною не обмежені тільки подружнім ложем. Вони породжуть гарні стосунки і зміцнюють узи кохання. Треба намагатися розвивати їх при кожній нагоді, але за умови, щоб їх не бачили і не чули сторонні люди.

Аїша (хай буде вдоволений нею Аллах) розповідала: «Я і Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) купалися, черпаючи з однієї посудини, яка стояла між нами, [в якій зустрічалися наші руки]. Пророк весь час випереджав мене, і тоді я казала: "Дозволь і мені, дозволь і мені!" Муаз (хай буде вдоволений ним Аллах), який передав цей хадіс від Аїші, сказав: "Вони обидва знаходились у стані статевого осквернення".[75]

 

 

 

 

 

 

 

 

Загравання і ніжності вдома

Аїшу (хай буде вдоволений нею Аллах) запитали: "З чого починав Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), коли приходив додому?" Вона (хай буде вдоволений нею Аллах) відповіла: "Коли він заходив додому, перше, що робив – використовував сівак".[76]

Також повідомляється, що Аїша (хай буде вдоволений нею Аллах) сказала: "Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) поцілував одну зі своїх дружин, а потім звершив молитву, не зробивши омовіння знову". Урва (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "І я сказав їй: "Хто ж це був, якщо не ти?"" І тоді Аїша (хай буде вдоволений нею Аллах) засміялася".[77]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загравання та ніжності поза межами дому

 

Як про це йшлося раніше, загравання та ніжності між подружжям дозволені поза межами оселі, але за умови, що їх ніхто не бачитиме і не чутиме.

Повідомляється від Абу Саляма ібн Абд ар-Рахмана, що Аїша (хай буде вдоволений нею Аллах) розповіла йому: "Якось я супроводжувала Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) в одному з походів. Тоді я була ще зовсім дівчинкою. [Аїша розповідає: Я була худенькою та мало важила]. Раптом Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) наказав своїм супутникам: “Ідіть вперед!” [І вони пішли], а мені сказав: “Нумо, давай, біжимо, хто швидше!” Я побігла з ним наввипередки і випередила його. Кілька років потому, я знову вирушила в похід із Посланцем Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), він наказав супутникам, як минулого разу: “Ідіть вперед!” А сам звернувся до мене: “Нумо, давай, біжимо, хто швидше!” До цього часу я встигла забути про той випадок, подорослішала і стала важчою. Я побігла і Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), звичайно ж, випередив мене. Потім [він розсміявся і] сказав: “Це тобі за минулий раз, коли ти мене випередила”.[78]

Тут буде доречним зауважити, що видавати подружні секрети заборонено. Не можна розповідати про те, що відбувається між чоловіком і дружиною, коли вони знаходяться наодинці, або перетворювати їх стосунки у тему для обговорення із іншими людьми.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Воістину, одним із найгірших чоловіків в День Воскресіння буде той, який мав близькість зі своєю дружиною, і вона – з ним, а потім розповідав про таємниці своєї дружини (а вона – свого чоловіка)".[79]

Щоб побудувати справжню ісламську сім'ю із міцними, надійними подружніми стосунками, яка виховає молоде покоління, далеке від розбіжностей, конфліктів, ненависті і чвар, ісламський Шаріат роз'яснив права і обов'язки кожного з подружжя по відношенню одне до одного. Аби кожен знав, що повинні йому, і що повинен він.

 

 

 

 

 

 

 

Права дружини на свого чоловіка

 

Для того, щоб розповісти про права дружини, які вона має на свого чоловіка в ісламі, досить згадати деякі аяти зі Священного Корану і хадіси Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха).

1. Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: "Поводьтеся з дружинами гідно. І навіть якщо вони неприємні вам, то, можливо, неприємне для вас те, куди Аллах вклав багато добра". (4:19)

2. Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: "Відповідно до звичаю, жінки мають такі права, які рівні права на них самих, хоча чоловіки у дечому й вищі від них. Аллах – Великий, Мудрий". (2:228)

3. Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Кращий з вас той, хто найкраще ставиться до своєї родини (дружини), а я – кращий серед вас по відношенню до своєї сім'ї".[80]

4. Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Найбільш довершеною віра у того з віруючих, хто відрізняється найкращою вдачею, а кращим з вас є той, хто ліпше за всіх ставиться до своїх дружин".[81]

5. Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Побійтеся Аллаха у ставленні до ваших дружин. Воістину, ви взяли їх згідно довіреності перед Аллахом, і вам стали дозволені їх статеві органи зі Слів Всевишнього Аллаха".[82]

6. Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Віруючий не має ненавидіти віруючу, адже якщо йому не припала до душі якась з рис її характеру, то він залишиться вдоволений іншою".[83]

7. Повідомляється зі слів Муавії аль-Кушейрі (хай буде вдоволений ним Аллах): "Посланець Аллаха, яке право мають дружини на нас?» Пророк (мир йому і благословення Аллаха) відповів: "Щоб ти годував її, коли їси сам, і щоб одягав її, коли одягаєшся сам".[84]

А досконалість належить Одному лише Єдиному Аллаху.

