ЯК СТАТИ МУСУЛЬМАНИНОМ

كيف تصبح مسلما باللغة الأوكرانية

Д-р Абд ар-Рахман ібн Абд аль-Карім аш-Шіха

د. عبد الرحمن بن عبد الكريم الشيحة

Переклад з арабської:

EUROPEAN ISLAMIC RESEARCH CENTER (EIRC)

المركز الأوروبي للدراسات الإسلامية

& Андрій Шистєров

Перевірка: Вадим Дашевський

WWW.ISLAMLAND.COM

В ім‘я Аллага Ар-Рахман (Милостивиго) Ар-Рахім (Милосердного)!

ЯК СТАТИ МУСУЛЬМАНИНОМ

Передмова

Хвала Аллагу, мир і благословення нашому Пророку Мухаммаду, його сім'ї та всім його сподвижникам.

На початку книги хотілося б від щирого серця привітати тебе з милістю, яку виказав тобі Аллаг. Він дарував тобі можливість слідувати Прямим шляхом і дарував успіх пізнати істинну релігію. Я благаю Аллага, аби Він зміцнив мене, тебе та всіх мусульман у цій великій релігії, аж до Дня, коли ми зустрінемося із Ним!

Мій брате! Справжній мусульманин дуже радіє, коли немусульманин приймає іслам. Мусульманин бажає добра всім людям і хоче, аби всі вони зазнали душевного щастя і морального спокою вже в мирському житті, виконуючи шляхетні ісламські принципи. Всевишній Аллаг сказав:

Чоловiкам i жiнкам, якi робили добро й були вiруючими, Ми неодмiнно даруємо прекрасне життя. I Ми неодмiнно винагородимо їх за те найкраще, що вони робили!

 (Сура “ан-Нахль”, аят 97)

Аллаг розповів про становище людини, яка не повірила в Нього, і в те, що Він зіслав:

А той, хто вiдвернеться вiд Мого нагадування, той матиме важке

життя, а в День Воскресiння Ми пiднiмемо його слiпим!» Вiн скаже: «Господи! Чому ти воскресив Мене слiпим? Я ж був зрячим! Аллаг скаже: «Так само, як Ми показували тобi Нашi знамення, а ти забув їх, i ти будеш забутий сьогоднi!» Отак Ми винагороджуємо тих, хто був порушником та не увiрував

у знамення Господа свого. А покарання в наступному життi — сильнiше й довговiчнiше!

(Сура «Та Га», аяти 124-127)

Справжній мусульманин бажає всім людям знайти істинне щастя і вічну насолоду в наступному житті. Аллаг сказав:

Воiстину, обителлю тих, якi увiрували й робили добрi справи,

будуть сади Фiрдауса. Вони будуть там вiчно, не бажаючи нiяких змiн.

(Сура "аль-Кагф", аяти 107-108)

Питання, насправді, є доленосним: людина буде або вічно щасливою, або вічно нещасною. Той, хто помер невіруючим – хай Аллаг вбереже нас від цього! – навічно залишиться у Пеклі. Всевишній Аллаг сказав:

Воiстину, тi з людей Писання й багатобожникiв, якi не увiрували, опиняться у вогнi геєни, де будуть вiчно. Вони — найгiршi з творiнь.


 (Сура "аль-Беййїна", аят 6)

Мій дорогий брате! Воістину, це – велика милість від Аллага, що Він направив тебе до ісламу і врятував тебе від Вогню! Багатьом людям не була дарована можливість дізнатися про справжню релігію. А багато інших пізнали істину, але відвернулися від неї. Тому прославляй Аллага, дорогий брате, за цей успіх, який Він дарував тобі; за цей божественний подарунок, який Він підніс тобі і не дав іншим людям! Я прошу Всевишнього зміцнити нас на цьому шляху, аж до того дня, коли ми зустрінемося із Ним. Аллаг сказав:

Вони вважають своє навернення до iсламу милiстю для тебе. Скажи: «Не вважайте свого навернення до iсламу милiстю. Це Аллаг виявив до вас милiсть, коли вказав вам на шлях до вiри — якщо ви говорите правду!»


 (Сура "аль-Худжурат", аят 17)

Ми, люди, маємо дуже велику потребу у Господі. Всевишній сказав:

О люди! Ви потребуєте Аллага, а Вiн — Багатий, Хвалимий!

 (Сура "Фатир", аят 15)

Всевишній Аллаг не має потреби ні в кому. Йому не принесе користь наше поклоніння і не зашкодить наш непослух. Аллаг сказав:

Якщо ви не увiруєте, то, воiстину, Аллаг не потребує вас. Але Вiн не схвалює невiр’я Своїх рабiв. Тож якщо ви будете дякувати, Вiн схвалить це для вас.

 (Сура "аз-Зумар", аят 7)

Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) в священному хадісі сказав: Всевишній Аллаг сказав: “О раби Мої, воістину, Я заборонив несправедливість Собі і зробив її забороненою поміж вами, тож не гнобіть одне одного!

О раби Мої, всі ви заблукали, окрім тих, кому вказав Я правильний шлях, тож просіть Мене направити вас на правильний шлях, і Я направлю вас!

О раби Мої, всі ви залишитеся голодними, окрім тих, кого нагодую Я, тож просіть Мене нагодувати вас, і Я нагодую вас!

О раби Мої, всі Ви залишитесь голими, окрім тих, кого Я одягну, тож просіть Мене одягнути вас, і Я одягну вас!

О раби Мої, воістину, грішите ви вночі і вдень, а Я прощаю всі гріхи, тож просіть Мене про Прощення, і Я прощу вас!

О раби Мої, воістину, ніколи не зможете ви ані заподіяти Мені шкоди, ані принести користь!

О раби Мої, якби перші і останні з вас, люди і джини, були такими ж благочестивими, як і серце благочестивішої людини з-поміж вас, то це нічого не додало б до того, чим Я володію!

О раби Мої, якби перші і останні з вас, люди і джини, були такими ж грішниками, як і серце найбільш нечестивого з-поміж вас, то це не зменшило б того, чим Я володію!

О раби Мої, якби перші і останні з вас, люди і джини, зібралися в одному місці і попросили Мене про щось, а Я дав би кожному те, про що він просив, то це зменшило б наявне у Мене настільки ж, наскільки голка, занурена у море, зменшує кількість його води!

О раби Мої, воістину, це – тільки ваші справи, які Я порахую для вас, а потім сповна відплачу вам за них, і тоді нехай той, хто знайде благо, прославить Аллага, а хто знайде щось інше, хай не нарікає ні на кого, крім самого себе!”.[1]

Д-р Абд ар-Рахман ібн Абд аль-Карім аш-Шіха

WWW.ISLAMLAND.COM

[email protected]

Як прийняти іслам?

Аби прийняти іслам і стати мусульманином, тобі не потрібно звершувати якісь складні релігійні обряди чи незрозумілі дії в певних місцях перед певними людьми. Іслам – це прямий зв'язок раба із його Господом, між якими немає посередників. Щоб стати мусульманином тобі не потрібно прикладати зусилля чи обтяжувати себе. Все, що від тебе вимагається – це вимовити прості слова, зміст яких дуже важливий. Їх слід вимовити з наміром стати мусульманином і прийняти іслам. Вони називаються ісламським свідоцтвом. Тобі слід сказати: “Я свідчу, що немає нікого гідного поклоніння, крім Аллага, і я свідчу, що Мухаммад – Його раб і посланець”. Ці слова є ключем для входу в іслам. Той, хто сказав їх, має бути непричетним до будь-якої іншої релігії. Після цього у людини з'являються такі самі права і обов'язки, як і у інших мусульман. Але який же смисл несуть ці великі слова?

Смисл слів “Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага”

Це слова єдинобожжя. Заради них Аллаг створив все буття, заради них були створені Рай та Пекло. Всевишній Аллаг сказав:

Я створив джинiв та людей лише для того, щоб вони поклонялися Менi.

 (Сура «аз-Заріят», аят 56)

Єдинобожжя – це заклик всіх пророків і посланців (мир їм усім), починаючи від Адама (мир йому) і закінчуючи останнім пророком і посланцем Мухаммадом (мир йому і благословення Аллага). Аллаг сказав:

Ми не вiдсилали ранiше за тебе жодного посланця, не вiдкривши йому: «Немає бога, гідного поклоніння, крiм Мене! Тож поклоняйтеся Менi!»

 (Сура "аль-Анбія", аят 25)

Смисл цих слів

- Немає іншого творця у цього буття, крім Аллага. Всевишній Аллаг сказав:

Такий Аллаг, ваш Господь; немає бога, гідного поклоніння, крiм Нього, Творця кожної речi; тож поклоняйтеся Йому! Вiн — Опiкун кожної речi!

 (Сура «аль-Анам», аят 102)

- Немає іншого управителя у цього буття, крім Аллага. Всевишній Аллаг сказав:

Хiба не Йому належить творити й вирiшувати? Благословенний Аллаг, Господь свiтiв!

 (Сура «аль-Араф», аят 54)

- Немає нікого, хто б заслуговував на поклоніння, крім Аллага. Всевишній Аллаг сказав:

Так! Воiстину, Аллагу належать усi, хто на небесах i на землi. А тi, якi закликають замiсть Аллага iнших, iдуть за припущеннями й вигадують.

 (Сура «Йунус», аят 66)

- Аллагу належать всі атрибути досконалості і Йому не властиві жодні недоліки. Всевишній Аллаг сказав:

Аллагу належать прекраснi iмена. Тож кличте Його ними й залиште тих, якi спотворюють iмена Його. Їх винагородять за те, що вони робили!

 (Сура "аль-Араф", аят 180)

Умови цього свідоцтва

1 – Усвідомлення того, що все, чому поклоняються крім Аллага, є хибним. Немає нікого, по праву гідного поклоніння, крім Аллага. Лише Він Один заслуговує, щоб Йому присвячували всі види поклоніння, до яких належать молитва, мольба, сподівання, жертвоприношення, обітниця тощо. Хто присвятив хоча б один вид поклоніння не Аллагу, звеличуючи і поклоняючись комусь іншому, той скоїв невір’я, навіть незважаючи на те, що він вимовляє два свідоцтва.

2 – Переконаність несумісна із сумнівами. Людина, яка вимовляє це свідоцтво, ні на мить не сумнівається у сказаному. Аллаг сказав:

Вiруючi — це лише тi, хто увiрував у Аллага та Його Посланця, а потiм не мав сумнiву та вiв боротьбу на шляху Аллага, жертвуючи своє майно та душу. Саме вони є правдивими!

 (Сура «аль-Худжурат», аят 15)

3 – Визнання того, на що вказує це свідоцтво. Аллаг сказав:

Коли їм говорили: «Немає бога, гідного поклоніння, крiм Аллага!», вони вивищувалися.


 (Сура "ас-Саффат", аят 35)

4 – Вчинки, які відповідають смислу цього свідоцтва, через виконання наказів Аллага і віддалення від Його заборон. Всевишній Аллаг сказав:

Хто повертає обличчя своє до Аллага та робить добро, той уже схопився за надiйну основу, а кiнець усiх справ належить Аллагу!

 (Сура «Лукман», аят 22)

5 – Правдивість. Всевишній Аллаг сказав:

Своїми язиками вони говорять те, чого немає в їхнiх серцях.

 (Сура "аль-Фатх", аят 11)

6 – Щирість. Всевишній Аллаг сказав:

А їм не було нiякого наказу, окрiм поклонiння Аллагу, щирого служiння Йому, молитви та сплати закяту; ось вiрна релiгiя!


 (Сура "аль-Беййїна", аят 5)

7 – Любов до Аллага і Його Посланця, а також до Його праведних рабів. Людина має любити Аллага і Його Посланця понад усе. Всевишній Аллаг сказав:

Скажи: «Якщо вашi батьки, дiти, брати, дружини, родини, накопичене майно, торгiвля — застою в якiй боїтесь — i любi вам житла милiшi за Аллага, Його Посланця й зусиль на Його шляху, то чекайте, поки Аллаг не явить наказу Свого! Аллаг не веде прямим шляхом людей нечестивих!»

(Сура «ат-Тауба», аят 24)

8 – Переконаність в тому, що тільки в Аллага є право законотворчості, як у сфері поклоніння, так і в сфері взаємин; як на рівні особистості, так і на рівні всього суспільства. Дозволяти або забороняти може тільки Аллаг, Який роз'яснив все Своєму Посланцю (мир йому і благословення Аллага). Всевишній Аллаг сказав:

Тож вiзьмiть те, що дав вам Посланець, та не чiпайте того, що вiн заборонив вам. Воiстину, Аллаг — суворий у покараннi.

 (Сура "аль-Хашр", аят 7)

Користь віри в Аллага

• Втілення свідоцтва «Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага» виводить людину із поклоніння рабам до поклоніння Господу рабів. Як наслідок, зникає прихильність до творінь, яка раніше могла проявлятися в поклонінні їм, в страху перед ними, в надії на них тощо. Аллаг сказав:

Якщо ти запитаєш у них, хто створив небеса й землю, то вони неодмiнно скажуть: «Аллаг!» Скажи: «Чи ви бачили тих, кого закликаєте замiсть Аллага? Якщо Аллаг побажає вразити мене лихом, то хiба зможуть вони вiдвернути Його лихо? А якщо Вiн побажає менi милостi, то хiба зможуть вони втримати Його милiсть?» Скажи: «Достатньо менi Аллага. На Нього нехай покладаються тi, хто покладається!»

 (Сура «аз-Зумар», аят 38)

• Спокій серця. Всевишній Аллаг сказав:

Тих, якi увiрували й знайшли спокiй для своїх сердець у згадуваннi Аллага!» Хiба ж не в згадуваннi Аллага знаходять спокiй серця?

 (Сура «ар-Рад», аят 28)

• Душевне умиротворення. У важкі моменти людина знає, у Кого шукати притулку. Аллаг сказав:

Якщо вас у морi спiткає лихо, то вас покинуть усi, кого ви кликали, крiм Нього. Коли ж Вiн рятує вас, виводячи на сушу, ви вiдвертаєтесь! Воiстину, людина невдячна!

 (Сура «аль-Ісра», аят 67)

• Душевне щастя, яке відчуває віруючий в Аллага. Його метою є перебування в Раю. Ти бачиш, як він постійно робить добрі справи і поклоняється Аллагу заради досягнення своєї мети. Всевишній сказав:

Скажи: «Воiстину, моя молитва й виконання обрядiв, моє життя й смерть — це все належить Аллагу, Господу свiтiв! Немає рiвного Йому. Саме це наказано менi, i я — перший iз вiдданих Йому!»

(Сура "аль-Анам", аяти 162-163)

• Дотримання прямого шляху і набуття успіху. Всевишній Аллаг сказав:

Лихо не вражає без дозволу Аллага. I для серця того, хто увiрував у Аллага, Вiн вкаже прямий шлях. Аллаг — про кожну рiч Знаючий!

 (Сура "ат-Таґабун", аят 11)

• Любов до всього доброго і бажання поділитися цим із людьми. Всевишній Аллаг сказав:

Хто зробив добра на вагу порошинки — побачить його! Хто зробив зла на вагу порошинки — побачить його!

(Сура «аз-Зальзаля», аяти 7-8)

Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Той, хто вказав на добро подібний тому, хто вчинив його».[2]

Людина, яка вірить в Аллага, зобов'язана вірити в усе те, що Він повідомив. До цього належить наступне:

Віра в ангелів

Віра в ангелів означає вірити в те, що Аллаг створив безліч ангелів, справжню кількість яких знає тільки Він. Ангели є частиною потаємного світу. Аллаг створив ангелів для поклоніння Самому Собі. Вони виконують Його накази, спостерігають за людьми, охороняють цей всесвіт і творіння, які знаходяться в ньому, відповідно до Волі і передвизначення Аллага. Всевишній сказав:

Нi Месiя, нi наближенi ангели нiколи не цуралися бути рабами Аллага.

