Багатоженство в Ісламі, християнстві та іудаїзмі

Багатоженство в Ісламі, християнстві та іудаїзмі

Багатоженство в Ісламі, християнстві та іудаїзмі
تعدد الزوجات في الإسلام والنصرانية واليهودية باللغة الأوكرانية

 


Ахмад Аль-Амір

 

 

Переклад з арабської:
European Islamic Research Center (EIRC)
المركز الأوروبي للدراسات الإسلامية
& Андрій Шистєров
Редагування:
Умм Алі Шистєрова
 

www.islamland.com

 


Зміст

Передмова
Багато дружин, багато коханок і обмін дружинами
Розділ перший
Багато дружин і багато коханок з точки зору вигаданих законів
Різниця між другою дружиною і другою коханкою
Розділ другий
Обмін дружинами в вигаданому законодавстві
Розділ третій
Полігамія в іудаїзмі і християнстві
Розділ четвертий
Полігамія в ісламі

Передмова
Хвала Аллагу, Який відправив Мухаммада як радісну звістку, світло і застерігаючого сповісника, який закликає до Аллага, з Його дозволу. Хвала Аллагу, Який обрав для Свого Пророка сподвижників, і дарував їм велику милість. Нехай благословить Аллаг і вітає Пророка Мухммада, його сім’ю, сподвижників і всіх, хто пішов за ними до настання Судного дня.
Найчастіше запитання, яке постійно ставлять немусульмани стосується “Багатоженства в Ісламі”. Серед тих, хто ставить дане запитання є люди, які прагнуть отримати повну, вичерпну відповідь для того, аби пізнати істину. Але є й такі, котрі спостерігають, як люди юрбами навертаються до Ісламу, і використовують “Багатоженство в ісламі”, аби посіяти смуту і, таким чином, відвернути людей від Ісламу. Тому я вирішив написати цю книгу як глибоку, переконливу відповідь, з дозволу Всевишнього Аллага, для кожного, хто хоче знати правду і для того, щоб дати відсіч сумнівам тих, які не хочуть нічого, окрім відвернення людей від релігії Всевишнього Аллага, за допомогою безпідставних вигадок і брехні!
Тому, перше, що ми скажемо: питання багатоженства не обмежується тільки Ісламом, навпаки, воно існує у всіх віровченнях і релігіях, не говорячи вже про його місце у всіх законах, встановлених людьми.
Якщо поглянути на сутність речей, то побачимо, що з метою збереження стабільності і зміцнення суспільства, ісламське законодавство дозволяє чоловікові багатоженство. Що ж стосується вигаданих законів, то вони дозволяють наявність багатьох подруг і коханок, що веде до руйнування суспільства і сім'ї. З дозволу Аллаха, ми порівняємо багатоженство в ісламському законодавстві і у вигаданих законах, щоб побачити, який закон відповідає єству людини (фітра) і гарантує жінці збереження прав і гідності.
Друге, що ми хочемо сказати: Іслам є єдиною релігією, яка ясно говорить про обмеження кількості дружин. Всевишній Аллах сказав:
“Якщо ж ви боїтесь, що не будете належно ставитись до сирiт, то одружуйтесь iз тими жiнками, якi вам до вподоби: з двома, з трьома, з чотирма. Та якщо ви боїтесь, що не будете справедливi iз ними, то нехай це буде лише одна або ж невiльниця, захоплена вами. Це ближче до справедливості, якщо не прагнете вiдхилитися ви.”
(Ан-Ніса, 3)
Інші релігії ясно не обмежують і не обумовлюють дозволену кількість дружин. І перш, ніж ми розглянемо позиції інших релігій щодо багатоженства, спочатку хотіли б розглянути позицію вигаданих законів щодо цього питання.

