ПОКЛОНІННЯ АЛЛАГУ ТА СЕКУЛЯРИЗМ

ПОКЛОНІННЯ АЛЛАГУ ТА СЕКУЛЯРИЗМ

ПОКЛОНІННЯ АЛЛАГУ ТА СЕКУЛЯРИЗМ
العبودية واللادينية باللغة الأوكرانية


Д-р Абд ар-Рахман ібн Абд аль-Карім аш-Шіха
د. عبد الرحمن بن عبد الكريم الشيحة


Переклад з арабської:
EUROPEAN ISLAMIC RESEARCH CENTER (EIRC)
المركز الأوروبي للدراسات الإسلامية
& Андрій Шистєров

 
WWW.ISLAMLAND.COM

 

Вступ
Хвала Аллагу, Який відправив Мухаммада як свідка, доброго вісника й застерiгача, який закликає до Аллага з Його дозволу!
Аллаг наділив сподвижників особливими, гідними якостями. Мир і благословення Аллага Мухаммаду, його сім'ї і всім його сподвижникам.
Книга, яку я прочитав, належить перу професора Абд ар-Рахману ібн Абд аль-Каріму аш-Шіха. Я насолодився кожним рядком цієї книги і побачив в ній вирішення однієї з найактуальніших проблем сучасності – віддалення від поклоніння Аллагу.  Дана проблема має свої причини, передумови та наслідки. Серед них можна виділити виникнення течій секуляризму, агностицизму і атеїзму. Також дана проблема пов'язана із людськими звичаями. Так, деякі люди повністю присвячують себе роботі і заробітку грошей, інші – народжуванню дітей, не приділяючи належної уваги наближенню до свого Господа.
Якщо говорити про секулярне віддалення від поклоніння Аллагу, то багато його послідовників визнають, що це є окремою релігією. Вони відкидають усі релігії під приводом, начебто, вони позбавлені істинних доказів. Секуляристи вірять в існування Господа, Який створив все буття, але кажуть, що Він лишив людей напризволяще і Йому до них немає ніякого діла .
Таким чином, вони вигадали для себе окрему, не божественну релігію. Я виявив, що спільною рисою усіх секуляристів є те, що в своїх судженнях вони спираються на неісламські принципи. Таким чином, вони виносять рішення про іслам, опираючись на християнські джерела.
Що ж стосується агностицизму, то він і не заперечує, і не визнає існування божественної сили. Вони кажуть: «Поки ми на власні очі не побачимо незаперечні докази, ми не можемо з упевненістю сказати, як з'явилася людина». Але вони повністю вірять в теорію еволюції Дарвіна. В ній сказано, що людина з'явилася з примітивної клітини близько 600 мільйонів років тому. Агностики непохитно вірять в це, не дивлячись на те, що дана теорія спростовується науковими доводами. Цю ідею також спростовує теорія Великого вибуху, і разом з нею, наукові розкопки, геологія і спадковість. Вчені виявили, що древо розвитку у всіх його проявах рухається у зворотному напрямку. Тобто, все прямує до вимирання, а не до еволюції. Також вони прийшли до висновку, що розвиток, який можна спостерігати в живих організмах, обмежений одним видом і не переходить на інший вид. Наприклад, одна жива бактерія переходить в стан іншої живої бактерії, але з неї не утворюється новий вид бактерій, тобто відбувається лише зміна її властивостей. Ви ніколи не побачите, щоб риба в процесі еволюції стала, наприклад, сухопутною твариною. Про правильне значення еволюції було згадано в Корані ще 1400 років тому. Всевишній Аллаг сказав:
Коли створював Вiн вас поступово.
 (Сура «Нух», аят 14)
 Даний аят вказує на те, що все живе розвивається поетапно. Дитина стає чоловіком, а у левеняти з'являються гострі ікла. Теорія Дарвіна ніколи не стане наукою, тому що вона не витримує критики, її не можна застосувати на практиці і вона не підходить для постійного використання, що не дозволяє їй відповідати критеріям науковості. Хто стверджує, що релігії, насправді, не існує і що Всесвіт підпорядкований тільки матеріальним законам, то такій людині ми відповімо: «Хто склав перелік цих “вселенських законів”?» Закон –  це лише опис конкретного принципу. Ньютон не створив власні закони. Закони взагалі самі нічого не створюють. Не існує жодних протиріч між вірою в Аллага і існуванням фізичних законів Всесвіту. Закон ніколи не стане Творцем, а випадковість ніколи не створить навіть найменшого атома!
Заклик від чистого серця повернутися в релігію Аллага:
Є люди, які заперечують поклоніння Милосердному, мовляв: «Хіба існування покарання у вічному житті не суперечить божественному атрибуту милосердя?» Таким людям ми скажемо: «Тоді навіщо карати того, хто порушив твої права в мирському житті? Хіба таку людину не потрібно покарати, засудити та ув'язнити на певний час в якості відплати за скоєний нею злочин? Хіба ти ніколи не читав про те, скільки воріт милосердя відкриваються для грішника, щоб він покаявся?» Клянуся Аллагом, в Пекло потрапить тільки упертий і несправедливий грішник; той, хто відкинув поклоніння Милосердному Аллагу і відкинув всі блага! Якщо скажеш ти, що поїдання китом дрібніших риб є несправедливістю, тоді ми відповімо: “Якщо кит не буде їх їсти, то різні види риб переповнять наші ринки і наземне життя. Це позначиться навіть на нашому житті, що призведе до порушення системи навколишнього середовища; гори можуть розсипатися та й вся земля взагалі!” Все існує за певною мудрістю і тече до свого визначеного терміну, про який знає тільки Творець всього сущого! Тож повернися до свого Господа і прийми від мене мою щиру пораду: ти не досяг своєю величністю гір і не змусив землю тремтіти. Знай, що могутністю володіє тільки Милосердний, Творець Всесвіту і вічного життя. Прямуй за істиною  – шляхом ісламу, завершальної небесної релігії. Можливо, в день відплати ти отримаєш від Милосердного Аллага велику винагороду – Він введе тебе до Раю вічності і благоденства. І не кажи: «Мені досить бути просто хорошою людиною». Хіба люди одностайні відносно добра і зла? Чи, навпаки, вони століттями сперечаються, що ж таке істина? Що ти бачив в інших релігіях, окрім зводу моральних правил? Ти хочеш слідувати власним пристрастям, чи підкоритися божественним настановам? Тоді навіщо ти підкоряєшся законам, які були тобі нав'язані якимись «законодавчими органами?» Хіба душа іншої людини так само, як і твоя, не може бути згідною із неправильними постановами? Клянуся ж Аллагом, безбожність і порушення всіх прав поширені у Всесвіті тільки через нехтування і залишення божественних законів! Клянуся Аллагом, якби атеїстам дали абсолютну владу, вони зруйнували б місця поклоніння: мечеті, церкви та синагоги! Згадай ті утиски, яких зазнали релігійні люди в період комунізму! Тож не заперечуй тих милостей, якими Милосердний наділив тебе, і згадай про Його божественні права. Не кажи, що Всезнаючий і Обізнаний Творець забув про нас або ж  Йому до нас немає ніякого діла. Чи забув ти, хто тебе зцілив, коли ти хворів? Хто відповів на твої благання і дав тобі вихід із важкої ситуації? Хто наділив тебе найкращим житлом, дружиною і дітьми? І навіть якщо Він, після всього цього, чимось випробував тебе, то це заради твого ж блага! Вклоняйся ж своєму Господу, який створив сонце, місяць і планети – всі вони поклоняються Йому, слідуючи по своїх орбітах. Сонцю не личить випереджати місяць, і навпаки: всі небесні тіла рухаються згідно чітко визначеного для них напряму. Вклоняйся Тому, Хто створив землю і спорудив на ній гори, аби ми не полетіли до бездни; створив солоні моря і прісні річки, щоб ми пили з них. Чи зможеш ти заперечувати все це і, при цьому, називати свою релігію розумною? Тож ні, клянусь Господом Каби, навпаки, розумність полягає у сповідуванні ісламської релігії.

Ахмад аль-Амір.

В ім'я Аллага Милостивого, Милосердного!
Хвала Аллагу, мир і благословення Посланцю Аллага, його сім'ї та всім сподвижникам.
Дивись на іслам і на його методологію, а не на вчинки і дії мусульман
Поклоніння Аллагу (аль-убудія) – це вроджена якість, з якою Всевишній створив все людство. Люди не можуть від нього повністю збутися, як би вони цього не хотіли. Перед людиною стоїть один з трьох виборів: або вона буде рабом Єдиного Аллага, в результаті чого її серце наповниться злагодою і душа знайде спокій. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Я поклоняюсь Аллагу, щиро сповiдуючи перед Ним свою релiгiю! А ви поклоняйтесь замiсть Нього тому, кому побажаєте!» I скажи: «Воiстину, зазнають утрат тi, якi в День Воскресiння втратять i самих себе, i свої родини!» Так, це — явнi втрати! Над ними будуть завiси з вогню й пiд ними будуть завiси. Так Аллаг залякує Своїх рабiв. О раби Мої, бiйтеся Мене!
(Сура «аз-Зумар», аяти 14-16)
Або людина буде рабом оманливих богів – пристрастей, ідолів, бовванів, майна, вигаданих законів та інших людей, в результаті чого її душа буде нещасною, а серце неспокійним. Вона втратить як мирське, так і вічне життя. Всевишній Аллаг сказав:
Чи ти бачив того, хто зробив богом своє бажання? Володiючи знанням, Аллаг збив його зi шляху, запечатав слух i серце, а зiр накрив завiсою. Хто вкаже йому на прямий шлях замiсть Аллага Невже ви не замислитесь
 (Сура "аль-Джасія", аят 23)
Один з літераторів сказав: «Прагнення до поклоніння безсумнівно існує! Якщо його не присвячують Єдиному Аллагу, то його присвячують комусь іншому. Поклоніння Аллагу звільняє людей, робить їх гідними і піднесеними, а поклоніння не Аллагу пожирає людяність, благородство, свободу і гідні якості людей. Потім воно пожирає їх майно, і, в решті-решт, усі їх блага».
Рабство – це сукупність покірності, смиренності, любові і зв'язку раба зі своїм господарем. В даному контексті це поняття є неприємним для людської душі. Але все виглядає зовсім по-іншому, якщо мова йде про рабство і покору Творцеві Всесвіту. В такому випадку, людину переповнює велич, благородство і свобода. Іслам приніс справжню свободу, якої можна досягти, поклоняючись Єдиному Аллагу. Таке рабство впорядковує все життя, не залишаючи місця для несправедливості і недотримання прав, в загальному розумінні цього слова. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, Аллаг наказує вам повертати довiрене майно його власникам. I коли ви судите мiж людьми, то судiть справедливо! Воiстину, яким же прекрасним є те, чим Аллаг повчає вас! Воiстину, Аллаг — Всечуючий, Всевидячий!
 (Сура «ан-Ніса», аят 58)
Ніхто не пожирає майно людей не по праву – не краде, не обдурює і не займається лихварством. Всевишній Аллаг сказав:
О ви, якi увiрували! Не пожирайте майна одне одного шляхом неправди, а займайтеся торгiвлею, якою ви будете взаємно задоволенi. I не вбивайте одне одного! Воiстину, Аллаг Милосердний до вас!
 (Сура «ан-Ніса», аят 29)
Ніхто не зазіхає на честь та життя інших людей. Всевишній Аллаг сказав:
Якi не звертаються замiсть Аллага до iншого бога, якi не вбивають живої душi, не маючи на те права, якi не чинять перелюбу, — а хто робить так, того спiткає кара!
 (Сура «аль-Фуркан», аят 68)
Права всіх людей поважаються. Всевишній Аллаг сказав:
Поклоняйтесь Аллагу та не додавайте Йому нiкого як рiвного. Якнайкраще ставтеся до батькiв, родичiв, сирiт i бiдних; а також до сусiдiв, якi є вашими родичами, i до тих, якi не є вашими родичами; до побратима, до подорожнього, а також до рабiв ваших. Воiстину, Аллаг не любить зухвалих i гордих.
 (Сура "ан-Ніса", аят 36)
Грішника прощають і поблажливо ставляться до того, хто помилився. Поблажливість і терпимість переповнюють таке суспільство. Аллаг наказав:
Прости цих людей, закликай робити добро й залиш невiгласiв.
 (Сура «аль-Араф», аят 199)
Людина, в сучасному світі, постійно шукає оспівану свободу, не бажаючи бути обмеженою якимись правилами. Вона хоче робити все, що забажає, і залишити все, чого не бажає. Мусульмани ж, навпаки, не хочуть такої «свободи». Вони прагнуть до свободи в поклонінні Всевишньому Аллагу. Мусульмани визнають, що саме ця свобода дає їм справжню незалежність. Правитель і проста людина можуть досягти цієї свободи, щиро поклоняючись Єдиному Аллагу на основі того, що принесли посланці Аллага. Вони були відправлені в певні епохи, щоб оновити для людей їх релігію і повернути до їх Господа і Творця. Після приходу посланців, у людей не залишилося жодного виправдання перед Аллагом. Всевишній сказав:
До кожного народу Ми вiдсилали посланця: «Поклоняйтесь Аллагу та уникайте тагута!» Серед них є тi, кому Аллаг указав прямий шлях, а також тi, якi заслужили оману. Iдiть землею та погляньте, який був кiнець тих, що заперечували!
(Сура «ан-Нахль», аят 36)
Абсолютна свобода, в її західному і сучасному розумінні – це анархія, в якій багатий поглинає бідного; сильний примушує слабкого; одні зазіхають на честь, життя і майно інших. З точки зору такої свободи, права і обов'язки не мають жодної цінності. Абсолютна свобода – це тваринна вседозволеність і «закон джунглів». Всевишній Аллаг засуджує того, хто залишив поклоніння Йому і дав волю своїм пристрастям і бажанням. Він сказав:
Ми створили для пекла багато джинiв i людей. Вони мають серця, якими не розумiють, мають очi, якими не бачать, мають вуха, якими не чують. Вони подiбнi до худоби, але перебувають у ще бiльшiй оманi. Вони — невiгласи!
 (Сура «аль-Араф», аят 179)
Найбільші проблеми сьогодення – це несправедливість, війни, економічні, соціальні та політичні кризи. Головною причиною яких є віддалення від істинного поклоніння Аллагу, Який створив закони, покликані виправити окремо взятого індивіда і все суспільство. Дотримуючись і діючи згідно них, людство досягне щастя як у мирському, так і у вічному житті. Проблеми і кризи будуть з’являтися залежно від того, наскільки люди нехтуватимуть втіленням цих законів у життя. На жаль, люди замінили краще на гірше, запровадивши вигадані закони, хибність яких набагато вища, ніж їх правильність; які побудовані на особистих амбіціях і політичних інтересах. Саме це привело людей до такого стану справ. Правий був Всемогутній Аллаг, сказавши:
Невже цього не знатиме Той, Хто все створив, Проникливий, Всевiдаючий?
 (Сура «аль-Мульк», аят 14)
Перші мусульмани поклонялися і корилися Аллагу у всіх сферах свого життя:  політичній, суспільній, моральній і економічній. В результаті цього вони стали господарями світу, керуючись найкращими законами. В них не було місця несправедливості, обмеженню прав і використанню народних багатств в особистих цілях. Більш того, навіть немусульмани віддавали перевагу їх законам, тому що бачили в них справедливість і неупередженість. Сьогодні ж серед більшості мусульман, які вірують в частину Писання, і не вірують в його іншу частину, ми спостерігаємо протилежну картину. Вони поклоняються Аллагу, коли і як їм зручно, і залишають те, що їм не зручно. Саме тому вороги мусульман скористалися цією можливістю і запанували на тими, в чиїх серцях хвороба, пристрасті і любов до мирського життя. Таким чином, вороги ісламу змогли колонізувати і принизити мусульман, заволодівши їх багатствами. Прав був Всевишній Аллаг, коли роз'яснив це питання:
Це так, бо Аллаг не змiнює Своєї милостi, даної якомусь народу, поки вони не змiнять того, що в їхнiх душах. Воiстину Аллаг — Всечуючий i Всезнаючий!
 (Сура "аль-Анфаль", аят 53)
Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) застерігав людей:
«П'ять речей, якими ви будете випробувані, я вдаюся до Аллага від того, щоб ви застали їх!.. І якщо вони почнуть порушувати договір з Аллагом і Його Посланцем, то Аллаг обов’язково відправить на них ворога не з них самих і забере він частину того, що їм належить. А якщо їх правителі не судитимуть за Книгою Аллага, вибираючи щось інше, ніж зіслане Аллагом, то обов'язково Аллаг посіє між ними ворожнечу».
Таким буде положення ісламської громади (умма), якщо вона залишить поклоніння Аллагу.

Коран і всеосяжний погляд на всесвіт
Протягом всієї історії людський розум цікавило питання створення цього Всесвіту. Іноді це призводило до парадоксальних результатів, далеких від логіки і розуму. Так сталося тому, що мислителі не знали сутності питань, які може повідати тільки Той, Хто їх створив. Але Священний Коран приніс логічну і розумну послідовність, яка вселяє почуття безпеки і спокою. Священні коранічні аяти, висвітлюючи цю тему, відповідають на питання людського розуму і розповідають про початок створення, мету, кінець і долю всього буття.

Початок створення людини
В якості вступу хотілося б згадати слова Всевишнього:
Вiн — Перший i Останнiй, Явний та Потаємний, i Вiн знає про кожну рiч!
 (Сура «аль-Хадід», аят 3)
Аллаг сказав про Себе так:
Скажи: «Вiн — Аллаг — Єдиний, Аллаг — Той, до Кого прагнуть, не народив i не був народжений, i нiхто не був рiвним  Йому!»
(Сура "аль-Іхляс", аяти 1-4)
Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) запитали про те, як відбувалося створення буття. Одного разу до Пророка (мир йому і благословення Аллага) прийшли кілька людей з Ємену і сказали: “Ми прийшли до тебе, аби ти навчив нас релігії і щоб запитати тебе, як починалося створення цього світу?” Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
“Спочатку був тільки Аллаг, і не було нічого, крім Нього, і трон Його був над водою. Потім Він створив небеса і землю, і записав Він в Книзі все”.
Всевишній сказав:
Невже не бачать невiруючi, що небеса й земля були єдиним цiлим, а Ми роз’єднали їх, i що Ми створили все живе з води. Невже вони не увiрують?
 (Сура "аль-Анбія", аят 30)
Аллаг створив Всесвіт – небеса і землю. Всі його частини були нерозривно пов'язані одна із одною. Деякі складові Всесвіту розташовувалися вище над іншими, але згодом вони були відокремлені одна від одної. Так, Аллаг створив сім небес і сім земель. Він відділив найближче небо від землі повітряним покровом. З неба почав йти дощ, а на землі почали рости рослини. Всевишній Аллаг сказав:
Творець небес i землi! Коли вирiшує Вiн якусь справу, то лише говорить їй: «Будь!» — i вона постає.
 (Сура «аль-Бакара», аят 117)
Потім Аллаг в Раю створив Адама – праотця всього людства. Всевишній наказав всім ангелам поклонитися Адаму, але Ібліс  – праотець всіх шайтанів – не послухався, виявив зарозумілість і не вклонився Адаму. Ібліс тримав злобу на Адама і заздрив йому, адже Аллаг вшанував Адама і підніс його над Іблісом. Таким був початок ворожнечі між людиною і шайтаном. Всевишній Аллаг сказав:
Ось твiй Господь сказав ангелам: «Я створю людину з глини. Коли Я розмiрю її та вдихну в неї зi Свого Духу, то впадiть перед нею ниць». I вклонилися всi ангели, крiм Iблiса, який вивищився й став одним iз невiруючих. Аллаг сказав: «О Iблiсе! Що завадило тобi вклонитися тому, що Я створив Своїми Руками? Тебе охопила гордiсть чи ти належиш до тих, якi вивищуються?» Той сказав: «Я кращий за нього! Ти створив мене з вогню, а його Ти створив iз глини!» Аллаг сказав: «Вийди звiдси! Будеш ти каменований! Моє прокляття буде над тобою аж до Судного Дня». Той сказав: «Даруй менi вiдстрочку — до того дня, коли вони воскреснуть!» Аллаг сказав: «Воiстину, ти — один iз тих, кому дана вiдстрочка до того Дня, строк якого визначено!» Той вiдповiв: «Клянуся Твоєю могутнiстю, що я спокушу їх усiх, окрiм Твоїх обраних рабiв!» Аллаг сказав: «Iстина! Я говорю iстину. Я неодмiнно наповню геєну тобою та твоїми послiдовниками – всiма!»
(Сура «Сад», аяти 71-85)
Потім Аллаг створив для Адама його дружину Хавву (мир їм обом), аби він знаходив в ній спокій. Це стало початком розселення людей по землі. Аллаг сказав:
О люди! Бiйтесь Господа вашого, Який створив вас iз однiєї душi та створив iз неї другу до пари; а з них ще й iнших чоловiкiв та жiнок i розселив їх. Тож бiйтесь Аллага, iм’ям Якого ви звертаєтесь одне до одного, i дотримуйтесь родинних зв’язкiв. Воiстину, Аллаг наглядає за вами!
 (Сура «ан-Ніса», аят 1)
Адам та Хавва жили в Раю. Аллаг пояснив їм, що Ібліс є їхнім ворогом і їм слід стерегтися його. Всевишній сказав:
Тоді Ми сказали: «О Адаме! Воістину, це — ворог тобі й дружині твоїй! Стережися, щоб не вигнав тебе з раю, а то будеш ти нещасним. Тут ти не голодуватимеш, не ходитимеш роздягненим, не страждатимеш вiд спраги й вiд спеки!»
(Сура "Та Га", аяти 117-119)
Господь дозволим їм насолоджувалися усіма милостями Раю, крім одного дерева, плоди якого Він заборонив їм їсти. Всевишній Аллаг сказав:
I сказали Ми: «О Адаме! Живи разом зi своєю дружиною у Раю. Їжте досхочу, коли б ви не побажали. Але не наближайтесь до цього дерева, бо станете одними з нечестивцiв!»
 (Сура «аль-Бакара», аят 35)
Ібліс, користуючись своєю хитрістю і вмінням прикрашати брехню, зміг вивести праотця всього людства і його дружину (мир їм обом) із Раю. Він нашіптував їм доти, поки вони не спробували заборонений плід. Всевишній Аллаг сказав:
Але почав нашiптувати йому шайтан, говорячи: «О Адаме! Чи не показати тобi дерево вiчностi й неминущої влади?» Вони скуштували з нього та й побачили наготу свою. I почали прикриватися листям iз дерев райських. Не послухався Адам Господа свого й заблукав. Але потiм Господь обрав його, прийняв каяття й наставив на прямий шлях.
(Сура "Та Га", аяти 120-122)
Адам зі своєю дружиною, в якості покарання, покинули Рай. Вони не послухалися свого Господа і Він вигнав їх на землю, яку створив раніше, аби вона стала їх місцем проживання та їх нащадків. Земля стала обителлю випробувань. Аллаг сказав:
I сказали Ми: «Вийдiть звiдти всi!» А якщо прийде вiд Мене до вас прямий шлях, то тi, хто йтиме прямим шляхом Моїм, не матимуть страху й не будуть засмученi! А тi, якi не вiрували та й вважали Нашi знамення брехнею, вони — жителi пекла. Будуть вони там довiку!
(Сура "аль-Бакара", аяти 38-39)
Після вигнання Адама і його дружини з Раю, почалася ворожнеча. Ібліс, як і обіцяв Адаму та його нащадкам, почав втілювати в життя свій план. Аллаг сказав:
Сказав Аллаг: «Iблiсе! Що з тобою, адже ти не з тими, якi вклонилися?» Той вiдповiв: «Я не вклонюся людинi, яку Ти створив iз сухої глини, мулу, затвердiлого у формi!» Сказав Аллаг: «Вийди звiдси! Будеш ти каменований! Прокляття буде над тобою аж до Судного Дня!» Той сказав: «Даруй менi вiдстрочку — до того Дня, коли воскреснуть вони!» Вiн вiдповiв: «Воiстину, ти — один iз тих, кому дано вiдстрочку, до того Дня, час якого визначено!» Той сказав: «Господи! За те, що Ти спокусив мене, я прикрашу для
них те, що на землi й неодмiнно спокушу їх усiх, окрiм Твоїх рабiв серед них, якi обранi». Вiн сказав: «Це — прямий шлях до Мене! Воiстину, немає в тебе влади над Моїми рабами, крiм тих, якi спокусяться й пiдуть за тобою! Воiстину, геєна — мiсце, обiцяне їм усiм!
(Сура "аль-Хіджр", аяти 32-43)
Спочатку люди були єдиною громадою. Вони розселилися по землі в пошуках свого наділу. Всевишній Аллаг сказав:
Люди були єдиною громадою. Аллаг вiдiслав пророкiв вiсниками та застерiгачами i зiслав разом iз ними Писання в iстинi — для того, щоб вони розсудили помiж людьми те, про що вони сперечалися. Та не було суперечок, окрiм як мiж тими, кому були дарованi яснi знамення, i якi були несправедливi одне до одного.
 (Сура "аль-Бакара", аят 213)
Після цього відбулося розділення. Людей стало багато і вони розійшлися по всіх куточках світу. Зі Своєї Справедливості Аллаг відправив до них посланців, добрих вісників і застерігачів. Вони закликали людей повернутися до правильної основи і віровчення. Посланці були доказом для всіх людей. Аллаг сказав:
Розповiдали i про посланцiв-благовiсникiв та застерiгачiв, щоб не мали люди пiсля цього доказу проти Аллага. Аллаг — Великий, Мудрий!
 (Сура "ан-Ніса", аят 165)
Той, хто підкорився пророкам і посланцям і притримувався того, що вони принесли від Аллага, увійде до Раю. А хто не послухався і піднісся над істиною, з якою вони прийшли, потрапить до Пекла. Всевишній Аллаг сказав:
О сини Адама! Якщо прийдуть до вас посланцi з вас самих, якi читатимуть вам Мої знамення, то тi, якi будуть богобоязливi й робитимуть добро, не матимуть страху й не будуть вони засмученi!
 (Сура "аль-Араф", аят 35)
Також Аллаг сказав:
I для тих, хто не увiрував у Господа свого, Ми приготували кару геєною. Мерзотне ж це мiсце для повернення! Коли їх вкинуть туди, вони почують гуркiт вiд її кипiння. Вона ледь не розривається вiд лютi. Кожного разу, коли туди вкидатимуть натовп, її вартовi будуть запитувати: «Невже до вас не приходив застерiгач?»  Тi скажуть: «Так, приходив. Але ми сприйняли його за брехуна та сказали: Аллаг нiчого не вiдсилав, а ви потрапили в глибоку оману!» I ще скажуть: «Якби ми прагнули почути чи зрозумiти, то не були б серед жителiв полум’я!»  Вони визнають свiй грiх. Нехай же вiдiйдуть жителi пекла! Воiстину, тих, якi потаємно бояться свого Господа, чекає прощення та велика винагорода!
(Сура "аль-Мульк", аяти 6-12)
Посланці (мир їм усім) нагадували своїм народам про ворожнечу Ібліса по відношенню до них. Вони застерігали людей, аби він не збив їх із Прямого шляху, яким вдоволений Аллаг – зі шляху пророків і посланців. Ібліс закликає людей слідувати власним пристрастям і прикрашає для них брехню. Аллаг сказав:
О сини Адама! Не дозволяйте шайтану спокусити вас так, як вiн вивiв батькiв ваших iз раю. Вiн зiрвав iз них одяг, щоб вони побачили наготу одне одного. Воiстину, вiн i його рiд бачать вас звiдти, звiдки ви їх не бачите! Воiстину, Ми зробили шайтанiв покровителями тих, якi не вiрують!»
(Сура "аль-Араф", аят 27)