 

Права чоловіка на свою дружину

Знову-таки доречним буде згадати деякі аяти Священного Корану і пророчі хадіси, в яких роз'яснюються права чоловіка на свою дружину.

1. Описуючи благочестивих дружин, Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: "Праведні жінки покірні, вони бережуть у час відсутності те, що Аллах наказав берегти". (4:34)

2. Переказується, що Хусейн ібн Мухсін (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "Моя тітка мені розповідала: "Одного разу я прийшла до Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) по одній справі, і він запитав мене: "Чи є у тебе чоловік?" Я відповіла: «Так». Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллаха) запитав: "Чи задоволений він тобою?". Я відповіла: "Я роблю для нього все, що в моїх силах". Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Дивись, куди тобі до нього! Воістину, він для тебе – Рай і Пекло[85]".[86]

3. Повідомляється, що Абу Хурейра (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Якщо жінка молилася п'ять разів на день, постила місяць[87], оберігала свої статеві органи і була покірною своєму чоловікові, то їй скажуть: «Зайди до Раю через будь-які ворота»".[88]

4. Від Муаза ібн Джабаля (хай буде вдоволений ним Аллах) переказується, що коли він був в Шамі[89], то побачив, що християни падають ниць перед своїми єпископами, священиками і патріархами. І він побачив, що іудеї теж падають ниць перед своїми первосвящениками, рабинами, монахами і вченими. Тоді Муаз (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав їм: "Для чого ви це робите?" Вони сказали: "Це вітання пророків, мир їм та благословення". Муаз (хай буде вдоволений ним Аллах) відповів: "Тоді я сказав, що наш Пророк більш достойний цього". На що Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Вони зводять наклеп на своїх пророків, о Муаз, подібно до того, як спотворили свої Писання. Якби я і наказав комусь впасти ниць перед іншим, то наказав би жінці вклонитися своєму чоловікові, через перевагу його прав. Жінка не відчує насолоди віри, доки не виконає свої обов'язки перед чоловіком. І якщо він попросить її про інтимну близькість навіть на паланкіні[90], то вона не має йому відмовляти".[91]

Розлучення в ісламі

 

Шлюб, з точки зору ісламу, є дуже важливим. Іслам всіляко намагається допомогти подружжю зміцнити їхні стосунки. Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) назвав шлюб "Суворим завіт" – що вказує на святість цього договору.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: "Як же ви заберете це, якщо раніше між вами були близькі стосунки і вони взяли з вас суворий завіт?" (4:21)

Досить згадати слова Пророка (мир йому і благословення Аллаха), які вказують на святість шлюбу.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Не з нас той, хто налаштовує дружину або рабиню проти чоловіка. І не з нас той, хто порушує ввірене йому на зберігання".[92]

Та не дивлячись на важливість шлюбу в ісламі, розлучення, все ж, є узаконеним. Коли проблеми між подружжям заводять їх у глухий кут, то не існує іншого вирішення, окрім розлучення. Воно є дозволеним через побоювання, що пара не зможе співіснувати одне з однимя. Зрештою, в таку “сім’ю” можуть закрастися зради, які стануть причиною багатьох проблем, таких, як плутанина в походженні нащадків і спадщині. Той, хто не є спадкоємцем, зможе успадкувати, або навпаки – той, хто є спадкоємцем, не успадкує те, що належить йому по праву. Також це може призвести до поширення пороку в суспільстві. Найменшим, в такому випадку, злом є нездатність до виховання праведного потомства через віддаленість одне від одного і взаємної ненависті, що є несумісним із благим впливом на дітей.