 (Сура "ан-Ніса", аят 172)

Ангели є посланцями між Аллагом і Його посланцями з-посеред людей. Аллаг сказав:

Вiрний Дух зiйшов iз ним на твоє серце, щоб ти був одним iз застерiгачiв. Зiслане арабською мовою, зрозумiлою!

(Сура «аш-Шуара», аяти 193-195)

Ангели виконують доручені Аллагом накази. Всевишній сказав:

Вони мають страх перед Господом своїм, Який над ними, i роблять те, що їм наказано!

 (Сура "ан-Нахль", аят 50)

Ангели не є ані товаришами Аллага, ані Його дітьми. Навпаки, вони – лише Його раби. Ми повинні їх любити і поважати. Аллаг сказав:

Вони говорять: «Милостивий узяв Собi дитину!» Преславний Вiн! Але ж вони тiльки шанованi раби. Не випереджають Його словом й дiють згiдно з Його наказом!

(Сура "аль-Анбія", аяти 26-27)

Весь свій час ангели присвячують поклонінню і прославлянню Аллага. Всевишній сказав:

Вони невтомно прославляють Його вночi та вдень!


 (Сура "аль-Анбія", аят 20)

Ангели створені зі світла. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Ангели були створені зі світла, джини – з чистого полум'я, а Адам – ​​з того, про що вам було сказано (тобто з глини)»[3].

Ангели були створені зі світла, і ми не в змозі побачити їх своїми очима. Але іноді Аллаг давав ангелам можливість приймати людську подобу, щоб деякі люди за окремих ситуацій змогли їх побачити. Все це відбувалося з Волі Аллага, як нам повідомив Всевишній Аллаг про ангела Джибріля, котрий з'явився до Мар’ям у подобі людини. Всевишній сказав:

І сховалася вiд них за завiсою. I Ми послали до неї Нашого Духа,

який уподiбнився статному чоловiку. Вона сказала: «Воiстину, шукаю в Милостивого захисту вiд тебе, хiба що ти богобоязливий!» Вiн вiдповiв: «Воiстину, я тiльки посланець Господа твого й маю дарувати тобi пречистого хлопчика!»

(Сура "Мар’ям", аяти 17-19)

Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) бачив ангела Джібріля в справжньому вигляді, в якому його створив Аллаг. У Джібріля було шістсот крил, і він своєю величчю закривав увесь простір між небом і землею.[4]

Серед ангелів є ті, про імена і функції яких нам повідомив Аллаг. Наприклад, ангел Джібріль відповідає за одкровення. Аллаг сказав:

Вiрний Дух зiйшов iз ним на твоє серце, щоб ти був одним iз застерiгачiв.

(Сура «аш-Шуара», аяти 193-194)

Ангелу Ісрафілю доручено відповідати за подув у ріг в Судний день. Ангел Микаїль відповідає за дощ і рослини. Також за кожною людиною стоять два ангели, одному з них доручено записувати добрі справи людини, а іншому – погані. Аллаг сказав:

Двоє писарiв записують, сидячи праворуч i лiворуч. Не вимовить анi слова людина, щоб наглядач не був готовий записати його.

(Сура «Каф», аяти 17-18)

Ангел смерті. Аллаг сказав:

Скажи: «Вас забере ангел смертi, який має над вами опiку. А потiм вас повернуть до вашого Господа!»


 (Сура "ас-Саджда", аят 11)

Малік – ангел-охоронець Пекла. Аллаг сказав:

Вони волатимуть: «О Малiку! Нехай твiй Господь знищить нас!» Вiн скаже: «Ви залишитесь тут!»

 (Сура "аз-Зухруф", аят 77)

Рідван – ангел-охоронець Раю. Також існують ангели, яким доручено оберігати людину, та інші ангели, про яких сказано в Корані і Сунні. За деяких ангелів нам нічого не сказано, але ми зобов'язані вірити в усіх них.

Користь віри в ангелів

• Усвідомлення величі і всемогутності Всевишнього Аллага, адже велич створінь вказує на велич їх Творця.

• Прагнення до звершення добрих справ і віддалення від забороненого, як на самоті, так і привселюдно. Мусульманин відчуває присутність ангелів, які стежать за його справами, а також усвідомлює, що він відповідатиме за все скоєне.

• Віддалення від різного роду вигадок і забобонів, у які потрапляють люди, які не вірять у світ потаємного.

• Милосердя і турбота Аллага про Своїх рабів, адже Він доручив ангелам оберігати і допомагати їм.

Віра в писання

Віра в писання означає вірити в те, що Всевишній Аллаг зіслав Своїм посланцям небесні книги, в яких міститься істина та єдинобожжя – як в пануванні та поклонінні, так і в іменах і атрибутах Аллага. Він наказав Своїм посланцям донести ці писання до людей. Аллаг сказав:

Вiдсилали Ми посланцiв наших зi знаменнями ясними, i вiдсилали Ми з ними Писання та мiрило для того, щоб трималися люди справедливостi.

 (Сура "аль-Хадід", аят 25)

До цих писань належать:

1 – Сувої Ібрагіма і Муси.

У Корані сказано про релігійні принципи цих писань:

Чи ж йому не розповiли про те, що у сувоях Муси та Iбрагiма, який виконав обiцяне: одна душа не понесе тягар iншої душi. Воiстину, людина отримає лише те, до чого прагне. I побачать прагнення її, а потiм вона сповна отримає винагороду!

(Сура «ан-Наджм», аяти 36-41)

2 – Тора.

Це святе писання було зіслано Мусі (мир йому). Всевишній Аллаг сказав:

Воiстину, зiслали Ми Таурат, в якому — прямий шлях i свiтло. Судять за ним юдеїв пророки, якi навернулися до Аллага, i рабини, i книжники, як це було наказано їм — оберiгати Писання Аллага i бути свiдками йому. I не бiйтеся людей, а бiйтеся Мене! I не продавайте знамень Моїх за безцiнь! А тi, якi не судять за тим, що зiслав Аллаг, вони — невiруючi!

 (Сура "аль-Маїда", аят 44)

3 – Псалтир.

Це святе писання було зіслано Дауду (мир йому). Всевишній Аллаг сказав:

 I Ми дарували Давуду Забур.

(Сура "ан-Ніса", аят 163)

4 – Євангеліє.

Це святе писання було зіслано Ісі (мир йому). Всевишній Аллаг сказав:

Слiдами їхнiми вiдправили Ми Iсу, сина Мар’ям, iз пiдтвердженням iстинностi того, що було до нього в Тауратi, й дарували Ми йому Iнджiль, у якому прямий шлях i свiтло та пiдтвердження iстинностi того, що було до нього в Тауратi, i як прямий шлях та пересторогу для богобоязливих.

(Сура "аль-Маїда", аят 46)

Мусульманин зобов'язаний вірити в усі раніше зіслані небесні писання, а також в те, що всі вони були від Аллага. Але мусульманин не повинен діяти згідно них або дотримуватися їх, адже вони були призначені для певного часу та народу.

У Священному Корані описуються деякі принципи Тори та Євангелія. У цих писаннях згадана радісна звістка про прихід Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага). Аллаг сказав:

«Даруй нам найкраще в цьому життi й у життi наступному. Ми повертаємося до Тебе!» Вiн вiдповiв: «Я вражаю Своєю карою, кого побажаю, але милiсть Моя охоплює кожну рiч! Я дарую її тим, якi богобоязливi, якi дають закят i якi вiрують у Нашi знамення, якi пiдуть за посланцем, неписьменним пророком, запис про якого вони знайдуть у Тауратi та Iнджiлi. Вiн накаже їм найкраще й вiдверне вiд неприйнятного, вiн дозволить їм добре й заборонить лихе, вiн скине з них тягар i пута, якi висять на них.

(Сура "аль-Араф", аяти 156-157)

5 – Священний Коран.

Необхідно вірити в те, що він:

1) Слово Аллага, з яким ангел Джібріль зійшов на Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага). Коран був зісланий ясною арабською мовою. Всевишній Аллаг сказав:

Вiрний Дух зiйшов iз ним на твоє серце, щоб ти був одним iз застерiгачiв. Зiслане арабською мовою, зрозумiлою!

 (Сура "аш-Шуара", аяти 193-195)

2) Коран є завершальним небесним писанням, яке підтвердило все те, що було в попередніх небесних писаннях: єдинобожжя Аллага, обов'язковість покори і поклоніння Йому. За допомогою Корану Аллаг стер усі попередні писання. Всевишній сказав:

Замiсть Нього вони беруть собi богами тих, якi нiчого не творять, але створенi самi; тих, якi не мають влади завдати собi шкоди чи принести користь; тих, якi не мають влади нi над смертю, нi над життям, нi над воскресiнням! Тi, якi не вiрують, говорять: «Це тiльки брехня, яку вiн вигадав за допомогою iнших людей!» Так вони чинять кривду й брешуть!

 (Сура "аль-Фуркан", аяти 3-4)

3) Коран містить в собі всі божественні вчення. Всевишній сказав:

Сьогоднi Я завершив вам вашу релiгiю, довiв до кiнця Свою милiсть до вас i схвалив iслам як вашу релiгiю.

 (Сура "аль-Маїда", аят 3)

4) Коран був зісланий для всього людства, а не для якогось певного народу, на відміну від попередніх небесних писань. Аллаг сказав:

Ми вiдiслали тебе до всiх людей як доброго вiсника й застерiгача, але ж бiльшiсть людей не знає!


 (Сура «Саба», аят 28)

5) Аллаг оберігає Коран від доповнень, видалень, змін або спотворення. Всевишній сказав:

Воiстину, Ми зiслали Нагадування i, воiстину, Ми бережемо його!

 (Сура "аль-Хіджр", аят 9)

Користь віри в писання

• Усвідомлення милосердя і любові Аллага до Своїх рабів: Він зіслав їм писання, які вказали їм на шлях, що веде до Його вдоволення. Аллаг не залишив Своїх рабів напризволяще, аби ними не опанували шайтани та пристрасті.

• Знання про мудрість Аллага, адже Він приписав для кожного народу закони, що відповідають їхнім особливостям.

• Випробування для щирих мусульман, щоб відрізнити їх від інших людей. Той, хто увірував в Книгу Аллага, зобов'язаний увірувати і в інші небесні писання та посланців, про яких сказано в цій Книзі.

• Аллаг збільшує нагороду Своїм рабам, які увірували як у своє писання, так і в писання, яке було зіслано після нього. Таким чином віруючі отримають подвійну нагороду.

Віра в посланців

Віра в посланців означає вірити в те, що Аллаг обрав з-посеред людей посланців, яких Він відправив з божественними законами до інших людей, щоб втілити в життя поклоніння Єдиному Аллагу – єдинобожжя в Його пануванні, божественності, іменах і якостях, і щоб повністю втілити Його релігію. Аллаг наказав Своїм посланцям донести божественні закони до людей, аби у них не було виправдання перед Аллагом після пришестя посланців. Вони радували звісткою про Рай того, хто увірував в них і в те, що їм було зіслано, і застерігали від гніву і покарання Аллага того, хто не увірував в них і в те, що їм було зіслано. Всевишній сказав:

Ми посилали посланцiв тiльки добрими вiсниками й застерiгачами! I тим, якi увiрують i робитимуть добро, не буде страху, й не будуть вони засмученi! А на тих, якi заперечували Нашi знамення, впаде кара за те, що вони були нечестивцями!

(Сура "аль-Анам", аяти 48-49)

Пророків і посланців від Аллага було дуже багато. Їх точну кількість знає тільки Аллаг. Всевишній сказав:

Ми вiдсилали посланцiв i ранiше за тебе. Серед них є такi, про яких Ми тобi розповiдали, а є й такi, про яких не розповiдали.

 (Сура "Ґафір", аят 78)

Необхідно вірити в усіх пророків і посланців, а також в те, що вони були звичайними людьми, яким були притаманні людські якості. Аллаг сказав:

I ранiше за тебе Ми вiдсилали чоловiкiв, яким давали одкровення. Запитайте про це в людей Нагадування, якщо ви не знаєте! Ми не створили їх плоттю, якiй не потрiбна їжа, i вони не були безсмертними!

(Сура "аль-Анбія", аяти 7-8)

Пророкам і посланцям не була властива жодна з якостей божественності. Вони не могли принести користь або нашкодити, вони не керували всесвітом і не робили жодних дій, на які здатний тільки Аллаг. Всевишній сказав:

Скажи: “Я не маю влади зробити собi добро чи заподiяти шкоду, хiба що побажає цього Аллаг. Якби я знав потаємне, то примножив би собi добро, а зло не торкнулося б мене”.

 (Сура «аль-Араф», аят 188)

Пророки і посланці виконали покладені на них обов’язки і донесли послання до людей. Вони мали найшляхетніші моральні якості. Аллаг убезпечив їх від брехні, зради і потурання в питаннях донесення послання людям. Аллаг сказав:

Ми вiдсилали посланцiв ранiше за тебе й дарували їм дружин i нащадкiв. Але жоден посланець не мiг показати знамення без дозволу Аллага.

 (Сура «ар-Рад», аят 38)

Якщо людина вірить тільки в деяких посланців і не вірить в інших, то вона виходить з релігії іслам. Аллаг сказав:

Воiстину, тi, якi не вiрують в Аллага та Його посланцiв, намагаються провести межу мiж Аллагом та Його посланцями i говорять: «Ми вiримо в одних, та не вiримо в iнших», прагнучи обрати середнiй шлях. Вони — справжнi невiруючi. А для них Ми приготували принизливу кару!

(Сура «ан-Ніса», аяти 150-151)

Серед посланців були ті, які вирізнялись особливою рішучістю. Вони були найсильнішими з посланців, які витерпіли безліч труднощів на шляху заклику, а також були особливо терплячі у донесенні послання до людей. Цими посланцями були Нух, Ібрагім, Муса, Іса і Мухаммад (мир їм усім).

Якщо ж говорити про посланців в загальному, то першим посланцем був Нух (мир йому). Аллаг сказав:

Воiстину, Ми дарували тобi одкровення, як дарували його Нуху та пророкам пiсля нього.

 (Сура «ан-Ніса», аят 163)

Останнім пророком і посланцем був Мухаммад (мир йому і благословення Аллага). Після нього вже не буде ані пророків, ані посланців аж до Судного дня. Аллаг сказав:

Мухаммад — не батько когось iз ваших чоловiкiв, але Посланець Аллага й Печатка пророкiв! Аллаг про кожну рiч Знаючий!

 (Сура «аль-Ахзаб», аят 40)

Релігія, з якою прийшов Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага), доповнила всі попередні небесні релігії і стерла їх, тому що вона є завершальною релігією істини, якої повинні дотримуватися люди аж до Судного дня.

Хто такий Мухаммад (мир йому і благословення Аллага)?

Абу аль-Касім Мухаммад ібн Абд Аллаг ібн Абд аль-Мутталіб ібн Гашим, родом з арабського племені Курейш. Його родовід закінчується на Аднані, нащадкові Ісмаїла, сина пророка Аллага Ібрагіма (мир їм обом). Його мати – Аміна бінт Вагб. Її родовід також закінчується на Аднані, нащадкові Ісмаїла, сина пророка Аллага Ібрагіма (мир їм обом). Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Воістину, Аллаг обрав рід Кінана з-посеред синів Ісмаїла, потім з роду Кінана обрав курейшитів, з-посеред курейшитів обрав рід Гашима, а з роду Гашима – мене”.[5]

Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) народився в 571 р. в Мецці, яка була релігійним центром всього Аравійського півострова, тому що там знаходилася високошанована Кааба, збудована Ібрагімом і його сином Ісмаїлом (мир їм обом). Все життя Мухаммада (мир йому і благословення Аллага) пройшло чесно та гідно. Ніхто ніколи від нього не бачив ані брехні, ані зради, ані віроломства. Серед свого народу він був відомий як гідний довіри (аль-Амін). Мекканці залишали йому на зберігання свої цінні речі, коли відправлялися у дорогу. Також Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) був відомий серед свого народу як гідний довіри (ас-Садік). Він мав добрий звичай, говорив лише благо і висловлювався літературно. Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) любив робити людям добро. Він був саме таким, як про нього сказав Всевишній Аллаг:

I, воiстину, ти — доброго звичаю!