Мудрість створення людини?
Цілком природньо, що люди витрачають своє життя, час та зусилля на щось корисне або на захист від чогось небезпечного. Мета всіх винаходів людства полягає в  отриманні певної користі, незалежно від того, добра вона чи погана. Так само і Всевишній Аллаг  – Йому належить найкращий приклад – не створив Свої творіння заради забави і не залишив нас напризволяще. Аллаг сказав:
“Невже ви вважаєте, що Ми створили вас для забави та що ви не
повернетесь до Нас?” Всевишнiй Аллаг, Iстинний Володар! Немає бога, крiм Нього, Господа великого трону!
(Сура "аль-Мумінун", аяти 115-116)
Аллаг не створив увесь цей Всесвіт і все, що в ньому, заради забави. Пречистий Аллаг! Навпаки, Він створив Свої творіння заради високої мети. Всевишній Аллаг сказав:
Ми не створювали небес, землi й того, що мiж ними, бавлячись. Коли б Ми прагнули забави, то зробили б її з того, що маємо — якби взагалi це робили!
 (Сура "аль-Анбія", аяти 16-17)
 Аллаг підніс рід людський над всіма Своїми створіннями і зробив їх намісниками на землі заради виконання певної місії. Аллаг пояснив:
Я створив джинiв та людей лише для того, щоб вони поклонялися Менi. Я не бажаю вiд них надiлу та не потребую, щоб вони годували Мене! Воiстину, Аллаг — Надiляючий, Володар Могутностi!
(Сура "аз-Зарійят", аяти 56-58)
Аллаг створив людей і приготував все для їх життя. Він відправив до людей посланців, аби вони могли жити так, як того хоче Господь, а не Його створіння – згідно із законодавством і методологією, якими Він вдоволений. Аллагу належить найкращий приклад. Так, жодній людині не сподобається, якщо хтось почне диктувати їй умови відносно того, що вона має. Так само і Всевишній Аллаг творить і робить те, що забажає. Аллаг сказав:
Твiй Господь творить, що побажає, та обирає, але вони не мають вибору. Пречистий Аллаг i Вищий вiд того, що додають Йому в поклонiннi!
 (Сура "аль-Касас", аяти 68)
Такою були мета створення цього Всесвіту, з усіма його видимими і невидимими створіннями. Людина має поклонятися Аллагу і використовувати весь навколишній світ для пізнання і поклоніння Йому. Всевишній не давав початок Своїм створіння для того, щоб людина поклонялася їм в надії, що ті принесуть їй якусь користь або вбережуть від зла. Вони самі потребують Аллага, а Він ні в кому і ні в чому не має потреби. Всевишній сказав:
О люди! Ви потребуєте Аллага, а Вiн — Багатий, Хвалимий! Якщо Вiн побажає, то знищить вас i приведе нове творiння, що для Аллага зовсiм не важко.
 (Сура "Фатир", аяти 15-17)
Той, хто належним чином поклонявся Аллагу, буде успішним і перебуватиме у вічній обителі блаженства. А хто був рабом самого себе, своїх пристрастей або шайтана, той буде покараний у вічному, безперервному Вогні. Аллаг сказав:
Воiстину, тi з людей Писання й багатобожникiв, якi не увiрували, опиняться у вогнi геєни, де будуть вiчно. Вони — найгiршi з творiнь. Воiстину, тi, якi увiрували й творили добрi справи, вони — найкращi з творiнь. Нагорода їм у їхнього Господа — сади вiчностi, в яких течуть рiки. Вони будуть там вiчно. Аллаг буде вдоволений ними, а вони будуть вдоволенi Ним. Це — для тих, якi бояться свого Господа!
 (Сура "аль-Бейїна", аяти 6-8)


Етапи створення людини
Коран розповідає про етапи створення людини. Всевишній Аллаг сказав:
Який створив кожну рiч якнайкраще й почав творити людину з глини; створив її нащадкiв iз краплi жалюгiдної рiдини, а потiм розмiрив людину та вдихнув у неї вiд Нашого Духа. Вiн дарував вам слух, зiр i серця. Мало ж ви дякуєте!
 (Сура "ас-Саджда", аяти 7-9)
Насправді, істинне положення речей суттєво відрізняється від того, що заявляють прибічники еволюції. Аллаг сказав:
Ми створили людину в найкращому образi.
 (Сура "ат-Тін", аят 4)
Аллаг створював людину поетапно, останнім з яких буде вічне перебування в Раю чи Аду. Коран дивним чином оповідає детальні стадії створення людини, які навіть сучасні вчені, при наявності знань, не в змозі описати. Людське життя розкривається в точній красномовній формі – від початку і до кінця. Коротко і ясно. Все це вказує на правдивість Священного Корану. Всевишній Аллаг сказав:
Справдi, Ми створили людину з глиняного замiсу, а потiм у надiйному мiсцi перетворили на краплю; потiм створили з краплi кров’яний згусток, а з кров’яного згустку створили шматочок плотi. Зi шматочку плотi Ми створили кiстки, а потiм покрили їх м’язами. Потiм Ми виростили це як нове творiння! Благословенний Аллаг, Найкращий iз творцiв! Згодом ви неодмiнно помрете, а потiм, у День Воскресiння, вас знову пiднiмуть.
(Сура "аль-Мумінун", аяти 12-16)
Етапи створення людини:
1) Створення із нічого.
Спочатку людина була нічим і ніким. Аллаг створив її із нічого і це вказує на міць та всемогутність Аллага, а також на те, що Він здатен воскресити після смерті. Той, Хто створив з нічого, може із ще більшою легкістю повернути Свої творіння до життя вдруге (тобто після їх смерті). Аллаг сказав:
Чи не минув для людини той час, коли вона була рiччю, не гiдною згадки? Воiстину, Ми створили людину зi змiшаної краплi сiм’я, випробовуючи її, а потiм дарували їй слух i зiр.
 (Сура "аль-Інсан", аяти 1-2)
2) В утробі матері.
На цьому етапі людина минає декілька підетапів, поки не стане повноцінним створінням і доки в неї не буде вселена душа. Далі вона з'являється на світ в тому вигляді, в якому її створив Аллаг. Всевишній сказав:
Вiн створив вас iз єдиної душi, а потiм зробив для вас дружин iз вас самих. Вiн зiслав для вас вiсiм пар худоби. Вiн створює вас в утробах матерiв ваших: одне творiння пiсля iншого, в трьох темрявах. Такий Аллаг, ваш Господь! Йому належить влада. Немає бога, крiм Нього. Як же ви заблукали!
 (Сура "аз-Зумар", аят 6)
В утробі матері Аллаг підготував для людської істоти все необхідне для її життя: сприятливе середовище, затишне місце, яке оберігає її від ударів і струсів, до неї надходить їжа тощо. Всевишній Аллаг сказав:
Невже Ми не створили вас iз мiзерної рiдини, вмiстивши її у надiйне мiсце,  до визначеного строку? Ми визначили мiру; як же прекрасно Ми визначаємо мiру!
 (Сура "аль-Мурсалят", аяти 20-23)
3) Мирське життя.
Мирське життя – етап обов'язків і випробувань. Це обитель іспиту, в якій Всевишній Аллаг наділив людину органами чуттів – слухом і зором. Також Він дав людині розум, за допомогою якого вона здатна розрізняти істину від брехні і знати, що для неї корисно, а що шкідливо. Всевишній Аллаг сказав:
Аллаг вивiв вас iз утроб матерiв ваших. Ви не знали нiчого, а Вiн дарував вам слух, зiр i серця. Можливо, ви будете вдячнi!
 (Сура "ан-Нахль", аят 78)
Аллаг створив людину в найкращому вигляді. Він дав людині органи, за допомогою яких та може користуватися благами цього Всесвіту. Аллаг дарував людині внутрішні органи, які підтримують і зміцнюють її тіло. Аллаг сказав:
Хiба вони не бачать, що Аллаг пiдкорив вам те, що на небесах i на землi, i що Вiн щедро дарував вам блага Свої, вiдкритi й потаємнi Серед людей є такий, хто сперечається про Аллага, не маючи нi знання, нi прямого шляху, нi ясного писання.
 (Сура "Лукман", аят 20)
Аллаг створив людей для поклоніння Йому, і зі Своєї М'якості Він відправив до них посланців і зіслав їм писання. Посланці роз’яснювали людям, як правильно поклонятися Аллагу. Вони вказали на шлях істини, якому люди мають слідувати, і на шлях брехні, якого вони повинні остерігатися. Всевишній Аллаг сказав:
Ми посилали посланцiв тiльки добрими вiсниками й застерiгачами! I тим, якi увiрують i робитимуть добро, не буде страху, й не будуть вони засмученi!
 (Сура "аль-Анам", аят 48)
Аллаг створив і підкорив людині увесь цей Всесвіт, щоб вона займалася землеробством, сільським господарством і виробництвом, а також всіма видами корисної діяльності. Все це має допомагає людині належним чином поклонятися Аллагу. Всевишній сказав:
Вiн — Той, Хто зробив землю покiрною для вас. Ходiть же рiзними краями та споживайте з  Його надiлу; до Нього повернетесь ви!
(Сура "аль-Мульк", аят 15)
Творіння, які оточують людину, слугують приводом для роздумів над величчю і силою свого Творця. Це має збільшувати і зміцнювати віру людини. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, у створеннi небес i землi, у розрiзненнi дня та ночi, у кораблi, що пливе морем, маючи в собi те, що приносить користь людям; у водi, яку Аллаг зiслав iз неба та якою оживив землю пiсля смертi її, розселивши там рiзних тварин; у змiнi вiтрiв, у покiрнiй хмарi, яка висить мiж небом i землею, в усьому цьому — знамення для людей, якi розумiють!
 (Сура "аль-Бакара", аят 164)
Розумні докази можливості воскресіння зі Священного Корану
Той, в чиє серце не проникла віра, заперечує можливість воскресіння. Враховуючи, що питання воскресіння після смерті здавна цікавило людей, Священний Коран розповів про нього. Він зазначив, що воно не є новим, навпаки, воно таке ж давнє, як і сама людина. Всевишній Аллаг сказав:
Невiруючi думають, що вони нiколи не воскреснуть. Скажи: «Нi! Клянуся Господом моїм, ви воскреснете, а потiм, воiстину, сповiстять вам про вчинки вашi! Це для Аллага легко!»
 (Сура "ат-Таґабун", аят 7)
Ті, хто заперечували воскресіння, вимагали від своїх посланців таких доказів, які ясно свідчили про їх зарозумілість. Інакше, їм було б достатньо поглянути на те, як вони були створені в перший раз. Всевишній сказав:
Коли їм читають Нашi яснi знамення, їхнiм єдиним доказом є лише такi слова: «Приведiть наших батькiв, якщо ви говорите правду!»
 (Сура "аль-Джасія", аят 25)
Заперечення можливості воскресіння є одним зі шляхів, яким шайтан може нашіптувати людині, аби відвернути її від віри. Саме тому багато коранічних аятів підтверджують існування Аллага і Його здатність воскрешати. Коран спонукає людину замислитися над самою собою. Аллаг сказав:
I запитує людина: «Коли я помру, невже повернуть мене до життя?»  Хiба людина не пам’ятає, як колись Ми створили її, хоч вона була ранiше нiчим?
 (Сура "Мар’ям", аяти 66-67)
Людина згодна, що той, хто створив щось, здатний створити і щось інше. Приклад Аллага є найвеличнішим! Той, Хто створив людину з нічого, здатний повернути її подобу після небуття. Всевишній Аллаг сказав:
Вiн — Той, Хто починає творiння, а потiм повторює його. I це для Нього легко! Аллагу належать найвищi якостi, i Вiн — Всемогутнiй, Мудрий!
 (Сура «ар-Рум», аят 27)
Коранічні аяти здатні переконати неупереджену людину, яка не схильна до впливу релігійного фанатизму і яка виносить рішення на основі свого розуму та вродженого єства.
Серед таких аятів наступні:
Заклик до роздумів над початковим створенням людини. Той, Хто здатний створити людину, може воскресити її. Аллаг сказав:
Невже людина не бачить, що Ми створили її з краплi сімені? Проте вона вiдкрито сперечається! Вона наводить Нам притчi, а сама забуває про своє створення. Вона говорить: «Хто оживить кiстки, якi зiтлiли?» Скажи: «Оживить Той, Хто створив їх уперше! А Вiн знає про кожне творiння!
(Сура «Йа Сін», аяти 77-79)
•    Заклик до роздумів над етапами створення людини. Всевишній Аллаг сказав:
Невже вона не була краплею сiм’я, що ллється? А потiм — кров’яним згустком; Ми створили її та розмiрили, зробивши з неї пару: чоловiка та жiнку. То невже Вiн не спроможний оживити померлих?
 (Сура «аль-Кияма», аяти 37-40)
•    Заклик до роздумів над пожвавленням млявої землі – над рослинами, які Аллаг виводить з її черствого ґрунту. Всевишній Аллаг сказав:
Серед Його знамень — те, що ти бачиш землю сухою, а коли Ми посилаємо на неї воду, вона починає рухатись i збiльшуватись. Воiстину, Той, Хто оживив її, неодмiнно оживить i померлих! Воiстину, Вiн спроможний на кожну рiч!
 (Сура «Фуссилят», аят 39)
•    Заклик до роздумів над створенням цього Всесвіту і всього, що він містить у собі. Адже створення Всесвіту величніше, ніж створення самої людини! Отже, Той, Хто створив Всесвіт, із легкістю може повернути життя померлим, які є лише порошинками в різноманітті його створінь! Всевишній Аллаг сказав:
Невже вони не бачать, що Аллаг — Той, Хто створив небеса й не втомився вiд їхнього створення — спроможний воскресити мертвих. Так, Вiн спроможний на кожну рiч!
 (Сура «аль-Ахкаф», аят 33)
•    Заклик до роздумів над людським сном, який є маленькою смертю, після якого настає пробудження, подібне до оживання. Смерть людини також називається “великою смертю”, після якої неодмінно настане воскресіння. Всевишній Аллаг сказав:Аллаг забирає душi, коли вони помирають, а тi, якi ще не вмерли, забирає пiд час сну. Вiн затримує тих, кому визначено померти, а iнших вiдпускає до певного строку. Воiстину, в цьому — знамення для людей, якi мислять!
(Сура «аз-Зумар», аят 42)
Далі Всевишній Аллаг пояснив тим, хто заперечує можливість воскресіння те, що заслуговуватиме особливої уваги – це могутність Аллага, яку ніхто не може перевершити! Він, в одну мить, може воскресити всі Свої створіння після їх смерті – починаючи від Адама і аж до зникнення Всесвіту. Лише одне веління Аллага. Коли Він бажає чогось, то говорить йому: «Будь!» - і воно стає. Приклад Аллага – найвеличніший! У повсякденному житті ми спостерігаємо, як одним натиском кнопки можна ввімкнути світло в цілому місті! Всевишній Аллаг сказав:
Створити й воскресити вас так само легко, як i єдину душу. Аллаг – Всечуючий, Всевидячий!
 (Сура «Лукман», аят 28)
Таким чином, всі коранічні аяти закликають до глибоких роздумів та отримання користі. Прав був Всемогутній Аллаг, сказавши:
Ми полегшили Коран для нагадування. Та де ж той, хто повчається ним?
 (Сура «аль-Камар», аят 40)
4) Життя після смерті (барзах).
Це життєвий етап, який пройдуть всі люди після своєї смерті. Смерть – це не кінець людського життя. Навпаки, вона є її справжнім початком. Після смерті люди переходять в інше життя, яке називається “барзах”. Там вони перебуватимуть доти, поки Аллаг не забажає Кінця світу. Всевишній Аллаг сказав:
Засурмлять у рiг, i тi, хто на небесах i на землi, будуть ураженi, крiм тих, кого побажає залишити Аллаг! А потiм засурмлять iще раз, i тодi вони стануть i будуть дивитися.
 (Сура «аз-Зумар», аят 68)
Протягом цього періоду людина вважається мертвою з точки зору мирського життя, але вона буде живою в іншому світі. Людина житиме або в муках, або в блаженстві, залежно від справ, звершених нею в мирському житті. Аллаг розповів про це життя на прикладі Фараона і його прибічників:
Вогонь, куди їх кидають зранку та ввечерi. А в День, коли настане Час, пiддайте рiд Фiрауна найлютiшiй карi!
 (Сура "аль-Ґафір", аят 46)
Після цього просурмлять у ріг вдруге. Це буде свідчити про початок Судного дня і збору всіх людей для розплати. Від побаченого жаху люди забудуть все, що до цього бачили і чули. Всевишній Аллаг сказав:
О люди! Бiйтеся Господа вашого! Воiстину, землетрус Часу — жахлива рiч! Того Дня, коли ви побачите його, кожна годувальниця забуде про тих, кого годувала, а кожна вагiтна жiнка викине свiй плiд. Ти побачиш людей, наче п’яних, але насправдi вони не п’янi — це кара Господня буде важкою!
(Сура “аль-Хаджж”, аяти 1-2)
 В той день буде знищена рівновага Всесвіту – сонця, землі і всіх планет. Всевишній сказав:
Коли сонце згорнеться, коли зiрки посиплються, i коли гори зрушаться, i коли верблюдицi на десятому мiсяцi вагiтностi залишаться без нагляду, i коли дикi звiрi зберуться, i коли моря запалають, i коли душi з’єднаються, коли поховану живцем запитають, за який грiх її вбили! I коли сувої розгорнуться, i коли небо буде зiрване, i коли пекло запалає, i коли рай наблизиться.
(Сура «ат-Таквір», аяти 1-13)
5) Розплата:
Аллаг воскресить всі Свої створіння – людей, птахів і тварин – аби розсудити між ними в Судний день. Вони отримають справедливу вагу і нікого не буде утиснуто. Всевишній Аллаг сказав:
У День Воскресiння Ми встановимо справедливу вагу й нi з ким не вчинять несправедливо. Коли щось матиме навiть вагу гiрчичного зерна, Ми все одно принесемо його! Достатньо тiєї лiчби, що в Нас!
 (Сура «аль-Анбія», аят 47)
Кожну громаду (умма) судитимуть відповідно до закону, який для неї приніс її посланець. Віруючих буде винагороджено, а невіруючих – покарано. Всевишній Аллаг сказав:
Одного дня Ми зберемо всiх людей разом iз їхнiми провiдниками. I кому дадуть книгу в праву руку, тi прочитають книгу свою, i не будуть вони анiтрохи ображенi! Хто слiпий нинi, той лишиться слiпим i в наступному життi та заблукає ще бiльше!
 (Сура "аль-Ісра", аяти 71-72)
Потім між усіма створіннями буде відновлена справедливість –  кожен сповна отримає своє право. Одного разу Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) запитав людей: “Чи знаєте ви, хто є бідним?” Вони відповіли: “Бідними серед нас називають тих, у кого немає ані грошей, ані майна”. Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Воістину, бідним з числа членів моєї громади виявиться той, хто в День воскресіння принесе з собою молитви, пости і милостиню, але при цьому з'ясується, що він образив цього, обмовив цього, привласнив майно цього, пролив кров того і вдарив того, і тоді щось з його благих справ буде віддано одному, а щось – іншому, а якщо запас його благих справ вичерпається перш, ніж він зможе розрахуватися із усіма, тоді деякі з гріхів скривджених ним почнуть покладати на нього, а потім його вкинуть до Пекла!”
Всі тварини і створіння отримають свої права відповідно до справедливості Аллага. Саме тому цей день називається «Днем розплати». Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
“У День воскресіння обов'язково будуть дотримані права тих, хто їх мав, навіть до безрогого барана приведуть рогатого”.
Після повернення прав тваринам, їм буде сказано: «Станьте порохом!». Ті самі слова буде вимовляти і невіруючий, коли на власні очі побачить свою смерть. Всевишній Аллаг сказав:
Ми застерiгали вас вiд кари близької. У той День побачить людина вчинки рук своїх, i скаже невiруючий: «О, краще я був би порохом земним!»
 (Сура «ан-Наба», аят 40)
Після цього люди розійдуться своїми дорогами. І не буде третього шляху – або до Раю, або до Пекла – в вічне нескінченне життя. Воно обернеться болем і стражданнями для тих, хто вважав релігію Аллага брехнею, і для тих, які заблукали. Заради цього люди мають прикладати  зусилля та міркувати. Всевишній Аллаг сказав:
Того Дня, коли настане Час, усi роздiляться. Тi, якi увiрували й робили добро, будуть насолоджуватися в садах, а тi, якi не увiрували та вважали брехнею Нашi знамення й зустрiч у наступному життi, зазнають покарання!
 (Сура «ар-Рум», аяти 14-16)
6) Обитель вічності.
Віруючі, які увірували у відправлених до них посланців, наповнили своє життя поклонінням Аллагу і віддалилися від Його заборон. Саме вони потрапили до обителі блаженства. Там на них чекало те, що жодне око не бачило і жодне вухо не чуло, і чого не очікувало серце. Вони зазнають вічного щастя і радості. Всевишній Аллаг сказав:
Там вони матимуть усе, що побажають, i будуть вони там довiку! Така обiцянка, взята Твоїм Господом, про яку запитують!
 (Сура "аль-Фуркан", аят 16)
Віруючі в Раю будуть пити і їсти, але, при цьому, від них не сходитиме неприємний запах і вони не будуть випорожнятись. Те, що вони випили і з'їли виходитиме із потом, схожим на пахощі. У Раю немає хвороб і слабкості. До них звернуться зі словами:
«Відтепер ви будете здоровими і ніколи не будете хворіти, ви будете жити і ніколи не помрете, ви будете молоді і ніколи не постарієте, ви будете насолоджуватися і ніколи не відчуєте горя».  Так про Рай сказав Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага).
Що ж стосується невіруючих, які нехтували посланцями Аллага і тим, з чим вони прийшли, то такі люди навіки залишаться у Вогні. Всевишній Аллаг сказав:
А тих, якi не вiрували, чекає вогонь геєни. Iз ними не покiнчать так, щоб вони померли, i не буде полегшено їм кари! Так Ми винагородимо кожного невiруючого!  Там вони заголосять: «Господи наш! Виведи нас звiдси, ми будемо робити добро, а не те, що ми робили ранiше!» Невже Ми не дарува- ли вам достатньо довге життя, щоб замислився той, хто замислився? До вас приходив застерiгач! Тож скуштуйте! Не буде в нечестивих помiчникiв!
 (Сура «Фатир», аяти 36-37)
Вони зазнають вічних мук. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, тих, якi не вiрують у Нашi знамення, Ми вкинемо у вогонь. Коли їхня шкiра згорить, Ми будемо замiнювати її на нову шкiру — для того, щоб вони спробували цю кару на смак! Воiстину, Аллаг — Великий, Мудрий!
 (Сура «ан-Ніса», аят 56)
Їх їжею будуть «дарі’» - найгірший вид колючок. Всевишній Аллаг сказав:
Не буде їм там їжi, крiм як колючок, вiд яких не товстiють, i не вгамовують голоду.
 (Сура «аль-Гашія», аяти 6-7)
Їх будуть годувати деревом «заккум», яке проростає із глибин Пекла. Якщо хоча б крапля з нього потрапить на мешканців цього світу, то унеможливить їхнє існування! Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, дерево заккум буде їжею для грiшника i, наче олiйний осад, кипiтиме в черевах так, як кипить окрiп!
(Сура «ад-Духан», аяти 43-46)
Одним із напоїв мешканців Пекла буде киплячий гній, який складається з поту, гною і сукровиці. Всевишній Аллаг сказав:
Сьогодні в нього немає близького друга, i, окрiм гною, немає їжi. Його споживають лише грiшники!
 (Сура "аль-Хакка", аяти 35-37)