Багато дружин, багато кохано і обмін жінками
Розділ перший
Багато дружин і багато коханок з точки зору вигаданих законів
Багатоженство має загальне значення – це певна кількість дружин або коханок: чоловік, через певні обставини, які ми згадаємо далі, може мати потребу в більше, ніж одній жінці. Але з точки зору кінцевого результату воно має загальний смисл – а точніше те, що у чоловіка є одна дружина і ще інша дружина. З точки зору вигаданих законів наявність декількох дружин є злочином, тому що «суперечить високій моралі». Але, в той самий час, наявність декількох коханок, і навіть одночасне вчинення з ними гидоти, є законним. Тобто якщо чоловік одружиться із другою дружиною і про це дізнається уряд, то його притягнуть до суду за цей «злочин» і «моральний занепад» – з їх точки зору – і посадять до в'язниці. Але якщо він, будучи одруженим, заведе собі коханку і навіть матиме від неї незаконнонароджених дітей, то в цьому не буде нічого страшного. Він не буде вважатися злочинцем і не буде покараний. Адже це, на їхню думку, не є злочином і моральним занепадом, а є лише особистою свободою і моральною відкритістю. Слід зауважити, що різниця між багатоженством і коханками полягає в наявності свідоцтва про шлюб – договору, який в разі шлюбу гарантує права другої дружини. Відсутність такого свідоцтва призведе до того, що друга дружина буде просто коханкою, яка не має офіційних прав. Так з чим же насправді воюють ці уряди: з можливістю чоловіка мати більше однієї дружини – чи коханки – або ж з папером і договором, який пов'язує її з чоловіком і гарантує їй права, яких він має дотримуватися? Іншими словами, в чому полягає «злочин» такої людини: у взятті другої дружини – або коханки – або в папері? Якщо причина заборони багатоженства криється в забороні чоловіку мати більше однієї дружини, тоді чому не забороняють мати коханок? Більш того, сьогодні багато чоловіків на заході взагалі відмовилися від шлюбу, вважаючи за краще жити без зв'язку з однією жінкою. Тому що в такому випадку він зможе кожні кілька місяців міняти собі дівчину, з якою зможе жити без будь-яких зобов'язань. Тож чи дійсно вигадані закони протистоять цьому питанню через його «гріховність»? Або через те, що це є особистим вибором: коли один чоловік може жити з необмеженою кількістю жінок? Ще жахливішим є те, що вигадані закони узаконили мерзенну професію. Існують місця, офіційно дозволені урядом, де поневолюють жінок і віддають їх в погодинне користування чоловікам, які хочуть змінити свою дружину. Всі ці жінки мають офіційний дозвіл з боку уряду на роботу в сфері проституції. У них є навіть трудові книжки, за допомогою яких з них в кінці року стягуються податки, як і з усіх добропорядних громадян! Таке лихо поширилося у багатьох країнах, які вважають багатоженство злочином. На кожній вулиці є будинок розпусти. Тут ми б хотіли відзначити, що багатоженство, якщо Захід захоче легалізувати його, також є особистим вибором людини. Особливо якщо врахувати обов'язкову двусторонню згоду для багатоженства, так як і для любовних відносини «на стороні». Але до всього «ісламського» виявляють ворожнечу. Всемогутній Аллах сказав правду:
Юдеї та християни не будуть задоволенi тобою, поки ти не навернешся до їхньої релiгiї. Скажи: «Лише шлях Аллаха — шлях прямий!» Не потурай бажанням їхнiм пiсля того, як прийшло до тебе знання, а то Аллах не буде тобi нi Захисником, нi Помiчником.
 (Аль-Бакара, 120)