 (Сура «аль-Калям», аят 4)

Коли Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) досяг сорока років, йому почало сходити одкровення. Він прожив тринадцять років в Мецці, закликаючи людей до єдинобожжя, а потім переселився до Медіни. Він закликав свою сім'ю і своїх близьких до ісламу, і вони прийняли його. Після цього Аллаг зіслав всі інші релігійні приписи. Через вісім років після переселення до Медіни, Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) звільнив Мекку. Він помер у віці 63 років, після того, як йому був повністю зісланий Коран, релігія була завершена, і араби прийняли іслам.

Користь віри в посланців

• Усвідомлення милосердя і любові Аллага до Своїх рабів: Він відправив до них посланців, аби вони донесли до людей Його закони і слугували прикладом втілення їх у життя, і люди, беручи приклад з посланців, могли закликати до релігії інших.

• Випробування для щирих мусульман, аби відрізнити їх від інших людей. Той, хто увірував в якогось Посланця Аллага, зобов'язаний увірувати і в інших посланців, про яких сказано в Книзі Аллага.

• Аллаг збільшує нагороду Своїм рабам, які увірували як в свого посланця, так і в Посланця, який прийшов після нього. Таким чином, віруючі отримають подвійну нагороду.

Віра в Судний день

Віра в Судний день означає вірити в те, що мирське життя колись закінчиться і зникне. Всевишній ​​Аллаг сказав:

Все, що на землi — гине! Вiчним є лише Лик Господа твого, сповнений слави та щедростi!

(Сура «ар-Рахман», аяти 26-27)

Коли Аллаг побажає, щоб це мирське життя закінчилось, Він накаже Своєму ангелу, ім'я якого Ісрафіль, подути у ріг. Тоді всі живі істоти помруть. Після цього Він накаже йому подути в ріг вдруге, і тоді всі люди повстануть зі своїх могил живими. Всі, починаючи з Адама (мир йому), будуть зібрані на землі. Аллаг сказав:

Засурмлять у рiг, i тi, хто на небесах i на землi, будуть ураженi, крiм тих, кого побажає залишити Аллаг! А потiм засурмлять iще раз, i тодi вони стануть i будуть дивитися.

 (Сура «аз-Зумар», аят 68)

Віра в Судний день включає в себе віру в усе, що станеться після смерті, про що нам повідомив Всевишній Господь у Своїй Книзі, а також в усе, про що нам повідомив Його Посланець (мир йому і благословення Аллага). Сюди належить:

1. Віра у життя в могилі.

Життя в могилі – це період, який починається після смерті людини і триває до настання Судного дня. Віруючі насолоджуються життям в могилі, а невіруючі – страждають. Аллаг сказав:

Вогонь, куди їх кидають зранку та ввечерi. А в День, коли настане Час, пiддайте рiд Фiрауна найлютiшiй карi!

 (Сура «Ґафір», аят 46)

2. Віра у воскресіння.

Аллаг воскресить всі Свої створіння босими та голими. Аллаг сказав:

Невiруючi думають, що вони нiколи не воскреснуть. Скажи: «Нi! Клянуся Господом моїм, ви воскреснете, а потiм, воiстину, сповiстять вам про вчинки вашi! Це для Аллага легко!»

 (Сура «ат-Таґабун», аят 7)

3. Віра у збір.

Всі створіння Аллага будуть зібрані для розрахунку. Аллаг сказав:

Того Дня Ми змусимо гори рухатися й ти побачиш землю пустою. Ми зберемо всiх, i нiхто вiд Нас не сховається!

 (Сура «аль-Кагф», аят 47)

4. Віра в те, що всі люди постануть перед Господом.

Всевишній Аллаг сказав:

Вони стануть лавами перед Господом твоїм: «Справдi, ви прийшли до Нас такими, якими Ми створили вас уперше. Але ж ви й не думали, що обiцянку буде виконано!»

 (Сура «аль-Кагф», аят 48)

5. Віра в те, що органи людини будуть свідчити.

Всевишній Аллаг сказав:

А коли вони прийдуть туди, то їхнiй слух, погляди й шкiра будуть свiдчити проти них про те, що робили вони! Вони скажуть своїй шкiрi: «Чому ти свiдчиш проти нас?» А вона скаже: «Нам дарував мову Аллаг, Який дарує мову кожнiй речi». Вiн створив вас уперше, й до Нього ви повернетесь! Ви не закривалися вiд свiдчень вашого слуху, ваших поглядiв i вашої шкiри. Але ви думали, що Аллаг не знає про бiльшiсть ваших вчинкiв!

(Сура «Фуссилят», аяти 20-22)

6. Віра у запитання.

Всевишній Аллаг сказав:

Зупинiть їх! Вони мусять вiдповiсти! Що з вами? Чому не допомагаєте одне одному? Та ж нi! Того Дня вони будуть покiрними!

(Сура «ас-Саффат», аяти 24-26)

7. Віра у міст і проходження по ньому.

Про це сказано в словах Аллага:

I, воiстину, нема серед вас таких, хто не пройде над геєною! Це вирiшено Господом твоїм остаточно.

 (Сура «Мар’ям», аят 71)

8. Віра у терези.

Аллаг відплатить кожному за його вчинки. Той, хто робив добрі вчинки, отримає те, що заслужив за свої добрі діяння, – його віру і слідування за посланцями; а той, хто робив погані вчинки, отримає те, що заслужив за вчинені гріхи, – невіру і непослух своїм посланцям. Аллаг сказав:

У День Воскресiння Ми встановимо справедливу вагу й нi з ким не вчинять несправедливо. Коли щось матиме навiть вагу гiрчичного зерна, Ми все одно принесемо його! Достатньо тiєї лiчби, що в Нас!

 (Сура «аль-Анбія», аят 47)

9. Віра в демонстрацію сувоїв справ.

Всевишній Аллаг сказав:

I той, кому дана буде книга його в праву руку, отримає розрахунок легкий. Повернеться вiн до родини своєї, радiючи! А той же, кому дана буде книга його з-за спини, буде накликати собi погибель, i ввiйде у вогняне полум’я. Вiн радiв, будучи з родиною своєю.

(Сура «аль-Іншікак», аяти 7-13)

10. Віра у відплату.

Відплата у вічному житті буде або Раєм, або Пеклом. Аллаг сказав:

Воiстину, тi з людей Писання й багатобожникiв, якi не увiрували, опиняться у вогнi геєни, де будуть вiчно. Вони — найгiршi з творiнь. Воiстину, тi, якi увiрували й творили добрi справи, вони — найкращi з творiнь. Нагорода їм у їхнього Господа — сади вiчностi, в яких течуть рiки. Вони будуть там вiчно. Аллаг буде вдоволений ними, а вони будуть вдоволенi Ним. Це — для тих, якi бояться свого Господа!

(Сура «аль-Беййїна», аяти 6-8)

11. Віра у водойму і заступництво, а також в усе те, про що сповістив Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага).

Користь віри в Судний день

• Віра в Судний день сприяє приготуванню до цього дня і постійному звершенню добрих справ; спонукає людину прагнути до отримання нагороди та залишення гріхів – і все це через острах покарання Аллага.

• Втіха для тих віруючих, які щось втратили в мирському житті, адже вони сподіваються отримати свою нагороду у Аллага.

• Випробування для щирих мусульман, щоб відрізнити їх від інших людей.

Віра в долю та передвизначення

Віра в долю та передвизначення означає вірити в те, що Аллаг одвічно про все знав Своїм Всезнанням: про те, що було, є і буде. Після чого Він створив усе згідно із Своїм Знанням і передвизначенням. Всевишній Аллаг сказав:

Воiстину, Ми створили кожну рiч згiдно iз передвизначенням.


 (Сура «аль-Камар», аят 49)

Все, що було, є і буде в цьому бутті, було відомо Аллагу ще до того, як сталося. Після чого Аллаг створив все згідно Свого Бажання та Волі. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Раб не увірує доти, поки не увірує у передвизначення з його добром і злом, і поки не буде знати, що все, що з ним сталося, не могло його минути, а також все, що його минуло, не могло із ним статися”.[6]

Щаблі віри в долю та передвизначення

- Віра в те, що Аллаг одвічно знав Своїм Всезнанням про те, що Його створіння будуть робити в мирському житті.

- Віра в те, що Аллаг записав все це в Захищеній Скрижалі. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Перше, що створив Аллаг, було перо. Аллаг сказав йому: «Пиши». Перо запитало: «Що писати?» Аллаг сказав: «Пиши все, що станеться, аж до Судного дня».[7]

- Віра в те, що Аллаг побажав своєю Всемогутністю, щоб це сталося. Те, що Аллаг побажав – було, а те, чого не побажав – не було.

- Віра в те, що Аллаг створив усе. Все, що на небесах і на землі, було створено Аллагом – немає іншого Творця, крім нього.[8]

Віра в згадане не виключає того, що людина має робити все, що в її силах. Так, наприклад, людина, яка хоче мати нащадків, повинна докласти зусиль, аби досягти поставленої мети – вона має одружитися. Але сама по собі ця причина не може дати людині очікуваного результату: після одруження у неї можуть з'явитися діти, а можуть і не з’явитися. Все залежить від бажання Аллага. Причини як такі не гарантують результату, навпаки, все залежить від Волі Аллага. Все, що ми робимо, є частиною передвизначення Аллага. Саме тому, коли сподвижники Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) запитали його: «О Посланець Аллага! Чи бачив ти, як ми проганяємо пристріт і лікуємо хвороби за допомогою читання певних священних текстів і вживаємо ліки, щоб одужати? Чи змінює це передвизначення Аллага?» Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) відповів: «Все це входить до передвизначення Аллага[9]».

Користь віри в долю та передвизначення

- Зміцнення зв’язку серця із Аллагом і покладання на Нього після того, як людина зробила те, що від неї залежить.

- Прояв вдоволення тим, що сталося. Людина відчуває душевний спокій, не переймається і не сумує, якщо щось втратила. Всевишній Аллаг сказав:

Не станеться нiякого лиха нi на землi, нi у вас самих, якщо його не було в Писаннi ще до того, як Ми створимо це. Воiстину, легко це для Аллага! Щоб не сумували ви за тим, що втратили, i не радiли з того, що Ми дали! Аллаг не любить зверхнiх та хвальковитих.

 (Сура «аль-Хадід», аяти 22-23)

- Полегшення труднощів, з якими стикається людина. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Сильний віруючий кращий перед Аллагом і більш улюблений перед Ним, аніж віруючий слабкий, хоча в кожному з них є благо. Прагни до того, що принесе тобі користь, проси допомоги в Аллага і не зневірюйся, а якщо спіткає тебе щось, то не кажи: “Якби зробив я те-то й те-то, то вийшло б так-то й так- то!” - але кажи: “Це було передвизначено Аллагом, і Він зробив те, що побажав”, адже ці “якби” відкривають шайтану шлях до справ його».[10]

- Збільшення нагороди за звершені вчинки та прощення гріхів. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Що б не спіткало мусульманина, чи то втома, довга хвороба, тривога, смуток, неприємність, скорбота або навіть укол колючки, Аллаг неодмінно простить йому за це щось із його гріхів”.[11]

Віра в передвизначення, як дехто помилково вважає, не полягає в тому, щоб нічого не робити і перекласти відповідальність на інших людей. Одного разу чоловік запитав Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага): “Мені прив’язати мені верблюда чи покладатися на Аллага?” На що Пророк (мир йому і благословення Аллага) відповів: “Прив'яжи і покладайся на Аллага”.[12]

Смисл свідоцтва, що Мухаммад – Посланець Аллага

• Віра в посланницьку місію Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), а також в те, що він – останній і найкращий з пророків і посланців, після якого вже не буде ані пророка, ані посланця. Аллаг сказав:

Мухаммад — не батько когось iз ваших чоловiкiв, але Посланець Аллага й Печатка пророкiв! Аллаг про кожну рiч Знаючий!

 (Сура «аль-Ахзаб», аят 40)

• Віра в його безгрішність в питаннях донесення послання від Аллага. Всевишній сказав:

Це не пристрасть говорить, адже це — одкровення, яке вiдкривається йому!

(Сура "ан-Наджм", аяти 3-4)

Що ж стосується буденних питань, то Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) був звичайною людиною. Він міг висловлювати свою думку щодо побутових питань. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Воістину, я – лише людина, а люди приходять до мене зі своїми суперечками. І може статися так, що хтось з вас буде більш красномовним, ніж інший, і я вважатиму, що він сказав правду, і винесу рішення на його користь на підставі цього. Однак, якщо я помилково вирішу віддати йому те, що по праву належить іншому мусульманину, то це буде частиною полум’я Пекла, тож нехай він сам візьме це або відмовиться від цього”.[13]

• Віра в те, що посланницька місія Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага) адресована всім людям і джинам, аж до настання Судного дня. Аллаг сказав:

Ми вiдiслали тебе до всiх людей як доброго вiсника й застерiгача, але ж бiльшiсть людей не знає!


 (Сура «Саба», аят 28)

• Необхідно підкорятися наказам Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), вірити в те, про що він повідомив, і віддалятися від того, що він заборонив і від чого застеріг. Аллаг сказав:

Тож вiзьмiть те, що дав вам Посланець, та не чiпайте того, що вiн заборонив вам. Воiстину, Аллаг — суворий у покараннi.

 (Сура «аль-Хашр», аят 7)

• Необхідно дотримуватися Сунни Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), міцно триматися за неї і нічого не додавати до неї. Аллаг сказав:

Скажи: «Якщо ви любите Аллага, то йдiть за мною, i Аллаг любитиме вас та простить вам грiхи вашi». Аллаг — Прощаючий, Милосердний!

 (Сура «Аль Імран», аят 31)

Що слід робити після проголошення двох свідоцтв?

1 – Повне омовіння чистою водою і звершення двох ракятів молитви

Доказом цього є хадіс про те, що коли Сумама аль-Ханафі прийняв іслам, Пророк (мир йому і благословення Аллага) відправив його до саду Абу Тальхи і наказав йому зробити повне омовіння. Сумама зробив повне омовіння і звершив два ракята молитви. Тоді Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Який же прекрасний іслам вашого товариша!”[14]

Як робити повне омовіння

1. Слід мати в серці намір зробити повне омовіння для усунення стану ритуальної нечистоти. Намір не потрібно вимовляти вголос. Доказом обов'язковості наміру є хадіс: «Воістину, всі справи, без винятку, оцінюються по намірам і, воістину, кожній людині дістанеться тільки те, що вона мала намір звершити».[15]

2. Потрібно сказати «В ім'я Аллага», помити руки, а потім статевий орган.

3. Після цього слід зробити мале омовіння, як перед звершенням молитви.

4. Полити три жмені води на голову, аби вода промила всю голову. Волосся на голові і на бороді слід прочесати пальцями рук, щоб вода дійшла до волосся і шкіри.

5. Промити все тіло водою, по можливості, протираючи його. Починати слід з правої частини і переходити до лівої. Потрібно бути уважним, щоб вода пройшла під пахвами, зайшла у вуха, пупок і всі складки тіла. Здебільшого, це стосується людей з надмірною вагою, аби не залишилися непромитими якісь частини шкіри. Після цього слід помити ноги.