Питимуть вони окріп, який буде розривати їх нутрощі і шкіру. Всевишній Аллаг сказав:

Киплячу воду, яка розриватиме їхнi нутрощi
(Сура «Мухаммад», аят 15)
Вони будуть одягнені в шати з вогню, які розчленовуватимуть їх тіла. Всевишній Аллаг сказав:
Двi групи сперечались про Господа свого. Тим, якi не вiрують, викроять одяг iз вогню, а на їхнi голови литимуть окрiп, вiд якого будуть плавитися їхнi черева й шкiра. На них чекають залiзнi палицi. Щоразу, коли вони бажатимуть вийти звiдти й позбутися розпачу, їх повертатимуть назад: «Скуштуйте палючої кари!»
 (Сура «аль-Хаджж», аяти 19-22)
Саме з моменту смерті настане справжнє життя в обителі вічності. Після цього вже не буде смерті. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Коли мешканці Раю увійдуть до Раю, а мешканці Пекла – до Пекла, глашатай звернеться до них зі словами: «О мешканці Раю! Відтепер –  вічність і ніякої смерті! О мешканці Пекла! Відтепер – вічність і ніякої смерті!»
Розумна людина буде щосили готуватися до цього дня. Вона аналізуватиме свої благі вчинки і замислиться, чи тримається прямого шляху та істинної релігії, чи ні? Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, Аллаг не чинить несправедливостi щодо людей, але це люди самi несправедливi до себе!
 (Сура "Йунус", аят 44)

Потреба людей в поклонінні
Люди мають велику потребу в об'єкті поклоніння, перед яким би тремтіли їх душі. Як тіла потребують життєво необхідних їжі і пиття, так само і душа потребує Творця, Якому б поклонялася і корилася, відчуваючи спокій та безпеку. Людство, без поклоніння Аллагу, стане схожим на домашню худобу, яку турбує лише вдоволення статевого інстинкту і догоджання власним животам. Такий стан справ обов'язково призведе до фізичних і душевних страждань. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, тих, якi увiрували й творили добро, Аллаг введе до садiв раю, де течуть рiки. А тi, якi не увiрували, насолоджуються благами та споживають їжу, наче тварини. Притулком їхнiм буде вогонь!
 (Сура "Мухаммад", аят 12)
Без поклоніння Аллагу над людьми запанує "закон джунглів", в якому сильний принижуватиме слабкого, а багатий пожиратиме майно бідного. У такому суспільстві не буде прояву милосердя до дітей і поваги до старших. Люди забудуть про допомогу нужденному і хворому. Життя набуде суто матеріального, заснованого на вигодах і користі, обрису.
Людська душа створена з відчуттям існування Творця, Який створив її і весь Всесвіт. Вони схильна поклонятися Йому. Подібний прояв вчені також називають “інстинктом поклоніння”. Всевишній Аллаг сказав:
Поверни своє обличчя до релiгiї, як ханiф! Це — вроджена якiсть, iз якою Аллаг створив людей. Немає змiни в творiннi Аллага. Це є вiрна релiгiя — але ж бiльшiсть людей не знає!
 (Сура "ар-Рум", аят 30)
Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
“Кожне немовля народжується на своїй якості (фітра), проте батьки роблять із нього іудея, християнина або вогнепоклонника!”.
Навіть якщо вроджена якість людини, із якою її створив Аллаг, спотворюється в життєвому круговороті, то вона все-одно шукає силу, в якій знайде відраду у важкий момент. Подібне явище можна спостерігати у стародавніх народів, які обожнювали когось або щось: планети, дерева, каміння тощо. Цей інстинкт притаманний усім людям без винятку. Але одні, через упертість і пиху, починають заперечувати це, а інші – вірують. Даний інстинкт простежується в тяжкі моменти:  в часи хвороб і неприємностей. Ти бачиш, як людина мимоволі вимовляє слова: «О, Господи!» - підводячи свій погляд до неба і визнаючи існування вищої сили, яка здатна врятувати її. Прав був Всемогутній Аллаг, сказавши:
Коли людей торкається зло, вони кличуть свого Господа, звертаючись до Нього з каяттям. А коли Вiн дає їм змогу скуштувати Своєї милостi, то частина з них починає додавати рiвних у поклонiннi своєму Господу!
 (Сура «ар-Рум», аят 33)
Те ж саме відбувається в часи лих і потрясінь. Все стає на свої місця –  відкривається фальшивість лжебогів, яким поклоняються крім Аллага. Людина починає проявляти щирість у зверненні до Аллага – Істинного Бога, в Руках Якого влада над усім сущим; Який здатний уберегти від зла. Коран ясно продемонстрував таку ситуацію:
Ми знищили поколiння, якi жили ранiше за вас, адже вони були несправедливi, i в посланцiв своїх, якi до них приходили, вони не увiрували. Так Ми винагороджуємо грiшних людей!
 (Сура «Йунус», аят 13)
Іноді з людиною несподівано трапляється щось неприємне і вихід із ситуації лежить у зверненні до Прихованої Сили, яка, за вродженим чуттям, здатна врятувати її. Всевишній Аллаг сказав:
Вiн — Той, Хто дає вам змогу подорожувати сушею та морем. Ось ви на кораблях, разом iз ними дме попутний вiтер, якому вони радiють! Але щойно зiрветься буревiй i пiдступлять до них хвилi з усiх бокiв, вони вирiшать, що оточенi. Тодi кличуть вони Аллага, щиро сповiдуючи Його релiгiю: «Врятуй нас! I ми неодмiнно будемо вдячнi!»
 (Сура «Йунус», аят 22)
Попередні народи поклонялися ідолам. Причина цього полягала в тому, що вроджена якість (фітра) спонукає всіх людей до релігійності. Але коли небесні релігії, які здатні правильним чином задовольнити цей інстинкт, відходять на другий план, людське чуття починає шукати інші об'єкти поклоніння, здатні втамувати його. Таким чином, вони заблукали, почавши поклонятися створінням. Прав був Всемогутній Аллаг, сказавши:
Воiстину, тi, кого ви кличете замiсть Аллага — раби, подiбнi до вас. Тож покличте їх, нехай вони дадуть вам вiдповiдь, якщо ви говорите правду!
 (Сура «аль-Араф», аят 194)
Всі ці вигадані об'єкти поклоніння – каміння, дерева, планети, тварини, статеві органи тощо – не приймає здоровий глузд і відкидає вроджена якість. Вражає той факт, що люди, які поклоняються зазначеним об'єктам, представляють собою освічену верству населення. Вони володіють знаннями та здобутками культури. Подібні практики поширені в країнах, які досягли наукових висот! Прав був Всемогутній Аллаг, сказавши:
Вони знають про земне життя тiльки явне, а до життя наступного вони неуважнi.
 (Сура "ар-Рум", аят 7)
Один з арабських літераторів писав: “Люди не можуть жити без релігійності! Вони обов'язково повинні сповідувати якусь релігію. Той, хто не присвячує своє поклоніння Єдиному Аллагу, несподівано для самого себе, схиляється до різних видів поклоніння не Аллагу”.
Такі люди стають жертвами власних пристрастей без жодних обмежень. Саме тоді вони втрачають свої людські риси і переходять до тваринного стану:
Воiстину, тих, якi увiрували й творили добро, Аллаг введе до садiв раю, де течуть рiки. А тi, якi не увiрували, насолоджуються благами та споживають їжу, наче тварини. Притулком їхнiм буде вогонь!
 (Сура «Мухаммад», аят 12)
Не можна втратити нічого ціннішого за людську подобу. Так стається одразу ж після залишення поклоніння Єдиному Аллагу і слідування релігії пристрастей та примх.
Людина стає заручником різних форм поклоніння таким самим рабам, як і вона сама. Сюди відноситься поклоніння правителям, які нав’язують вигадані ними ж закони з метою захисту власних інтересів. Незалежно від того, уособлюють ці «законотворці» одну особу, правлячу партію чи якусь групу населення.
Такий стан справ підкреслює цінність єдиного об'єкта поклоніння і релігії. Що здатне гарантувати безпеку людського життя, честі і майна? Зрозуміло, що релігія, в якій творіння поклоняються іншим створінням, слідують вигаданим законам, звичаям, традиціям та віруваннями не здатна на подібне.

Розумні докази єдиності Аллага
Корабель приречений на смерть, якщо ним керують два капітана. Відомство неодмінно зазнає провалу, якщо у нього буде два керівника. Бізнес не буде успішним, якщо головні рішення буде приймати більш, ніж одна людина. Кожен з них намагатиметься досягти влади і перемогти свого конкурента. А що ж сказати про цей величезний Всесвіт? Якщо бодай найменша його частка буде не на своєму місці, то це неминуче призведе до його загибелі! Якби існували інші божества, гідні поклоніння, поряд з Аллагом, то Всесвіт охопило б суперництво, яке призвело б до його знищення. Прав був Всемогутній Аллаг, сказавши:
Якби були iншi боги, крiм Аллага, то небеса i земля зруйнувалися б. Аллаг, Господь трону, пречистий вiд того, що Йому приписують!
 (Сура "аль-Анбія", аят 22)
Цілком природньо, що конкуренти змагаються між собою за право першості. Це заважає робочому процесу і подібне суперництво є однією з причин провалу. Всевишній Аллаг сказав:
Аллаг не брав Собi дитини й немає, крiм Нього, iншого бога. Iнакше кожен бог забирав би те, що створив, а однi з них вивищилися би над iншими. Пречистий Аллаг вiд того, що Йому приписують!
 (Сура «аль-Мумінун», аят 91)
Як вчиняють королі, які правлять в мирському житті, одне з одним? Воюють і вбивають. Кожен з них хоче перемогти іншого короля і залишитися єдиним можновладцем. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Якби крiм Нього iснували ще й iншi боги, як стверджують невiруючi, то вони неодмiнно прагнули б досягнути Володаря трону!»
 (Сура «аль-Ісра», аят 42)
Один з арабських літераторів, коментуючи слова Всевишнього Аллага: «Аллаг не взяв Собі сина, і немає поряд з Ним іншого бога», - писав: “Потім з’являється доказ, який спростовує їх необґрунтовані претензії. Проясняється дурість і протиріччя багатобожжя: «В іншому випадку кожен бог забрав би з собою те, що створив», - тобто, окремо забрав би те, що створив, і розпорядився б цим так, як побажав. Таким чином, кожна частина Всесвіту належала б окремому божеству. Або ж кожен вид створінь керувався б своїм законом, який жодним чином не пересікався б із загальним законом. «І одні з них піднялися б над іншими», - через владу і управління Всесвітом, який може існувати тільки за єдиним законом і єдиним управлінням. Всі ці форми правління не існують у Всесвіті. Єдність створіння та єдність Творця – ось що ми можемо спостерігати! Єдність законів можна побачити за допомогою єдності їх Управителя. Всі складові Всесвіту нерозривно пов’язані між собою, без жодного протиріччя або плутанини: «Аллаг понад того, що вони приписують Йому!»