Різниця між другою дружиною і другою коханкою
Чоловік, перш ніж одружитися вдруге, ретельно обмірковує, які шаріатські і матеріальні обов'язки він буде повинен виконувати після укладення цього шлюбу. І, в той самий час, немає нічого легшого, ніж завести собі коханку. Вона залишиться лише коханкою, без будь-яких прав. Такий підхід до відносин чоловіків і жінок відкриває в суспільстві двері зла і зіпсованості, тому що підштовхує чоловіка постійно змінювати своїх співмешканок з метою оволодіння ними і отримання задоволення. Кожного разу, коли такий чоловік закінчить догоджати своїм пристрастям зі своєю теперішньою коханкою, то почне шукати нову, правильніше сказати, «жертву», з почуттями якої пограється і зруйнує її майбутнє. Такий чоловік не полишить можливості збрехати своїй коханці про те, що він хоче з нею одружитися і що заради цього він незабаром розлучиться зі своєю дружиною. Тому, хто зрадив і обдурив свою дружину, ніщо не заважає зрадити і обдурити свою коханку.
Цей вчинок (стосунки із коханками) несе в собі багато зла для самого чоловіка: він живе як злочинець, намагаючись сховатися від своєї дружини, коли спілкується зі своєю коханкою. Така поведінка є ясним доказом неправильності обраного шляху. Інакше, якби вчинок був хорошим, тоді навіщо ховатися? Також цей вчинок несе в собі багато зла для жінки, яка погодилася бути коханкою одруженого чоловіка: вона ніколи не займе такого місця, як його дружина. Більше того, сама ж жінка буде вважати себе другорядною, усвідомлюючи, що живе з людиною, яка не є її чоловіком, а чоловіком іншої жінки. Тому коханка – як внутрішньо, так і ззовні – не зможе спокійно жити з ним. Вона не зможе насолоджуватися спільним відпочинком, побоюючись, що їх хтось зможе побачити. Також вона не відчуватиме морального і душевного заспокоєння, адже чоловік, якщо йому набридне, може залишити її в будь-який час.
Інший момент, який не враховують або на який намагаються не звертати уваги вигадані закони, це те, що в багатоженстві, в першу чергу, є благо для самої жінки. Адже кількість жінок в світі набагато перевищує кількість чоловіків. У цього є певні причини:
1.    Народжуваність
Міжнародна статистика стверджує, що народжуваність дівчаток у багато разів перевищує народжуваність хлопчиків.
2.    Середня тривалість життя
У чоловіків дуже низька середня тривалість життя. Причина цього криється в Першій і Другій світових війнах, та війнах, які періодично спалахують між країнами, а також через ДТП, жертвами яких, в основному, є чоловіки. Також звичайна тривалість життя у чоловіків нижче, ніж у жінок.
3.    Відмова чоловіків від шлюбу
Відмова чоловіків від шлюбу через небажання виконувати подружні і сімейні обов'язки. Це є відхиленням, до якого схильні багато чоловіків в деяких розвинених країнах: чи то статеві відхилення, чи то чернецтво, до якого часто вдаються в християнському суспільстві, зберігаючи обітницю безшлюбності.
4.    В’язниці
Кількість ув’язнених-чоловіків у багато разів перевищує кількість ув’язнених-жінок. Всі ці причини ускладнюють для жінки можливість знайти гідного супутника життя, а вигадані закони забороняють їй багатоженство. Після такого багато жінок будуть задоволені становищем коханки, аби отримати увагу чоловіка, і нехай навіть цей чоловік буде чоловіком іншої жінки! Доцільніше для вигаданих законів було б легалізувати багатоженство, надавши жінці право вибору. Шлюб, в загальному розумінні цього слова, не буває без згоди обох сторін. Заборона ж багатоженства, насправді, є обмеження свободи особистості, до якого і закликають ці держави.
Якби така жінка, яка хоче вийти заміж, але не може знайти чоловіка – християнка, юдейка, мусульманка або буддистка – вважатиме багатоженство не гідним себе, вирішить, що краще їй залишитися незайманою, без чоловіка, і не спробувати того природного жіночого щастя, як у інших заміжніх жінок; якщо вона вважатиме закраще буде коханкою одруженого чоловіка, поки він не залишить її, після чого вона має шукати нового коханця і так прожити все своє життя, то це буде її вибір. Але такій жінці можна заперечити: «Яке твоє діло? Якщо тобі не подобається багатоженство або ти вважаєш його не гідним, то це – твоя справа. Але не можна нав'язувати іншим людям свою думку. Хто бажає, нехай живе з багатьма дружинами, а хто не бажає, нехай живе з однією дружиною!»