Та право на розлучення не є абсолютним. Навпаки, воно сповнене обмежень, аби розлучення не стало подібним до іграшки у руках дурнів. Ісламські вчені-правознавці роз'яснили, що розлучення може бути:

1. Обов'язковим (ваджіб): розлучення може бути обов'язковим у випадку, якщо між подружжям сталася серйозна сварка. Тоді двоє суддів (по одному від кожної сторони) виносять рішення.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: "Якщо ви боїтесь розлучення між подружжям, то призначте суддю з його боку та суддю з її боку. Якщо ті бажатимуть миру, то Аллах примирить подружжя. Воістину, Аллах – Всезнаючий, Всевідаючий". (4:35)

2. Забороненим (мухаррам): це розлучення без причини, потреби або необхідності. Саме його бажає Ібліс, нехай прокляне його Аллах. Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Воістину, Ібліс встановив свій трон над водою, а потім почав посилати своє військо. І найнаближенішим з його війська є той, хто сіє найбільшу смуту. Приходить хтось із них і каже: "Я зробив те-то і те". Ібліс відповідає: "Ти нічого не зробив!" Потім приходить інший і каже: "Я не залишив чоловіка до тих пір, поки не розлучив його з дружиною". Тоді Ібліс наближає його до себе і каже: "Так, ти!" (або: "Ти молодець!")".[93]

3. Дозволеним (мубах): у випадку, якщо дружина вирізняється лихим норовом або погано ставиться до чоловіка. Однак терпіння по відношенню до неї краще, аніж розлучення, особливо якщо їх поєднує спільна дитина.

4. Бажаним (мандуб): розлучення може бути бажаним в разі, якщо дружина не дотримується якихось приписів релігії, або ж вона не є скромною, як це личить: чоловік дає їй настанови, проте жінка до нього не прислухається.

Чоловіка це також стосується. Дружина має право вимагати розлучення в разі, якщо чоловік не дотримується основних приписів релігії, є далеким від благородності і гарного норову, погано до неї ставиться, або ж у нього є якісь фізичні вади, які унеможливлюють життя з ним. Наприклад, він може бути імпотентом або ж у нього повністю відсутній статевий потяг.

 

 

 

 

Розлучення в обмін на матеріальну компенсацію (хуль’)[94]

 

Якщо сімейне життя між подружжям не ґрунтується на злагоді, любові і хороших взаєминах, то, в такому випадку, замість радості і благополуччя воно буде приносити тільки страждання і нещастя. Це трапиться тоді, коли один із подружжя буде відчувати огиду або неприязнь до іншого. В такому випадку іслам закликає бути терплячими і поблажливими.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Поводьтеся з дружинами гідно. І навіть якщо вони неприємні вам, то, можливо, неприємне для вас те, куди Аллах вклав багато добра!” (4:19)

Але якщо атмосфера у сім’ї стає вкрай нестерпною, то в таких ситуаціях Творець узаконив розлучення в обмін на матеріальну компенсацію (хуль'). Якщо чоловік, з поважної причини, більше не в змозі терпіти свою дружину, то він має право спокійно дати їй розлучення. Якщо ж дружина відчуває огиду або нелюбов до свого чоловіка, то у неї є законне право просити його про розлучення[95] в обмін на матеріальну компенсацію (хуль'). Ця компенсація може відбуватися за рахунок повернення дружиною її весільного дарунку (магр), який їй подарував чоловік при укладанні шлюбу. Після цього повернення їхні зв'язки і відносини розриваються. В цьому і полягає справжня справедливість в ісламі, адже чоловік виплатив їй весільний дар (магр), взявши на себе всі сімейні витрати, а вона вийшла за нього заміж.

Всевишній Аллах (Святий Він та Великий) сказав: "Вам не дозволено привласнювати щось із дарованого їм, хіба як обидва ви боїтесь, зо не дотримаєтесь обмежень Аллаха. А якщо ви боїтесь, що вони не дотримаються обмежень Аллаха, то не буде їм гріха, якщо вони відкуплять розлучення". (2:229)

Іслам захищає честь людей і суспільства від приниження, перекриваючи всі шляхи, через які в суспільство можуть проникнути низький норов, порок і моральне гниття. Спільне життя між чоловіком і жінкою, які не люблять одне одного, без наявності стримуючих релігійних факторів, може стати причиною поширення подружніх зрад і незаконних відносин. Тому Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) і узаконив розлучення. Правий був Всевишній Аллах (Святий Він і Великий), коли сказав у Своїй Книзі: “А якщо (подружжя) розлучиться, то кожного з них Аллах збагатить від щедрості Своєї. Аллах – Щедрий, Мудрий!” (4:130)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Плоди статевої вседозволеності

 

Іслам заборонив і поклав край всьому, що може привести до перелюбу, який є одним з найбільших гріхів.