Поклоніння в ісламі
Іслам – це релігія всіх пророків і посланців. За своєю сутністю, іслам – це покірність Аллагу через поклоніння Йому, а також віддалення від багатобожжя. Поклоніння Аллагу – це найгідніше становище, в якому тільки може перебувати людина. Таким чином, ти вільний настільки, наскільки поклонятимешся Аллагу. Ти будеш настільки спокійним, наскільки Він буде задоволений тобою. Аллаг зробив поклоніння Собі неоціненним достоїнством всіх пророків і посланців: починаючи від Нуха (мир йому) і закінчуючи Мухаммадом (мир йому і благословення Аллага). Всевишній Аллаг сказав:
Наше слово вже було сказане Нашим рабам, яких Ми вiдсилали. Воiстину, вони отримають допомогу! Воiстину, Наше вiйсько переможе!
 (Сура "ас-Саффат", аяти 171-173)
Поклоніння Аллагу – це закон всіх посланців. Вони були відправлені для його втілення в життя. Аллаг, звертаючись до Свого Посланця Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), сказав:
Вiн встановив вам у релiгiї те, що заповiв Нуху, те, що Ми вiдкрили тобi, те, що Ми заповiли Iбрагiму, Мусi та Iсi: «Тримайтеся релiгiї та не розходьтеся помiж собою в нiй!» Важко багатобожникам те, до чого ти закликаєш їх. Аллаг обирає Собi того, кого побажає та веде прямим шляхом того, хто до Нього звертається!
 (Сура "аш-Шура", аят 13)
На особливу важливість поклоніння вказує те, що сам Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага), перебуваючи в Мецці тринадцять років, до переселення в Медину, закликав людей тільки до поклоніння Аллагу і до виправлення помилкового віровчення. Він (мир йому і благословення Аллага) закликав залишити поклоніння ідолам. Пророк (мир йому і благословення Аллага) відвідував їх збори і казав їм: «О люди! Скажіть: «Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага», - і ви врятуєтесь!»
Поклоніння Єдиному Аллагу – це непорушна основа, на якій ґрунтується все ісламське законодавство. Без нього всі релігійні зобов'язання, приписи, благі діяння і всі види поклоніння стануть марними. Всевишній Аллаг сказав:
Було вiдкрито тобi й тим, якi жили ранiше за тебе: «Якщо ти додаватимеш Менi рiвних у поклонiннi, то стануть марними твої вчинки й ти неодмiнно будеш одним iз тих, якi втратять усе!» Поклоняйся Аллагу й будь одним iз вдячних!
(Сура "аз-Зумар", аяти 65-66)
Таким був шлях Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) і його сподвижників. До цього він закликав їх, коли відправляв поширювати релігію Аллага. Пророк (мир йому і благословення Аллага) наказував закликати до поклоніння Єдиному Аллагу. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага), відправляючи Муаза ібн Джабаля (хай буде вдоволений ним Аллаг) до Ємену, сказав:
«Воістину, ти прийдеш до народу з людей Писання. Тож поклич їх, щоб вони засвідчили, що немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага, і Мухаммад – Посланець Аллага. Якщо вони підкоряться тобі в цьому, тоді повідом їм, що Аллаг наказав їм виконувати щодня п'ять обов'язкових молитов. Якщо вони підкоряться тобі в цьому, то повідом їм, що Аллаг наказав їм виплачувати обов'язкову милостиню, яка береться із заможних людей і віддається місцевим біднякам і нужденним. Якщо вони підкоряться тобі в цьому, то в жодному разі не збирай в якості обов’язкової милостині все найкраще з їх майна! І стережися мольби (ду’а) пригнобленого, між ним і Аллагом немає перешкод».
Всевишній і Всемогутній Аллаг наказав нам з вами поклонятися тільки Йому Одному і зректися всіх видів поклоніння, присвячених комусь іншому. Цей наказ є найвеличнішим як в мирському, так і у вічному житті. Людина налагоджує зв'язок зі своїм Господом, стаючи вільною і втілюючи в життя поклоніння Аллагу. Всевишній сказав:
О ви, якi увiрували! Бiйтесь Аллага й будьте разом iз правдивими!
 (Сура «ат-Тауба», аят 119)
Людина налагоджує зв'язок зі своїм суспільством. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Мусульманин – це той, хто не заподіює іншим мусульманам шкоди своїм язиком і своїми руками; мугаджиром є той, хто припинив вчиняти заборонене Аллагом».
Поклоніння Аллагу, зі всіма його складовими, перегороджує шлях пагубним людським пристрастям, які можуть зруйнувати людські взаємини. Всевишній Аллаг сказав:
О ви, якi увiрували! Нехай однi люди не глузують з iнших — можливо, тi кращi за них. I нехай однi жiнки не глузують з iнших — можливо, тi кращi за них. Не лайте одне одного та не вигадуйте образливих прiзвиськ. Зле ж бути нечестивцем пiсля того, як увiрував! А тi, хто не покаявся, є несправедливими! О ви, якi увiрували! Уникайте бiльшостi здогадок, адже, воiстину, деякi здогадки є грiхом! Не слiдкуйте одне за одним та не поширюйте плiток. Невже хтось iз вас хоче їсти м’ясо свого покiйного брата, якщо це вiдразно для вас Бiйтеся Аллага, воiстину, Аллаг — приймаючий каяття, Милосердний!
 (Сура «аль-Худжурат», аят 11-12)
До цього відносяться суспільні взаємовідносини. Всевишній Аллаг сказав:
Поклоняйтесь Аллагу та не додавайте Йому нiкого як рiвного. Якнайкраще ставтеся до батькiв, родичiв, сирiт i бiдних; а також до сусiдiв, якi є вашими родичами, i до тих, якi не є вашими родичами; до побратима, до подорожнього, а також до рабiв ваших. Воiстину, Аллаг не любить зухвалих i гордих.
 (Сура "ан-Ніса", аят 36)
Сюди також відносяться взаємини людини з навколишнім середовищем. Всевишній Аллаг сказав:
I не поширюйте безчестя на землi пiсля того, як вона стала кращою. Кличте Його зi страхом i надiєю. Воiстину, милiсть Аллага близька до тих, якi роблять добро!
 (Сура "аль-Араф", аят 56)
У політичній сфері. Всевишній Аллаг сказав:
Аллаг не забороняє вам бути дружнiми та справедливими до тих, хто не бився з вами через вiру та не виганяв вас iз ваших домiвок. Воiстину, Аллаг любить справедливих.
 (Сура "аль-Мумтахана", аят 8)
В економічній сфері. Всевишній Аллаг сказав:
Не пожирайте незаконно майна одне одного та не пiдкуплюйте суддiв, щоб свiдомо, шляхом грiха, привласнити частину майна iнших людей!
 (Сура "аль-Бакара", аят 188)
Якщо ми поглянемо на все це через призму здорового глузду, а не емоцій, то переконаємося, що поклоніння Аллагу є запорукою повноцінного життя людства. Поклоніння Аллагу веде до збереження Всесвіту. Воно заперечує все, що може хоч якось зруйнувати життя окремо взятої особистості, її суспільства або Землі в цілому. Навпаки, в поклонінні Аллагу криється найвища моральність, як сказав Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага):
«Я був посланий для того, щоб довести до досконалості добрий звичай».
Поклоніння Аллагу це – поширення любові, милосердя, миру, справедливості, чистоти, збереження довіреного на зберігання; вірність обіцянкам, щедрість щодо сусідів, сиріт, бідняків, подорожніх і нужденних. Воно веде до співчуття, м'якості,  шанобливого ставлення до батьків, підтримки родинних зв'язків, доброго ставлення до сусідів, полегшення та любові до інших людей. Більше того, сюди відноситься добре ставлення до тварин. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
“Нагорода буде за все живе”.
Поклоніння Аллагу віддаляє від низької моральності. Воно забороняє все, що може призвести до поширення нечестя в суспільстві: крадіжки, брехню, обман, монополію, лихварство, непослух батькам, неправомірне вбивство, незаконне володіння майном інших людей, перелюб, мужолозтво, лжесвідчення, розрив договорів, порушення обіцянок, поривання родинних зв'язків, хабарництво, марнотратство, витрачання майна на заборонне, обважування, хизування, наклеп і лихослів'я. Істинне поклоніння Аллагу забороняє згубні моральні якості, які можуть похитнути єдність суспільства і його безпеку. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Приходьте, я прочитаю вам про те, що заборонив вам Господь ваш: нiкого не вважайте рiвним Йому, якнайкраще ставтеся до батькiв. Не вбивайте дiтей своїх, боячись бiдностi, адже Ми надiляємо й вас, i їх. Не наближайтеся до огидних вчинкiв — явних i прихованих. Не вбивайте душi, вбивство якої заборонив Аллаг, якщо не маєте права на те. Вiн заповiв вам це — можливо, ви зрозумiєте!» I не наближайтеся до майна сироти, хiба для його ж блага, поки не досягне вiн зрiлостi. Наповнюйте мiру й вагу справедливо! Ми не вимагаємо вiд людини понад її можливостi. I коли ви щось говорите, будьте справедливi, навiть якщо йдеться про вашого родича. Виконуйте завiт Аллага. Вiн заповiв це вам — можливо, замислитеся ви!
 (Сура «аль-Анам», аяти 151-152)
Таким є послання істинного поклоніння. Воно приписує мусульманам добре ставитися навіть до тих, хто негарно з ними вчинив, виганяв їх з їхніх будинків і намагався вбити. М'якість і прощення – ось методологія, якої навчив Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) своїх сподвижників. Одного разу вони попросили Пророка (мир йому і благословення Аллага) звернутися до Аллага із благанням проти багатобожників, які принесли їм багато клопоту, вигнали їх з будинків і відкрито протистояли їм, на що він (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Я не був відправлений проклинаючим, а був відправлений як милість!»
Поклоніння в ісламі не обмежене звершенням молитви, милостинею, постом і іншими схожими діями. Поклоніння – це повна покора Аллагу, покірність Йому в усіх Його наказах і віддалення від всіх Його заборон; посвята всіх видів поклоніння тільки Йому, адже тільки Аллаг володіє абсолютною досконалістю. Йому не властиві жодні недоліки. Саме тому всі види поклоніння мають бути присвячені виключно Йому. Аллаг сказав Сам про Себе:
Творець небес i землi! Вiн створив вам дружин iз вас самих, а також створив худобу парами; так Вiн розмножує вас. Немає нiчого, схожого на Нього! А Вiн — Всечуючий, Всевидячий!
 (Сура "аш-Шура", аят 11)
Існують вчинки, які несумісні з поклонінням Єдиному Аллагу; які не дозволяють людині називатися Його рабом. В разі їх звершення людина перестає бути мусульманином, навіть якщо претендує, аби її так називали. До таких дій належить чаклунство, віщування, пошук благословення у померлих, дерев, каменів, звершення людиною поясного або земного поклону,  ритуального обходу навколо них, принесення їм в жертву тварин, обітниць і подарунків. Відвідування та звеличення таких місць з переконанням, що ті, хто там поховані, здатні принести якусь користь або вберегти від якоїсь шкоди. Такі люди не розуміють, що якби мерці могли принести якусь користь, то почали б з самих себе.
Також існують вчинки, які суттєво зменшують поклоніння мусульманина. Вони ставлять його в небезпечне становище – на межу виходу з релігії. Мова йде про зав’язування різних амулетів і мотузок з метою відведення привороту або напасті. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) особливо застерігав від цього, сказавши:
“Ваші попередники перетворювали могили своїх пророків і праведників на місця поклоніння. Але ви не перетворюйте могили в мечеті, адже я забороняю вам це!”
Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) наказував своїм сподвижникам ставитися до нього так, як до нього поставився Всевишній Аллаг: не звеличувати понад його ступеня і не поклонятися йому. Так було зроблено через побоювання, що його громада може впасти в таку ж оману, як і попередні народи. Він (мир йому і благословення Аллага) сказав:
“Не звеличуйте мене так, як звеличують християни сина Мар’ям, адже я – раб. Тому кажіть: «Раб Аллага і Його посланець».
Шейх Абд Аллаг Аба Батин (хай помилує його Аллаг) сказав: “Термін “поклоніння” охоплює всю релігію. Якщо людина втілює в життя свідоцтво «Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага»; визнає, що тільки Аллаг є єдиним об'єктом поклоніння, тоді вона пізнає справжню суть поклоніння. Такій людині зрозуміло: якщо хтось присвячує хоча б один вид поклоніння чомусь іншому, той обрав його своїм божеством, навіть якщо він його так не називає. Зміна назви не змінює суті речей”. Коли Аді ібн Хатім, ще будучи християнином, прибув до Пророка (мир йому і благословення Аллага), то почув, як він читав цей аят:
Вони беруть собi за Господа, крiм Аллага, своїх учених, ченцiв i Месiю, сина Мар’ям. Але ж їм наказували поклонятися Єдиному Богу! Немає бога, крiм Нього! Пречистий Вiн вiд того, що додають Йому!
(Сура "ат-Тауба", аят 31).
Аді сказав: “Я сказав йому: “Але ж ми не поклонялися їм!” Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) запитав: «А хіба вони не забороняли те, що дозволено Аллагом, і ви вважали це забороненим, а якщо вони дозволяли вам заборонене Аллагом, то і ви дозволяли собі це?» Я відповів: “Так”. Він сказав: «Це і є поклоніння їм!»”
Якби існував хтось, крім Аллага, хто міг би принести користь або уберегти від зла, то це були б посланці і пророки Аллага. Але на це здатний тільки Аллаг. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) визнав, що не володіє жодною силою в цьому питанні. Аллаг сказав:
Скажи: «Я не маю влади зробити собi добро чи заподiяти шкоду, хiба що побажає цього Аллаг. Якби я знав потаємне, то примножив би собi добро, а зло не торкнулося б мене. Воiстину, я — застерiгач i добрий вiсник для вiруючих людей!»
 (Сура «аль-Араф», аят 188)
Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) також сказав, що ніхто інший, крім Аллага, не має влади в принесенні користі, чи захисту від зла. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Я закликаю Аллага та не додаю Йому нiкого в поклонiннi!» Скажи: «Я не маю влади нi заподiяти вам шкоду, нi скерувати вас на прямий шлях!» Скажи: «Нiхто не захистить мене вiд Аллага, i я не знайду притулок нi в кого iншого!
 (Сура «аль-Джинн», аяти 20-22)
Як прекрасно сказав один арабський літератор: «Смирення не перед Аллагом в питаннях віровчення і уявлення про релігію означає потрапляння до лап нескінченних сумнівів, домислів і вигадок. Все це втілює в собі різні форми шаленого, неосвіченого ідолопоклонства. Воно є результатом різних домислів простолюдинів, які приносили ідолам свої обітниці і жертви, в якості яких іноді виступали їх власні діти! Це відбувалося під тиском спотвореного віровчення і хибних уявлень. Люди продовжували жити в нескінченному страху. Вони боялися безлічі вигаданих божеств, племінних вождів і їх стражників, а також провидців і ворожок, які були нерозривно пов'язані з ними. Існували також чаклуни, пов'язані з духами і джинами. Люди знаходились в трепетному страху перед обожнюваними шейхами і святими, які претендували на знання потаємного! Було і залишається безліч різних домислів, яких не перестають боятися люди: вони поклоняються цим божествам і сподіваються на їх прихильність. Так буде тривати доти, поки їх не виведуть на чисту воду».
Поклоніння Аллагу стримує норовистість тваринних пристрастей і повертає їх до природного стану, якого бажає Аллаг. В результаті цього на землі запанує благополуччя. Всесвіт буде захищений від розладів та порушень, плоди яких, на превеликий жаль, помітні вже сьогодні: озонові діри і потрапляння на землю додаткових ультрафіолетових променів, як результат матеріальних бажань людини. Через віддаленість від поклоніння Аллагу під ім'ям релігії стали практикуватися різні форми гидоти. Під лозунгом «розвитку» було втрачено багато прав. Під назвою “вільна торгівля” майно багатьох людей було відібране не по праву. Під гаслом “свободи особистості” поневолили багатьох людей. В результаті всього цього, в суспільстві  з’явились ненависне розшарування, расизм, багатобожжя та поклоніння ідолам. Всевишній Аллаг сказав:
Зло з’являється на сушi й на морi завдяки тому, що люди роблять своїми руками, — тож нехай скуштують частину того, що накоїли! Можливо, вони повернуться!
 (Сура «ар-Рум», аят 41)
Смирення перед Аллагом звільняє людину від смирення перед кимось іншим. Воно виводить людей з поклоніння рабам до поклоніння Господу рабів. Таким чином, людина досягає справжньої гідності і свободи. Дану свободу не можуть гарантувати жодні системи, крім ісламу, в якому всі люди в різних сферах життя сповідують поклоніння Аллагу. Поклоніння у віровченні, релігійних обрядах і законах. Голови не схиляються ні перед ким, крім Аллага.
Світ, в якому користуються попитом вигадані людські закони, живе за законами джунглів. Сильний пожирає слабшого, багатий принижує бідного і використовує всі можливості, щоб збагатитися. Його не хвилює, відбувається це за рахунок щастя або життя іншої людини. Якщо ж мова йде про поклоніння Аллагу, то воно захищає права інших людей: слабких, немічних і старих. Ця категорія людей більше за інших заслуговує на збереження своєї честі, майна і прав загалом. Милосердних помилує Милосердний. Будьте милосердні до тих, хто на землі, і вас помилує Той, Хто на небі. Саме цьому поклоніння Аллагу вчить мусульманина.
Іслам прийшов, щоб звільнити людство від фізичного рабства. Іслам був першою релігією, яка спонукала до звільнення рабів. В ісламі звільнення раба і допомога йому у викупі з рабства є спокутою багатьох гріхів. Всевишній Аллаг сказав:
Якщо тi, ким оволодiли вашi правицi, прагнуть письмового свiдчення, то напишiть його — якщо ви знайшли в них чесноти. Дайте їм частину з майна Аллага, яке Вiн дарував вам.
 (Сура «ан-Нур», аят 33)
Іслам прийшов, аби звільнити серця людей від кайданів рабства перед створіннями. Іслам вберіг людей від небилиць, провидців, ворожок і брехунів. Іслам зміцнив в серцях своїх послідовників віру в те, що користь і шкода – лише в Руках Аллага. Те, що Він побажав – було, а те, чого не побажав, не було. Все людство перебуває в Його владі! Всевишній Аллаг сказав:
Лихо не вражає без дозволу Аллага. I для серця того, хто увiрував у Аллага, Вiн вкаже прямий шлях. Аллаг — про кожну рiч Знаючий!
 (Сура «ат-Таґабун», аят 11)
Мусульмани по-різному звершують поклоніння Аллагу – всі вони люди, з якими може статися те саме, що і з іншими. Над ними може взяти гору їх пристрасть. Вони не є ангелами або безгрішними. Ібн аль-Кайїм (хай помилує його Аллаг) сказав: «Однією з відмінних рис поклоніння Аллагу є те, що воно ґрунтується на двох непорушних стовпах: сильній любові і сильному смиренні. У цьому і полягає всеоб’ємність поклоніння. Людина, яка присвятила всю свою любов і смирення не Аллагу, повністю віддала об'єкту поклоніння право Аллага. Неможливо, щоб якесь законодавство закликало до подібного... Серед відмінних рис поклоніння –  земний уклін. Людина, яка звершила його не Аллагу, прирівняла свого Творця Його створінням. До таких особливостей також належить покладання надії. Людина, яка надіється не на Аллага, прирівняла створіння до Нього. І ще однією відмінністю є каяття. Людина, яка покаялась не перед Аллагом, прирівняла створіння до Творця».

Прямий зв'язок між рабом та його Господом
Поклоніння Аллагу – це піднесення людської душі і звільнення від поклоніння комусь іншому. За допомогою поклоніння здійснюється прямий зв'язок між людиною і  Всевишнім Творцем. Таким чином, не існує жодних посередників між Ним і людиною. «Двері» завжди і всюди відкриті, у них немає вартових, які вирішують кого через них пускати, а кого ні. Зайди в ці двері і повідом свого Творця про свої потреби, звернися до Нього за допомогою у вирішенні своїх питань, проси Його про все, що забажаєш. Його щедрість безмежна! Всевишній Аллаг сказав:
I коли раби Мої запитують тебе про Мене, то Я — близький, i Я вiдповiдаю на заклики того, хто кличе Мене. Нехай же й вони вiдповiдають Менi та вiрують у Мене — можливо, пiдуть вони правильним шляхом!
 (Сура «аль-Бакара», аят 186)
Якими б величезними не були твої гріхи і якими б жахливими не були помилки, ти не маєш потреби в жодних посередниках між тобою і Ним. Проси прощення за свої гріхи, адже твій зв'язок з небесами відкритий. Залишайся правдивим та щирим. Всевишній Аллаг сказав:
Але хто скоїть зле або буде несправедливим до самого себе, а потiм благатиме прощення у Аллага, той знайде Аллага Прощаючим, Милосердним!
 (Сура «ан-Ніса», аят 110)
Якими б не були твої потреби і наскільки б величезними не були твої прохання, Всевишній радий твоїм молитвам і твоєму смиренню перед Ним. Всевишній Аллаг сказав:
Кличте Господа свого покiрно й потаємно. Воiстину, Вiн не любить тих, якi порушують межi!
 (Сура «аль-Араф», аят 55)
Його скарбниці ніколи не вичерпаються. Ніхто не може зашкодити Його милості. В одному священному хадісі Всевишній Аллаг сказав:
«О раби Мої, воістину, Я заборонив несправедливість Собі і зробив її забороненою поміж вами, тож не гнобіть одне одного! О раби Мої, всі ви заблукали, окрім тих, кому вказав Я правильний шлях, тож просіть Мене направити вас на правильний шлях, і Я направлю вас! О раби Мої, всі ви залишитеся голодними, крім тих, кого нагодую Я, тож просіть Мене нагодувати вас, і Я нагодую вас! О раби Мої, всі Ви залишитеся голими, крім тих, кого Я одягну, тож просіть Мене одягнути вас, і Я вдягну вас! О раби Мої, воістину, грішите ви вночі і вдень, а Я прощаю всі гріхи, тож просіть Мене про Прощення, і Я прощу вас! О раби Мої, воістину, ніколи не зможете ви ані заподіяти Мені шкоди, ані принести користь! О раби Мої, якби перші і останні з вас, люди і джини, були такими ж благочестивими, як і серце найблагочестивої людини з-поміж вас, то це нічого не додало б до того, чим Я володію! О раби Мої, якби перші і останні з вас, люди і джини, були такими ж грішниками, як і серце найбезбожнішого з-поміж вас, то це ніяк не зменшило б того, чим Я володію! О раби Мої, якби перші і останні з вас, люди і джини, встали на одному місці і попросили Мене про щось, а Я дав би кожному те, про що він просив, то це зменшило б наявне у Мене настільки ж, наскільки голка, опущена у море, зменшує кількість його води! О раби Мої, воістину, це – тільки ваші справи, які Я порахую для вас, а потім сповна відплачу вам за них, і тоді нехай той, хто знайде благо, піднесе хвалу Аллагу, а хто знайде щось інше, хай не нарікає ні на кого, крім самого себе!»
Істинний об'єкт поклоніння не має потреби в тому, щоб між Ним і тим, хто Йому поклоняється, були якісь посередники, адже Він знає і чує тих, хто Його кличе. Він відає про їх таємні і явні слова. Йому легко відповісти на всі благання одночасно, з якими до Нього звертаються на різних мовах. Він не потребує того, щоб хтось із Його створінь доносив до Нього прохання Його ж створінь. Всевишній Аллаг сказав:
Ваш Господь сказав: «Кличте Мене, i Я вiдповiм вам! Воiстину, тi, якi гордували поклонiнням Менi, ввiйдуть до геєни приниженими!»
 (Сура «Ґафір», аят 60)
Так Всевишній Аллаг застеріг Своїх рабів від розбійників, які намагаються встати на дорозі між Ним і Його рабами. Всевишній Аллаг сказав:
Чи не Аллагу належить щира релiгiя? А тi, якi беруть собi помiчникiв замiсть Нього, говорять: «Ми поклоняємося їм лише для того, щоб вони наблизили нас до Аллага!» Воiстину, Аллаг розсудить мiж ними в тому, про що вони сперечалися! Воiстину, Аллаг не веде прямим шляхом тих, якi брешуть, якi не вiрують!
 (Сура «аз-Зумар», аят 3)

Наслідки поклоніння не Аллагу
Майже у всіх сучасних суспільствах – як відсталих, так і розвинених – існує соціальна несправедливість. Сім'ї розпадаються, поширюються розпуста і наркотики, корупція, економічні та політичні кризи, війни і катаклізми. Причиною всіх цих лих, які ми з Вами спостерігаємо сьогодні, є віддалення від істинного поклоніння Аллагу, яке спрямовує до всього доброго і забороняє осудливе. Прав був Всемогутній Аллаг, сказавши:
Якби iстина йшла за їхнiми бажаннями, то згинули б небеса, земля й тi, хто на них. Та ж нi! Ми дарували їм нагадування, але ж вони вiдвертаються вiд свого нагадування.
 (Сура "аль-Мумінун", аят 71)
Втілення в життя поклоніння Аллагу є досить відносним. Кожен раз, коли члени того чи іншого суспільства віддаляються від поклоніння Аллагу, вони впадають в оману. І кожен раз, коли вони втілюють поклоніння в життя, то, тим самим, підносяться і вирішують проблеми свого суспільства. Прав був Всемогутній Аллаг, сказавши:
Аллаг сказав: «Вийдiть iз раю обоє! Нащадки вашi будуть ворогами одне одному! Та якщо Я дарую вам Свiй прямий шлях, то той, хто буде йти цим прямим шляхом, не заблукає та не буде нещасливим. А той, хто вiдвернеться вiд Мого нагадування, той матиме важке життя, а в День Воскресiння Ми пiднiмемо його слiпим!» Вiн скаже: «Господи! Чому ти воскресив Мене слiпим  Я ж був зрячим!»
(Сура «Та Га», аяти 123-125)
Так і сталося. Ті, хто відвернулися від покірності Єдиному Аллагу і дозволили собі правити не за законами, зісланими Аллагом, врешті-решт впали в поклоніння комусь іншому, крім Нього. Поклоніння, яке пожирає їх людяність, гідність і свободу. Це стосується всіх вигаданих систем, які, як прийнято вважати, можуть гарантувати їм людяність, свободу і гідність. Європа втекла від поклоніння Аллагу, коли спробувала втекти від несправедливої церковної влади під прикриттям спотвореної релігії. Під час революції проти церкви, яка зрадила всі людські цінності, Європа повстала проти Аллага. Після цього людей охопила зухвала переконаність, що вони зможуть знайти свободу, гідність і вигоду в тіні індивідуалістичної системи (демократії). Вони поклали всі свої надії на свободи та гарантії, які обіцяли їм надати вигадані конституції, парламентські форми правління, ЗМІ та правління обраної більшості тощо. І якими ж були результати? В результаті, несправедливість капіталізму охопила весь світ. Та сама несправедливість, яка унеможливила втілення заявлених ними раніше свобод. Все перетворилося на гасла і мрії! Переважна більшість опинилася в рабстві у незначної меншості, якій належить весь капітал. Цих людей підтримує «парламентська більшість», вигадані конституції, свобода ЗМІ та інші «гарантії», які, за задумом людей, мали б стати гарантом їх достоїнства і свободи, окремо від поклоніння Аллагу!
Після цього частина людей впала в іншу крайність, в якій не капітал, а партія грають головну роль. І що ж вони зробили? Вони замінили раболіпство перед прошарком капіталістів на рабство перед прошарком жебраків. Вони замінили покірність перед власниками майна та великих компаній на покірність перед державою, яка володіла цим майном! Таким чином, цей прошарок став ще більш небезпечним, ніж прошарок капіталістів. Завжди і всюди, в будь-якій системі, людина кориться комусь, сплачуючи за це ціною свого майна і життя.

Передумови до істинного поклоніння
Природною передумовою до істинного поклоніння є недодавання Аллагу рівних: ані в Його Сутності, ані в Його іменах і атрибутах, ані в Його наказах і заборонах. Таким чином, все твоє життя буде протікати так, як цього бажає Всевишній Аллаг. Поклоніння будується на любові і покорі. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Воiстину, моя молитва й виконання обрядiв, моє життя й смерть — це все належить Аллагу, Господу свiтiв!
 (Сура «аль-Анам», аят 162)
Якщо одну з цих складових буде втрачено, то поклоніння Аллагу не буде істинним. Всевишній Аллаг сказав:
Коли тi, за ким йшли, зречуться тих, хто за ними йшов, i хто побачить кару, то розiрвуться мiж ними зв’язки.
(Сура «аль-Бакара», аят 165)
Із цією основою Аллаг створив всі Свої творіння, які прославляють і звеличують Його. Своїм єством вони прагнуть до Нього, як про це нам повідомив Всевишній:
Прославляють Його сiм небес, земля й тi, хто на них. Немає нiчого, що б не прославляло Його хвалою. Та ви не розумiєте прославлення їхнього. Воiстину, Вiн — Смиренний, Прощаючий!
 (Сура «аль-Ісра», аят 44)
Перед Ним схиляються всі – добровільно або примусово. Всевишній Аллаг сказав:
Усi, хто на небесах i на землi, а також їхнi тiнi вклоняються Аллагу, добровiльно та примусово, зранку та ввечерi.
 (Сура «ар-Рад», аят 15)
На превеликий жаль, всі створіння, крім людини – тварини і птахи– керуються своєю вродженою якістю (фітра). Вони не сприймають жодних проявів багатобожжя і поклоніння не Аллагу. Так, пророку Сулейману, сину Дауда, Аллаг дарував таку владу, яку не дав нікому в світі. Аллаг підкорив йому вітер та джинів. Всевишній Аллаг сказав:
Ми пiдкорили Сулейману вiтер, який зранку долав шлях тривалiстю в мiсяць, i ввечерi долав шлях тривалiстю в мiсяць. Ми вiдкрили для нього джерело мiдi. Були серед джинiв такi, якi працювали перед ним iз дозволу Господа його! А тим iз них, якi ухилялися вiд Нашого наказу, Ми дамо скуштувати вогняної кари! Вони будували для нього все, що вiн бажав: прекраснi споруди, статуї, глеки, наче водойми, а також нерухомi котли. О роде Давуда! Працюйте на знак подяки! Але ж мало вдячних серед Моїх рабiв!
(Сура «Саба», аяти 12-13)
Аллаг також дарував йому розуміння мови тварин і птахів. Всевишній Аллаг сказав:
Сулейман був спадкоємцем Давуда. Вiн сказав: «О люди! Ми знаємо мову птахiв i нам дано все! Це — очевидна перевага!»
 (Сура «ан-Намль», аят 16)
Він (мир йому) дбав про свою армію і паству, яка мандрувала всією землею і з’являлася до нього за його велінням. Всевишній Аллаг сказав:
Перед Сулайманом було зiбрано його вiйсько з джинiв, людей i птахiв. Їх вишикували лавами.
 (Сура "ан-Намль", аят 17)
Одного разу Сулейман (мир йому) не знайшов одного із птахів – одуда. Він розлютився на нього і пообіцяв покарати за те, що той був відсутній без поважної причини. Але не минуло багато часу, як одуд повернувся зі звісткою про те, що цариця Савська та її народ звершують багатобожжя. Всевишній Аллаг сказав:
Якось вiн оглядав птахiв i сказав: «Що зi мною? Я не бачу одуда! Чи, можливо, вiн вiдсутнiй? Я скараю його жорстокою карою або зарiжу, якщо вiн не наведе ясного доказу!» Той швидко з’явився i сказав: «Я дiзнався про те, чого ти не знаєш! Я прибув до тебе з Саби з правдивою звiсткою! Я знайшов там жiнку, яка владарює ними! Їй дано все, вона має великий трон! I я побачив, що вона та її народ поклоняються сонцю замiсть Аллага! Шайтан прикрасив їм вчинки їхнi, збив їх зi шляху, i вони не йдуть прямим шляхом. I щоб вони не поклонялись Аллагу, Який виводить усе таємне на небесах i на землi та знає, що ви приховуєте й що вiдкриваєте. Аллаг! Немає бога, крiм Нього, Господа великого трону!»
(Сура “ан-Намль”, аяти 20-26)