Доказом цьому є хадіс Аїші (хай буде вдоволений нею Аллаг), яка сказала: «Коли Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) купався після статевого осквернення, він, перш за все, мив кисті рук. Потім, лівою рукою, він мив статеві органи, поливаючи їх водою з правої пригорщі, далі робив омовіння, потім брав трохи води і прочісував пальцями коріння волосся, виливав на голову три жмені води, а потім виливав воду на тіло і, нарешті, мив ноги».[16]

Після чого слід зробити повне омовіння?

1. Після виходу сперми внаслідок полюцій, статевого акту або мастурбації.
2. Після завершення місячних кровотеч у жінки.
3. Після завершення післяпологових кровотеч.

2 – Звершення молитви

Молитва є опорою, без якої релігія людини не втримається. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Голова цієї справи – іслам, а його опора – молитва”.[17]

Молитва – це певні слова і дії, які починаються зі слів «Аллагу Акбар» і закінчуються словами «Ас-Саляму ‘алейкум ва Рахматуллаг».

Користь звершення молитви

• Душевне щастя. Молитва – це зв'язок між рабом і його Господом. Звершуючи молитву, людина ніби усамітнюється зі своїм Господом, підкоряючись і звертаючись до Нього.

• Радість і спокій серця. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Насолода моїх очей втілювалась у молитві».[18]

• Молитва стримує від скоєння гидоти й непристойного. Аллаг сказав:

Воiстину, молитва стримує вiд розпусти й неприйнятного! Але згадка Аллага — важливiша, i Вiн знає те, що ви робите!

 (Сура «аль-Анкабут», аят 45)

• Молитва зміцнює узи братерства і любові між мусульманами, стираючи між ними всі соціальні відмінності. Колективне виконання молитви руйнує всі суспільні відмінності, які можуть виникнути між мусульманами; віруючі моляться пліч-о-пліч: літній і молодий, багатий і бідний, знатний і простолюдин. Повернувшись в одному напрямку, в один і той же час, звершуючи однакові рухи і вимовляючи однакові слова, всі вони рівні у своїй покірності перед Аллагом.

Час молитов

Існує п’ять обов'язкових молитов, які мусульманин повинен звершувати протягом дня і ночі. Чоловіки, якщо у них немає поважних причин, повинні виконувати ці молитви з колективом у мечеті, а жінки – вдома. Ось ці п'ять молитов:

Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) вказав нам на проміжок початку та кінця молитов, сказавши: «Час полуденної молитви починається з того моменту, як сонце пройшло зеніт, і триває до того, як довжина тіні від людини дорівнюватиме її зросту. Він триватиме аж до настання післяполудневої молитви. Час післяполудневої молитви триває доти, поки не пожовтіє сонце. Час західної молитви триває до зникнення вечірньої заграви. Час вечірньої молитви триває до середини ночі. А час світанкової молитви починається з початком світанку і триває до сходу сонця».[19]

Умови молитви

Слід знати, що перед звершенням молитви необхідно дотримуватися певних умов. Якщо не виконана хоча б одна умова, то молитва не буде дійсною. Стовпами молитви є:

1 – Настання часу молитви.

2 – Стан чистоти від великої і малої нечистоти. Аллаг сказав:

О ви, якi увiрували! Коли стаєте ви на молитву, то омийте вашi обличчя й руки до лiктiв, протрiть голову та вимийте ноги до кiсточок. А якщо ви перебуваєте в станi нечистоти, то викупайтеся.

 (Сура «аль-Маїда», аят 6)

3 – Очищення тіла від нечистот. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Очищайтесь від сечі, адже, воістину, це є найрозповсюдженішою причиною покарання в могилі».[20]

Очищення одягу від нечистот. Аллаг сказав:

Очисти свiй одяг.

 (Сура «аль-Муддассір», аят 4)

Очищення місця звершення молитви від нечистот. Доказом цього є хадіс бедуїна, який помочився в мечеті. Побачивши це, люди піднялися, аби провчити його, але Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Залиште його і вилийте на його сечу відро води, адже ви були відправлені полегшувати, а не ускладнювати».[21]

4 – Прикриття одягом сороміцьких місць (аврат). У чоловіка це частини тіла від пупка і до колін, а у жінок – це все тіло, крім обличчя та кистей рук. Аллаг сказав:

О сини Адама! Вбирайтеся в одяг свiй, де б ви не здiйснювали поклонiння.

 (Сура "аль-Араф", аят 31)

5 – Напрямок в бік Кибли. Аллаг сказав:

Поверни ж своє обличчя у бiк Забороненої Мечетi! I де б ви не були, повертайте обличчя своє саме у цей бiк.

 (Сура «аль-Бакара», аят 144)

Молитву не можна звершувати жінці в період місячних або післяпологових кровотеч, поки вони не закінчаться. Після цього жінка зобов'язана зробити повне та мале омовіння, при цьому їй не потрібно відшкодовувати пропущені молитви.

Ритуальне очищення піском (ат-таяммум)

У разі, якщо немає можливості скористатися водою для здійснення малого або великого омовіння, або ж з інших причин, які дозволяють здійснити ритуальне очищення піском, як, наприклад, хвороба, людині дозволяється зробити ат-таяммум – ритуальне очищення піском. Цей вид очищення замінює використання води для усунення нечистоти.

Як звершується ритуальне очищення піском (ат-таяммум)

• Необхідно один раз вдарити по землі долонями з розсунутими у різні боки пальцями.

• Потрібно протерти долонями обличчя.

• Слід один раз протерти кисті долонями.

Як звершується молитва[22]

1. Належним чином зроби омовіння чистою водою, як сказав Аллаг:

О ви, якi увiрували! Коли стаєте ви на молитву, то омийте вашi обличчя й руки до лiктiв, протрiть голову та вимийте ноги до кiсточок. А якщо ви перебуваєте в станi нечистоти, то викупайтеся.

(Сура «аль-Маїда», аят 6)

2. Направся всім своїм тілом в бік Кибли – тобто Каби, маючи намір в своєму серці звершити молитву. При цьому не потрібно вимовляти намір вголос.
3. Звелич Аллага сл овами «Аллагу Акбар», а свій погляд зверни до місця земного поклону, при цьому піднеси руки, направивши долоні в бік Кибли, на рівень своїх плечей або на рівень своїх вух.
4. Поклади свої руки на грудях – праву на ліву. Прочитай вступне звертання «Субханака Ллагумма ва біхамдіка ва табарака-Смука ва Та'аля джаддука ва ля іляга ґайрука» (Слава Тобі, о Аллаг, і хвала Тобі, благословенне ім'я Твоє, понад усе велич Твоя і немає божества, гідного поклоніння, крім Тебе). Після цього промов «Аузубі-Ллягі мін аш-шайтані р-раджім» (Я вдаюся до Аллага від проклятого шайтана). Потім прочитай суру «аль-Фатіха», а закінчивши її читати, промов вголос «Амін», якщо здійснюєш молитву аль-Маґріб, аль-'Іша або аль-Фаджр, і промов «Амін» про себе, якщо робиш молитви аз-Зугр або аль-'Аср. Потім прочитай якусь іншу суру із Корану.
5. Зверши поясний уклін, випроставшись вперед і вимовляючи слова «Аллагу Акбар». При цьому здійми руки на рівень своїх плечей або вух. Випрями спину так, щоб твоя голова була на одному рівні зі спиною, а руки поклади на коліна, охопивши їх пальцями, і розведи лікті в сторони. Тричі промов «Субхана Раббі аль-'Азим» (Преславний мій Всемогутній Господь!).
6. Підніми голову з поясного поклону, підносячи руки на рівень своїх плечей або вух, вимовляючи «Самі' Аллагу ліман хамідаг» (Аллаг чує того, хто Його вихваляє), якщо ти є імамом для інших або молишся сам. Після випрямлення, промов «Раббана вал Ляка ль-Хамд» (Господь наш, Тобі вся хвала!). Якщо ж ти молишся за імамом, то промов ці слова, і не вимовляй попередню фразу. Після випрямлення з поясного поклону бажано покласти руки собі на груди, подібно до того, як ти клав руки до цього.
7. Зроби земний уклін, вимовляючи «Аллагу Акбар», і не підіймай при цьому свої руки. Спочатку опустися на коліна, а потім – на руки, якщо є така можливість. Якщо ж тобі важко це зробити, то можеш спочатку спертися на руки, а потім на коліна. Зверши земний уклін, спираючись на лоб, ніс, обидві долоні, обидва коліна і обидві стопи, при цьому пальці ніг мають бути спрямовані в бік Кибли. Пальці рук повинні бути складені разом, лікті розставлені в сторони, живіт не має прилягати до стегон, а стегна – до гомілок. У такому положенні потрібно тричі промовити «Субхана Раббі аль-А'ля» (Преславний мій Усевишній Господь!). Частіше звертайся до Аллага із благанням, перебуваючи в земному поклоні, тому що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Під час поясних поклонів звеличуйте Господа, а під час земних поклонів звертайтеся до Нього. Так ви заслужите того, щоб ваше благання було почуте».[23]
8. Підніми свою голову із земного поклону, вимовляючи «Аллагу Акбар», при цьому не піднімай рук. Сядь на ліву ногу і вистав праву, а руки поклади на коліна і тричі промов «Раббі ґфір-лі» (Мій Господь, прости мене!) або «Аллагумма ґфір-лі ва рхамні ва гдіні ва рзукні ва 'афіні ва джбурні» (О Аллаг, прости мене, помилуй, веди правильним шляхом, даруй мені зі Свого наділу, зціли і допоможи мені).
9. Після цього зроби другий земний уклін, вимовляючи «Аллагу Акбар», при цьому не підіймай руки. Зроби все те ж саме, що і в першому земному поклоні.
10. Після цього, вимовляючи «Аллагу Акбар», підніми свою голову і не піднімай свої руки. Встань, спираючись, якщо це можливо, на свої коліна, для здійснення другого ракяту. Якщо ж тобі складно, то можеш піднятися, спираючись руками на землю. Прочитай суру «аль-Фатіха» і те, що зможеш з Корану після неї, як йшлося раніше в описі звершення першого ракяту.
11.  Якщо молільник звершує молитву, яка складається з двох ракятів, як, наприклад, молитва аль-Фаджр, п'ятнична, святкова молитва або бажана молитва ар-раватіб, то після завершення другого земного поклону тобі слід сісти на ліву ногу і виставити праву, поклавши свою праву руку на праве стегно і коліно і обхопити його пальцями руки. Вказівним пальцем слід ворушити при згадуванні імені Аллага або вимовлянні благання. Це називається «вказівкою єдинобожжя». Ліву руку слід покласти на ліве стегно і коліно. Після цього, сидячи, потрібно прочитати ташаггуд. Ташаггуд – це слова: «Ат-Тахіййяту ллілягі ва с-салявату ва т-таййїбату, ас-Саляму 'Алейка аййюга н-набіййю ва рахматуллагі ва баракятуг, ас-Саляму 'Алейна ва 'аля Ібаді-ллягі с-саліхін. Ашгаду ан ля іляга ілля ллаг ва ашгаду анна Мухаммадан 'абдугу ва расулюгу. Аллагумма Саллі аля Мухаммадін ва 'аля Алі Мухаммад, кама саллейта 'аля Ібрагіма ва 'аля Алі Ібрагім, іннака Хамідун Маджід. Ва Барік аля Мухаммадін ва 'аля Алі Мухаммад, кама баракта аля Ібрагіма ва 'аля Алі Ібрагім, іннака Хамідун Маджід» (Привітання Аллагу, і молитви і кращі слова! Мир тобі, о Пророче і милість Аллага, і благословення Його, мир нам і праведним рабам Аллага. Я свідчу, що немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага, і я свідчу, що Мухаммад – Його раб і Його посланець. О Аллаг, благослови Мухаммада і сімейство Мухаммада, як благословив Ти Ібрагіма і сімейство Ібрагіма, воістину, Ти – Гідний похвали, Славний! О Аллаг, благослови Мухаммада і сімейство Мухаммада, як Ти благословив Ібрагіма і сімейство Ібрагіма, воістину, Ти – Гідний похвали, Славний!).

Потім попроси у Аллага захисту від чотирьох лих: “Аллагумма інні а’узу бі-ка мін ‘Азабі Джаганнама ва мін ‘Азабі ль-Кабрі ва мін Фітнаті ль-Мах’я ва-ль-Мамат ва мін шаррі Фітнаті ль-Масіхі д-Даджжаль” (О Аллаг, воістину, я вдаюся до Тебе від страждань Пекла і від страждань могили, від спокус життя та смерті і від зла спокуси Лжемесії (аль-Масіх ад-Даджжаль). Після цього звернися до Аллага із тим проханням, яким побажаєш.

12.  Потім промов таслім, повернувши голову вправо: «Ас-Саляму ‘алейкум ва Рахматуллаг» (Мир вам і благословення Аллага). Потім промов таслім, повернувши голову вліво: «Ас-Саляму ‘алейкум ва Рахматуллаг» (Мир вам і благословення Аллага).
13. Якщо той, хто молиться, звершує молитву, яка складається з трьох ракятів (як аль-Маґріб – вечірня молитва) або чотирьох ракятів (як аз-Зугр – полуденна, аль-‘Аср – післяполуднева, або аль-‘Іша – нічна молитва), то він читає вищезгадане благання ташаггуда, а потім встає, спираючись на коліна, і піднімає кисті рук до рівня плечей, вимовляючи при цьому “Аллагу Акбар”.

Піднявшись, він кладе руки на груди, як про це йшлося вище, і читає тільки суру аль-Фатіха. Він робить все, що було зазначено раніше в попередніх ракятах, а потім сідає для проголошення останнього ташаггуда і слів салавата (мольби за Пророка (мир йому і благословення Аллага). Після того, як молільник вимовить ці благання, він завершує молитву таслімом.

Ти маєш знати, що існують додаткові молитви, які називаються сунан або раватіб і які звершуються також, окрім обов'язкових молитов. Звершення бажаних молитов дозволяє людині заробити додаткову нагороду і виправити ті недоліки, які вона допустила під час звершення обов'язкових молитов. Про кількість додаткових молитов було сказано в таблиці вище. Ти маєш знати, що додаткові молитви можна здійснювати завжди, за винятком часів, коли молитися не можна:

• З моменту звершення молитви аль-Фаджр і до моменту, коли сонце підніметься на висоту спису.

• Коли сонце перебуває в зеніті і поки воно не почне відхилятися від нього.

• З моменту здійснення молитви аль-‘Аср і до заходу сонця.

До бажаних молитов також належить молитва аль-Вітр – це один ракят, яким завершується нічна бажана молитва (тагаджжуд).

Згадування Аллага, які бажано вимовляти після звершення молитви.

«Астаґфіруллаг» (Я прошу вибачення у Аллага) (тричі).

«Ля іляга ілля ллаг Вахда-гу ля шаріка ля-гу, ля-гу-ль-мульку, ва ля-гу-ль-Хамду ва гува ‘аля Куллі шайін Кадір! Ля Хавля ва ля Куввата ілля бі-Лляг. Аллагумма, ля мані'а лі-ма а'тайта, ва ля му'тия лі-ман мана'-та ва ля Йанфа'у за-ль-Джадді мінкя ль-Джадд. Ля іляга ілля ллаг ва ля на'буду ілля іййяг! Лягу н-ні'мату, ва лягу ль-Фадлю ва лягу с-Санау ль-Хасан! Ля іляга ілля ллаг мухлісіна лягу д-Дін ва ляв каріга ль-кяфірун» (Немає божества, гідного поклоніння, крім одного лише Аллага, у Якого немає рівних. Йому належить панування, Йому хвала, Він все може! Немає могутності й сили ні в кого, крім Аллага. О Аллаг, ніхто не позбавить того, що Ти дарував, і ніхто не дарує того, чого Ти позбавив, і марною перед Тобою виявиться могутність того, хто володіє могутністю. Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага, ми не поклоняємося нікому, крім Аллага! Благодіяння, гідність і найкраща хвала належить тільки Йому! Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага. Ми повністю присвячуємо релігію тільки Одному Йому, навіть якщо це і не подобається невіруючим).