Один відомий арабський літератор писав: "Іслам веде війну з тваринністю, яка не розрізняє між тілами різних людей. Іслам ставить собі за мету сформувати сім'ю, звити сімейне гніздо і створити спільне життя, а не просто відносини, які закінчуються після першої інтимної близькості. Він також прагне побудувати взаємини між обома статями, які б ґрунтувалися на людських почуттях і емоціях; взаємини, в яких поєднуються серця, почуття і тіла подружжя. Вони живуть разом, сподіваються, переживають труднощі і планують майбутнє. У цій атмосфері нове, молоде покоління зростає під опікою обох батьків. Тому в ісламі існує суворе покарання за перелюб, яке називається тваринним рецидивом, що нищить всі згадані достоїнства і цілі – він перетворює людину на тварину... Чоловік не відрізняє одну жінку від іншої, а жінка не помічає різниці між одним чоловіком та іншим. Все, що їх турбує, це задоволення своєї статевої похоті і пристрасті. Навіть якщо вони і відрізняють одного від іншого, то такі стосунки не приведуть до добра. В результаті таких стосунків не буде потомства, вони далекі від справжніх, непідробних почуттів. Істинні почуття довготривалі, в цьому і полягає різниця між хіттю та пристрастю. Більшість не бачать відмінностей між цими двома речами і плутаються в них. Те, що прийнято називати почуттями, насправді є тваринною пристрастю. Іслам не забороняє людині виявляти свої почуття, він лише регулює, очищає і підносить їх над тваринною хіттю. Перелюб позбавлений таких цінностей, йому далекі почуття, емоції і моральність. Іслам розглядає перелюб як найбруднішу складову людського суспільства. Така поведінка принижує людину і прирівнює її до тварини. Насправді, є багато тварин і птахів, котрі живуть гідним і організованим сімейним життям, несхожим на той безлад, який виник в деяких суспільствах в результаті перелюбу".[96]

Далі ми згадаємо деякі результати жахливих наслідків статевої вседозволеності.

• Поширення смертельно небезпечних захворювань, які завдають шкоди не тільки особистості, яка займається цією мерзенною справою, але і всьому суспільству. Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “І не наближайтесь до перелюбу. Воістину, це – мерзота, шлях ганебний!” (17:32)

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "О мугаджири! П'ять речей, якими ви будете випробувані, я благаю Аллаха, щоб ви не застали їх! Якщо перелюб пошириться серед людей настільки, що вони чинитимуть його відкрито, то їх заполонить чума і голод, яких раніше не було. Якщо вони почнуть недоважувати на вагах і недомірювати, то їх спіткає посуха, нестача харчів і тиранія правителя. Якщо вони перестануть виплачувати обов'язкову милостиню зі свого майна, то будуть позбавлені дощу. Якщо вони порушать договір Аллаха і Його Посланця, то Аллах обов'язково наділить владою їх ворогів, і вони будуть відбирати у них те, що належить їм. А якщо їх правителі не судитимуть за Книгою Аллаха, віддаючи перевагу перед дарованим Аллахом чомусь іншому, то Аллах обов'язково посіє між ними ворожнечу!"[97]

Порок знищує благо. Людина, яка займається цими мерзотами, позбавляється душевної чистоти, яка вивищує її над низькими, підлими і поганими вчинками. Вони перетворюють її на тварину в людській подобі, головною метою якої є задоволення будь-яким шляхом своїх бажань і пристрастей. Її настигає бідність через те, що вона витрачає своє майно на незаконні насолоди. Вона марнує свої сили, гроші, час, але в результаті отримує горе, біль і співчуття в цьому житті, а в житті майбутньому на неї чекають жахливі страждання і муки. Це стає причиною скорочення її життя, бо вчинення цих порочних справ виснажує тіло та викликає хвороби, які надалі призведуть до смерті.

• Зростання в суспільстві кількості позашлюбних[98] дітей. Немає сумніву, що такі діти позбавлені нормального виховання та опіки, любові, ніжності і турботи, які отримують діти у повноцінній сім'ї від своєї матері і батька. Як результат, в життєвих питаннях їм не вистачає належного батьківського виховання. Адже ніхто, окрім справжніх батьків, не зможе дати чесних, щирих і значущих настанов дитині. Тому діти, позбавлені всього цього, завжди ставитимуться з презирством до суспільства. Анна Фрейд у своїй книзі говорить, що у дітей, які ростуть без сім'ї, в дитячих будинках або інших установах, часто виникають психологічні розлади, перед якими психологи фактично безсилі або ж які вдається виправити, докладаючи величезних зусиль. Ставлення до таких дітей – дійсно серйозна проблема для вихователів і виклик для дитячої психології.