Всесвітній характер Єдинобожжя
Поклоніння і щирість перед Аллагом є закликом всіх посланців і пророків – починаючи від Адама (мир йому) і закінчуючи останнім пророком і посланцем Мухаммадом (мир йому і благословення Аллага). Всевишній Аллаг сказав:
Ми не вiдсилали ранiше за тебе жодного посланця, не вiдкривши йому: «Немає бога, крiм Мене! Тож поклоняйтеся Менi!»
(Сура "аль-Анбія", аят 25)
Всі посланці були відправлені заради донесення і роз’яснення Єдинобожжя в господстві і Єдинобожжя в поклонінні. Єдинобожжя заслуговує, аби на його шляху завжди витрачали майно і терпіли труднощі. Не тому, що Аллаг має потребу в ньому, адже Він Самодостатній, а тому, що людське життя буде гармонійним і нормальним лише з Єдинобожжям.
Для початку давайте поглянемо на вплив, який справляє Єдинобожжя на людське існування. Як воно впливає на його природну потребу в поклонінні, уявлення про життя та існування взагалі? Це уявлення, з його всеосяжним поглядом, торкається всіх сфер людської життєдіяльності, всіх деталей і потреб, проблем і повертає їх до найважливішого об'єкту поклоніння. Саме у Нього потрібно просити і до Нього звертатися з усіма потребами, тільки на Нього сподіватися і тільки Його боятися, перед Його гнівом потрібно тремтіти і до Його вдоволення слід прагнути. Єдиний об'єкт поклоніння, який створив, володіє і управляє всім.
Людське існування повертається до єдиного кореня, з якого черпаються всі уявлення та поняття, цінності і мірила. Саме у Нього знаходяться відповіді на всі хвилюючі запитання відносно буття і людини.
Людське життя складається з почуттів, поведінки, уявлень і відповідей щодо віровчення та правильного шляху, причин свого існування і походження, питань про життя і смерть, пошуку наділу і збереження здоров'я, питань про мирське і вічне життя. Тому не йди різними шляхами і напрямками, а йди правильним шляхом!
Аллаг пошанував всіх пророків, обравши їх провідниками знань. Він зробив їм велику ласку, огорнувши Своєю любов'ю. Але не дивлячись на все це, вони залишаються людьми, яким не можна поклонятися або присвячувати якісь види поклоніння. Всевишній Аллаг сказав:
Недостойно людинi, якiй Аллаг дав Писання, мудрiсть та пророцтво, говорити людям: «Будьте рабами мені, а не Аллагу!» Навпаки, будьте провiдниками знань, адже ви навчаєте Писання i вивчаєте його. I не слiд цiй людинi також закликати до того, щоб ангела чи пророка визнавали Господом. Невже вона закликатиме вас до невiр’я пiсля того, як ви стали вiдданими Аллагу?
 (Сура «Аль Імран», аяти 79-80)
Нух (мир йому) був першим з посланців після пророка Адама (мир йому). Він жив серед свого народу 950 років, кинувши всі свої зусилля на донесення заклику. Нух (мир йому) спонукав  свій народ до Єдинобожжя і поклоніння Єдиному Аллагу, після того, як серед них поширилося багатобожжя. Всевишній Аллаг сказав:
Ми послали Нуха до його народу. Вiн сказав: «О люди! Поклоняйтеся Аллагу! У вас немає бога, крiм Нього! Я боюся, що впаде нас вас кара у Великий День!»
 (Сура "аль-Араф", аят 59)
Щоразу, коли людство відхилялося від поклоніння Аллагу, до них відправлялися посланці і пророки оновлювати для них їхню релігію і повертати до шляху Єдинобожжя і щирості. Всевишній Аллаг сказав:
До кожного народу Ми вiдсилали посланця: «Поклоняйтесь Аллагу та уникайте тагута!» Серед них є тi, кому Аллаг указав прямий шлях, а також тi, якi заслужили оману. Iдiть землею та погляньте, який був кiнець тих, що заперечували!
(Сура «ан-Нахль», аят 36)
Ібрагім (мир йому), праотець всіх пророків, побачивши, що його народ вчиняє багатобожжя, почав вести з ними диспут про вигадані божества. Він приводив їм різні  докази, здатні переконати в хибності їхніх вірувань. Всевишній Аллаг сказав:
Ось Iбрагiм сказав своєму батьку Азару: «Невже ти вважаєш iдолiв за богiв? Я бачу, що ти й твої люди перебувають у справжнiй оманi!» Так Ми показали Iбрагiму царство небес i землi, щоб вiн був одним iз впевнених. Коли його вкрила нiч, вiн побачив зiрку. I сказав: «Це — мiй Господь!» А коли та зайшла, вiн сказав: «Я не люблю того, що зникає!» I коли вiн побачив мiсяць, що сходив, то сказав: «Це — мiй Господь!» Коли той зайшов, вiн сказав: «Якщо мiй Господь не вкаже менi прямого шляху, то я стану одним iз людей, якi заблукали!» I коли вiн побачив сонце, що сходило, то сказав: «Це — мiй Господь! Воно бiльше за все те!» А коли сонце зайшло, вiн сказав: «О люди! Я непричетний до того, що ви додаєте Йому як рiвних! Я щиро навернувся до Того, Хто створив небеса й землю, i я не є багатобожником!»
 (Сура «аль-Анам», аяти 74-79)
Якуб (мир йому), батько всіх синів Ісраїля, щосили намагався зберегти серед них віру Єдинобожжя. На смертному одрі він давав настанову своїм синам. Його найбільшою турботою було збереження поклоніння Єдиному Аллагу. Всевишній Аллаг сказав:
Чи ж ви були свiдками того, як пiдступила до Якуба смерть i як запитав вiн синiв своїх: «Кому ви будете поклонятися пiсля того, як я залишу вася?» Вони сказали: «Ми будемо поклонятися твоєму Богу i Богу твоїх батькiв — Iбрагiма, Iсмаїла та Iсхака, Богу Єдиному! I ми — покiрнi Йому!»
 (Сура «аль-Бакара», аят 133)
Пророк Аллага Йусуф (мир йому), після ув'язнення, зазнання болю несправедливості і розлуки з близькими, не забув про Єдинобожжя: він закликав своїх співкамерників. Всевишній Аллаг сказав:
О мої друзi по в’язницi! Кращi рiзнi боги — чи Аллаг, Єдиний, Всепереможний? Ви поклоняєтеся тiльки iменам, якими назвали їх ви та вашi батьки. Аллаг не вiдсилав про них жодного доказу. Але рiшення належить тiльки Аллагу. Вiн наказав вам не поклонятися нiкому, крiм Нього! Така iстинна релiгiя, але ж бiльшiсть людей не знають!
 (Сура «Йусуф», аяти 39-40)
Одного разу Мусу (мир йому), пророка Аллага, його ж народ попросив зробити для них ідола, якому б вони могли поклонятися. Але Муса (мир йому) пояснив їм справжню сутність божеств, яким поклонялися крім Аллага. Всевишній Аллаг сказав:
Ми переправили синiв Iсраїла через море. Вони прийшли до людей, вiдданих поклонiнню своїм iдолам i сказали Мусi: «О Мусо! Зроби нам бога, такого, як у них!» Той вiдповiв: «Воiстину, ви — невiгласи! Воiстину, буде знищено те, в що вiрять цi люди. Марне те, що вони роблять!» Вiн сказав: «Невже я буду шукати для вас iншого бога замiсть Аллага, коли Вiн вивищив вас над усiма жителями свiтiв »
(Сура «аль-Араф», аяти 138-140)
Після того як сини Ісраїля збилися з прямого шляху, почали заперечувати шаріат Муси (мир йому) і поклонятися поряд з Аллагом одному з пророків – Узейру, до них був відправлений пророк Іса (мир йому) для того, щоб повернути їх на Істинний шлях. Всевишній Аллаг сказав:
Iстинно, невiруючi тi, якi говорять: «Воiстину, Аллаг — це Месiя, син Мар’ям!», але ж казав Месiя: «О сини Iсраїла! Поклоняйтеся Аллагу, Господу моєму й Господу вашому!» Воiстину, тi, якi додають Аллагу рiвних — заборонив Аллаг їм сади раю, будуть у пеклi вони! I не буде у неправедних помiчникiв!
 (Сура «аль-Маїда», аят 72)
Останній пророк і посланець Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) був відправлений до людей, які забули праведну релігію Єдинобожжя. Вони поклонялися деревам і камінню. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) протягом одинадцяти років закликав їх засвідчити. Він казав їм:
«Скажіть: «Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага» – і ви врятуєтесь».
Їх поклоніння було лише релігійними гаслами. Всі найшляхетніші пророки і послання, величезні зусилля, яких доклали посланці Аллага (мир їм усім), біль і труднощі, з якими стикалися віруючі в усі часи – величезна ціна, яка була заплачена в ім'я того, щоб вивести людство з поклоніння рабам до поклоніння Єдиному Аллагу, як в питаннях мирського, так і вічного життя.

Поява багатобожжя
Від самого початку, починаючи з пророка Адама (мир йому), людство сповідувало релігію вродженої якості (фітра) – Єдинобожжя. Багатобожжя почало з'являтися на землі серед народу пророка Нуха (мир йому). Це стало результатом крайнощів у ставленні до праведників і святих. Спочатку його народ встановив ідолів, які нагадували їм про померлих праведників. Через якийсь період, після появи нового покоління, шайтан почав їм нашіптувати. Він говорив: «Ваші батьки звели цих ідолів тому, що в них є благодать, вони займають особливе становище». А згодом люди почали їм поклонятися. Всевишній Аллаг сказав:
I сказали вони: не полишайте богiв своїх — не полишайте нi Вадда, нi Сува, нi Ягуса, нi Яука, нi Насра!
 (Сура "Нух", аят 23)
Ібн Аббас (хай буде задоволений ним Аллаг), вчений цієї громади і тлумач Корану, сказав: «Іменами цих ідолів звали праведних мужів з народу Нуха. Коли вони померли, сатана навіяв їх одноплемінникам спорудити ідолів в місцях, де вони часто збиралися, і назвати цих ідолів їхніми іменами. Так вони і зробили, але тоді ніхто ще не поклонявся їм. Коли ж це покоління померло і зникло знання, їм стали поклонятися».
Існування в світі багатобожжя, не дивлячись на відмінності між об'єктами поклоніння, є одним з категоричних доказів потреби людства в поклонінні і того, що від самого початку воно сповідувало принцип Єдинобожжя. Але після того, як минуло багато часу з моменту приходу пророків і посланців, шайтан почав прикрашати для людей вчинки, які ведуть до багатобожжя. Поклоніння не Аллагу має різні форми:
• Поклоніння святим і праведникам.
Подібне відбувалося серед народу Нуха (мир йому). Всевишній Аллаг сказав:
I сказали вони: не полишайте богiв своїх — не полишайте нi Вадда, нi Сува, нi Ягуса, нi Яука, нi Насра!
 (Сура "Нух", аят 23)
• Поклоніння камінню, скульптурам і ідолам.
Подібне практикувалось народом Ібрагіма (мир йому). Всевишній Аллаг сказав язиком Ібрагіма (мир йому):
Але вiн сказав: «Невже ви поклоняєтесь тому, що самi майструєте» Аллаг створив i вас, i те, що ви робите!
 (Сура «ас-Саффат», аяти 95-96)
• Поклоніння зіркам, сонцю, місяцю і іншим планетам.
Так вчиняв народ цариці королівства Саба в часи пророка Сулеймана (мир йому). Про це йому повідомив одуд. Всевишній Аллаг сказав:
I я побачив, що вона та її народ поклоняються сонцю замiсть Аллага! Шайтан прикрасив їм вчинки їхнi, збив їх зi шляху, i вони не йдуть прямим шляхом.
 (Сура «ан-Намль», аят 24)
• Покоління людям.
Подібне відбувалося в народі фараона. Всевишній Аллаг сказав:
Фiраун сказав: «О наближенi! Я не знаю для вас iншого бога, крiм мене. Гамане, розпали для мене вогонь над глиною та зроби для мене вежу, щоб я мiг пiднятися до бога Муси. Але я, воiстину, думаю, що вiн — один iз брехунiв!»
 (Сура «аль-Касас», аят 38)
• Поклоніння тваринам.
Народ пророка Муси (мир йому) практикував даний вид багатобожжя. Всевишній Аллаг сказав:
Вiн виплавив їм подобу тiльця, яка ще й ревла та сказав: «Оце — ваш Господь i Господь Муси, але вiн забув Його». Невже вони не бачили, що вiн не говорить iз ними й не може нi завдати їм шкоди, нi принести користi? Справдi, Гарун уже говорив їм: «Народе мiй! Вас лише спокушають цим! Воiстину, ваш Господь — це Милостивий! Iдiть за мною та слухайтесь наказiв моїх!» Вони вiдповiли: «Ми не перестанемо поклонятися йому, поки не повернеться до нас Муса».
 (Сура «Та Га», аяти 88-91)
• Покоління пророкам і посланцям.
Подібне відбувалося серед заблукалих іудеїв і християн. Всевишній Аллаг сказав:
Сказали юдеї: «Узайр — син Аллага!» Сказали християни: «Месiя — син Аллага!» Цi слова з їхнiх вуст схожi на слова невiруючих, якi жили ранiше. Нехай знищить їх Аллаг! Як же вони вiддалилися!
 (Сура «ат-Тауба», аят 30)
• Поклоніння деревам.
Народ пророка Шуейба (мир йому) поклонявся деревам. Всевишній Аллаг сказав:
Жителi аль-Айки вважали посланцiв брехунами. Ось їхнiй брат Шуейб сказав їм: «Невже ви не боїтесь? Воiстину, я — посланець до вас, який гiдний довiри! Бiйтесь Аллага й корiться менi!
 (Сура «аш-Шуара», аяти 176-179)
• Поклоніння ідолам і скульптурам.
Подібне відбувалося серед арабів-багатобожників. Всевишній Аллаг сказав:
Чи ж бачили ви аль-Лат та аль-Уззу? I ще цю, третю з них — Манат? Невже вам — чоловiки, а Йому — жiнки? Такий розподiл був би несправедливим! Вони — нiщо iнше, як iмена, вигаданi вами та вашими батьками. Аллаг не вiдсилав про них жодного доказу! Вони йдуть лише за здогадками i тим, чого прагнуть душi, тодi як прямий шлях вiд Господа вже прийшов до них!
 (Сура «ан-Наджм», аяти 19-23)
Отже, причиною відхилення всіх народів від Єдинобожжя і впадання в багатобожжя було надмірне звеличення праведників. Ці народи почали створювати скульптури і статуї, щоб звеличити і не забути про гідних з-поміж них. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) пояснив Умм Хабіб і Умм Салямі, коли ті запитали про церкву, яку побачили в Ефіопії. У ній були зображення. Пророк (мир йому і благословення Аллага) їм відповів:
“Воістину, коли помирав хтось із праведних людей, вони будували над його могилою місце для поклоніння, а потім поміщали його зображення. Воістину, вони найгірші творіння перед Аллагом в Судний День!”.

Причини появи поклоніння не Аллагу
Всевишній Аллаг пояснив, що знання можна отримати як шляхом передачі, так і шляхом органів чуття та усвідомлення розумом. За допомогою цих шляхів люди дізнаються про те, що відбувається навколо них. Всевишній Аллаг сказав:
Аллаг вивiв вас iз утроб матерiв ваших. Ви не знали нiчого, а Вiн дарував вам слух, зiр i серця. Можливо, ви будете вдячнi!
 (Сура "ан-Нахль", аят 78)
Через ці «вікна» людина черпає знання, чує і бачить, розмірковує і замислюється над вірою в свого Творця. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Погляньте на те, що на небесах i на землi!» Але знамення та перестороги не допомагають тим людям, якi не увiрували!
 (Сура «Йунус», аят 101)
Якщо людина поміркує над тим, як її створено; над тими чуттями і органами, якими вона наділена; над тими здібностями і знаннями, то неодмінно збагне, що все це – від Аллага. Таким чином, людина прийде до розуміння чудес, які вказують на єдність Творця. Ніхто, крім Аллага, не здатний на створення чогось подібного: ані малого, ані великого. Як людина чує? Як вона розуміє? Як бачить і відчуває?
Як людина розпізнає світло і оточуючі її форми? Що таке серце? Як вона розуміє навколишній світ? Як вона сприймає смисли, цінності та почуття? Усвідомлення сутності органів чуттів, закладених в людину, вже саме по собі диво! А що ж казати про їх впорядкованість, яка гармонує з усім Всесвітом? Якщо подібна збалансованість хоча б трохи буде порушена, то це неминуче призведе до втрати зв'язку між Всесвітом і природою людини. В результаті цього, вона не зможе чути звуки і бачити промені світла! Але Всемогутній Управитель гармонійно змішав природу людини з природою Всесвіту і міцно закріпив цей зв'язок. Ось тільки людина не цінує цієї милості. Мало ж вони вдячні! Подяка починається з пізнання Дарувальника милості, звеличення Його атрибутів, а потім – поклоніння Йому Єдиному. Про Його єдність свідчать всі Його творіння!
Тому більшість коранічних аятів звертаються до людини через ці «вікна». Аяти спонукають її до роздумів над тим, до чого можна прийти за допомогою цих «вікон». Велич творінь, які оточують людину в цьому Всесвіті, підтверджує, що вони не створили самі себе і не з’явилися внаслідок випадковості. Всевишній Аллаг сказав:
Чи ж вони просто собi з’явились iз нiчого Чи, може, вони самi — творцi? Чи це вони створили небеса та землю? Та ж нi, не впевненi вони!
 (Сура «ат-Тур», аяти 35-36)
Іноді аяти звертаються до наділених розумом, які шукають істину. Вони спираються на відчутний світ для того, щоб довести існування Аллага, Який створив їх. Вони знають, що у кожного створеного є творець, а у кожної причини є першопричина. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, у створеннi небес i землi, у розрiзненнi дня та ночi, у кораблi, що пливе морем, маючи в собi те, що приносить користь людям; у водi, яку Аллаг зiслав iз неба та якою оживив землю пiсля смертi її, розселивши там рiзних тварин; у змiнi вiтрiв, у покiрнiй хмарi, яка висить мiж небом i землею, в усьому цьому — знамення для людей, якi розумiють!
 (Сура "аль-Бакара", аят 164)
Іноді коранічні аяти спонукають і наказують глибоко роздумувати над очевидними знаменнями Аллага в цьому Всесвіті. Всевишній Аллаг сказав:
Серед  Його знамень — те, що Вiн створив вас iз праху. Пiсля цього ви стали людьми й розселяєтесь. Серед  Його знамень — те, що Вiн створив вам дружин iз вас самих, щоб ви знаходили в них спокiй, i встановив мiж вами любов i милосердя. Воiстину, в цьому — знамення для людей, якi думають! Серед  Його знамень — створення небес i землi, а також вiдмiнностi мiж мовами й кольорами. Воiстину, в цьому– знамення для жителiв свiтiв! Серед  Його знамень — ваш сон уночi та вдень, а також пошуки  Його милостi. Воiстину, в цьому — знамення для людей, якi здатнi слухати! Серед Його знамень — те, що Вiн показує вам блискавку, щоб викликати страх i надiю, а також проливає з неба воду, щоб оживити нею землю пiсля її смертi. Воiстину, в цьому — знамення для людей, якi розумiють! Серед  Його знамень — те, що небо та земля тримаються за  Його наказом. Щойно Вiн покличе вас, ви одразу вийдете з землi.
(Сура «ар-Рум», аяти 20-25)
Іноді аяти спонукають поміркувати над тим, що оточує людину. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Погляньте на те, що на небесах i на землi!» Але знамення та перестороги не допомагають тим людям, якi не увiрували!
 (Сура "Йунус", аят 101)
Іноді коранічні аяти спонукають глибоко роздумувати над тим, що веде до пізнання. Всевишній Аллаг сказав:
Вiн створив небеса без пiдпори, яку б ви могли бачити, та поставив на землi непохитнi гори, щоб вона не хиталася разом iз вами, й заселив її всiлякими тваринами. Ми пролили з неба воду й зростили всiлякi добрi рослини. Це все — творiння Аллага! Тож покажiть менi, що створили тi, кому ви поклоняєтеся замiсть Нього. Але нечестивцi перебувають у явнiй оманi!
 (Сура «Лукман», аяти 10-11)
Іноді аяти спонукають прислухатися до того, що говориться, а вже після цього думати, виносячи найправильніше і найкраще зі сказаного. Всевишній Аллаг сказав:
Вiн — Той, Хто створив нiч, щоб вiдпочивали ви, а день — щоб ви бачили. Воiстину, в цьому — знамення для людей, якi чують!
 (Сура «Йунус», аят 67)
Іноді коранічні аяти спонукають робити висновки з навколишнього світу, жити в гармонії з ним і отримувати користь від нього. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, в худобi для вас — повчальний приклад. Ми даємо вам пити те, що в їхнiх черевах мiж перетравленою їжею та кров’ю — чисте молоко, приємне для того, хто його п’є.
 (Сура «ан-Нахль», аят 66)
Всевишній Аллаг сказав:
Ми вiдiслали вiтри, якi заплiднюють, i пролили з неба воду, якою вас напуваємо. Але ви не можете її зберегти!
 (Сура «аль-Хіджр», аят 22)
Всевишній Аллаг сказав:
Вiн створив двi водойми поряд, що не зливаються в одну! Мiж ними — перепона, щоб не виходили вони з берегiв. То якi з Господнiх благ ви заперечуєте?
 (Сура «ар-Рахман», аяти 19-21)
Всевишній Аллаг сказав:
Є на землi сумiжнi дiлянки, винограднi сади, посiви, а також пальми – тi, якi ростуть iз одного кореня й тi, якi ростуть iз рiзних коренiв. Зрошуються вони тiєю самою водою, але Ми робимо однi з них кращими за смаком, нiж iншi. Воiстину, в цьому знамення для людей, якi розумiють!
 (Сура «ар-Рад», аят 4)
Але де ж розуміючі, які отримують від цього користь?!! Саме тому Аллаг в Священному Корані засудив тих, хто не використовує ці «шляхи» – слух, зір і серце – для глибокого роздуму. Аллаг назвав сліпими, глухими і німими тих, кому Він дарував всі ці «шляхи» для пізнання істини, а вони нехтують ними. Всевишній Аллаг сказав:
Ми створили для пекла багато джинiв i людей. Вони мають серця, якими не розумiють, мають очi, якими не бачать, мають вуха, якими не чують. Вони подiбнi до худоби, але перебувають у ще бiльшiй оманi. Вони — невiгласи!
 (Сура «аль-Араф», аят 179)
У Священному Корані згадані головні причини поширення поклоніння не Аллагу, аби Його праведні раби остерігалися потрапляння в них.
1. Сліпе слідування за своїми пращурами.
Сліпе і мовчазне слідування своїм пращурам в питаннях поклоніння і звичаїв, які суперечать здоровому ґлузду і вродженій людській якості. Аллаг засудив тих, хто сліпо слідує і не використовує свої розумові та фізичні здібності для пошуку істини. Всевишній Аллаг сказав:
Коли говорять їм: «Прийдiть до того, що зiслав Аллаг, i до Посланця», вони говорять: «Достатньо для нас того, з чим знайшли ми батькiв наших». А якщо батьки їхнi не розумiли нiчого й не йшли прямим шляхом?
 (Сура «аль-Маїда», аят 104)
2. Сліпа покора релігійним діячам, які вводять людей в оману.
Всевишній Аллаг сказав:
Вони беруть собi за Господа, крiм Аллага, своїх учених, ченцiв i Месiю, сина Мар’ям. Але ж їм наказували поклонятися Єдиному Богу! Немає бога, крiм Нього! Пречистий Вiн вiд того, що додають Йому!
 (Сура «ат-Тауба», аят 31)
Підкорятися необхідно в дозволених питаннях. Істина не пізнається більшістю або окремо взятими особистостями, але її можна пізнати за допомогою доказів. Всевишній Аллаг сказав:
Якщо ти коритимешся бiльшостi тих, хто на землi, то вони зiб’ють тебе зi шляху Аллага. Вони йдуть за припущенням та займаються вигадками!
 (Сура "аль-Анам", аят 116)
3. Сліпа покора правителям, ватажкам і керманичам.
Сліпа покора правителям заради отримання мирських насолод, майна або керівних посад. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, Аллаг прокляв невiруючих i приготував для них полум’я, де вони будуть довiку! Не знайдуть вони нi покровителя, нi помiчника! Того Дня їхнi обличчя повертатимуться у вогнi. Вони говоритимуть: «Якби ж ми корилися Аллагу та Посланцю!» Вони скажуть: «Господи наш! Ми корилися нашим вождям i старiйшинам! Вони збили нас зi шляху! Господи наш! Даруй їм подвiйну кару та прокляни їх великим прокляттям!»
 (Сура «аль-Ахзаб», аяти 64-68)
4. Слідування за пристрастями.
Шайтан прикрашає для людини пристрасті і сіє в її серці жагу до них. Він хитрістю спонукає людину задовольняти свої пристрасті і потреби. Щоб досягти бажаного, він намагається показати докази в іншому світлі, аби людина не керувалася знаннями та розумом. Всевишній Аллаг сказав:
А якщо вони не дадуть тобi вiдповiдi, то знай, що вони лише йдуть за своїми пристрастями. А хто заблукав сильнiше за того, хто йде за своїми пристрастями без жодного дороговказу вiд Аллага? Воiстину, Аллаг не веде прямим шляхом несправедливих людей!
 (Сура «аль-Касас», аят 50)
5. Гординя та омана.
Багато людей знають справжнє значення і смисл знамень Аллага у цьому Всесвіті, але гординя та омана заважає їм повірити в їх Творця. Так вчинив Фараон з Мусою (мир йому), коли той закликав його до поклоніння Аллагу. Всевишній Аллаг сказав:
Фiраун сказав: «А що таке Господь свiтiв?» Муса вiдповiв: «Господь небес, землi й того, що мiж ними, якщо ви впевненi!» Тодi Фiраун сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!» Муса сказав: «Ваш Господь i Господь ваших прабатькiв!» Фiраун сказав: «Воiстину, посланець, якого послано до вас — божевiльний!» Муса сказав: «Господь сходу, заходу й того, що мiж ними, якщо ви розумiєте!» Фiраун сказав: «Якщо ти поклонятимешся замiсть мене iншому богу, я кину тебе до в’язницi!»
 (Сура «аш-Шуара», аяти 23-29)
У моменти слабкості і труднощів гординя та омана швидко зникають. Саме так сталося і з Фараоном, коли над ним піднялися хвилі і почалася передсмертна агонія. У той момент він повернувся до своєї вродженої якості і визнав існування Аллага, але було вже пізно. Всевишній Аллаг сказав:
Тож Ми переправили синiв Iсраїла через море, але Фiраун i його вiйсько рушили слiдом за ними — з ненавистю й ворожiстю. I коли Фiраун став потопати, то вигукнув: «Я увiрував, що немає бога, крiм Того, в Якого увiрували сини Iсраїла. I я — один iз вiдданих Йому!» Тiльки тепер! А перед цим ти чинив непослух i був одним iз тих, якi поширюють безчестя на землi! Тому сьогоднi Ми рятуємо твоє тiло, щоб ти був знаменням для наступних поколiнь! Воiстину, багато людей нехтують Нашими знаменнями!
(Сура «Йунус», аяти 90-92)
Іноді люди відмовляються від поклоніння Аллагу через своє завзяття. Вони відкидають істину і заперечують існування Аллага, ще більше занурюючись у своє невігластво. Всевишній Аллаг сказав:
Впевненi в їхнiй правдивостi, вони все ж заперечили їх — несправедливо й зверхньо! Поглянь, яким був кiнець нечестивих!
 (Сура «ан-Намль», аят 14)
6. Особиста вигода.
Іноді власні вигоди стають причиною поневолення людей і їх поклоніння комусь іншому, окрім Аллага. Це можуть бути громадські, релігійні, політичні або матеріальні інтереси. Ченці і священики могил та мавзолеїв тому підтвердження. Всевишній Аллаг сказав:
О ви, якi увiрували! Воiстину, багато хто з учених i ченцiв неправедно пожирає майно людей i збиває їх зi шляху Аллага. А щодо тих, якi накопичують золото й срiбло та не жертвують його на шляху Аллага, то сповiсти їм добру звiстку про болiсну кару!
 (Сура «ат-Тауба», аят 34)
7. Розкіш і забуття милостей Творця.
Заможні і багаті люди поклоняються не Аллагу через побоювання за своє багатство. Адже поклоніння Аллагу може привести до втрати матеріальних насолод, які вони отримали шляхом утиску інших людей: незаконне заволодіння майном, лихварство, монополія, обман тощо. Всевишній Аллаг сказав:
До якого б селища Ми не посилали застерiгача, його зманiженi розкошами жителi говорили: «Воiстину, ми не вiруємо в те, з чим вас послано!»
 (Сура «Саба», аят 34)
8. Невігластво.
Одним з головних ворогів людства є невігластво. Воно підштовхує людей до омани і зваби. Люди йдуть за ним, наче вівці. Невігластво з легкістю приводить їх до поклоніння не Аллагу. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Невже ви наказуєте менi поклонятися замiсть Аллага комусь iншому, о ви, невiгласи!»
 (Сура «аз-Зумар», аят 64)
9. Інтелектуальний застій.
Людина не замислюється над знаменнями Аллага, над навколишнім світом, який вказує на правильний шлях і здатний уберегти, з дозволу Аллага, від омани і помилок. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, бояться Аллага серед Його рабiв тiльки надiленi знанням! Воiстину, Аллаг — Всемогутнiй, Прощаючий!
 (Сура «аль-Фатир», аят 28)
10. Вороги людства з числа колонізаторів.
Колонізатори і поневолювачі здавна п'ють кров людей, поширюючи культуру поклоніння не Аллагу. Так вони найлегше досягають своєї мети і втілюють свої інтереси. Колонізатори одурманюють народ жрецькими гаслами, віддаляючи їх від дійсності і реальних вчинків. Вони змушують людей жити в атмосфері вигадок і домислів. Всевишній Аллаг сказав:
Старшина народу Фiрауна сказала: «Невже ти дозволиш Мусi та його народу поширювати безчестя на землi й зректися тебе й твоїх богiв». Той вiдповiв: «Ми будемо вбивати синiв їхнiх i залишати в живих жiнок їхнiх. Ми маємо владу над ними!»
(Сура «аль-Араф», аят 127)
У наш час деякі люди практикують відсталість і закликають повернутися до періоду невігластва. Це простежується в наступному: ведеться заклик до атеїзму і заперечення існування Аллага, що є вкрай зухвалим невіглаством в питанні віровчення та уявлення про буття взагалі. До цього закликають комуністи.
Іноді заклик спрямований на визнання спотвореного сприйняття Аллага, відхилення в питаннях поклоніння, релігійної практики і покори. До цього закликають ідолопоклонники на кшталт індуїстів.
Деколи заклик спрямований на правильне визнання існування Аллага і виконання релігійних обрядів, але, разом з цим, спостерігається небезпечне відхилення в тлумаченні свідоцтва, що немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага, і що Мухаммад – Посланець Аллага. Таке відхилення є багатобожжям в поклонінні, сповідуванні і покорі. Сюди відноситься невігластво тих, хто називає себе мусульманином, будучи переконаним, що прийняли іслам, вимовивши формулу ісламського свідоцтва. Але, разом з цим, вони коряться і поклоняються комусь ще, крім Аллага!