«Аллагумма а’інні ‘аля зікріка ва шукріка ва Хусні ‘ібадатік» (О Аллаг! Допоможи мені належним чином згадувати Тебе, бути вдячним Тобі і поклонятися Тобі!).

«Субхан Аллаг» (Пресвятий Аллаг) – 33 рази, «Альхамду лілляг» (Хвала Аллагу) – 33 рази, «Аллагу Акбар» (Аллаг Великий) – 33 рази, а на завершення, щоб в сумі вийшло 100 разів, слід сказати: «Ля іляга ілля ллаг Вахда-гу ля шаріка лягу, лягу ль-мульку, ва лягу ль-Хамду ва гува ‘аля Куллі шайін Кадір!» (Немає божества, гідного поклоніння, крім Одного лише Аллага, у Якого немає рівних. Йому належить панування, Йому хвала, Він все може!).

Після цього моіліник, який щойно звершив молитву, читає аят «аль-Курсі», а також сури «Аль-Іхляс», «аль-Фаляк» і «ан-Нас».

Мале омовіння

Необхідно знати, що перед виконанням молитви обов’язковим є звершення малого омовіння, тому що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Аллаг не приймає молитву без очищення, і не приймає милостиню з вкраденого трофея».[24]

Аллаг в Корані сказав:

О ви, якi увiрували! Коли стаєте ви на молитву, то омийте вашi обличчя й руки до лiктiв, протрiть голову та вимийте ноги до кiсточок. А якщо ви перебуваєте в станi нечистоти, то викупайтеся.

 (Сура «аль-Маїда», аят 6)

Як здійснюється мале омовіння

Повідомляють, що Хумран, слуга Усмана ібн Аффана (хай буде вдоволений ним Аллаг) бачив, як «Одного разу Усман ібн Аффан наказав принести собі воду для омовіння, після чого налив з посудини собі на руки і помив їх тричі. Потім він набрав правою рукою воду з посудини, прополоскав рот, набрав води в ніс і висякався, а потім тричі омив обличчя і тричі омив руки до ліктів. Після цього він протер голову, тричі омив обидві ноги до щиколоток і сказав: «Я бачив, як одного разу Пророк (мир йому і благословення Аллага) зробив омовіння, подібне до мого омовіння, після чого сказав: “Тому, хто зробить омовіння так само, як його зробив я, а потім звершить молитву на два ракяти, не розмовляючи сам із собою під час цієї молитви, простяться його попередні маленькі гріхи».[25]

1. У серці людина має намір зробити мале омовіння, щоб позбутися стану малого осквернення. Доказом обов'язковості наявності наміру є слова Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага): «Воістину, всі справи оцінюються по намірам і, воістину, кожній людині дістанеться тільки те, що вона мала намір звершити».[26]

2. Перед початком здійснення малого омовіння слід вимовити «Бісмілляг» (В ім'я Аллага). Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Немає молитви у того, у кого немає малого омовіння, і немає малого омовіння у того, хто не згадав імені Аллага під час нього».[27]

3. На початку малого омовіння слід промити кисті рук тричі. Доказом цього є хадіс Ауса ібн Ауса ас-Сакафі (хай буде вдоволений ним Аллаг), який сказав: «Я бачив, як Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) при звершенні омовіння промив кисті рук тричі».[28]

4. Слід тричі прополоскати рот та ніс.

5. Тричі умити обличчя. Обличчям називається все від найвищої точки, звідки зазвичай росте волосся, і до нижнього кінчика підборіддя; від початку одного вуха і до початку іншого вуха.

6. Слід тричі промити руки, від кінчиків пальців рук і до ліктів включно. Починати потрібно з правої руки, а потім промити ліву. Якщо на пальці рук одягнена каблучка, то в момент промивання її потрібно трохи прокрутити на пальці. Те саме стосується й годинника. Це необхідно для того, аби вода протекла по всій площі рук.

7. Слід один раз повністю протерти голову, разом із вухами. Потрібно намочити руки і провести ними по голові, починаючи від передньої частини голови і закінчуючи потилицею. Далі повторити треба те ж саме, але у зворотному напрямку. Доказом цього є хадіс Абд Аллага ібн Зейда (хай буде вдоволений ним Аллаг): «Пророк (мир йому і благословення Аллага) протер свою голову, провівши рукою від початку і до кінця голови, а потім назад. Він провів руками від початку голови до потилиці, і назад до того місця, з якого почав”.[29]

8. Слід тричі помити ноги, починаючи з кінчиків пальців стоп і закінчуючи щиколотками включно. Доказом цього є хадіс, який повідомив Абу Гурейра (хай буде вдоволений ним Аллаг). Одного разу Пророк (мир йому і благословення Аллага) побачив людину, яка звершуючи мале омовіння, не помила свої ступні, на що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Лихо п’яткам від мук вогню».[30]

При здійсненні малого омовіння слід дотримуватися послідовності промивання частин тіла, як це наказав Аллаг. Не потрібно промивати якийсь орган раніше своєї черги, тому що дотримання послідовності є обов'язковою умовою омовіння. На це вказує вищезгаданий аят. Також не слід довго чекати між промиванням частин тіла, тобто їх треба промивати таким чином, щоб попередній орган не встиг висохнути до моменту, коли настане черга наступного. Доказом цього є хадіс від Умара (хай буде вдоволений ним Аллаг), який сказав: «Одного разу Пророк (мир йому і благословення Аллага) побачив чоловіка, який звершував молитву, хоча на його ногах було сухе місце, розміром із монету, яке не було промите водою. Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) наказав цьому чоловіку повторно звершити мале омовіння та молитву».[31]

Людині слід усунути з органів, які потрібно очистити під час малого омовіння, все, що перешкоджає протіканню води по шкірі. Це може бути фарба та інші речовини.

Необхідно знати, що людина перебуває в стані ритуальної чистоти, поки не зіпсує її. Ритуальну чистоту порушує сечовипускання, вихід калу, вихід газів, кровотеча у жінок через хворобу, дотик до статевого органу без якоїсь перешкоди або сон.

3 – Виплата закята тим категоріям людей, які його заслуговують

Закят – одне з прав Всевишнього Аллага. Закят зобов'язаний виплачувати мусульманин на користь своїх нужденних братів, аби вони могли вирішити свої потреби і не звертатися до інших людей із проханням про допомогу. Всевишній Аллаг сказав:

А їм не було нiякого наказу, окрiм поклонiння Аллагу, щирого служiння Йому, молитви та сплати закяту; ось вiрна релiгiя!


 (Сура «аль-Беййїна», аят 5)

Мудрість від припису закята

• Очищення душі багатого мусульманина від скупості, жадібності, порочності і прихильності до мирського життя.

• Коли бідняки бачать, як багаті виплачують те, до чого їх зобов'язав Аллаг, їх душі очищуються від заздрощів і ненависті щодо них.

• Прищеплення любові до гідних моральних якостей, таких як витрачання свого майна на інших людей і надання переваги їм перед самим собою.

• Викорінення бідності та її згубних наслідків в мусульманському суспільстві, до яких належать вбивство та зґвалтування. Вирішення потреб мусульман оживляє дух взаємної суспільної підтримки між ними.

• Надання допомоги мусульманам в релігійних питаннях і демонстрація величних рис ісламу допомагає в поширенні заклику до релігії Аллага по всьому світу.

Умови обов'язковості виплати закяту

1 – Майно, яким володіє мусульманин, має досягати певного рівня, який називається нісаб. Цей рівень становить 85 грам золота, не враховуючи тих витрат, які людина витрачає на забезпечення своїх необхідних потреб – їжі, пиття, одягу і житла.

2 – Майно, яким володіє мусульманин, має пролежати недоторканим протягом одного повного місячного року.

Категорії людей, які заслуговують на отримувати закяту

Всевишній Аллаг перерахував категорії людей, яким належить отримувати закят, сказавши:

Милостиня призначена для нужденних i бiдних, тих, хто її збирає та роздає, тих, вiд чиїх сердець чекають прихильностi, для викупу рабiв, для збанкрутiлих боржникiв, для тих, хто бореться на шляху Аллага, а також для подорожнiх. Так встановлено Аллагом. А Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!

 (Сура «ат-Тауба», аят 60)

Зверніть увагу!

• Людина не зобов'язана виплачувати закят з майна, яке приготувала для власного використання, як, наприклад, житло, меблі, автомобіль.

• Людина не зобов'язана виплачувати закят з майна, яке приготувала для здачі в оренду, як, наприклад, автомобіль, місце для торгівлі або житло. Але людина повинна виплатити закят із отриманого прибутку, якщо він досяг рівня нісаба і пролежав незайманим цілий місячний рік.

4 – Пост в місяць Рамадан

Протягом одного місяця в році ти зобов'язаний дотримуватися посту, утримуючи себе від вживання їжі, пиття, інтимних стосунків, починаючи зі світанку і до заходу сонця, при цьому маючи намір звершити поклоніння Аллагу. Всевишній Аллаг сказав:

О ви, якi увiрували! Встановлено для вас пiст — так само, як був вiн встановлений для тих, якi жили ранiше за вас. Можливо, будете ви богобоязливi!

 (Сура «аль-Бакара», аят 183)

Під постом не мається на увазі утримання лише від фізичних аспектів, але також необхідно утримуватися і від моральних аспектів, які зменшують нагороду за піст. До них належать брехня, хула, наклеп, плітки, зрада, марнослів'я, а також всі погані вчинки. Слід знати, що віддалення від усього перерахованого вище є обов'язковим не тільки під час посту в місяць Рамадан, але в Рамадан цей обов'язок набагато серйозніший. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Якщо людина не припинить брехати й вчиняти лукаво, то Аллагу не потрібно буде, щоб вона відмовилась від своєї їжі і пиття!».[32]

Користь посту

• Зміцнення душі мусульманина, аби вона змогла витримати боротьбу із власними пристрастями і бажаннями.

• Досягнення величі душі, яка не опускається до низьких слів і ганебних вчинків. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «В той день, коли хтось з вас буде постити, хай уникає усього непристойного і не шумить; якщо ж хтось стане лаяти його або спробує посваритися із ним, нехай скаже такому: «Воістину, я – людина, яка постує! Воістину, я – людина, яка постує!».[33]

• Тримаючи піст, мусульманин починає співчувати своїм нужденним братам. Той, хто постить, ще краще виконує свої обов'язки щодо них і цікавиться їхніми справами.

Жінка не повинна тримати піст під час місячних або післяпологових кровотеч, однак після їх закінчення вона зобов'язана зробити повне омовіння і компенсувати всі дні пропущеного поста. Якщо людина хвора або знаходиться в дорозі, то вона може розговлятися і не дотримуватися посту, але на ній лежить обов'язок компенсувати його в інші дні.

5 – Паломництво до заповідного Дому Аллага

Паломництво до заповідного Дому Аллага для звершення певних дій в певних місцях в певний час. Виконання даного стовпа ісламу є обов'язком для кожного розумово здорового, повнолітнього мусульманина, чоловіка чи жінки. Паломництво необхідно зробити хоча б один раз у житті за умови, що у людини є така фізична і матеріальна можливість. Якщо людина страждає на невиліковну хворобу, яка перешкоджає їй звершити паломництво, і якщо ця людина спроможна, то вона має доручити виконання паломництва іншій людині. Якщо ж людина бідна і не має достатнього майна, аби здійснити паломництво і забезпечити в момент своєї відсутності всім необхідним свою сім'ю, то вона не зобов'язана відправлятися у паломництво. Аллаг сказав:

Там мiстяться яснi знамення. Це — мiсце Iбрагiма, i хто увiйде туди, буде в безпецi. Люди зобов’язанi перед Аллагом здiйснювати хаддж у Дiм — хто буде спроможний на це. А якщо хто не вiрує, то Аллаг не потребує жителiв свiтiв.

 (Сура «Аль Імран», аят 97)

Мудрість від припису паломництва

• Мусульманин заробляє ще більшу нагороду, здійснюючи благочестиве паломництво заради Аллага, за яке немає іншої відплати, крім Рая. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Від умри до умри – спокута за те, що скоєно між ними. А за правильно виконане паломництво (хадж) немає іншої відплати, крім Рая».[34]

• Досягнення єдності серед мусульман. Паломництво є найбільшим ісламським зібранням, на яке сходяться одночасно мільйони мусульман. Вони разом звертаються зі своїми проханнями до єдиного Господа, одягають однаковий одяг, виконують однакові обряди поклоніння. Під час паломництва не існує різниці між багатим та бідним, між знатним та простим, між білим і чорним, між арабом і неарабом: усі рівні перед Аллагом, а відмінність полягає тільки в богобоязливості. Все це лише підтверджує братерство між мусульманами і єдність їх почуттів і сподівань.

• Зміцнення душі мусульманина, аби вона звикала витрачати матеріальні та фізичні сили на шляху Аллага, бажаючи досягти Його вдоволення.

• Очищення від гріхів. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Той, хто зробить паломництво заради Аллага, під час якого не буде лихословити і втримається від звершення непристойних вчинків, повернеться назад таким, яким він був в той день, коли його народила мати».[35]

Як звершувати паломництво

Найкращим видом паломництва є перерване паломництво (хадж таматту'). Воно здійснюється так:

• Слід увійти у стан іхраму в мікаті до восьмого дня місяця Зу-ль-Хіджжа, при цьому вимовляючи: «Ляббейка Ллагумма 'умратан» (Ось я, Аллаг, перед Тобою для здійснення малого паломництва).

• Після прибуття до Мекки слід виконати ритуальний обхід навколо Каби, зробити са'й для умри і підстригти або поголити волосся на голові. Жінці слід підстригти своє волосся на розмір фаланги пальця.

• З настанням восьмого дня місяця Зу-ль-Хіджжа, який також називається днем ​​Тарвія, паломник вранці входить у стан іхраму зі свого помешкання і відправляється в долину Міна, де молиться аз-Зугр, аль-'Аср, аль-Маґріб, аль-'Іша і аль-Фаджр, скорочуючи молитви, які складаються з чотирьох ракятів, але не об'єднуючи між ними.

• Коли сонце зійде на дев'ятий день місяця Зу-ль-Хіджжа – цей день називається днем ​​Арафа – паломник відправляється із долини Міна до долини Арафа. Після того, як сонце відхилиться від зеніту, паломник здійснює по два ракяти молитви аз-Зугр і аль-‘Аср, об’єднуючи між ними. Після цього паломник присвячує себе згадуванню Аллага, благанню і поклонінню. Паломник, повернувшись у бік Кибли, може звертатися до Аллага з будь-якими проханнями.

• Після того, як в дев'ятий день місяця Зу-ль-Хіджжа сонце сяде, паломник відправляється у долину Муздаліфа. Прибувши туди, він молиться аль-Маґріб і аль-‘Іша, поєднуючи і скорочуючи їх, і проводить ніч в Муздаліфа. Після настання світанку слід якомога раніше виконати молитву аль-Фаджр, давши азан та ікаму. Потім треба присвятити себе згадуванню Аллага і звернутися до Нього із благаннями, аж доти, як сонце повністю зійде.

• Після сходу сонця слід відправитися в долину Міна. Повернувшись до Міна, треба послідовно кинути сім камінців в Джамра аль-Акаба. Розмір кожного камінчика має приблизно відповідати великій горошині. Кидаючи кожен камінчик, паломник повинен звеличувати Всевишнього словами «Аллагу Акбар».

• Закінчивши кидати камінчики в Джамра аль-Акаба, слід зробити жертвопринесення, а потім поголити або підстригти волосся на голові. При цьому треба знати, що гоління є кращим. Жінка не голить волосся, а тільки прибирає довжину на рівень однієї фаланги пальця.

• Зробивши вищезазначені дії, паломник виходить із первинного стану іхрама. Після цього він може вдягнути звичайний одяг. Також паломнику дозволяється робити все те, що і до входження у стан іхрама, крім статевого акту.