• Поширення психологічних розладів, які виражаються у постійних тривогах, відсутності спокою, відчутті неповноцінності, почутті провини і презирства до самого себе через вчинення цих мерзенних, порочних і незаконних зв'язків.

Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) сказав: “Серед Його знамень – те, що Він створив вам дружин із вас самих, щоб ви знаходили в них спокій, і встановив між вами любов і милосердя. Воістину, в цьому – знамення для людей, які думають!” (30:21)

• Поширення статевої розбещеності є однією з причин аморальності. Ні для кого не секрет, що за допомогою грошей людина може отримати будь-яку насолоду, і через них вона може стати жертвою обману і помилки.

Таким чином, люди, які тяжіють до заборонених насолод і яким не вистачає коштів, щоб задовольнити свої пристрасті і бажання, можуть скоїти будь-які види злочинів: шахрайство, обман, хабарництво тощо, аби заволодіти бажаним, навіть якщо їх дії нашкодять іншим. А якщо їм не вдасться знайти потрібні кошти, вони можуть вдатися до застосування сили.

• Покарання Аллаха, яким Він обіцяв провчити громади, в яких пошириться перелюб. Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Мою громаду не полишить благо доти, доки в ній не з’являться діти перелюбу. Якщо ж це станеться, то їх покарання від Аллаха (Святий Він та Великий) – неминуче".[99]

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

У цій книзі ми згадали деякі уривки, витримки і вказівки, які стосуються ісламського погляду на інтимні стосунки. Сподіваємося, що брошура допоможе Вам зрозуміти важливість цього аспекту людського життя, а також сприятиме розумінню ісламського методу, який регулює вдоволення статевого інстинкту. Іслам приділяє йому велике значення, розглядаючи як акт поклоніння, за який мусульманин, в разі вдоволення його правильним, узаконеним, встановленим ісламом шляхом, отримує нагороду. Крім того ми сподіваємося, що ця книга підштовхне людину дізнатися більше про цю велику релігію, яка охоплює всі аспекти і дає відповіді на всі запитання, котрі турбують людину – як в особистому, так і в суспільному житті; і навіть після смерті. Якщо мусульманин дійсно звершував благі діяння, прагнучи досягнути вдоволення Всевишнього Аллаха (Святий Він і Великий), то його нагорода не закінчиться із завершенням цього життя – він отримуватиме її навіть після смерті.

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Коли людина вмирає, (всі) її справи перериваються за винятком трьох: безупинної милостині, корисних знань, якими можуть користуватися (інші люди) і праведної дитини, яка звертатиметься до Аллаха із благаннями за нього".[100]

Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) також сказав: "Той, хто закликає до правильного шляху, отримає нагороду, рівну нагородам (всіх) тих, хто піде за ним, що не зменшить їх власних заслуг ні на йоту, а той, хто закликає (інших) до омани, понесе на собі (тягар) гріха, рівний (тяжкості тягаря) гріхів тих, хто піде за ним, що жодним чином не полегшить (тяжкості) їх власних гріхів".[101]

Іслам є повною і всеосяжною релігією. Він не залишив без пояснення жодного життєвого питання. Повідомляється, що Абд ар-Рахман ібн Язід (хай буде вдоволений ним Аллах) сказав: "Багатобожники сказали Салману (аль-Фарісі): "Ваш Пророк (мир йому і благословення Аллаха) навчає вас усьому, і навіть як справляти нужду?" Салман сказав: "Так. Він заборонив нам повертатися в сторону кибли при випорожненні і сечовипусканні, підмиватися правою рукою, використовувати для очищення (після випорожнення) менше трьох каменів або очищатися гноєм чи кістками"".[102]

Доречним буде процитувати висловлювання одного з всесвітньо відомих західних вчених у сфері права, доктора Хоукінга, професора філософії Гарвардського університету. У своїй книзі "Дух міжнародної політики" доктор Хоукінг, розповідаючи про звід ісламських законів і їх всеосяжність, сказав: "Прогрес і розвиток в ісламських країнах не слідує Заходу, який стверджує, що релігія не має впливу на повсякденне життя людини, закони і політичну систему. Людина має знайти в релігії джерело розвитку і прогресу. Час від часу, деякі себе питають: “Чи здатний іслам на створення нових ідей і незалежних постанов, які б відповідали вимогам сучасного життя?” Відповідь: «Так». Іслам внутрішньо готовий рости, він, у порівнянні з іншими системами, більш здатний до розвитку. Труднощі, з якими стикається іслам, полягають не у відсутності можливостей, а, скоріше, у відсутності схильності і бажання їх використовувати. Можу справедливо заявити, що ісламський Шаріат має всі необхідні умови для досягнення успіху".