Небезпека поклоніння не Аллагу
Будь-які гріхи і непослух рабів Аллага можуть бути прощені, за Його бажанням. Всевишній сказав:
Скажи: «О раби Мої, якi порушили межi на шкоду собi! Не втрачайте надiї на милiсть Аллага! Воiстину, Аллаг прощає всi грiхи, адже Вiн — Прощаючий, Милоседний!»
 (Сура "аз-Зумар", аят 53)
Всі гріхи, крім багатобожжя, яке  є найнебезпечнішим гріхом. Немає прощення і милості до того, хто його вчинив і помер без каяття. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, Аллаг не прощає, коли Йому додають рiвних, але прощає все, окрiм цього, тому, кому побажає! I хто додає Аллагу рiвних, той заблукав у глибокiй оманi!
 (Сура "ан-Ніса", аят 116)
Якими б важкими не були гріхи і як би низько не впав той, хто їх скоїв, якщо він зустріне Аллага єдинобожником, то побачить Його Прощаючим та Милосердним. Всевишній так сказав про Себе в священному хадісі:
“Хто зробить добру справу, за це йому буде віддано десятикратно, і Я ще додам нагороди! Хто ж вчинить щось зле, то за це йому буде в нагороду таке ж покарання, або ж Я прощу його. Хто скоїть таку кількість гріхів, що заповнять вони собою мало не всю землю, але зустріне Мене єдинобожником, то Я обов'язково дам йому прощення, яке вкриє собою всі ці гріхи”.
Тому, хто вчинив гріх багатобожжя і помер на цьому, не допоможе заступництво його добрих справ, як багато їх би не було. Всевишній Аллаг сказав:
Ми займемося вчинками, якi вони робили та перетворимо їх на розвiяний пил!
 (Сура "аль-Фуркан", аят 23)
Для того, хто помер багатобожником, Рай буде забороненим і він вічно перебуватиме у Вогні. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, тi з людей Писання й багатобожникiв, якi не увiрували, опиняться у вогнi геєни, де будуть вiчно. Вони — найгiршi з творiнь.
 (Сура "аль-Бейїна", аят 6)
Якщо людина уважно подивиться на сьогоднішній світ з його поклонінням не Аллагу, то це змусить її зупинитися в розгубленості. Вона помітить, що багато людей, яким даровані знання, присвячують своє поклоніння таким самим створінням, як і вони самі. Християни заявляють, що Месія – син Аллага, а іудеї заявляють, що Узейр – син Аллага. Всевишній Аллаг сказав:
Сказали юдеї: «Узейр — син Аллага!» Сказали християни: «Месiя — син Аллага!». Цi слова з їхнiх вуст схожi на слова невiруючих, якi жили ранiше. Нехай знищить їх Аллаг! Як же вони вiддалилися! Вони беруть собi за Господа, крiм Аллага, своїх учених, ченцiв i Месiю, сина Мар’ям. Але ж їм наказували поклонятися Єдиному Богу! Немає бога, крiм Нього! Пречистий Вiн вiд того, що додають Йому!
(Сура "ат-Тауба", аяти 30-31)
Інші ж люди поклоняються і звеличують дерева, каміння та тварин. Більш того, серед них є ті, хто називають себе мусульманами, а самі поклоняються і звертаються до померлих пророків або праведників, будучи переконаними в їх силі і здатності звершувати те, на що спроможний тільки Аллаг. Такі люди просять у них допомоги, вирішення своїх потреб і складних ситуацій, зцілення хворих, народження дитини. Вони здійснюють ритуальні обходи навколо їхніх могил, просять у них благословення, зрізають заради них жертовних тварин та вірять, що ті здатні принести користь і вберегти від зла. Всевишній Аллаг сказав:
Хто ж заблукав сильнiше, нiж той, хто кличе замiсть Аллага тих, якi не дадуть йому вiдповiдi аж до Дня Воскресiння та й не знають про його заклики?!
 (Сура "аль-Ахкаф", аят 5)
Тому іслам забороняє все, що може привести до багатобожжя: амулети, обереги, перстні, які вдягають на тіло нібито для вбереження від пристріту та різні речі, які чіпляють в оселях для таких цілей. Також до цього належить переконання, що зірки і планети впливають на наше життя. Все зазначене є забороненим, адже відкриває двері багатобожжю. Тим самим іслам перегороджує всі шляхи покладання сподівань не на Аллага. Всевишній Аллаг сказав:
Якщо ти запитаєш у них, хто створив небеса й землю, то вони неодмiнно скажуть: «Аллаг!» Скажи: «Чи ви бачили тих, кого закликаєте замiсть Аллага? Якщо Аллаг побажає вразити мене лихом, то хiба зможуть вони вiдвернути Його лихо? А якщо Вiн побажає менi милостi, то хiба зможуть вони втримати Його милiсть» Скажи: «Достатньо менi Аллага. На Нього нехай покладаються тi, хто покладається!»
 (Сура "аз-Зумар", аят 38)


Сутність того, чому поклоняються крім Аллага
Навіть якщо усі божества і ті, хто їм поклоняються замість Аллага, зберуться разом, то не зможуть створити навіть муху або атом, не кажучи вже про те, щоб управляти Всесвітом, приносити користь чи оберігати від зла. Це уявлення є викликом, котрий буде існувати аж до Судного дня. Всевишній Аллаг сказав:
О люди! Ось притча, послухайте її! Воiстину, тi, до кого ви звертаєтеся замiсть Аллага, не створять навiть мухи, якщо й усi зберуться разом! А коли муха вiдбере у них щось, то вони не зможуть забрати цього в неї! Слабкий той, хто просить, i той, у кого просять!
 (Сура «аль-Хаджж», аят 73)
У багатьох коранічних аятах пояснюється суть і небезпека лжебожеств, адже люди, які їм поклоняються вдають, що ті володіють їх долею, можуть їм допомогти, подовжити життя або наділити здоров'ям. Та ми поставимо запитання, які змусять їх задуматися над тим невіглаством, в якому вони перебувають. Наскільки великою є різниця між Творцем і створіннями? Наскільки великою є різниця між Творцем, Який володіє всім, і слабкими створіннями, лжебогами, віра в яких заснована на вигадках і забобонах?
Жителі Аравійського півострова до появи ісламу створювали ідолів з чого тільки можна. Іноді ідолів робили з фініків. Коли ж людину охоплював голод, вона просто з'їдала свого ідола. Один із сподвижників, Абу Раджа аль-Утаріді (хай буде вдоволений ним Аллаг) розповідав: «До появи ісламу ми поклонялися камінню. Якщо ми знаходили кращий камінь, то викидали попередній і брали собі в якості ідола новий. Якщо ми не могли знайти камінь, то брали звичайну землю, приводили вівцю, доїли її і проливали молоко на цю землю, а після звершували навколо неї ритуальний обхід».
Для тих, хто має здоровий глузд і серце, стане очевидною омана і вони виправлять своє віровчення, щойно пізнають істину. Один із сподвижників, Рашид ібн Абд Раббіг ас-Сулямі (хай буде вдоволений ним Аллаг), перш, ніж прийняв іслам, зазвичай відправлявся до свого ідола, щоб поклонитися, звернутися до нього і попросити допомоги у вирішенні своїх справ. Коли ж він прийшов, то побачив лиса, який мочився на голову цього ідола. Тоді Рашид здивовано зупинився. Йому стало зле. Але він зрозумів свою легковажність і хибність переконань. А потім вимовив відомі рядки, в яких насміхався над об'єктом свого поклоніння:
Що це за божество, на голову якого мочиться два лиси?
Принижений той, на кого помочився лис.
Якби він був богом, то не допустив би цього.
Тому немає блага від божества, яке саме має потребу.
Я не причетний до всіх ідолів на землі
І увірував в Аллага, Який сильніший за всіх!
Здоровий глузд і вроджена якість відразу ж повертають людину до істини, щойно вона дізнається про неї. Безліч коранічних аятів звертаються до наділених розумом і наказують роздумувати над сутністю лжебожеств, яким поклоняються замість Аллага. Це допомагає звільнитися від невігластва, домислів та прийти до абсолютної істини – поклоніння Єдиному Аллагу. Коранічні аяти звертаються до тих, хто поклоняється замість Аллага іншим божествам, пояснюючи їх неспроможність і слабкість. Лжебожества не здатні допомогти навіть самим собі, не кажучи вже про допомогу людям, які поклоняються їм і приписують якості, притаманні тільки Істинному Богу? Вкрай нерозумно поклонятися тому, хто не в силах допомогти тобі,  вберегти від зла; хто не може дарувати тобі життя, забрати його та воскресити. Всевишній Аллаг сказав:
Невже вони будуть додавати  Йому рiвними тих, якi нiчого не творять i створенi самi? Вони не здатнi допомогти їм i не можуть допомогти навiть собi!
Якщо ви покличете їх на прямий шлях, то вони не пiдуть за вами. Байдуже, будете ви кликати їх чи будете мовчати.
Воiстину, тi, кого ви кличете замiсть Аллага — раби, подiбнi до вас. Тож покличте їх, нехай вони дадуть вам вiдповiдь, якщо ви говорите правду! Чи є в них ноги, якими ходять вони?  Чи є в них руки, якими щось беруть?  Чи є в них очi, якими вони бачать? Чи є в них вуха, якими чують вони?  Скажи: «Кличте своїх iдолiв, а тодi хитруйте проти мене й не давайте менi вiдстрочки! Воiстину, мiй Покровитель — Аллаг, Який зiслав Писання. Вiн захищає праведникiв!» Тi, кого ви кличете замiсть Аллага, не здатнi допомогти вам i не можуть допомогти навiть собi! Якщо ви покличете їх на прямий шлях, то вони не почують. Бачиш ти, що вони дивляться на тебе, але не бачать!
(Сура «аль-Араф», аяти 191-198)
Наведені аяти закликають людей, які мають здорову вроджену природу (фітра), поміркувати над царством небес і землі, а також над тим, що Аллаг створив між ними. Тварини, які нас оточують, переконують здоровий глузд в обов'язковості поклоніння Тому, Хто їх створив і нікому іншому. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Хвала Аллагу! Мир Його обраним рабам! Аллаг кращий чи тi, кому вони поклоняються замiсть Нього?» Хто створив небеса i землю та пролив вам iз неба воду? Нею Ми вирощуємо прекраснi сади. Ви б не спромоглися виростити там дерев. То чи є крiм Аллага iнший бог? Та ж нi, але вони — люди, якi вiдхиляються. Хто зробив землю житлом, створив з її трiщин рiки, поставив на нiй мiцнi гори та встановив перепону мiж двома водоймами? То чи є крiм Аллага iнший бог? Та ж нi, бiльшiсть iз них не знає. Хто вiдповiдає на благання нужденного, коли той кличе Його, Хто вiдвертає зло й робить вас намiсниками на землi? То чи є крiм Аллага iнший бог? Мало ви замислюєтесь! Хто вказує вам шлях у темрявi сушi й моря? Хто вiдсилає вiтри добрими вiсниками Своєї милостi? То чи є крiм Аллага iнший бог? Вiн вищий вiд того, що ви додаєте Йому в поклонiннi! Хто створює творiння вперше, а потiм повторює його? Хто дарує вам надiл iз небес i землi? То чи є крiм Аллага iнший бог? Скажи: «Наведiть ваш доказ, якщо ви правдивi!» Скажи: «Нiхто на небесах i на землi не знає потаємного, крiм Аллага! Вони навiть не знають, коли воскреснуть!»
 (Сура «ан-Намль», аяти 59-65)
Аяти Корану пояснюють, що сутність тих, кому поклоняються замість Аллага, буває двох видів:
Вид перший: сутність тих, кому поклоняються замість Аллага, в мирському житті:
Коранічні аяти заперечують, що атрибути досконалості, які властиві тільки Істинному Богу, можуть бути притаманні комусь ще. Це заперечення побудоване на логічному порівнянні.
•    Всевишній Аллаг знає про кожну річ. Всевишній Аллаг сказав:
Тi, якi не вiрують, говорять: «Час не прийде до нас!» Скажи: «Нi, клянуся моїм Господом, Знаючим потаємне, — вiн неодмiнно прийде до вас!» Нi на небесах, нi на землi не сховається вiд Нього нiчого, навiть вагою в порошинку, й менше чи бiльше за це. Це все — в ясному Писаннi.
 (Сура «Саба», аят 3)
Всі ці об'єкти поклоніння не володіють знанням і не відають про потреби людей. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, тi, кого ви кличете замiсть Аллага — раби, подiбнi до вас. Тож покличте їх, нехай вони дадуть вам вiдповiдь, якщо ви говорите правду!
(Сура «аль-Араф», аят 194)
•    Всевишній Аллаг здатний на кожну річ. Його ніщо не може втомити ані на небесах, ані на землі. В Його Руках зосереджене все благо і шкода. Всевишній Аллаг сказав:
Хiба вони не бачать, що Аллаг, Який створив небеса й землю, здатний створити подiбне до них? Вiн установив для них строк, у якому немає сумнiву, але нечестивцi заперечують усе, крiм невiр’я.
 (Сура "аль-Ісра", аят 99)
Всі, кому поклоняються замість Аллага, ні на що не спроможні і ні чим не володіють. Вони не можуть принести користь навіть самим собі, не кажучи вже про інших. Також вони не здатні вберегти від зла ані себе, ані інших. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Невже поклоняєтесь ви окрiм Аллага тому, що не має влади принести вам нi шкоди, нi користi? Вiн, Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий!»
 (Сура «аль-Маїда», аят 76)
•    Аллагу належить абсолютна влада над усім: над небесами і землею. Всевишній Аллаг сказав:
Аллагу належить влада над небесами й землею; у той День, коли прийде час, прихильники неправди втратять усе!
(Сура "аль-Джасія", аят 27)
Всі ті, кому поклоняються крім Аллага, нічим не володіють. Навпаки, Аллаг тримає владу над ними. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Покличте тих, кого ви вигадали замiсть Аллага!» Вони не мають влади навiть над порошинкою, нi на небесах, нi на землi. Вони не мають там жодної частки, i немає в Нього помiчникiв серед них!
 (Сура "Саба", аят 22)
•    Аллаг – Творець усього. Він створив все з нічого. Всевишній Аллаг сказав:
Такий Аллаг, ваш Господь. Немає бога, крiм Нього, Творця кожної речi. Тож поклоняйтеся Йому! Вiн — Опiкун кожної речi!
 (Сура "аль-Анам", аят 102)
Ті, кому поклоняються крім Аллага, не в силах створити навіть порошинку! Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Чи може хтось iз ваших iдолiв почати творiння, а потiм його повторити?» Скажи: «Аллаг починає творiння, а потiм його повторює!» Як же ви вiддалилися!
 (Сура "Йунус", аят 34)
Кому поклоняються крім Аллага, самі знаходяться під владою і не можуть кимось або чимось керувати. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, кожен iз тих, хто на небесах i на землi, постане перед Аллагом лише як раб.
 (Сура "Мар’ям", аят 93)
•    Аллаг благословляє наділом і володіє могутністю. Він дарує наділ, кому забажає. Аллаг відповідає за наділ всіх створінь. Він сповістим їм про шляхи пошуку цього блага. Всевишній Аллаг сказав:
Скiльки тварин не здатнi зробити собi запасiв! Аллаг надiляє їх i вас! Вiн — Всечуючий, Всезнаючий!
 (Сура «аль-Анкабут», аят 60)
Ті, кому поклоняються замість Аллага, не здатні ані наділити когось наділом, ані перешкодити цьому. Всевишній Аллаг сказав:
Запитай: «Хто надiляє вас iз неба й землi? Хто владний над слухом i зором? Хто виводить живе з мертвого, а мертве з живого? Хто керує подiями?» Вони скажуть: «Аллаг!» Запитай: «Чому ж ви не боїтесь Його?»
 (Сура «Йунус», аят 31)
•    Аллаг – Живий, Йому властиве справжнє життя. Він ніколи не помре. Адже Він є Творцем смерті. Він – Вічносущий: у Нього немає ані початку, ані кінця. Немає нікого, хто б допомагав Йому управляти творіннями. Вони ж не можуть жити без Нього. Всевишній Аллаг сказав:
Вiн — Живий, немає бога, крiм Нього! Кличте Його, щиро сповiдуючи свою релiгiю перед Ним! Хвала Аллагу, Господу свiтiв!
 (Сура «Ґафір», аят 65)
Всіх, кому поклоняються крім Аллага, спіткає те ж саме, що й інших створінь: вони помирають, зникають, у них є початок і кінець, вони не здатні існувати самі по собі. А що вже говорити про вдоволення потреб інших творінь? Ті, кому поклоняються замість Аллага, не знають, що з ними станеться, тож як вони можуть знати про те, що станеться з іншими? Всевишній Аллаг сказав:
I не звертайся до iншого бога замiсть Аллага, адже немає бога, крiм Нього! Кожна рiч загине, крiм Його лику! Йому належать рiшення, й до Нього повернення!
 (Сура «аль-Касас», аят 88)
•    Всевишній Аллаг оживляє, кого забажає зі Своїх творінь, аби воно прожило стільки, скільки Він звелів. Аллаг умертвляє, кого забажає зі Своїх творінь. Смерть може наступити відразу ж після народження або в дитинстві. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, Аллагу належить влада над небесами й землею. Вiн дарує життя й смерть. Немає у вас, окрiм Аллага, нi захисника, нi помiчника!
 (Сура «ат-Тауба», аят 116)
Кому поклоняються крім Аллага, не можуть зробити нічого подібного. Ніхто з них не має влади над смертю. Всевишній Аллаг сказав:
Замiсть Нього вони беруть собi богами тих, якi нiчого не творять, але створенi самi; тих, якi не мають влади завдати собi шкоди чи принести користь; тих, якi не мають влади нi над смертю, нi над життям, нi над воскресiнням!
 (Сура «аль-Фуркан», аят 3)
•    Аллаг благословляє всі Свої створіння наділом: як видимих з них, так і невидимих; людей, тварин, птахів, комах тощо. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, Аллаг — Надiляючий, Володар Могутностi!
 (Сура "аз-Заріят", аят 58)
Кому поклоняються замість Аллага, не можуть прогодувати самих себе. А що тоді говорити про когось іншого? Всевишній Аллаг сказав:
Замiсть Аллага ви поклоняєтесь iдолам та вигадуєте неправду. Воiстину, тi, кому ви поклоняєтеся замiсть Аллага, не здатнi дати вам надiл. Шукайте свiй надiл в Аллага, поклоняйтеся Йому й дякуйте Йому! До Нього ви повернетесь!»
 (Сура «аль-Анкабут», аят 17)
•    Аллаг чує і бачить. Він чує благання і відповідає на них. Він допомагає у вирішенні потреб, полегшенні ситуацій і зцілює хворих. Всевишній Аллаг сказав:
Хто вiдповiдає на благання нужденного, коли той кличе Його, Хто вiдвертає зло й робить вас намiсниками на землi? То чи є крiм Аллага iнший бог? Мало ви замислюєтесь!
 (Сура «ан-Намль», аят 62)
Ті, кому поклоняються замість Аллага, не володіють нічим. Всевишній Аллаг сказав:
Йому належить заклик до iстини! А тi, яких вони кличуть, окрiм Нього, нiяк їм не вiдповiдають. Адже вони схожi на того, хто простягає руки до води, намагаючись пiднести її до рота, але не може цього зробити. Молитва невiруючих лише омана.
 (Сура «ар-Рад», аят 14)
Вид другий: сутність тих, кому поклонялися замість Аллага, в житті вічному:
Всевишній Аллаг, аби звільнити людство від поклоніння не Йому, згадав  завершальне місце перебування у вічному житті того, хто поклоняється іншим божествам, крім Нього. Всевишній Аллаг сказав:
I ви, й те, чому ви поклонялися замiсть Аллага, буде паливом для геєни, до якої ви увiйдете! Якби вони справдi були богами, то не ввiйшли б туди. Але вони будуть там вiчно! Вони будуть стогнати, але нiчого не почують!
(Сура «аль-Анбія», аяти 98-100)
•    Сутність тих, кому поклонялися замість Аллага, перед смертю. Всевишній Аллаг сказав:
Хто ж несправедливiший за того, хто зводить наклеп на Аллага й заперечує знамення Його? Такi отримають частку, визначену їм Писанням. Коли посланцi Нашi прийдуть за душами їхнiми, то запитають: «Де тi, яких ви закликали замiсть Аллага?» Тi скажуть: «Вони залишили нас!» — i цим засвiдчать, що були невiруючими!
(Сура «аль-Араф», аят 37)
•    Ті, кому поклонялися замість Аллага, під час розплати будуть принижені і зазнають жалю. Всевишній Аллаг сказав:
Того Дня Вiн скаже: «Кличте рiвних Менi, про яких ви думали!» Вони покличуть їх, але тi не вiдповiдатимуть їм. А Ми зведемо мiж ними згубну перешкоду!
 (Сура «аль-Кагф», аят 52)
•    Ті, кому поклонялися замість Аллага, в час розплати відмовляться і оголосять про свою непричетність до тих, хто їм поклонявся. Всевишній Аллаг сказав:
Того Дня Ми зберемо всiх їх разом, а потiм скажемо багатобожникам: «Ось вашi мiсця — разом зi спiльниками вашими!» А потiм Ми роздiлимо їх, i скажуть їхнi спiльники: “Ви не поклонялися нам!”
 (Сура «Йунус», аят 28)
•    Ті, кому поклонялися замість Аллага, в Судний день будуть сперечатися і стануть ворогами тим, хто їм поклонявся. Всевишній Аллаг сказав:
Вони поклоняються, крiм Аллага, iншим богам, щоб отримати вiд них могутнiсть. Але ж нi! Вони вiдкинуть їхнє поклонiння й стануть їм ворогами!
 (Сура «Мар’ям», аяти 81-82)
•    Ті, кому поклонялися крім Аллага, і ті, хто їм поклонявся, у вічному житті потраплять до Пекла. Всевишній Аллаг сказав:
Ви та те, чому ви поклоняєтесь, не зможете вiдвернути вiд Нього нiкого, крiм тих, кого буде вкинуто в Пекло.
 (Сура «ас-Саффат», аяти 161-163)