Розділ другий
Обмін дружинами у вигаданому законодавстві
У деяких зовні розвинених країнах сьогодні дуже поширений обмін дружинами . Чоловіки обмінюються своїми дружинами або ж чоловік проводить ніч разом зі своєю і з чужою дружиною одночасно. Причиною цього, як кажуть про це багато пар, є бажання урізноманітнити своє статеве життя. Також це вважається засобом зміцнення дружби і зв'язків між ними. Письменник Кортіс Берґстранд в своїй книзі «Обмін дружинами в Америці» сказав, що цей звичай спочатку поширився серед військових льотчиків під час Другої світової війни, тому що серед них була дуже висока смертність. А також тому, що військові льотчики організували між собою особливе суспільство, аби краще познайомити свої родини. Таким чином, одні льотчики «дбали» про дружин інших льотчиків в разі їх смерті. Ця турбота була не тільки фізичною, але й моральною. Іншим поширеним видом обміну дружинами в громадянському суспільстві США були так звані «Клуби ключів». У цих клубах чоловіки хаотично кидали ключі від своїх будинків на підлогу, а дружини, в свою чергу, хаотично підіймали ці ключі. Таким чином чоловік отримував на цю ніч чиюсь дружину . У новинах на каналі CNN від 15 вересня 2011 р. повідомили, що кількість пар, які практикують обмін дружинами, вже сягла 15 мільйонів! Також сьогодні існує одна світова організація, яка закликає до цього вчинку, організовуючи подорожі, клуби і приватні вечірки для практики обміну дружинами. Вхід на такі вечірки для чоловіка дозволений тільки з дружиною, а ось самотні жінки можуть зайти без чоловіка. На таких заходах є спеціальні кімнати для перелюбу. Чоловік, зробивши це з дружиною іншого чоловіка, може в ту ж ніч зробити таке ще й із дружиною іншого чоловіка. Таке саме можливо і для його дружини. Вона може повторювати цю гидоту з багатьма чоловіками. Природно, що обмін дружинами не є злочином у вигаданих законах. Це називається “особистою свободою”. Вважається прийнятним, з точки зору моральності, що б один пілот “піклувався” про дружину іншого загиблого пілота, задовольняючи її статеві потреби, а багатоженство у них вважається злочином! Якби пілот одружився на колишній дружині свого близького загиблого пілота, то це вважалося б злочином і його посадили б до в’язниці, звинувативши в багатоженстві. Це ніщо інше, як виродження природного єства людини!