Наскільки ж величною релігією є іслам! Він впорядковує життя людини в кожній сфері. Цю релігію повинні підтримувати і строго дотримуватися всі мусульмани. Вони мають закликати до неї інших людей, щоб ті теж могли радіти благам і благоденствувати під її знаменом. Немусульмани маються вивчати іслам, залишаючи осторонь упередженість. Вони повинні розуміти його переваги, адже він є ключем до всього добра і замком від усього зла.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

WWW.ISLAMLAND.COM

 

 

 

 

 

 


[1] Аль-Хакім (2/174). Також хадіс передали Ахмад та ан-Насаї.

[2] Ат-Тірмізі (2004).

[3] Арабське слово "буд’" також означає “статевий орган”.

[4] Аль-Бухарі і Муслім.

[5] «Сахіх ат-Тархіб” (1860).

[6] Ахмад (5/256). Аль-Албані в “Сільсіля аль-Ахадіс ас-Сахіха” (370).

[7] Аль-Бухарі і Муслім.

[8] Ат-Тірмізі (1084), Ібн Маджаг (1967), аль-Хакім (2/179).

[9] Аль-Хакім (2/197). Також хадіс передав Ахмад в своєму "Муснаді", а аль-Албані назвав хадіс достовірним "Сахіх аль-Джамі" (2235).

[10] Аль-Хакім (2/174), Аль-Албані назвав хадіс хорошим в "Ґаят аль-Марам".

[11] Аль-Бухарі (4779).

[12] Аль-Хакім (1/311). Також хадіс передав Абу Дауд з гарним ланцюжком передавачів.

[13] Такі жінки не вчинять гріха, якщо знімуть верхнє покривало, про яке Всевишній сказав: «Нехай вони не показують своїх прикрас, окрім того, що назовні, і нехай закривають своїми покривалами груди» (24:31). Жінки, про яких згадується в цьому одкровенні, мають право відкривати обличчя, адже такий вчинок не потягне за собою небезпечних наслідків як для неї, так і для оточуючих. Однак на підставі дозволу знімати верхнє покривало, деякі люди можуть помилково припустити, що таким жінкам можна причепурюватися в присутності сторонніх чоловіків. Аби розвіяти подібну оману, Всевишній Аллах заборонив їм показувати свою красу. Це означає, що вони не мають права носити одяг, який привертає увагу, і видавати звуки під час ходьби так, щоб оточуючі могли почути дзвін прикрас на ногах. Причина полягає в тому, що жіночі прикраси спокушають чоловіків і ставлять їх у скрутне становище, навіть якщо вони закриті і не є привабливими. Таким жінкам краще утримуватися від зняття покривала і дотримуватися благочестя. Під благочестям мається на увазі шлюб і уникнення всього, що може схилити людину до скоєння гріха.

Воістину, Аллах все чує і знає про всі наміри і помисли. Це зобов'язує жінок остерігатися поганих слів і думок і завжди пам'ятати про те, що Аллах обов`язково відплатить людям за вчинені ними діяння. (Тафсір Ас-Сааді) - Прим. пер.

 

[14] Аль-Джаваб аль-Кафі лі ман Сааля ад-Дава аш-Шафі. - с. 172.

[15] Аль-Хакім (2/212). Аль-Албані назвав його хорошим хадісом.

[16] Аль-Хакім (4\349). Аль-Албані в "Сахіх Абу Дауд".

[17] Аль-Бухарі (5546).

[18] Частина тіла, яку мусульмани зобов'язані приховувати від інших людей. Авратом жінок вважається все тіло, окрім обличчя та кистей рук, аврат чоловіків – це місця між пупком і колінами (сам пупок і коліна до аврату не належать) - Прим. пер.

[19] Муслім (338).

[20] Муслім (2657).

[21] Цей хадис передав Ібн Хіббан в "Сахіх" (10/436).

[22] "Аль-Інсан Бейна аль-Маддійа ва аль-Іслам" ("Людина між матеріальним світом і ісламом").

[23] Наприклад, обіймати так, щоб можна було відчути м'якість і ніжність її шкіри.

[24] Ібн Хіббан (9/468).

[25] Муслім (2128).

[26] Аль-Бухарі (2844).

[27] Муслім (1403).

[28] Муслім (1436).

[29] Ібн Хазм, "Аль-Мухалля бі аль-Асар" (9/174).