• Після цього слід відправитись до Мекки і звершити ритуальний обхід навколо Каби та зробити са’й для паломництва. Потім потрібно повернутися до Міна і провести там дві ночі – одинадцяту та дванадцяту, кожен день після полудня кидаючи по сім каменів в усі три Джамарата. Починати слід з малого і закінчувати великим Джамаратом.

• Після того, як в дванадцятий день паломник завершив кидання камінчиків в Джамарат, якщо він поспішає, то може залишити долину Міна, а якщо хоче, може затриматися і провести там тринадцяту ніч, кидаючи на тринадцятий день також камінчики в Джамарат, як про це йшлося раніше.

• Якщо паломник хоче повернутися додому, то він має виконати прощальний обхід навколо Каби, після якого паломництво вважається завершеним. Ритуальний обхід навколо Каби не може здійснювати жінка в період місячних або післяпологових кровотеч.

Поклоніння в ісламі

Поклоніння Аллагу зобов'язаний виконувати кожен повнолітній розумний мусульманин. Ваше старанне виконання стовпів ісламу є причиною входження до Раю, якщо так забажає Аллаг. Доказом цього є хадіс, що одного разу до Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) прийшов якийсь чоловік із розпатланим волоссям і сказав: «О Посланець Аллага, що з молитви наказав мені звершувати Аллаг?» І Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага ) сказав: «Ти повинен виконувати п’ять молитов протягом дня і ночі, якщо тільки сам ти не побажаєш зробити додаткову молитву». Той попросив: «Розкажи мені, що Аллаг наказав мені виконувати з посту?» Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Ти повинен тримати піст протягом Рамадану, якщо тільки сам не побажаєш постити додатково». Той знову запитав: «Розкажи мені, що Аллаг наказав виплачувати з закяту?» Тальха сказав: «А потім Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) розповів йому про законоположення ісламу». Тоді цей чоловік сказав: «Клянуся Тим, Хто вшанував тебе, я нічого не додам до цього і нічого не збавлю з того, що наказав мені Аллаг!» – а Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) вигукнув: “Він досягне успіху, якщо говорить щиро!” Або він сказав: “Він увійде до Раю, якщо говорить щиро!”.[36]

Як поклоніння Аллагу впливає на психологічний та соціальний стан людини

1. Віруючі раби досягають успіху і щастя як у мирському, так і у вічному житті. Аллаг сказав:

Виграв той, хто очистився, згадував свого Господа й молився!

(Сура «аль-Аля», аяти 14-15)

2. Прихід фізичної і моральної сили після здійснення поклоніння Аллагу. Всевишній сказав:

Воiстину, Аллаг iз тими, якi богобоязливi, з тими, якi роблять добро!

 (Сура «ан-Нахль», аят 128)

3. Аллаг допомагає Своїм віруючим рабам. Аллаг сказав:

 Аллаг неодмiнно допомагає тим, хто допомагає Йому. Воiстину, Аллаг — Всесильний, Всемогутнiй! Якщо Ми змiцнимо їх на землi, вони будуть звершувати молитву, давати закят, закликати до заохочуваного й забороняти вiдразне. А кiнець справ — в Аллага!

(Сура «аль-Хадж», аяти 40-41)

4. Зміцнення братерства, зв’язків, взаємодопомоги і соціальної стабільності серед представників мусульманського суспільства. Аллаг сказав:

Вiруючi чоловiки та жiнки — приятелi однi одним; вони закликають до заохочуваного та забороняють вiдразне, звершують молитву, дають закят, коряться Аллагу та Його Посланцю. Аллаг змилується над ними. Воiстину, Аллаг — Всемогутнiй, Мудрий!

 (Сура «ат-Тауба», аят 71)

5. Здобуття успіху і прямування прямим шляхом, які дарує Аллаг Своїм рабам. Аллаг сказав:

О ви, якi увiрували! Якщо ви будете боятись Аллага, то Вiн дарує вам розрiзнення, вiдпустить лихi вчинки вашi й простить вас! Аллаг —
володар великої ласки!

 (Сура «аль-Анфаль», аят 29)

6. Збільшення наділу та вирішення життєвих проблем. Аллаг сказав:

Хто боїться Аллага, тому Вiн дає вихiд.

 (Сура «ат-Талак», аят 2)

7. Збільшення нагороди і прощення гріхів. Аллаг сказав:

I тому, хто вiрував у Аллага й творив добро, будуть прощенi злi вчинки його, i введуть його в сади, де течуть рiки. Будуть вони там вiчно, i це — великий успiх!

 (Сура «ат-Таґабун», аят 9)

Обов'язкові приписи в ісламі

Дорогий брате! Нехай твоїм девізом у взаєминах із твоїм суспільством і з оточуючими людьми будуть слова Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага): «Стережися забороненого, і ти будеш тим, хто найбільше поклоняється серед людей, будь задоволений тим, що дав тобі Аллаг, і станеш найбагатшим серед людей. Будь благочестивим зі своїм сусідом, і ти будеш віруючим; полюби для людей те, що ти любиш для себе, і ти будеш мусульманином. Мало смійся, адже, воістину, частий сміх вбиває серце».[37]

А також його слова: «Мусульманин – це той, хто не заподіює іншим мусульманам шкоди своїм язиком і своїми руками, а мугаджиром (переселенцем) є той, хто припинив скоювати заборонене Аллагом».[38]

Ісламські приписи і заборони ставлять перед собою мету формування міцного і стабільного суспільства, в якому могли б втілитися слова Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага): «В своїй любові, милосерді і співчутті одне до одного віруючі схожі на єдине тіло: коли одну з його частин вражає хвороба, все тіло відгукується на це безсонням і лихоманкою».[39]

Немає такої піднесеної моральної якості, до якої б не закликав іслам, і немає такої негідної моральної якості, від якої б не застерігав іслам.

1. Іслам наказує присвячувати всі види поклоніння тільки Аллагу і застерігає від багатобожжя. Аллаг сказав:

Аллаг не прощає, коли Йому приписують рiвних, але прощає все iнше, крiм цього, тому, кому побажає!

 (Сура "ан-Ніса", аят 48)

Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Уникайте скоєння семи згубних гріхів: поклоніння іншим поряд із Аллагом, чаклунства, вбивства людини, яку Аллаг заборонив вбивати, окрім як по праву, проїдання того, що отримано в результаті лихварства, проїдання майна сироти, відступу в день наступу і звинувачення в перелюбі цнотливих віруючих жінок, які навіть не думають про подібне».[40]

2. Іслам закликає до найкращого ставлення і забороняє незаконно привласнювати майно інших людей. До заборонених дій належить лихварство, крадіжка, обман, розбій тощо. Аллаг сказав:

О ви, якi увiрували! Не пожирайте майна одне одного шляхом неправди, а займайтеся торгiвлею, якою ви будете взаємно задоволенi. I не вбивайте одне одного! Воiстину, Аллаг Милосердний до вас!

 (Сура «ан-Ніса», аят 29)

3. Іслам наказує бути справедливим і забороняє несправедливість, яка в загальному розумінні цього слова полягає в обмеженні прав інших людей, чи-то словом, чи-то ділом. Аллаг сказав:

Воiстину, Аллаг закликає до справедливостi, добрих справ i пiдтримки родичiв. Вiн забороняє мерзотне, вiдразне й нечестиве. I Вiн повчає вас — можливо, будете пам’ятати ви!

 (Сура «ан-Нахль», аят 90)

4. Іслам закликає до взаємодопомоги у всіх добрих питаннях і забороняє допомагати у справах гріха та зла. Аллаг сказав:

Тож допомагайте одне одному в справах праведностi та богобоязливостi, але не допомагайте одне одному в справах грiха та ворожнечi. I бiйтеся Аллага, воiстину, Аллаг суворий у покараннi!

 (Сура "аль-Маїда", аят 2)

5. Іслам закликає оберігати людське життя і забороняє неправомірне вбивство. Прикладом законного вбивства може служити відплата. Аллаг сказав:

Iз цiєї причини наказали Ми синам Iсраїла: «Якщо хтось уб’є душу не як помсту за душу й не як помсту за нечестя на землi, то це прирiвнюється до вбивства всiх людей. А хто оживить душу померлого, той оживить усiх людей». Так, істинно, приходили до них посланцi з ясними доказами. Але й пiсля цього багато хто з них чинить грiх на землi!

 (Сура «аль-Маїда», аят 32)

Також Аллаг сказав:

А хто вб’є вiруючого навмисне, тому вiдплатою буде геєна, де вiн буде довiку! Аллаг розгнiвається на нього i прокляне його! Приготовано для нього велику кару!

 (Сура «ан-Ніса», аят 93)

6. Іслам наказує шанобливо ставитися до своїх батьків і забороняє їх непослух. Аллаг сказав:

Наказав вам Господь твiй не поклонятися нiкому, крiм Нього, а також ставитися якнайкраще до батькiв. I коли хтось iз них — чи вони обоє — досягне старостi, то не говори їм: «Фе!», не гримай на них i говори їм тiльки гiднi слова. Схили перед ними крило смирення з милосердя свого й говори: «Господи мiй! Змилуйся над ними, бо вони ростили мене малого».

(Сура «аль-Ісра», аяти 23-24)

7. Іслам наказує підтримувати родинні зв'язки і забороняє їх розривати. Аллаг сказав:

Можливо, якщо ви вiдвернетесь, то поширите нечестя на землi та розiрвете родиннi зв’язки. Вони є тими, кого Аллаг прокляв i позбавив слуху та зору.

 (Сура «Мухаммад», аяти 22-23)

Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Не увійде до Раю людина, яка розриває родинні зв'язки”.[41]

8. Іслам спонукає до одруження. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «О молодь! Якщо хтось з вас здатний одружитись, то нехай одружиться, тому що це допоможе йому потупляти погляд і уникати розпусти. А той, хто не здатний одружитися, нехай постить, бо так він зможе придушити бажання».[42]

Іслам суворо забороняє перелюб, гомосексуалізм і все, що може привести до цього. Аллаг сказав:

Скажи: «Воiстину, мiй Господь заборонив огиднi вчинки, вiдкритi й прихованi, iншi грiхи й свавiлля, додавання Аллагу рiвних, про яких Вiн не зiслав жодного доказу, а ще — коли говорите ви про Аллага те, чого не знаєте!»

 (Сура «аль-Араф», аят 33)

9. Іслам наказує оберігати майно сиріт, добре ставитися до них і забороняє незаконно забирати їхнє майно. Аллаг сказав:

Воiстину, тi, якi несправедливо пожирають майно сирiт, лише пожирають своїми черевами вогонь. Вкинуть їх у полум’я!

 (Сура «ан-Ніса», аят 10)

Також, іслам забороняє утискати сиріт або погано до них ставитися. Аллаг сказав:

Тож не утискай сироту.

 (Сура «ад-Духа», аят 9)

10. Іслам наказує бути чесним в питаннях свідоцтва і забороняє брехати. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Чи не повідомити вам про те, які гріхи є найтяжчими?» – і повторив це питання тричі. Вони сказали: «Звичайно, о Посланець Аллага!» Тоді він сказав: «Це – додавання Аллагу співтоваришів і неповага до батьків». Говорячи це, Пророк (мир йому і благословення Аллага) лежав на боці, а потім він сів і сказав: «І, воістину, це – наклепницькі слова!» – і він продовжував повторювати ці слова, поки я не сказав: “О, якби він замовк!”».[43]

Іслам наказує бути чесним в питаннях клятв і забороняє брехливу клятву – коли людина клянеться, аби незаконно заволодіти чиїмось майном. Аллаг сказав:

Воiстину, тi якi продають завiт Аллага та свою вiру за мiзерну цiну, не матимуть частки в наступному життi. У День Воскресiння Аллаг не говоритиме з ними, не погляне на них i не очистить їх. Чекає на них болiсна кара!

 (Сура “Аль Імран”, аят 77)

11. Іслам наказує оберігати людське життя і забороняє вбивство, чи-то безпосереднє вбивство чи доведення до смерті. До цього належить вживання алкоголю, наркотиків, паління та інші шкідливі звички, шкода яких підтверджена сучасною медициною. Вочевидь, що такі шкідливі звички є причинами смертельних хвороб. Аллаг сказав:

О ви, якi увiрували! Не пожирайте майна одне одного шляхом неправди, а займайтеся торгiвлею, якою ви будете взаємно задоволенi. I не вбивайте одне одного! Воiстину, Аллаг Милосердний до вас! I хто зробить це через свою ворожiсть та несправедливiсть, того Ми вкинемо у вогонь. Це для Аллага — легко!

 (Сура «ан-Ніса», аяти 29-30)

12. Іслам наказує бути чесним і виконувати обіцянки, забороняючи брехню і зраду. Аллаг сказав:

О ви, якi увiрували! Не зраджуйте Аллага та Посланця й не зраджуйте довiреного вам, адже ви знаєте!

 (Сура «аль-Анфаль», аят 27)

Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Якщо ці три якості об'єднаються в людині, то вона – лицемір, навіть якщо буде постити, молитися і думати, що є мусульманином: коли говорить, бреше; коли обіцяє, не виконує; коли їй довіряють, вона зраджує».[44]

13. Іслам наказує любити і підтримувати зв'язки та забороняє залишати одне-одного або робити те, що веде до взаємної ненависті, злості і заздрості. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Не заздріть одне одному, не роздувайте ціну, відмовтеся від взаємної ненависті, не повертайтеся спиною одне до одного, не перебивайте торгівлю одне одному і будьте братами, о раби Аллага. Мусульманину не можна розривати стосунки зі своїм братом-мусульманином більш ніж на три дні».[45]

14. Іслам закликає до помірного витрачання майна і забороняє марнотратство. Аллаг сказав:

Вiддавай належне родичу, бiдняку, подорожньому й не витрачай марно! Воiстину, марнотратники — брати шайтанiв. А шайтан був невдячний перед Господом своїм!

(Сура «аль-Ісра», аяти 26-27)

15. Іслам закликає до поміркованості і забороняє крайнощі. Аллаг сказав:

Аллаг бажає вам полегшення, а не утруднення.

 (Сура «аль-Бакара», аят 185)

Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «І я забороняю вам надмірність в релігії, адже, воістину, тих, хто був до вас, згубила надмірність в релігії».[46]

16. Іслам закликає до скромності і забороняє самовдоволення і гордість. Аллаг сказав:

I не вiдвертай iз погордою обличчя вiд людей i не ходи по землi пихато! Воiстину, Аллаг не любить усiляких пихатих гордiїв! Стримуй кроки свої та знижуй голос свiй. Воiстину, найвiдразнiший голос — то рев вiслюка!

(Сура «Лукман», аяти 18-19)

Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Не увійде до Раю та людина, в серці якої залишиться зарозумілість вагою хоча б з порошинку». Почувши це, один чоловік вигукнув: «Але ж людині хочеться, аби її одяг і взуття були красивими!». На це Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Воістину, Аллаг прекрасний, і Він любить прекрасне, що ж стосується зарозумілості, то це неприйняття істини і прояв зневаги до людей».[47]

Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав про заборону пихи і зарозумілості: «Аллаг в Судний день не гляне на того, хто волочив свій одяг через пиху».[48]

17. Іслам закликає співчувати людям і забороняє зловтішатися. Пророк (мир йому і благословення Аллага): «Не радій нещастю свого брата, адже тоді Аллаг викаже милість йому і випробує тебе!».[49]

18. Іслам забороняє мусульманину цікавитись тими справами, які його не стосуються. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Однією з ознак доброго сповідання ісламу є відмова людини від усього, що її не стосується».[50]

19. Іслам наказує поважати людей і забороняє їх принижувати. Аллаг сказав:

О ви, якi увiрували! Нехай однi люди не глузують з iнших — можливо, тi кращi за них. I нехай однi жiнки не глузують з iнших — можливо, тi кращi за них. Не лайте одне одного та не вигадуйте образливих прiзвиськ. Зле ж бути нечестивцем пiсля того, як увiрував! А тi, хто не покаявся, є несправедливими!