Розділ третій
Багатоженство в іудаїзмі і християнстві
Частіше за все у кожного пророка, згаданого в Біблії, було кілька дружин. Наприклад, пророк Аллаха Сулейман, Дауд, Ібрагім, Якуб і інші (мир їм усім). Згадується про пророка Аллаха Сулеймана (мир йому):
“І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць три сотні. І жінки його прихилили його серце”.
(1 Царів 11:3)
“Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна зненавиджена…”
(Повторення Закону 21:15)
“Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй”.
(Вихід 21:10)
Не існує жодного тексту в Біблії – ані в Старому, ані в Новому Заповіті – який би забороняв багатоженство або обмежував кількість дружин! Вірші Нового Заповіту, що дозволяють багатоженство: “Вірне це слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла він прагне. А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати…
(1 Тимофію 3:1-2)
“Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому. Диякони мусять бути мужі однієї дружини, що добре рядять дітьми й своїми домами.
(1 Тимофію 3:11-12)
У цьому уривку видно, що багатоженство дозволено для всіх звичайних людей, крім тих, хто бажає стати єпископом. Письменниця Матільда Джослін згадує в своїй книзі «Жінка, церква і держава» наступне: «Хіба не ясно зі слів Павла, що «єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини» те, що багатоженство було дозволено в ранній церкви, відповідно до вчення апостолів Ісуса?.. Якщо все було саме так, то чому приймаються інші мірила, що різняться від тих, які затвердили апостоли?!»
Деякі християни наводять як доказ заборонності багатоженства певні вірші з Нового Заповіту, наприклад:
“І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити? А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам? Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити. Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь. Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх. Покине тому чоловік свого батька та матір, і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує! А вдома про це учні знов запитали Його. І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею. І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона”.
(Від Марка 10:2-12)
“Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього. Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота. Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього. Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине. Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб”.
(Від Луки 16:14-18)
“Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового. А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб”.
(Від Матвія 5:31-32)
Як видно з трьох вищезгаданих віршів, мова йде про розлучення, а не про багатоженство. А в словах: «Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх» йдеться про Адама і Єву. І ніде не сказано, що «багатоженство заборонене з моменту створення», адже це суперечило б тому, що загальновідомо з Небесних писань, що у пророків було багато дружин. Тому подібні вірші не є доказом заборони багатоженства, а є доказом заборони розлучення, й не має значення, чи була у чоловіка одна дружина, чи багато. У цих текстах згадується, що єдиний випадок, коли розлучення дозволене, це якщо дружина вчинила перелюб. Але якщо чоловік розлучився з нею несправедливо і вона не коїла перелюбу, то, в такому випадку, одруження з іншою жінкою буде вважатися перелюбом (тобто чоловік ніби зрадив її, живучи разом із жінкою, яка для нього заборонена). І в віршах не говориться про те, що той, хто одружився, будучи одруженим, і не розлучився з першою дружиною, то «ніби вчинив перелюб». Це такий самий випадок, коли сказати «якщо жінка розлучиться зі своїм чоловіком і вийде заміж за іншого, то вона вчинив перелюб». Тут поняття «перелюб» пов'язується з «розлученням», а не з «багатоженством». І якби йшлося про багатоженство, то як можна його уявити в разі, якщо жінка розлучилася з чоловіком і вийшла заміж за іншого чоловіка? Або чоловік розлучився і одружився із однією жінкою? Якби проблема полягала в багатоженстві, то чоловікові можна було б розлучитися зі своєю дружиною і одружитися з іншою жінкою. Але в даному випадку мова йде про недозволеність розлучення чоловіка зі своєю дружиною, і нехай навіть у нього є більше однієї дружини. У вірші «Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб» ясно сказано про те, що навіть якщо чоловік одружиться з розлученою, нехай навіть вперше, то він робить перелюб. Не через багатоженство, тому що для нього це вперше, а тому що він одружується на розлученій жінці. І тут ми бачимо відмінності між Євангелієм від Марка і Євангелієм від Луки. Обидва згадують одну й ту ж історію, але різними словами, що вказує на неприпустимість вважати ці обидва тексти божественним одкровенням від Бога або приписувати їх Ісусу (мир йому).
“А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки. Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка [...] А це говорю вам як раду, а не як наказа. Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так. Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я. Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.
(1 до Коринтян 7:1-9)
В цих віршах Павло також говорить «нехай кожен муж має дружину свою». Ці слова ніяк не пов'язані з забороною багатоженства. Вони вказують на те, що чоловік не може торкатися забороненої для нього жінки, тобто не можна наближатися до перелюбу. Згідно контексту, можна сказати: «Нехай кожен стежить за своїм сином; нехай кожен з вас оберігає свій будинок; своє майно тощо». Самуїл, що говорить від імені Бога, наказує Саулу вбити чоловіка і жінку, дитину і немовля, бика і вівцю, верблюда і осла (Перший Сувой Самуїла 15:13). Тут не мається на увазі вбити одного чоловіка, одну жінку, одну дитину тощо, а всіх, хто відноситься до їх виду: чоловіків, жінок, дітей, ослів тощо. У словах «бо краще женитися, ніж розпалятися» немає жодної вказівки на заборону багатоженства, навпаки, він сказав «краще женитися», не обмеживши кількість дружин.
Існують представникі різних течій християнства, які стверджують про дозволеність багатоженства в християнстві. Багато з них одружені більш ніж з однією жінкою: Король Карл Великий, перший імператор Візантії, Лютер та інші. Письменниця Матільда Джослін згадала про це, сказавши: «З історії ясно видно, і в цьому немає жодних суперечок, що християнська церква і християнські держави в усі віки і в різних ситуаціях віддавали перевагу багатоженству. Так, перший імператор Візантії в четвертому столітті надав християнам право одружуватися із двома дружинами. У восьмому столітті король Карл Великий – який був одночасно главою церкви і держави – був одружений із шестьома жінками, а деякі історики кажуть, що їх було дев'ять... Лютер, який дотримувався як Старого, так і Нового Заповітів, говорив: «Я особисто визнаю, що якщо чоловік захоче одружитися із двома або більше жінками, то я не зможу йому цього заборонити. Такий вчинок не суперечитиме Святому Письму» . Аврелій Августин сказав: «Зараз, в наш час, після того, як ми застосували римське право, чоловік не може одружитися із другою дружиною, поки його перша дружина жива» . Це вказує на те, що заборона багатоженства походить з римського права, а не з релігійних текстів. Також Аврелій Августин сказав: «На їхню думку, Ісаак син Якова, скоїв великий злочин, одружившись із чотирма дружинами. Але для такого звинувачення немає жодних підстав, адже багатоженство не було злочином, тому що вважалося звичаєм. Але зараз це вважається злочином, тому що не є звичаєм... І єдина причина того, що багатоженство вважається злочином зараз, це те, що звичай і закон забороняють його» .