[30] Саїд Сабік. "Фікх ас-Сунна" (2/7).

[31] Аль-Бухарі (4802).

[32] Ахмад (2/250), Абу Дауд (4682), Ібн Хіббан (4176) і ат-Тірмізі (1162), який сказав: «Хороший, достовірний хадис».

[33] Ахмад (2/251), ан-Насаї (2/72). Його достовірність підтвердили аль-Хакім і аз-Загабі.

[34] Ібн Хузейма (1148) і Абу Дауд.

[35] Муслім (1424).

[36] Ібн Хіббан (4043).

[37] Аль-Хакім (2/174).

[38] Аль-Бухарі (4979).

[39] Чоловіком Хафси був Хунайс ібн Хузафа ас-Сахмі (нехай буде задоволений Аллах ними обома), один зі сподвижників Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха). Брав участь в битві при Бадрі і помер (від поранень) в Медіні.

[40] Аль-Бухарі (4830).

[41] Аль-Бухарі (4843).

[42] Аль-Бухарі (6546).

[43] Ібн Хіббан (4075).

[44] Йдеться про ситуацію, коли опікуни не видають свою підопічну заміж за гідного чоловіка, коли той просить їх про це, хоча як наречена, так і наречений згодні.

[45] Аль-Бухарі (4303).

[46] Аль-Хакім (2/197), а також імам Ахмад у своєму "Муснаді". Аль-Альбані підтвердив його достовірність.

[47] Міра ваги, яка дорівнює близько 200 грамам.

[48] Ібн Хіббан (10/480).

[49] Крім умови, яка дозволяє заборонене або забороняє дозволене.

[50] Аль-Бухарі (2572).

[51] Йдеться про увазі термін (ідда), до закінчення якого жінка після розлучення не може виходити заміж.

[52] Бану Кайнука - плем'я, члени якого сповідували іудаїзм. Ринок носив однойменну назву.

[53] Таким чином, завдяки торгівлі, у нього з'явилися гроші.

[54] Йдеться про магр – майно або гроші, які чоловік дарує дружині при укладанні шлюбу. Це майно не повертається йому в разі розлучення. Магр належить тільки дружині і забезпечує її в разі розлучення або смерті чоловіка. Розмір магра спочатку обумовлюється під час сватання (хитба), а точні його розміри і умови виплати записуються можуть бути записані у весільному договорі (сига).

[55] Йдеться про кісточку фініка.

[56] Аль-Бухарі (1943).

[57] Аль-Бухарі (4873).

[58] Ібн Хіббан (12/110).

[59] Цей хадис передав аль-Хакім в "Аль-Мустадрак" (2/199).

[60] Аль-Бухарі (4867). Також підтвердженням цього винятку є слова Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), який сказав: "Межа між дозволеним і забороненим – удари в бубон і спів на весіллі". Ібн Маджаг 1896, ат-Тірмізі 1088. - Прим. пер.

[61] Ахмад (6/458). Аль-Альбані підтвердив його достовірність у своїй книзі "Етикет шлюбу згідно пречистої Сунни".

[62] Йдеться про пестощі між подружжям.

[63] Аль-Бухарі і Муслім.

[64] Ан-Насаї в «Ішрат ан-Ніса» 2/74, ат-Табарані в «аль-Кабір» 1/89. Хадіс достовірний. Див. «Ас-Сільсіля ас-Сахіха» № 315.

[65] Муслім (91).

[66] Цей хадис передав аль-Хакім в "аль-Мустадрак" (4/199).

[67] Під "сідлом" Умар ібн аль-Хаттаб мав на увазі свою дружину. Вступаючи в інтимний зв'язок, він зліг із нею в піхву, знаходячись позаду, в той час як зазвичай чоловік знаходиться на жінці зверху, ніби осідлавши її, так що вона повернута до чоловіка обличчям. Вступаючи ж в зносини ззаду, чоловік начебто сідає в сідло з іншого боку. ("Етикет шлюбу згідно пречистої Сунні", Аль-Альбані) - Прим. пер.

[68] Ібн Хіббан (9/516).

[69] Тобто кусав.

[70] Муслім (300).

[71] Муслім (302).

[72] Аль-Бухарі і Муслім.

[73] Аль-Бухарі (6025).

[74] Муслім (308).

[75] Муслім (321).