Плоди поклоніння Аллагу
Поклоніння Аллагу є духовним “двигуном” людства, який спонукає до продуктивної діяльності. Всевишній Аллаг сказав:
Тож допомагайте одне одному в справах праведностi та богобоязливостi, але не допомагайте одне одному в справах грiха та ворожнечi. I бiйтеся Аллага, воiстину, Аллаг суворий у покараннi!
 (Сура "аль-Маїда", аят 2)
Ось лише деякі плоди поклоніння Аллагу:
1. Виправлення окремо взятої особистості.
Поклоніння Єдиному Аллагу чітко розподіляє права та обов'язки між членами суспільства. Якщо кожен буде усвідомлювати, що Аллаг знає про всі його явні та приховані вчинки, то він буде боятися того, щоб Аллаг став свідком чогось забороненого або полишення обов'язкового. Всевишній Аллаг сказав:
Прости цих людей, закликай робити добро й залиш невiгласiв.
(Сура "аль-Араф", аят 199)
Поліпшення поведінки і моральності як окремо взятої особистості, так і всього суспільства. Це проявляється у ставленні до оточуючих. Душа раба Аллага очищається від надмірної любові до мирського життя. Таким чином, його серце стає втіленням покори наказам Аллага, які спонукають до благого і віддалення від забороненого. Всевишній Аллаг сказав:
Наказав вам Господь не поклонятися нiкому, крiм Нього, а також ставитися якнайкраще до батькiв. I коли хтось iз них — чи вони обоє — досягне старостi, то не говори їм: «Фе!», не гримай на них i говори їм тiльки гiднi слова. Схили перед ними крило смирення з милосердя свого й говори: «Господи мiй! Змилуйся над ними, бо вони ростили мене малого». Ваш Господь краще знає те, що у ваших душах, коли робите ви добрi справи. Вiн прощає тим, хто звертається до Нього в каяттi! Вiддавай належне родичу, бiдняку, подорожньому й не витрачай марно! Воiстину, марнотратники — брати шайтанiв. А шайтан був невдячний перед Господом своїм! Якщо ти вiдвертаєшся вiд усiх цих, шукаючи милостi Господа свого – на яку сподiваєшся, то говори з ними ласкаво. Не будь скупий, наче твоя рука прикута до шиї, та не витрачай надмiру, щоб не лишився ти осудженим та збiднiлим! Аллаг збiльшує надiл, кому побажає, та зменшує, кому побажає. Воiстину, Вiн — Всевидячий i Всезнаючий над рабами Своїми!Не вбивайте своїх дiтей, боячись бiдностi! Ми годуємо як їх, так i вас. Воiстину, таке вбивство –великий грiх! I не наближайтеся до перелюбу. Воiстину, це — мерзота, шлях ганебний! Не вбивайте душу, вбивство якої заборонив Аллаг, якщо тiльки не маєте на це права. I якщо хтось убитий несправедливо, то Ми дали його спадкоємцю владу  над убивцею , але нехай не порушує меж у помстi. Воiстину, Аллаг допомагає йому! Не витрачайте майна сироти, хiба що заради його блага, а чекайте на його повнолiття. Виконуйте обiцянки, бо вас запитають про обiцяне! Наповнюйте мiру, коли вiдмiряєте, i зважуйте на правильнiй вазi! Це — найкраще й найлiпше за наслiдками. Не йди за тим, про що не маєш знання, адже слух, зiр i серце — усiх їх спитають про обiцяне. I не ходи по землi пихато, бо не розколоти тобi землю й не досягнути висоти гiр!  Це все — зло перед Господом твоїм i вiдразне воно!
(Сура "аль-Ісра", аяти 23-38)
Всевишній Аллаг також сказав:
I скажи Моїм рабам, щоб вони розмовляли одне з одним тiльки найкращим чином, бо шайтан сiє мiж ними ворожнечу. Воiстину, шайтан для людини — явний ворог!
 (Сура "аль-Ісра", аят 53)
2. Покращення всього суспільства.
Поклоніння Аллагу веде до покращення справ всього суспільства, адже містить в собі закони, які покликані зберегти людське життя, честь, майно, розум і нащадків.
•    Всевишній Аллаг сказав про збереження людського життя наступне:
I приписали Ми їм там: «Душа — за душу, око — за око, нiс — за нiс, вухо — за вухо, зуб — за зуб, а також вiдплата за поранення». Якщо ж хтось вiдмовиться вiд помсти — то милiсть ця буде спокутою його. А тi, якi не судять за тим, що зiслав Аллаг, вони — несправедливi!
 (Сура "аль-Маїда", аят 45)
•    Всевишній Аллаг сказав про збереження майна наступне:
Крадiю i крадiйцi вiдрiзайте руку як покарання за їхні злочин. Покарання — це як приклад вiд Аллага, адже Аллаг — Великий, Мудрий!
 (Сура "аль-Маїда", аят 38)
•    Всевишній Аллаг сказав про збереження честі від перелюбу наступне:
Розпусника й розпусницю бийте сто разiв — кожного з них. Нехай ваш жаль до них не переважить релiгiї Аллага, якщо ви вiруєте в Аллага й в Останнiй День. I нехай свiдками їхнього покарання буде група вiруючих!
 (Сура "ан-Нур", аят 2)
•    Всевишній Аллаг сказав про збереження честі від безпідставного звинувачення в перелюбі наступне:
Тих, якi звинувачують доброчесних жiнок, але не можуть привести чотирьох свiдкiв, бийте вiсiмдесят разiв i нiколи не приймайте вiд них свiдчення, бо вони — нечестивцi.
 (Сура "ан-Нур", аят 4)
•    Всевишній Аллаг сказав про збереження розуму наступне:
Тебе запитують про вино та азартнi iгри. Скажи: «Це все — великий грiх, але й певна користь для людей. Але грiх вiд них бiльший за користь!» Тебе запитують про те, що необхiдно жертвувати. Скажи: «Надлишок!» Ось так Аллаг роз’яснює вам знамення. Можливо, помислите ви.
(Сура "аль-Бакара", аят 219)
•    Всевишній Аллаг сказав про збереження нащадків наступне:
I коли вiдвертається вiн, то поспiшає сiяти безчестя на землi, нищити посiви та нащадкiв. Та Аллаг не любить нечестивцiв!
 (Сура "аль-Бакара", аят 205)
3. Налагодження добрих відносин.
Всі люди – раби Аллага: ті, хто поклоняються Йому, і ті, хто цього не робить. У мирському житті всім їм наказано чинити якнайкраще. У вічному ж житті на них чекає відплата у їх Господа. Всевишній Аллаг сказав:
О люди! Воiстину, Ми створили вас iз чоловiка та жiнки й зробили вас народами та племенами, щоб ви знали одне одного. Воiстину, найшанованiшi з-посеред вас перед Аллагом — найбiльш богобоязливi! Воiстину, Аллаг — Всезнаючий, Всевiдаючий!
 (Сура "аль-Худжурат", аят 13)
Всевишній Аллаг відправив Свого Посланця Мухаммада (мир йому і благословення Аллага) як милість для всіх світів: для тих, хто підкорився йому, і для тих, хто йому не підкорився. Хто підкорився Пророку Мухаммаду (мир йому і благословення Аллага) обіцяно величезну винагороду, а хто не пішов за ним, той не буде пригнічений в мирському житті через сповідування своєї релігії. Всевишній Аллаг сказав:
Ми вiдiслали тебе тiльки як милiсть для свiтiв.
 (Сура «аль-Анбія», аят 107)
Поклоніння Єдиному Аллагу – таким є його заклик і релігія, з якою його відправив Сам Аллаг. Цей заклик є втіленням м'якості і найкращих слів. Всевишній Аллаг сказав:
Клич на шлях Господа свого з мудрiстю й добрим повчанням i сперечайся з ними тiльки тим, що найкраще. Воiстину, твiй Господь краще знає, хто збився зi шляху Його, i Вiн краще знає, хто йде прямим шляхом!
 (Сура "ан-Нахль", аят 125)
Поклоніння Аллагу і дотримання Його закону (шаріат) зобов'язує тебе бути справедливим з усіма: як із самим собою, так і з тим, що оточує тебе. Це вимагає від тебе доброго ставлення до всього сущого. Згадай, як одна жінка потрапила до Пекла через кішку, яку вона утримувала і не годувала. Згадай, як одна розпусна жінка з народу Ісраїля потрапила до Раю через собаку, який їв вологу землю від сильної спраги, а вона напоїла його. Одного чоловіка Аллаг простив за те, що він прибрав з дороги колючу гілку, яка заважала людям. Про все це нас сповістив Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага). Сюди належить справедливе ставлення до своїх ворогів. Їх не можна утискати, навпаки, до них слід ставитися якомога м'якше. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Мiй Господь наказує бути справедливим. Повертайте свої обличчя до Нього в кожному мiсцi поклонiння й кличте Його, щиро сповiдуючи Його релiгiю. Так само, як Вiн дав вам початок, до Нього ви повернетесь!»
(Сура «аль-Араф», аят 29)
Далі ми більш детально зупинимося на аятах, які розповідають про добросусідство:
•    Прояв доброчинності і добросусідства. Всевишній Аллаг сказав:
Аллаг не забороняє вам бути дружнiми та справедливими до тих, хто не бився з вами через вiру та не виганяв вас iз ваших домiвок. Воiстину, Аллаг любить справедливих.
 (Сура «аль-Мумтахана», аят 8)
•    Гарантії безпеки. Всевишній Аллаг сказав:
Але якщо хтось iз багатобожникiв проситиме в тебе захисту, то захисти його, щоб вiн мiг чути слово Аллага. Потiм вiдведи його в безпечне мiсце, бо вони — люди, якi ще не знають!
 (Сура «ат-Тауба», аят 6)
•    Не зраджувати їх і не чинити з ними віроломно. Всевишній Аллаг сказав:
Якщо ти боїшся зради з боку деяких людей, то розiрви iз ними угоду , щоб усi були рiвнi. Воiстину, Аллаг не любить зрадникiв!
(Сура «аль-Анфаль», аят 58)
•    Зберігати ввірене ними на зберігання. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, Аллаг наказує вам повертати довiрене майно його власникам. I коли ви судите мiж людьми, то судiть справедливо! Воiстину, яким же прекрасним є те, чим Аллаг повчає вас! Воiстину, Аллаг — Всечуючий, Всевидячий!
(Сура «ан-Ніса», аят 58)
•    Дотримуватись укладеного договору. Всевишній Аллаг сказав:
Виняток — тi багатобожники, з якими ви маєте договiр, i якi нi в чому не порушували його й не пiдтримували нiкого проти вас. Дотримуйтеся договору з ними протягом визначеного там строку. Воiстину, Аллаг любить богобоязливих!
 (Сура "ат-Тауба", аят 4)
•    Справедливе і неупереджене ставлення. Всевишній Аллаг сказав:
О ви, якi увiрували! Будьте стiйкими у вiрi в Аллага, свiдчiть справедливо i нехай ненависть ваша до iнших не веде до несправедливостi. Тримайтеся справедливостi, бо вона ближча до богобоязливостi. Бiйтеся Аллага, воiстину, Йому добре вiдомо все те, що ви чините!
 (Сура "аль-Маїда", аят 8)
•    Не переступати межі дозволеного. Всевишній Аллаг сказав:
I борiться на шляху Аллага проти тих, хто бореться проти вас. Але не виявляйте ворожостi при цьому, бо ж, воiстину, Аллаг не любить тих, хто виявляє ворожiсть!
 (Сура "аль-Бакара", аят 190)
•    Забезпечення миру. Всевишній Аллаг сказав:
Якщо вони оберуть мир, то обирай його й ти. I покладай сподiвання на Аллага. Воiстину, Вiн — Всечуючий та Всезнаючий!
(Сура «аль-Анфаль», аят 61)
4. Стримування пориву людських інстинктів і тваринних пристрастей.
Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Воiстину, мiй Господь заборонив огиднi вчинки, вiдкритi й прихованi, iншi грiхи й свавiлля, додавання Аллагу рiвних, про яких Вiн не зiслав жодного доказу, а ще — коли говорите ви про Аллага те, чого не знаєте!»
(Сура «аль-Араф», аят 33)
5. Поширення оптимізму і кращої думки про Аллага.
Все це звільняє від зайвих турбот, які можуть стати причиною непотрібних сумнівів. В результаті чого душа знаходить спокій і мир. Вона задоволена долею, визначеною їй Аллагом. У призначеному є благо, незважаючи на те, що на перший погляд здається зовсім інакше. Таким чином, душа продовжує насолоджуватися життям і бачить все в позитивному світлі. Всевишній Аллаг сказав:
Бо ж, воiстину, пiсля труднощiв настає полегшення! Воiстину, пiсля труднощiв настає полегшення!
 (Сура «аш-Шарх», аяти 5-6)
6. Звільнення людства від кайданів байок, забобонів і вигадок.
Людство звільняється від того, що пов'язує його з іншими божествами, які не в змозі принести користь або уберегти від шкоди. Про це розповів пророк Ібрагім – праотець всіх пророків. Він звернувся до свого народу зі словами, які були покликані змусити їх задуматися над тим, чому вони поклонялися замість Аллага. Всевишній Аллаг сказав:
Ось вiн сказав батьковi та своєму народовi: «Кому ви поклоняєтеся?» Тi сказали: «Ми поклоняємося iдолам та цiлком вiдданi їм!» Вiн спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх, приносять вам користь чи завдають лиха?» Тi сказали: «Але ми знаємо, що це робили нашi батьки!»  Iбрагiм сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтеся ви та вашi прабатьки? Це все – Мої вороги, крiм Господа свiтiв, Який мене створив i веде прямим шляхом; Який мене годує та поїть, зцiлює мене, коли я хворiю; Який умертвить мене, а потiм оживить”.
 (Сура «аш-Шуара», аяти 70-81)
7. Звільнення людства від поневолення з боку економічних систем і вигаданих законів.
Всі вигадані закони і системи спрямовані на реалізацію власних або державних інтересів з метою поневолення людей. Всевишній Аллаг сказав:
Скажи: «Невже я вiзьму собi покровителя замiсть Аллага, Творця небес i землi Вiн годує, а Його не годують». I скажи: «Менi наказано бути першим iз тих, хто пiдкорився Йому!» Тож не будь одним iз багатобожникiв!
 (Сура «аль-Анам», аят 14)
8. Укріплення душі раба Аллага ясністю і сподіванням на Нього.
Раб повністю покладає сподівання на Аллага, що, в свою чергу, бере гору над труднощами і бідами. Серце раба повністю довіряє Аллагу, і надія не полишає його. Після того, як пророк Аллага Муса (мир йому) втік разом зі своїм народом від Фараона, який вбивав, гнобив і переслідував їх зі своєю армією, його серце було переповнене злістю і ненавистю до них. Муса (мир йому) зі своїм народом опинився перед морем: у нього не було іншого виходу і дороги. А позаду був Фараон зі своєю армією. Ніхто не міг нічого вдіяти, крім Аллага. Народ Муси (мир йому) був упевнений, що ось-ось загине. Вони сказали:
Коли двi групи побачили одна одну, прибiчники Муси сказали: «Воiстину, нас упiймають!»
 (Сура "аш-Шуара", аят 61)
Але Муса (мир йому) відповів їм з усією силою надії та переконаності, що їхні противники та їх армії неодмінно будуть переможені. Аллаг ніколи не підведе того, хто покладається та добре думає про Нього! Всевишній Аллаг сказав:
На свiтанку вони рушили за ними. Коли двi групи побачили одна одну, прибiчники Муси сказали:«Воiстину, нас упiймають!» Той сказав: «Нi! Воiстину, зi мною Господь мiй, Який вкаже менi прямий шлях!» Тодi Ми вiдкрили Мусi: «Удар своєю палицею море!» Воно роздiлилося, а кожна частина була наче висока гора! Ми дозволили наблизитися iншим, а потiм урятували Мусу та всiх, хто був iз ним. А тих iнших Ми втопили. Воiстину, в цьому — знамення, але бiльшiсть iз них не вiрує.
(Сура "аш-Шуара", аяти 60-67)
9. Секрет досягнення щастя і душевного спокою.
Раб Аллага вірить в долю і передвизначення. Він переконаний: все, що трапилося з ним, не могло його оминути, а те, що оминуло, не могло трапитися. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
“Якщо всі люди зберуться разом, щоб зробити для тебе щось корисне, вони принесуть тобі користь лише в тому, що було передвизначено тобі Аллагом. І якщо вони зберуться разом, щоб нанести тобі шкоду, то вони зашкодять тобі лише в тому, що було передвизначено Аллагом”.
Коли раб Аллага відчуває, що все – в Руках Всевишнього, і що ніщо в цьому Всесвіті не відбувається без Його наказу і передвизначення, то це заспокоює його душу і спонукає діяти відповідно до того, чим вдоволений Аллаг. Всевишній Аллаг сказав:
Лихо не вражає без дозволу Аллага. I для серця того, хто увiрував у Аллага, Вiн вкаже прямий шлях. Аллаг — про кожну рiч Знаючий!
 (Сура «ат-Таґабун», аят 11)
Мусульманин у всіх своїх справах покладається на Аллага і не виявляє невдоволення тим, що йому неприємно. Зазвичай вихід зі складної ситуації дуже близький. Труднощі і випробування найчастіше обертаються благом і милістю. Адже Аллаг знає, а ви не знаєте. Ат-Табарані згадав у своєму тлумаченні Корану повідомлення від Ібн Аббаса (хай буде вдоволений ним Аллаг): «Одного разу я супроводжував Пророка (мир йому і благословення Аллага) і він сказав мені: «О син Аббаса! Будь задоволений тим, що передвизначив Аллаг, навіть не дивлячись на те, що це може суперечити твоїм пристрастям! Адже, воістину, все записано в Писанні Аллага». Тоді я запитав: «Де ж це написано, о Посланець Аллага? Я прочитав Коран повністю».Тоді він (мир йому і благословення Аллага) відповів:«Це записано в словах Аллага:
“Встановлено вашим обов’язком боротьбу, тодi як ви ненавидите її. Можливо, те, що вам ненависне — благо для вас. А, можливо, те, що вам приємне — зло для вас. Аллаг знає, а ви не знаєте!”
(Сура «аль-Бакара», аят 216)
10. Перенесення болю і страждань та прояв терпіння на цьому шляху.
Поклоніння Аллагу веде до солодкості віри в серці, яку відчує тільки той, хто щиро увірував і поклонявся Аллагу. Поклоніння змушує забути про всі болі та негаразди мирського життя. Одного разу Фараон скликав своїх чаклунів, аби вони на очах у інших людей змогли перевершити Мусу (мир йому). Та коли чаклуни побачили істинність знамень Аллага, які продемонстрував Муса (мир йому), віра проникла в їх серця і вони засвідчили, що тільки Аллаг гідний поклоніння. Тоді Фараон наказав, щоб їх мучили, аби вони відмовилися від своєї віри. Але це жодним чином не похитнуло їхню віру. Вони виявили стійкість до самого кінця. Всевишній Аллаг сказав:
I тодi впали чаклуни в земному поклонi й сказали: «Ми увiрували в Господа Муси й Гаруна!» Фiраун  сказав: «Невже ви повiрили йому без мого дозволу!? Воiстину, вiн — ваш наставник, той, хто навчив вас чар! Я накажу вiдрубати вам руки й ноги навхрест i розiпнути вас на пальмових стовбурах! Тодi ви дiзнаєтесь, чия кара сильнiша й довговiчнiша!» Вони вiдповiли: «Ми не вiддамо тобi переваги перед тим, що прийшло до нас iз ясних доказiв, i перед Творцем нашим. Кажи свiй вирок! Але ж вiн чинний тiльки в цьому життi! Воiстину, Ми увiрували в Господа нашого, щоб простив Вiн грiхи нашi й чаклунство, до якого ти силував нас. А Аллаг — Кращий та Вiчний!» Хто постане перед Господом своїм грiшником, той опиниться в геєнi, де вiн не помре й не буде жити.
(Сура «Та Га», аяти 70-74)
11. Усвідомлення того, що Аллаг завжди спостерігає за Своїми рабами.
За всіма словами і вчинками людини спостерігає Всевишній. Раб Аллага пам'ятає про це, згадуючи Його слова:
Вiн знає i зрадницький погляд, i те, що приховане в серцях!
 (Сура "Ґафір", аят 19)
Ти бачиш, як така людина щосили намагається виконати те, що їй наказав Аллаг, і сторонитися того, що Він заборонив. Людина усвідомлює, що за нею пильнує Всевишній. Зовсім інакше складається ситуація з людиною, за якою спостерігає хтось інший, крім Аллага. За найменшої можливості вона намагається ухилитися від такого нагляду. В якості прикладу наведемо обов'язкову милостиню (закят) в ісламі. Мусульманин виплачує її самостійно. Більш того, він сам шукає, кому її віддати. Він виплачує милостиню зі спокійним серцем і від чистої душі. Інакше справи складаються з податками, якими обкладаються люди. Вони щосили намагаються ухилитися від їх сплати, навіть якщо для цього доведеться вдатися до брехні, хабарів або інших проявів негативних рис.
12. Зцілення від бід та безнадії.
Поклоняючись Аллагу, людина знаходить рішення і виходи з усіх своїх бід та проблем. Вона усамітнюється, поклоняється Аллагу і кориться Йому. Всевишній Аллаг сказав:
О ви, якi увiрували! Шукайте допомоги у терпiннi та молитвi. Воiстину, Аллаг — разом iз терпеливими!
 (Сура «аль-Бакара», аят 153)
Всевишній Аллаг сказав:
Ми будемо випробовувати вас страхом, голодом, нестачею майна, людей та плодiв. Сповiсти ж добру звiстку терпеливим, тим, якi, коли торкнеться їх лихо, говорять: «Ми належимо Аллагу, i до Нього ми повертаємося!» Мають вони благословення та милiсть вiд Господа їхнього, i йдуть вони шляхом прямим!
(Сура "аль-Бакара", аяти 155-157)
13. Досягнення величі рабом Аллага.
Аллаг буде зі щирим рабом Своїм. Раб Його не буде принижений, переможений або покорений. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, Аллаг iз тими, якi богобоязливi, з тими, якi роблять добро!
 (Сура "ан-Нахль", аят 128)
А як може бути інакше, коли людині допомагає Сам Цар, Творець і Управитель всього буття? Це підтверджується словами Всевишнього:
Тi, якi беруть своїм покровителем Аллага та Посланця Його й тi, якi увiрували, воiстину, є вони прихильниками Аллага, i вони — переможцi!
 (Сура «аль-Маїда», аят 56)
14. Захист від шайтана та його нашіптувань.
 Хто належним чином поклоняється Аллагу, того Він оберігає спереду, ззаду, справа, зліва, зверху і знизу. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, немає в тебе влади над Моїми рабами, крiм тих, якi спокусяться й пiдуть за тобою!
 (Сура «аль-Хіджр», аят 42)
15. Спокій душі та серця.
Поклоніння Аллагу звільняє людську душу від почуття страху в різних його проявах: від страху за минуле та сьогодення і страху за майбутнє. Віруючий відчуває, що все – в Руках Аллага, Того, Хто Сам Собі заповів милосердя. Тож як серце і душа можуть не відчувати спокою, коли чують слова Аллага:
Коли ж прийде встановлений строк, то залиште їх у себе з миром або ж розiйдiться з ними миром. Покличте для цього в свiдки двох справедливих чоловiкiв серед вас та й принесiть свiдчення перед Аллагом. Таким є повчання для того, хто вiрує в Аллага та Останнiй День. Хто боїться Аллага, тому Вiн дає вихiд, та надiляє звiдти, звiдки той i не чекає. Тому, хто покладає сподiвання на Аллага, достатньо Його. Аллаг доводить до кiнця виконання наказу Свого, i Вiн для кожної речi створив її мiру!
 (Сура «ат-Талак», аяти 2-3)
Всі види людського страху щезають або слабшають під покровом поклоніння Аллагу, яке живить та насищає душу. Поклоніння Аллагу напуває душу і серце, позбавляючи їх від спраги. Страх буває декількох видів:
•    Страх перед невідомим: коли людина поклоняється Аллагу, то у неї не залишається страху перед невідомістю або хвилювання перед майбутнім. Як може боятися той, хто, поклоняючись Аллагу, почув Його слова:
Обiцяв Аллаг вiруючим чоловiкам i жiнкам рай, де течуть рiки, де прекраснi житла в садах Едену. Вони будуть там довiку! А ласка вiд Аллага ще бiльша! Це — великий успiх!
 (Сура «ат-Тауба», аят 72)
•    Страх перед хворобами: як може боятися той, хто, поклоняючись Аллагу, почув Його слова:
Не станеться нiякого лиха нi на землi, нi у вас самих, якщо його не було в Писаннi ще до того, як Ми створимо це. Воiстину, легко це для Аллага!
 (Сура «аль-Хадід», аят 22)
•    Страх перед смертю: як може боятися той, хто, поклоняючись Аллагу, почув Його слова:
Жодна душа не помре, окрiм як iз дозволу Аллага, у визначений Ним час. Хто бажає винагороди земного життя, того Ми винагородимо нею. А хто бажає винагороди життя наступного, того Ми винагородимо нею. I Ми винагородимо вдячних!
 (Сура "Аль Імран", аят 145)
•    Страх перед безпліддям: як може боятися той, хто, поклоняючись Аллагу, почув Його слова:
Аллагу належить влада над небесами й землею; Вiн створює, що побажає! Вiн дарує дiвчинку, кому побажає, i дарує хлопчика, кому побажає, або й пару — доньку та сина; а кого побажає, залишає безплiдним! Воiстину, Вiн — Всезнаючий, Всемогутнiй!
(Сура «аш-Шура», аяти 49-50)
•    Страх перед душевними хворобами: як може боятися той, хто, поклоняючись Аллагу, почув Його слова:
Тих, якi увiрували й знайшли спокiй для своїх сердець у згадуваннi Аллага! Хiба ж не в згадуваннi Аллага знаходять спокiй серця?
 (Сура «ар-Рад», аят 28)
•    Страх перед тиранами: як може боятися той, хто, поклоняючись Аллагу, почув Його слова:
Сказали їм: «Воiстину, люди зiбралися проти вас. Тож бiйтесь їх!» Але це лише додало їм вiри. Тому вони вiдповiли: «Достатньо нам Аллага! Прекрасний же Вiн Опiкун!» Тож вони повернулись iз милiстю вiд Аллага та ласкою Його. Зло не торкнулося їх, i вони пiшли за благоволiнням Аллага. Аллаг — Володар великої ласки! Це лише шайтан залякує вас своїми помiчниками. Але не бiйтесь їх, а бiйтесь Мене, якщо є ви вiруючими!
 (Сура «Аль Імран», аяти 173-175)
•    Страх бідності і голоду: як може боятися той, хто, поклоняючись Аллагу, почув Його слова:
Скiльки тварин не здатнi зробити собi запасiв! Аллаг надiляє їх i вас! Вiн — Всечуючий, Всезнаючий!
 (Сура «аль-Анкабут», аят 60)
•    Страх за свій наділ: як може боятися той, хто, поклоняючись Аллагу, почув Його слова:
Немає на землi живої iстоти, яку б не надiляв Аллаг. Вiн знає її мiсце перебування й мiсце повернення. Це все — в ясному Писаннi!
 (Сура «Гуд», аят 6)
•    Страх, що гріхи, не будуть прощені: як може боятися той, хто, поклоняючись Аллагу, почув Його слова:
Скажи: «О раби Мої, якi порушили межi на шкоду собi! Не втрачайте надiї на милiсть Аллага! Воiстину, Аллаг прощає всi грiхи, адже Вiн — Прощаючий, Милоседний!»
 (Сура "аз-Зумар", аят 53)
•    Страх перед іншими людьми: як може боятися той, хто, поклоняючись Аллагу, почув Його слова:
Якщо Аллаг торкнеться тебе лихом, то цього не вiдверне нiхто, крiм Нього! А якщо Вiн побажає тобi добра, то нiхто не вiдверне Його ласки. Дарує Вiн її тим зi Своїх рабiв, кому побажає! А Вiн — Прощаючий, Милосердний!
 (Сура "Йунус", аят 107)