Розділ четвертий
Багатоженство в ісламі
Для розуміння точки зору ісламу на багатоженство ми маємо знати наступне:
Іслам не єдина релігія, яка узаконила багатоженство, але тільки іслам обмежив кількість дружин, із якими одночасно можна одружитися, чотирма. Багатоженство було дозволено в усіх інших релігіях. Аль-Харіс ібн Кайс сказав: «Коли я прийняв іслам, у мене було вісім дружин. Я прийшов до Пророка (мир йому і благословення Аллаха) і повідомив йому про це. Він сказав: «Вибери з них чотирьох» .
Полігамія в ісламі не є обов'язковою. Якщо мусульманин не стане цього робити, то не зробить гріх. І це не буде вважатися недоліком в його релігії. Багатоженство є дозволеним: хто бажає, може його практикувати, а хто не бажає, може не практикувати. Так само як і багато іншого, дозволеного в ісламі.
Знання причин зіслання аятів про багатоженство. Перш, ніж прочитати священні аяти про багатоженство і про те, що одночасна кількість дружин обмежується чотирма, давайте прочитаємо коранічні аяти, які передують їм. Ми маємо зрозуміли причину їх зіслання і те, що вони були зіслані для захисту і збереження їх прав. Всевишній Аллах сказав:
О люди! Бiйтесь Господа вашого, Який створив вас iз однiєї душi та створив iз неї другу до пари; а з них ще й iнших чоловiкiв та жiнок i розселив їх. Тож бiйтесь Аллаха, iм’ям Якого ви звертаєтесь одне до одного, i дотримуйтесь родинних зв’язкiв. Воiстину, Аллах наглядає за вами! Вiддавайте сиротам їхнє майно та не мiняйте лихого на добре. I не пожирайте їхнього майна разом зi своїм. Воiстину, це — великий грiх. Якщо ж ви боїтесь, що не будете належно ставитись до сирiт, то одружуйтесь iз тими жiнками, якi вам до вподоби: з двома, з трьома, з чотирма. Та якщо ви боїтесь, що не будете справедливi iз ними, то нехай це буде лише одна або ж невiльниця, захоплена вами. Це ближче до справедливостi, якщо не прагнете вiдхилитися ви. I щиро вiддавайте дружинам викуп як дарунок для них. Але якщо вони за своєю волею щось повернуть вам звiдти, то вживайте це для здоров’я та користi. I не вiддавайте нерозумним свого майна, того, яке Аллах зробив для вас засобом для прожиття. Годуйте, одягайте їх звiдти, а також кажiть їм добрi слова. Випробовуйте сирiт, поки вони не досягнуть шлюбного вiку. I коли побачите ви у них здоровий глузд, то повернiть їм їхнє майно. Не пожирайте його, займаючись марнотратством та поспiшаючи, боячись того часу, коли вони подорослiшають. Багатий нехай утримається, а бiдний нехай споживає згiдно зi звичаєм. I коли ви повернете їм майно їхнє, то покличте для цього свiдкiв. Достатньо того, як рахує Аллах!
(Ан-Ніса, 1-6)
Всевишній Аллах на початку цього священного аята наказав людям боятися і страшитися Його, і віддавати сиротам їхнє майно, коли ті досягнуть повноліття і вони побачать в них здатність зберегти розпоряджатися ним. Також він заборонив їх мучити, пожираючи їх майно. Араби до іслама, якщо були попечителями багатої сироти, змішували її майно зі своїм, забираючи з нього найкраще і залишаючи найгірше, щоб обдурити сироту! Ас-Судді говорить про це так: «Такий попечитель забирав з майна сироти велику вівцю, а замість неї залишав худу, і казав: «Вівця за вівцю». Він брав хороші дірхами, а замість них залишав фальшиві, кажучи: «Дірхам за дірхам». Всевишній Аллах заборонив коїти цей злочин. Він сказав:
Воiстину, це — великий грiх.
Тобто це є великим неослухом Аллаха.
Так тривало обдурювання сиріт, особливо якщо це була дівчинка. Повідомляється, що, коли Урва бін аз-Зубейр (хай буде задоволений ним Аллах) запитав Аїшу (хай буде вдоволений нею Аллах) про слова Аллаха Всевишнього: «Та якщо ви боїтесь, що не будете справедливi iз ними...», вона сказала: «О син моєї сестри! Йдеться про такий випадок, коли дівчинка-сирота перебуває під опікою свого опікуна і є співвласницею його майна, а цей опікун, якого приваблює її майно і краса, хоче одружитися із нею, але не бажає дотримуватися справедливості при виплаті магра і давати їй те, що дав би їй будь-який інший. Ось чому таким було заборонено одружуватися на сироті, якщо тільки опікуни не будуть дотримуватись справедливості щодо них і не стануть виплачувати їм прийнятий в їх суспільстві магр, в іншому ж випадку Аллах їм наказав одружитися із іншими жінками, які їм сподобаються» .
Таким чином, цей священний аят був зісланий щодо чоловіка, під опікою якого перебувала сирота. Якщо він хотів одружитися із нею, то не хотів виплачувати їй загальноприйнятий шлюбний дар. І Всевишній Аллах заборонив це і наказав йому виплатити їй такий шлюбний дар, який би він виплатив іншим жінкам. Або ж нехай одружиться із іншою жінкою, або навіть на двох, трьох або максимально чотирьох. Але багато ворогів ісламу, зазвичай, виривають всі попередні слова з контексту священного аята і згадують тільки:
«То одружуйтесь iз тими жiнками, якi вам до вподоби: з двома, з трьома, з чотирма».
Вони також не згадують те, про що йшлося після цього аята, а точніше, що умовою багатоженства є справедливе ставлення до всіх дружин.