(Сура «аль-Худжурат», аят 11)

20. Іслам наказує ревно ставитись до жінок своєї родини і забороняє виявляти потурання в цьому питанні. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «У День воскресіння Великий і Всемогутній Аллаг не буде дивитись на трьох: на того, хто нешанобливий до своїх батьків; на жінку, яка уподібнюється чоловікам, і на чоловіка, який знає про гидоти, які коються із його дружиною, і залишається до цього байдужим».[51]

21. Іслам забороняє чоловікам уподібнюватися жінкам, а жінкам – уподібнюватися чоловікам. Ібн Аббас (хай буде вдоволений ним Аллаг) сказав: «Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) прокляв чоловіків, які уподібнюються жінкам, і жінок, які уподібнюються чоловікам».[52]

22. Іслам закликає витрачати майно на інших людей і забороняє дорікати виказаним добром. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Я застерігаю вас від того, щоб дорікати іншим людям виказаним їм добром, адже докір робить марною подяку і стирає нагороду». Після чого Пророк (мир йому і благословення Аллага) прочитав аят:

О ви, якi увiрували! Не зiпсуйте милостинi вашої докором та образою.

 (Сура «аль-Бакара», аят 264)

23. Іслам наказує добре думати про мусульман і забороняє вистежувати та злословити за спиною. Аллаг сказав:

О ви, якi увiрували! Уникайте бiльшостi здогадок, адже, воiстину, деякi здогадки є грiхом! Не слiдкуйте одне за одним та не поширюйте плiток. Невже хтось iз вас хоче їсти м’ясо свого покiйного брата, якщо це вiдразно для вас? Бiйтеся Аллага, воiстину, Аллаг — приймаючий каяття, Милосердний!

 (Сура «аль-Худжурат», аят 12)

24. Іслам закликає стежити за своїм язиком, утримуватися від поганих слів і використовувати його тільки з користю для окремо взятої особистості або всього суспільства. Наприклад, це може бути згадування Аллага або примирення між людьми. Іслам забороняє марні розмови. Одного разу Муаз (хай буде вдоволений ним Аллаг) запитав Пророка (мир йому і благословення Аллага): «О Пророк Аллага, невже нас спитають за те, що ми говоримо?», – і Пророк (мир йому і благословення Аллага) вигукнув: «Хай позбудеться тебе твоя мати, о Муаз! А хіба будуть втягувати людей обличчями (або він сказав: «носами») у вогонь за щось інше, окрім їх наклепницьких слів?!».[53]

25. Іслам наказує добре ставитися до своїх сусідів і забороняє якось шкодити їм. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Клянуся Аллагом, не увірує, клянусь Аллагом, не увірує, клянусь Аллагом, не увірує!» А вони запитали його: «Хто, о Посланець Аллага?» Він сказав: «Та людина, чий сусід не знаходить в безпеці від її зла».[54]

26. Іслам закликає дружити із благочестивими людьми і забороняє дружити із поганими людьми. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Праведний співрозмовник і поганий співрозмовник схожі на власника пахощів і на коваля. Що стосується власника пахощів, то він може тебе пригостити парфумами, або ти сам їх купиш у нього, або почуєш від нього приємний запах. Той же, хто займається ковальством або пропалить твій одяг, або ти відчуєш від нього поганий запах».[55]

27. Іслам закликає примиряти людей і забороняє сіяти між ними ворожнечу. Аллаг сказав:

Немає добра в бiльшостi їхнiх потаємних розмов, якщо тiльки вони не будуть закликати до милостинi, добра чи миру помiж людьми. I хто зробить це, прагнучи до вдоволення Аллага, тому даруємо Ми велику винагороду!

 (Сура «ан-Ніса», аят 114)

28. Іслам закликає допомагати і полегшувати мусульманам, які опинилися в скрутному становищі. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Того, хто позбавить віруючого від однієї з печалей світу цього, Аллаг позбавить від однієї з печалей Дня воскресіння. Хто приховає недоліки мусульманина, того Аллаг прикриє і в світі цьому, і в іншому світі, а тому, хто полегшить становище неспроможного боржника, Аллаг полегшить становище і в світі цьому, і в іншому світі. Аллаг допомагає Своєму рабу, поки сам раб допомагає своєму брату».[56]

29. Іслам закликає до прояву терпіння під час труднощів і забороняє гніватися. Аллаг сказав:

Ми будемо випробовувати вас страхом, голодом, нестачею майна, людей та плодiв. Сповiсти ж добру звiстку терпеливим, тим, якi, коли торкнеться їх лихо, говорять: «Ми належимо Аллагу, i до Нього ми повертаємося!» Мають вони благословення та милiсть вiд Господа їхнього, i йдуть вони шляхом прямим!

(Сура «аль-Бакара», аят 155-157)

30. Іслам закликає прощати, ставитися поблажливо і забороняє зводити рахунки і мститися. Аллаг сказав:

Прагнiть же до прощення вiд Господа вашого та до раю, протяжнiсть якого дорiвнює небесам та землi. Його приготували для богобоязливих, якi витрачають на милостиню у радостi та в бiдi, якi стримують гнiв та прощають людей. Аллаг любить тих, якi роблять добро!

(Сура «Аль Імран», аяти 133-134)

31. Іслам закликає до милосердя і забороняє жорстокість. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Над тими, хто милостивий, зглянеться Милостивий! Будьте ласкаві до тих, хто на землі, і над вами змилується Той, Хто на небі!».[57]

32. Іслам закликає до м'якості і забороняє черствість. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Доброта завжди прикрашає собою те, в чому вона є, а коли щось втрачає доброту, це неминуче призводить до ганебності».[58]

33. Іслам закликає відповідати на зло добром і забороняє відповідати на зло злом. Аллаг сказав:

Не рiвнi мiж собою добро та зло. Вiдштовхни зло чимось добрим, i тодi той, iз ким ти ворогував, стане для тебе наче близький друг.

 (Сура «Фуссилят», аят 34)

34. Іслам спонукає до поширення знань і забороняє їх приховувати. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Якщо когось запитають про те, що він знає, а він приховає це, то таку людину приведуть в Судний день приборканою вогненною вуздечкою».[59]

35. Іслам зобов'язує мусульманина по змозі закликати до схвалюваного і забороняти осудливе. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Якщо хтось з вас побачить засуджуване, нехай змінить це своєю рукою. А якщо не може зробити цього рукою, то тоді язиком. А якщо не зможе і язиком, то серцем, і це буде найслабкішим проявом віри».[60]

Заборонена їжа, напої та одяг

1. Заборонено вживати алкоголь, а також всі речовини, що паморочать розум, в якому б вигляді вони не були: їстівні, рідкі, що вводиться ін'єкцією або вдмухаються носом. Аллаг сказав:

О ви, якi увiрували! Воiстину, вино, азартнi iгри, каменi жертовникiв i стрiли для ворожби — мерзота вiд шайтана! Тож стережiться цього! Можливо, будете спасеннi! Воiстину, шайтан бажає посiяти мiж вами ворожнечу й ненависть через вино й майсир i вiдвернути вас вiд згадування Аллага й молитви. Невже ви не зупинитесь

(Сура «аль-Маїда», аяти 90-91)

2. Заборонено вживати в їжу свинину і все, що входить у смисл аята:

Заборонено вам мертвечину, кров, свинину, а також те, що забито не заради Аллага; i задушене, i забите насмерть, i те, що впало з висоти, i вбите рогами iнших тварин, i вбите хижаком — хiба як виконаєте необхiднi приписи. I заборонено вам зарiзане на капищах поганських. Заборонено також гадати на стрiлах. Усе це — грiх.

 (Сура «аль-Маїда», аят 3)

3. Заборонено те, що було зарізано без згадки імені Аллага, або ж те, що було зарізане зі згадуванням імені чогось або когось іншого. Всевишній сказав:

Не їжте того, над чим не було згадано iм’я Аллага, бо це — грiх.

 (Сура «аль-Анам», аят 121)

4. Заборонено їсти тварин, у яких є ікла. До таких тварин належать лев, тигр, вовк тощо. Також заборонено їсти птахів, у яких є кігті. До таких птахів належить сокіл, орел тощо.

5. Заборонено їсти тварин, які зарізали не люди Писання, якими є іудеї і християни. Подібне м'ясо має законоположення мертвечини і його не можна вживати в їжу.

6. Заборонено робити все, що очевидно шкодить здоров'ю людини – наприклад, палити. Аллаг сказав:

I не вбивайте одне одного! Воiстину, Аллаг Милосердний до вас!

 (Сура «ан-Ніса», аят 29)

7. Чоловікам заборонено одягати шовкові або золоті вироби, а жінкам – дозволено. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Жінкам моєї громади дозволено носити шовк та золото, а чоловікам – заборонено».[61]

Деякі звернення до Аллага, Його згадування та правила ісламського етикету

1. Скажи «Бісмілляг» (З ім'ям Аллага) перед початком прийому їжі або пиття, а після закінчення слід звеличити Аллага. Бери ту їжу, яка знаходиться ближче до тебе. Ти маєш їсти правою рукою, тому що лівою, найчастіше, очищаються після туалету. Повідомляється від Умара ібн Абу Саляма (хай буде вдоволений ним Аллаг), що він сказав: «Коли я був в оселі Пророка (мир йому і благословення Аллага) ще зовсім юнаком, я нерозважливо хапав їжу з таці, тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Юначе, згадай ім’я Всевишнього, їж правою рукою і з того, що стоїть перед тобою».[62]

2. Не можна погано відкликатися про їжу, якою б вона не була. Повідомляється, що Абу Гурейра (хай буде вдоволений ним Аллаг) сказав: «Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) ніколи не засуджував їжу: якщо він хотів, то їв, а якщо вона йому не подобалася, він залишав її».

3. Не можна входити в чужу оселю без дозволу. Аллаг сказав:

О ви, якi увiрували! Не заходьте до чужих будинкiв, не спитавши дозволу й не привiтавши їхнiх жителiв. Так буде краще для вас, можливо, замислитеся ви!

 (Сура «ан-Нур», аят 27)

Не варто ображатися, якщо тобі не дозволили увійти, тому що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Дозволу увійти слід питати тричі. Якщо тобі дозволили увійти, то заходь, а якщо ж ні, то йди».[63]

4. Необхідно вітати тих, кого знаєш, і тих, кого не знаєш. Поширення вітань веде до миру, любові та братерства. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Не увійдете ви до Раю, поки не увіруєте, а не увіруєте ви доти, поки не станете любити одне одного, тож чи не вказати мені вам на те, що приведе вас до взаємної любові, якщо ви будете робити це? Поширюйте між собою вітання».[64]

5. Якщо ти захотів позіхнути, то щосили намагайся стримати це бажання. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Позіхання – від шайтана. Якщо комусь з вас захочеться позіхнути, нехай стримує його, як зможе, адже, коли хтось з вас говорить: «А-а-х», - шайтан сміється над ним».[65]

6. Якщо ти чхнув, то скажи: «Альхамдулілляг» (Хвала Аллагу). Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Якщо хтось із вас чхнув, нехай скаже: «Альхамдулілляг» (Хвала Аллагу), а той, хто знаходиться поруч з ним, нехай скаже: «Йархамука Ллаг» (Хай помилує тебе Аллаг), а він нехай скаже: «Йагдікуму ллагу ва йусліху балякум!» (Хай вкаже вам Аллаг правильний шлях і хай приведе Він до ладу всі справи ваші)».[66]

7. Не відригуй голосно в присутності інших людей. Ібн Умар (хай буде вдоволений ним Аллаг) сказав: «Один чоловік відригнув в присутності Пророка (мир йому і благословення Аллага), і він сказав: «Звільни нас від своєї відрижки. Воістину, найдовший голод в Судний день будуть відчувати люди, які були ситими за життя».[67]

8. Якщо жартуєш, то хай в твоїх жартах не буде нічого, що хоч якось зачіпає інших людей. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Нехай ніхто з вас в жодному разі не бере те, що належить його брату: ані жартома, ані серйозно».[68]

Нехай твої жарти не виходять за межі правди. Не дозволяй собі брехати, аби розсмішити людей. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Лихо тому, хто розповідає про щось і бреше, аби розсмішити цим людей! Лихо йому, лихо йому!».[69]

9. Якщо захочеш лягти спати, то ляж на правий бік. Хузейфа ібн аль-Йаман (хай буде вдоволений ним Аллаг) сказав: «Коли Пророк (мир йому і благословення Аллага) хотів спати, то промовляв: «О Аллаг, з ім'ям Твоїм я помру і з ним оживу». А коли він прокидався, то промовляв: «Хвала Аллагу, Який оживив нас, після того, як умертвив, і до Нього буде наше воскресіння».[70]

10. Перш, ніж вступити зі своєю дружиною в інтимну близькість, скажи: «З ім'ям Аллага, о Аллаг, віддали нас від шайтана, і віддали шайтана від того, чим Ти наділиш нас!». Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Якби хтось з вас, побажавши мати стосунки зі своєю дружиною, сказав: «З ім'ям Аллага, о Аллаг, віддали нас від шайтана, і віддали шайтана від того, чим Ти наділиш нас!» - то якщо їм судилося мати дитину, шайтан не зміг би нашкодити їй».[71]

11. Бережи в таємниці те, що відбувається між тобою і твоєю дружиною, особливо те, що стосується ваших особистих взаємин. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Воістину, одним з найгірших людей за своїм становищем в День Воскресіння буде той, хто мав близькість зі своєю дружиною, а вона – з ним, а потім розповідав про таємниці своєї дружини (свого чоловіка)».[72]

12. Виходячи із будинку, вимов благання, якого нас навчив Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага): “Тому, хто при виході зі своєї оселі скаже: “З ім'ям Аллага, я покладаюсь на Аллага і немає могутності й сили ні в кого, крім Аллага”, – кажуть[73]: “Тебе вестимуть прямим шляхом, позбавлять і захистять”, – і шайтан віддаляється від нього».[74]

13. При відвідуванні хворого звернися за нього до Аллага з благанням, як це повідомляється від Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага): «Хто б з мусульман не відвідав хворого, чий строк життя ще не сплив, і скаже біля нього сім разів: “Прохаю Аллага, Господа Великого Трону, щоб Він зцілив тебе!” - того Аллаг обов'язково зцілить від цієї хвороби».[75]

14. Перед входом до відхожого місця (туалет) скажи: “О Аллаг, воістину, я вдаюся до Твого захисту від дияволів чоловічої і жіночої статей”. Входити слід лівою ногою, а виходити – правою. При виході скажи: “Прости мене!”.[76]

Братерські поради

• Знай, о брате, що з прийняттям ісламу, Аллаг простив тобі всі попередні гріхи, які були скоєні до ісламу. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Хіба тобі невідомо, що іслам знищує те, що було перед ним?”.[77]

Більш того, після прийняття ісламу твої гріхи перетворюються на добрі справи. Такою є милість Аллага щодо тебе! Аллаг сказав:

Якi не звертаються замiсть Аллага до iншого бога, якi не вбивають живої душi, не маючи на те права, якi не чинять перелюбу, — а хто робить так, того спiткає кара! У День Воскресiння його кара примножиться, i вiн назавжди залишиться принижений. Окрiм тих, хто покаявся, увiрував i робив добро, Аллаг замiнить їхнi лихi вчинки на добрi справи. Аллаг — Прощаючий, Милостивий!