[76] Місвак (араб. المسواك), сівак (араб. سواك) – щітка для чистки зубів, зроблена з гілок і коріння дерева арак (Сальвадора перська), при розжовування якої волокна розділяються і перетворюються на пензлик. Сівак – це спосіб очищення порожнини рота, який веде до вдоволення Аллаха. Достовірно передається в хадісі від Аїші (хай буде вдоволений нею Аллах), що Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Сівак очищує порожнину рота і є причиною вдоволення Господа". Цей хадіс приводить, без згадки ланцюжка передавачів, аль-Бухарі в коментарях до свого "Сахіху" (2/274). Його так само передали Ахмад (6/47), ан-Насаї (1/50) з достовірним ланцюжком передавачів (див. "Аль-Ірва" 1/105). Використання місвака настійно рекомендується, як сказано в хадісі Абу Хурейри (хай буде вдоволений ним Аллах), що Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: "Якби я не боявся, що це обтяжуватиме мою Умму, то наказав би використовувати сівак перед кожною молитвою". Аль-Бухарі (2/299) і Муслім (1/151). У версії аль-Бухарі йдеться: "З кожним обмиванням (вуду)". - Прим. пер.

[77] Ахмад (6/210).

[78] "Ас-Сунан аль-Кубра" (5/304).

[79] Муслім (1437).

[80] Ібн Маджаг (1977).

[81] Ібн Хіббан (4176).

[82] Муслім (1218).

[83] Муслім (1469).

[84] Абу Дауд (2142).

[85] Тобто, твій чоловік може стати причиною твого входження до Раю через його вдоволення тобою. Так само він може стати причиною твого потрапляння до Пекла, через його невдоволення тобою. Тому добре стався до нього і не супереч його велінням у тому, в чому немає гріха.

Шейх аль-Іслам Ібн Таймія (нехай змилується над ним Аллах) сказав: "Праведною жінкою вважається та, яка завжди кориться своєму чоловікові. Після виконання обов'язків перед Аллахом і Його Посланцем (мир йому і благословення Аллаха) для жінки немає нічого важливішого, ніж виконання своїх обов'язків перед чоловіком». Див. «Маджму аль-Фатава», 32/275. – Прим. пер.

[86] Аль-Хакім (2/206).

[87] Йдеться про обов'язковий піст у місяць Рамадан – Прим. пер.

[88] Ібн Хіббан (4163).

[89] Шам – загальна назва країн східної частини Середземного моря (Сирія, Ліван, Ізраїль, Йорданія, Палестина, Єгипет, Туреччина і ін.). У більш вузькому розумінні – Сирія, Палестина і Ліван. - Прим. пер.

[90] Криті ноші, які є засобом пересування, котрі ставились на верблюдів. - Прим. пер.

[91] Аль-Хакім (4/190).

[92] Ібн Хіббан (4363).

[93] Муслім (2813).

[94] Аль-Хуль' (الخلع) – це розлука з дружиною в обмін на матеріальну компенсацію. Чоловік бере цю компенсацію і розлучається з дружиною, незважаючи на те, поверне вона всю суму весільного дарунку (магр), який він дав їй, чи дасть йому більше або менше цієї суми. Доказом цього є слова Всевишнього Аллаха (Святий Він і Великий): "Вам не дозволено привласнювати щось із дарованого їм, хіба як обидва ви боїтесь, зо не дотримаєтесь обмежень Аллаха. А якщо ви боїтесь, що вони не дотримаються обмежень Аллаха, то не буде їм гріха, якщо вони відкуплять розлучення"(2:229). А також хадіс в якому розповідається, що дружина Сабіта ібн Кайса (хай буде вдоволений ним Аллах) прийшла до Пророка (мир йому і благословення Аллаха) і сказала: "О Посланець Аллаха, я не дорікаю Сабіту ібн Кайсу ані за його характер, ані за його ставлення до релігії, однак, будучи мусульманкою, я не хочу звершувати невір’я в ісламі [через непокору чоловікові]!" Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) запитав її: "Чи повернеш ти йому його сад?" Вона сказала: "Так". Тоді Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав Сабіту: "Прийми від неї свій сад і дай їй розлучення!" (Аль-Бухарі 5273). - Прим. пер.

[95] Розлучення є правом чоловіка, і воно не вступить в силу, доки чоловік не оголосить про нього, бо Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Право на розлучення має той, хто бере за ногу», - тобто чоловік. Ібн Маджаг (2081).

[96] "Фі Зіляль аль-Куран".

[97] Аль-Хакім (4/583).

[98] Діти, народжені в результаті перелюбу. - Прим. пер.

[99] Ахмад (6\333). Див. Також "Сахіх ат-Таргіб ва ат-Тархіб" (2400).

[100] Муслім (1631).

[101] Муслім (2674).

[102] Муслім (262).