Умова дозволеності багатоженства в Корані
Іслам не наказує чоловіку одружуватися із другою дружиною. Це просто є дозволеним. Також, перш ніж вдруге одружитися, іслам поставив для чоловіка необхідні умови, звертаючи особливу увагу на серйозність такого вчинку. Однією з цих умов є прояв справедливості щодо жінок в питаннях їжі, одягу, пиття і проведенні часу. Всевишній Аллах сказав:
Та якщо ви боїтесь, що не будете справедливi iз ними, то нехай це буде лише одна.
(Ан-Ніса, 3)
Він заборонив несправедливість і утиск жінок: щодо однієї за рахунок інших. Всевишній сказав:
Ви нiколи не зможете однаково ставитися до всiх дружин зi справедливiстю, навiть якщо ви прагнете до цього. Не схиляйтесь до однiєї, залишаючи iншу в невизначеностi. I якщо ви будете праведними та богобоязливими, то, воiстину, Аллах — Прощаючий, Милосердний!
(Ан-Ніса, 129)
Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав:
«Той, у кого було дві дружини, а він схилився тільки до однієї з них, в День Воскресіння з'явиться з паралізованою частиною тіла!» .
Любий читачу, слід знати, що іслам це світова релігія, зіслана для всього людства, яка підходить для всіх часів і народів. Вона не була зіслана для окремо взятих людей або ж суспільств. Її правила і законоположення відповідають образу мислення і бажанням людей. Тому іслам дозволив чоловіку одружуватися більш ніж із однією жінкою, враховуючи їхні життєві ситуації і умови. Не правильно вважати, що багатоженство не підходить якомусь суспільству, хоча підходить іншому. Адже те, що підходить в цей час, так само підходить і в інший час. В цьому криється милосердя щодо жінок, які, в разі відсутності багатоженства, залишаться старими дівами. Хто бажає скористатися такою можливістю, нехай зробить це, дотримуючись умов. А хто не бажає, то нехай не скористається нею.
З дозволу Аллага ми завершуємо.
Нехай благословить Аллаг і вітає нашого пророка Мухаммада, його сімю та всіх його сподвижників

 
www.islamland.com