Повернення до основ
Люди одностайні в тому, що у всього є свої витоки та основи. У всього, що сталося, є своя першопричина. Основа людства – одна. Всі люди пішли від єдиного праотця Адама (мир йому), а потім розселилися по землі. Всевишній Аллаг так пояснив це:
О люди! Бiйтесь Господа вашого, Який створив вас iз однiєї душi та створив iз неї другу до пари; а з них ще й iнших чоловiкiв та жiнок i розселив їх. Тож бiйтесь Аллага, iм’ям Якого ви звертаєтесь одне до одного, i дотримуйтесь родинних зв’язкiв. Воiстину, Аллаг наглядає за вами!
 (Сура «ан-Ніса», аят 1)
Оскільки першооснова одна, то і віровчення має бути єдиним. Мова йде про Єдинобожжя, поклоніння Єдиному Аллагу і нікому іншому. Праотець Адам (мир йому) сповідував справжнє Єдинобожжя і поклонявся тільки Аллагу. Всевишній Аллаг сказав:
Люди були єдиною громадою, але розiйшлися мiж собою. Якби перед цим не було слова Господа твого, то вже вирiшилося б те, в чому розiйшлися вони!
 (Сура "Йунус", аят 19)
Наслідком таких розбіжностей стали відмінності між мовами та способом життя. Всевишній Аллаг сказав:
Серед Його знамень — створення небес i землi, а також вiдмiнностi мiж мовами й кольорами. Воiстину, в цьому– знамення для жителiв свiтiв!
  (Сура «ар-Рум», аят 22)
Цілком природньо, що в результаті цього поділу стався розкол в релігійному віровченні. Сьогодні ми бачимо безліч релігій, вчень та об'єктів поклоніння. Однак кожна людина повинна повернутися до джерела свого поклоніння і до своєї істинної релігії, яка існувала ще до того, як її спотворив шайтан. Ця релігія – чисте Єдинобожжя, підкорення Аллагу, а також непричетність до багатобожжя. Якщо люди хочуть досягти щастя, величі, гідності і доброго життя, то у всіх своїх життєвих питаннях вони мають керуватися Його наказами. Якщо ж вони цього не зроблять, то скуштують гіркоту вічного життя. Прав був Всевишній Аллаг, сказавши:
Алiф. Лям. Ра. Це Писання зiслано тобi для того, щоб ти вивiв людей iз темряви до свiтла з дозволу Господа їхнього, до шляху Великого, Хвалимого!
 (Сура «Ібрагім», аят 1)


Заклик
Я б хотів звернутися до освічених немусульман, наділених здоровим глуздом, аби вони прочитали Священний Коран – конституцію ісламу. У ньому вони неодмінно знайдуть вирішення всіх політичних, економічних, соціальних і моральних проблем. Для цього їм потрібно неупереджено вивчити Коран як конституцію для всього людства, аж до настання Судного дня. Він є керівництвом для всіх народів, а не тільки для арабів (як про це заявляють заангажовані ЗМІ). Коранічні положення і закони є всеосяжними, вони охоплюють всі сфери життя людини. У ньому вони також знайдуть універсальні настанови і відповіді на питання, якими переймаються багато немусульман: про смерть і те, що буде після неї. Якщо Ви бажаєте, ми готові подарувати Вам копію Корану.
Незважаючи на те, що Коран є завершальним небесним писанням, він дуже шанобливо ставиться до інших релігій –  іудаїзму та християнства. Коран забороняє ганити віровчення інших людей. Всевишній Аллаг сказав:
Не ганьте тих, до кого вони звертаються замiсть Аллага, iнакше через свою ворожiсть i невiгластво вони почнуть ганити Аллага. Так Ми зробили для кожного народу вчинки його прекрасними, але потiм вони повернуться до Нас, i Ми розкажемо їм про те, що робили вони!
 (Сура «аль-Анам», аят 108)
Трохи поміркувавши над Кораном, Ви побачите, наскільки спокійно він веде дискусію, привертає серця і переконує розум в правильності своїх законоположень. Всевишній Аллаг сказав:
Невже вони не замислюються про Коран? Якби вiн був не вiд Аллага, то вони знайшли б там багато протирiч!
 (Сура «ан-Ніса», аят 82)
Це – доленосне питання. Пізнай же істинного Бога, в поклонінні Якому ти знайдеш спокій і безтурботність. Звернувшись до Нього, ти знайдеш щастя в мирському житті, і вічний Рай в житті наступному. Віддали власну душу від невігластва і сліпого слідування, яке робить серце глухим, заважає прийняти істину або хоча б прислухатися до неї, щоб пізнати Всевишнього Аллага. Ти просто зобов'язаний використати цю можливість, поки двері каяття відкриті, перш, ніж прийде твій термін і не залишиться часу для жалю. Аллаг ні до кого не поставиться несправедливо. Великою буде радість, коли Він простить тобі всі попередні гріхи і помилки. Не згайнуй цей шанс! Всевишній Аллаг сказав:
Скажи тим, якi не вiрують, що, коли зупиняться вони, то їм простять їхнє минуле. Та якщо вони знову повернуться до свого, то вже був приклад давнiх!
 (Сура «аль-Анфаль», аят 38)
Я абсолютно переконаний в тому, що є багато невдоволених поклонінням не Аллагу. Люди розчаровані поклонінням таким самим створінням, як і вони самі – тваринам і природним явищам – замість Єдиного Творця, Який створив їх з нічого.. Дивно бачити тих, хто намагається поклонятися божествам, які не сприймає здоровий глузд. Цивілізована людина відкидає подібне поклоніння: поклоніння вогню, сатані, мишам тощо. Серця таких людей осліпли перш, ніж осліпли їхні очі! Наскільки ж вони відвернуся від істинного поклоніння! Всевишній Аллаг сказав:
Слiпнуть не очима, а слiпнуть серцями, якi в грудях!
 (Сура "аль-Хаджж", аят 46)
Коли Аллаг побачить щирість і правдивість людини, яка прагне до істини, то наставить її на правильний шлях. Всевишній Аллаг сказав:
Лихо не вражає без дозволу Аллага. I для серця того, хто увiрував у Аллага, Вiн вкаже прямий шлях. Аллаг — про кожну рiч Знаючий!
 (Сура "ат-Таґабун", аят 11)
Тож не будь з-посеред зарозумілих, які зверхньо піднеслися над іншими людьми. Не дозволь цим рисам стерти слід істини в твоєму серці і не дай покривалу огорнути твоє серце, адже тоді ти будеш бачити тільки те, до чого закликають тебе твої пристрасті. Це стане причиною твоєї смерті. Всевишній Аллаг сказав:
Я вiдверну вiд Моїх знамень тих, якi поводяться зверхньо на землi без права на те. I яке б знамення вони не побачили, не повiрять у нього. I якби побачили прямий шлях, не пiшли б ним. Але якщо побачать вони шлях омани, то пiдуть ним. Це тому, що вважали вони за брехню Нашi знамення й були до них неуважнi!
(Сура «аль-Араф», аят 146)
Повернись до свого Господа і ти знайдеш його милосерднішим до тебе, ніж твоя мати, яка виносила, народила, вигодувала і виховала тебе! Всевишній Аллаг сказав:
Вiн — Той, Хто благословляє вас, i ангели Його — для того, щоб вивести вас iз темряви до свiтла. Вiн Милосердний до вiруючих!
 (Сура «аль-Ахзаб», аят 43)
Аллаг радіє твоєму каяттю і поклонінню. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав про це так:
«Воістину, Аллаг радіє каяттю Свого раба більше, ніж чоловік, у якого в пустелі втекла верблюдиця з усіма харчами і водою. Він довго шукав її, а коли зневірився – прийшов до якогось дерева і ліг в його затінку в очікуванні смерті, та коли прокинувся, раптом виявилося, що вона стоїть поруч із ним, а повід її зачепився за дерево. Аллаг радіє каяттю Свого раба більше, ніж зрадів чоловік поверненню своєї верблюдиці».

Завершення
Шановний читачу! Я б хотів дати тобі щиру пораду. Бажання принести користь людям спонукало мене до написання цієї книги. Як сказав Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага):
“Найкращим з людей є найкорисніший для них”.
Цьому вчить нас наша релігія. Саме милосердя до людей підштовхнуло мене до цього. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Милосердних помилує Милосердний».
Наш Всевишній Господь велить нам бажати блага всьому людству. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Полюби для людей те, що полюбив для самого себе».
Всі ці божественні настанови змусили мене докласти всіх своїх зусиль, аби показати істину, яка, можливо, була для Вас не настільки очевидною. Причиною негативної думки могли стати продажні ЗМІ, які спотворюють справжній стан речей і змушують вовків приймати за вівець. В результаті чого, правда виглядає як брехня, а брехня – як правда. По-справжньому щасливий той, хто зміг відрізнити одне від іншого і піти за істиною. Божественні настанови спонукають нас прояснювати і не приймати все на «віру». Всевишній Аллаг сказав:
О ви, якi увiрували! Якщо до вас iз якоюсь звiсткою прийде нечестивець, то спробуйте все прояснити. Адже через своє незнання ви можете зашкодити людям, про що згодом будете жалкувати!
 (Сура «аль-Худжурат», аят 6)
Нехай тебе не зваблює благоденство, здоров'я, майно і нащадки тих, хто поклоняється не Аллагу. Якби мирське життя було чогось варте перед Аллагом, то Він не дав би невіруючим навіть ковтка води. Всевишній Аллаг сказав:
Нехай же не думають тi, якi не вiрують, що Наша вiдстрочка є благом для них. Ми дали їм вiдстрочку лише для того, щоб вони збiльшили свої грiхи. На них чекає принизлива кара!
 (Сура «Аль Імран», аят 178)
Наявність багатьох насолод мирського життя не є доказом любові і вдоволення Аллага. Аллаг дарує мирське життя тим, кого Він любить, і тим, кого Він не любить. Але покору і поклоніння Аллаг дає лише тим, кого Він любить. Перед тобою відкритий шлях досягнення любові і вдоволення Аллага. Аллаг сказав:
Якби люди не могли стати єдиною громадою, то Ми зробили би в будинках тих, якi не вiрують у Милостивого, срiбнi дахи та сходи, якими вони пiдiймалися б, такi ж дверi й ложа в їхнiх будинках, на яких вони лежали б, а також прикраси! Воiстину, все це — лише блага земного життя; життя останнє чекає в Господа твого на богобоязливих!
 (Сура «аз-Зухруф», аяти 33-35)
Людині не принесе користі майно, яке вона накопичила у мирському житті, і діти, якщо вона померла, поклоняючись не Аллагу. Більш того, все це обернеться для неї лихом та нещастям. Всевишній Аллаг сказав:
Нi ваше майно, нi вашi дiти не наближають вас до Нас, а лише вiра й добрi справи. За те, що вони робили, буде помножено винагороду їхню! Будуть вони в безпечних кiмнатах раю!
 (Сура «Саба», аят 37)
У День розплати кожен залишиться сам, подалі від того, чим володів в мирському житті. Кожен буде голим, босим і необрізаним – таким, яким він був створений з самого початку. Всевишній Аллаг сказав:
«Ви прийшли до нас поодинцi — такими, якими Ми створили вас уперше, i залишили позаду себе те, що Ми дарували вам у володiння. Ми не бачимо разом iз вами заступникiв, яких ви вважали рiвними Нам. Уже розiрвано зв’язки мiж вами й полишили вас тi, кого ви вигадували!»
 (Сура «аль-Анам», аят 94)
Головне, в чому ти маєш розібратися, це твоя релігія і віровчення. У торгових взаєминах ти хочеш дотримання матеріальних гарантій по відношенню до себе. Але твоя релігія і віровчення більш за все заслуговують уточнення і підтвердження їх істинності. Чи правильну релігію ти сповідуєш зараз? Щоб не було пізно, щоб істина відокремилася від брехні. Адже ти живеш на цій землі лише один раз. Тож нехай твій вибір релігії буде правильним. Розумний той, хто приборкав свою душу і звершував вчинки заради того, що чекає на нього після смерті. Аллаг вимагає від тебе небагато: поклонятися Йому і жити за Його законами. Він не має потреби в тобі, але Він пообіцяв тобі безліч благ у наступному житті – у затінку вічного блаженства. Для того, хто проміняв вічне життя на тимчасове – Рай буде зачинений. О людино, все це заради твоєї ж користі! Аллагу ж ніщо не може зашкодити або принести користь –  ані гріхи грішника, ані покора праведника. Це – випробування і іспит, аби покірний відрізнився від грішника. Всевишній Аллаг сказав:
Ми випробовували тих, якi жили ще ранiше. Аллаг неодмiнно знатиме тих, якi говорять правду, й тих, якi брешуть!
 (Сура «аль-Анкабут», аят 3)
Поклоніння Аллагу, а не майно чи високе становище, є гарантом твого щастя як у мирському, так і у вічному житті. Всі втіхи мирського життя рано чи пізно зникнуть. У Судний день ти не зможеш за них купити добрі справи або позбутися гріхів. Всевишній Аллаг сказав:
Воiстину, якби тi, якi не вiрують, мали б те, що на землi й навiть бiльше цього, щоб викупити себе цим вiд кари в День Воскресiння, то не взяли б того вiд них. Чекає на них болiсна кара!
 (Сура «аль-Маїда», аят 36)
Я благаю Аллага осяяти світлом твій погляд, повести твоє серце Прямим шляхом і вказати тобі на Істину. Мир і благословення нашому Пророку Мухаммаду, його сім'ї і всім його сподвижникам.

 
WWW.ISLAMLAND.COM