(Сура «аль-Фуркан», аяти 68-70)

Послухай цю благу звістку від Самого Аллага, наскільки велику нагороду отримає людина Писання, якщо навернеться до ісламу! Така людина отримає подвійну нагороду. Першу нагороду – за те, що повірила у свого пророка, а другу – тому що увірувала в Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага). Аллаг сказав:

Тi, кому Ми дарували Писання ранiше, вiрують у нього. Коли їм читають його, то вони говорять: «Ми увiрували в нього. Це — iстина вiд Господа нашого! Ми ще ранiше були вiдданi Йому!» За своє терпiння вони отримають подвiйну винагороду. Вони вiдвертають зло добром i жертвують iз того, чим Ми надiлили їх.

(Сура «аль-Касас», аяти 52-54)

Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Той з людей обох писань, хто прийняв іслам, отримає подвійну нагороду. А той з язичників, хто прийняв іслам, отримає одну нагороду”.[78]

Сувій твоїх справ чистий і білий, тож щосили намагайся не робити гріхів, аби він залишався білішим і чистішим.

• Ти дізнався істину, тому присвяти частину свого часу вивченню релігії Аллага. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Того, кому Аллаг бажає добра, Він навчає релігії”.[79]

• Зроби своїм найважливішим завданням вивчення і заучування Книги Аллага. Отримуй знання про свою релігію із джерел, які заслуговують на довіру – Книги Аллага і достовірної Сунни Його Посланця (мир йому і благословення Аллага). Нехай Посланець ісламу стане для тебе прикладом для наслідування. Вивчай його життєпис, аби керуватися ним у своєму житті. Намагайся постійно перебувати серед мусульманських вчених і тих, хто отримує знання. Ти маєш знати, що знання можна черпати не у кожного, хто претендує на те, щоб називатися мусульманином. Навпаки, необхідно упевнитися в знаннях того, від кого ти пізнаєш свою релігію – все порівнюй з Книгою Аллага і Сунною Його Посланця Мухаммада (мир йому і благословення Аллага). Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Я заповідаю вам боятися Аллага! Слухайте і коріться тим, хто має владу серед вас, навіть якщо керувати вами буде ефіопський раб. Воістину, той з вас, хто проживе довго, побачить багато чвар. Тож дотримуйтеся моєї Сунни і Сунни праведних халіфів, які пішли правильним шляхом. Тримайтеся за це корінними зубами, і уникайте нововведень в справах, адже кожне нововведення – це омана!”.[80]

Приймай все, що відповідає Сунні Пророка (мир йому і благословення Аллага), і віддаляйся від усього, що їй суперечить. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Іудеї розділилися на сімдесят одну групу, одна з них – в Раю, а сімдесят – у вогні. Християни розділилися на сімдесят дві групи: сімдесят одна із них у вогні, а одна – в Раю. Клянуся Тим в Чиїй Долоні душа Мухаммада, моя громада розділитися на сімдесят три групи! Одна з них опиниться в Раю, а сімдесят дві опиняться у вогні”. Тоді у Пророка (мир йому і благословення Аллага) запитали: “О Посланець Аллага, хто ж ця група?” На що він відповів: “Це – джама’а”.[81]

• Знай, що практично кожен, хто прийняв іслам, в подальшому зіткнувся із труднощами і проблемами, які йому, частіш за все, заподіювали найближчі люди. Ти маєш це враховувати. Але пам’ятай, що в цих труднощах для тебе криється піднесення ступенів в Раю і прощення твоїх гріхів. Аллаг тебе випробовує, аби ти зміг виявити щирість і стійкість в Його релігії. Аллаг сказав:

Невже люди думають, що їх залишать у спокої та не будуть випробовувати лише тому, що вони скажуть: «Ми увiрували?» Ми випробовували тих, якi жили ще ранiше. Аллаг неодмiнно знатиме тих, якi говорять правду, й тих, якi брешуть!


 (Сура «аль-Анкабут», аят 2-3)

Повідомляється від Сада ібн Абу Ваккаса (хай буде вдоволений ним Аллаг): «Одного разу я сказав: “О Посланець Аллага! Яких людей найбільше випробовують?” Він відповів: “Більше за всіх з людей випробували пророків, потім тих, хто був ближче до них своєю вірою, потім тих, хто був ближче до них. Людей випробовують відповідно до ступеню їх релігії. І у того, чия релігія повна, збільшуються випробування, а у того, чия релігія слабка, випробування слабшають. Воістину, людину спікатимуть випробування доти, поки не стане вона ходити серед людей вільною від гріхів”.[82]

• Знай, що вони спробують посіяти в тобі безліч сумнівів щодо ісламу. Тож намагайся запитувати тих, хто знає, аби знайти спростування цих сумнівів в Корані та Сунні.

• Якщо ти закликаєш до релігії Аллага, то маєш знати, до чого закликаєш. Ти повинен бути обізнаним у сумнівах, які сіють вороги ісламу, щоб з легкістю відповісти на них. Хай твоїм девізом у заклику до релігії Аллага будуть слова Всевишнього:

Клич на шлях Господа свого з мудрiстю й добрим повчанням i сперечайся з ними тiльки тим, що найкраще.

 (Сура «ан-Нахль», аят 125)

Щосили намагайся врятувати інших людей від Пекла – так само, як тебе врятував Аллаг. Починай із найближчих родичів. Нехай перед твоїми очима завжди будуть слова Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), який сказав: “Воістину, Аллаг відправив мене до людей не як того, хто буде примушувати і чинити перешкоди, а як того, хто буде вчити і полегшувати”.[83]

Знай, що якщо через тебе хоча б одна людина стане на Прямий шлях, то це обернеться для тебе величезним благом і милістю від Аллага. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Якщо Аллаг через тебе виведе на Прямий шлях хоча б одну людину, то це буде для тебе краще, аніж володіння червоними верблюдами!”.[84]

Причина такої величезної милості для тебе полягає в тому, що ти отримаєш таку ж нагороду, як і нагороду тих, хто через тебе став на Прямий шлях, причому їх нагорода анітрохи не зменшиться. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Той, хто закликає до правильного шляху отримає нагороду, рівну нагороді всіх тих, хто піде за ним, що ніяк не зменшить їх власних нагород, а той, хто закликає інших до омани, понесе на собі тягар гріха, рівного важкості тягаря гріхів тих, хто піде за ним, що ніяк не полегшить тяжкості їх власних гріхів».[85]

Ти маєш знати, що заклик і донесення цієї релігії до немусульман є відповідальністю, яку покладено на кожного мусульманина, тому не виявляй потурання в цьому питанні, подібно до того, як це зробили інші люди. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Донесіть від мене хоча б один аят».[86]

Будь же з-посеред тих, хто бажає для оточуючих того самого, чого й самому собі, тому що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Полегшуйте, а не створюйте труднощів, радуйте людей добрими звістками, а не викликайте огиду до ісламу».[87]

Знай, що на тобі немає відповідальності за результат заклику, який ти ведеш до релігії Аллага. Ти лише закликаєш людей, роз'яснюєш і підказуєш їм Правильний шлях. Аллаг сказав:

Воiстину, ти ведеш до прямого шляху — шляху Аллаха, Того, Кому належить усе, що на небесах i те, що на землi. Так! До Аллаха повертаються усi справи!

(Сура «аш-Шура», аяти 52-53)

Що ж стосується справжньої настанови на Прямий шлях, то вона знаходиться тільки в Руках Аллага. Всевишній сказав:

Воiстину, ти не зможеш вказати прямий шлях тим, кого любиш, та Аллаг веде прямим шляхом, кого побажає. I Вiн краще знає тих, хто йде прямим шляхом!

 (Сура «аль-Касас», аят 56)

• Піклуйся, о мій брате, про те, щоб дружити з благочестивими людьми, які закликають тебе до добра і застерігають тебе від зла. Саме такі люди будуть, після Аллага, твоєю опорою в цьому житті. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Праведний співрозмовник і поганий співрозмовник схожі на власника пахощів і на коваля. Що стосується власника пахощів, то він може тебе пригостити ними, або ти сам їх купиш у нього, або ти відчуєш від нього приємний запах. Той же, хто займається ковальством або пропалить твій одяг, або ти відчуєш від нього поганий запах».[88]

• Стережися релігійних крайнощів. В ісламі немає ані чернецтва, ані екстремізму, адже Аллаг сказав:

Аллаг бажає вам полегшення, а не утруднення.

 (Сура «аль-Бакара», аят 185)

Анас ібн Малік (хай буде вдоволений ним Аллаг) сказав: «Одного разу до осель дружин Пророка (мир йому і благословення Аллага) прийшли троє людей, які стали розпитувати про те, як поклоняється Аллагу Пророк (мир йому і благословення Аллага). Коли їм розповіли про це, вони, вочевидь, припускаючи, що це не так вже й багато, сказали: “Як далеко нам до Пророка (мир йому і благословення Аллага), якому були прощені як минулі його гріхи, так і майбутні!” Потім один з них сказав: “Що стосується мене, то я буду молитися безперервно щоночі”. Інший сказав: “Я буду постійно дотримуватися посту”. Третій же сказав: “А я буду цуратися жінок і ніколи не одружуся”. А через деякий час до них підійшов Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага), який запитав: “То це ви казали те-то й те-то? Клянуся Аллагом, я більше за вас боюся Аллага, однак в деякі дні я постую, а в інші не роблю цього, я молюся ночами і сплю, а також одружуюсь із жінками, а той, хто не бажає слідувати моїй Сунні, не має до мене відношення!».[89]

• Знай, що серед багатьох мусульман ти побачиш недоліки у питаннях заклику, виконання обов'язків і віддалення від заборонено. Ці упущення можуть бути великими або малими, в залежності від людини. Причина цього полягає в тому, що шайтан намагається щосили збити людину. Аллаг сказав:

Той вiдповiв: «Клянуся Твоєю могутнiстю, що я спокушу їх усiх, окрiм Твоїх обраних рабiв!»

 (Сура «Сад», аяти 82-83)

Шайтан пообіцяв зробити все, що в його силах, аби збити людину з Прямого шляху. Аллаг сказав:

Ми створили вас, надали вам образ ваш, а потiм сказали ангелам:

«Вклонiться Адаму!» I вклонилися всi, крiм Iблiса, який не був серед тих, якi вклонилися! Аллаг сказав: «Що завадило тобi поклонитися, коли Я наказав це тобi?» Той вiдповiв: «Я кращий за нього! Ти створив мене з вогню, а його Ти створив iз глини!» Вiн сказав: «Залиш це мiсце! Тобi немає чого вивищуватись тут! Вийди, ти будеш одним iз принижених!» Той вiдповiв: «Даруй менi вiдстрочку до того часу, коли їх воскресять!» Аллаг сказав: «Воiстину, ти — один iз тих, кому дана вiдстрочка!» Той вiдповiв: «За те, що Ти звiв мене, я робитиму засiдки проти них на Твоєму прямому шляху! А потiм я буду пiдходити до них спереду, ззаду, справа й злiва — Ти не знайдеш бiльшостi з них вдячними!» Аллаг сказав: «Вийди звiдси знеславлений i принижений! Тими з них, якi пiдуть за тобою, Я неодмiнно наповню геєну!»

(Сура «аль-Араф», аяти 11-18)

Нехай це не утримує тебе від здійснення обов’язкового заклику до релігії Аллага. Навпаки, хай це стане для тебе найбільшим стимулом до заклику і надання допомоги цій релігії.

• Слід вирізнятися ісламським характером і втілювати його в своєму житті. Наприклад, потрібно допомагати нужденним незалежно від того, чи знаєш ти їх, чи ні. Потрібно посміхатися своєму брату, адже Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Посмішка в обличчя твоєму брату – це милостиня. Твій наказ робити добрі справи і заборона робити засуджуване – милостиня. Вказати правильний шлях заблукалій людині – милостиня; і підказати щось слабозрячій людині – милостиня. Прибрати з дороги те, що завдає шкоду, колючки або кістки, – милостиня; перелити набрану тобою воду зі свого відра у відро твого брата – милостиня».[90]

Твій одяг має бути чистим. Мусульманин завжди і у всьому повинен бути акуратним, тому що його релігія – це релігія чистоти. Аллаг сказав:

О сини Адама! Вбирайтеся в одяг свiй, де б ви не здiйснювали поклонiння.

 (Сура «аль-Араф», аят 31)

 Також ти повинен намагатися робити якомога більше добрих справ – давати милостиню, звершувати бажані молитви тощо, які вже самі по собі є непрямим закликом як для мусульман, так і для немусульман.

• Добре стався до своїх родичів і не розривай із ними родинні зв’язки, навіть якщо вони сповідують не твою релігію. Нехай твоє ставлення до них буде кращим, аніж до ісламу. Це, безсумнівно, наблизить їх серця до тієї релігії, яку ти сповідуєш. Тоді вони зрозуміють, що іслам тільки зміцнив твій прекрасний характер. Повідомляється, що Асма (хай буде вдоволений нею Аллаг) сказала: «Свого часу до мене приїхала моя мати, яка за життя Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) була багатобожницею, і я звернулася за порадою до Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), сказавши: “До мене приїхала моя мати, яка хоче чогось, тож чи варто мені підтримувати із нею стосунки?” Він відповів: “Так, ти маєш робити це”».[91]

• Знай, що боротьба між істиною і брехнею триватиме до Судного дня. Слабкість мусульман і сила їх ворогів; мала кількість мусульман і велика кількість представників інших релігій; відсталість мусульман і розвиненість інших людей; низьке положення віруючих і високе положення невіруючих не є доказом хибності позицій мусульман. Навпаки, це – природний результат віддаленості мусульман від їх релігії, віддаленості від втілення в життя законів їх Господа і від заклику до Його релігії. Умар ібн аль-Хаттаб (хай буде вдоволений ним Аллаг), другий праведний намісник Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), сказав: «Ми – народ, який Аллаг звеличив за допомогою ісламу. І якщо ми будемо шукати велич в чомусь іншому, то Аллаг принизить нас. Істина найбільше заслуговує, аби їй слідували. Аллаг вже створив Рай і Пекло і пообіцяв, що наповнить їх мешканцями».[92]

• Знай, о мій брате, що ми живемо в останні часи. Рік за роком ми все ближче до настання Судного дня. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Я був відправлений разом з цією Годиною, як ці два пальця». Передавач цього хадіса сказав: «При цьому він з’єднав вказівний і середній пальці своєї руки».[93]

Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) пояснив, в якому становищі буде перебувати іслам в кінці часів. Він сказав: «Воістину, іслам починався чужим і повернеться також чужим. І Туба (дерево в Раю) – для чужих».[94]

Велика кількість послідовників не є доказом істинності і правильності обраного шляху. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Туба (дерево в Раю) – для чужих, туба – для чужих, туба – для чужих». «Хто такі чужі, о Пророк?» – запитали його. Він відповів: «Це праведники серед багатьох розпусних людей: у них супротивників більше, ніж прихильників».[95]

Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) пояснив, в якому становищі буде перебувати в кінці часів мусульманин, який міцно триматиметься своєї релігії. Також він (мир йому і благословення Аллага) розповів про ті моральні і фізичні труднощі, з якими зіткнеться віруючий. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Наступлять для людей такі дні, коли той, хто тримається за свою релігію, буде подібний до того, хто затулив у руці палаюче вугіллячко».[96]

Також Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Воістину, очікують вас дні терпіння. Бути терплячим в ті дні буде настільки ж важко, як і тримати в руці розпечене вугілля. У ті дні нагорода для тих, хто твердо дотримувався приписів Аллага і був правдивим, буде дорівнювати нагороді п’ятдесяти людей, які робили такі самі вчинки».[97]

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) повідомив, що з наближенням Судного дня релігія буде слабшати. Так буде тривати доти, поки на землі не залишиться нікого, хто б вимовляв ім'я Аллага. Землю населятимуть найгірші люди і саме їх застане Судна година. Про це йдеться в довгому хадісі від ан-Навваса ібн Сам’ана, в якому розповідається про появу Даджжаля, повернення Іси (мир йому) і появу Яджуджу та Маджуджу: «Аллаг зішле на землю добрий вітер, який підхопить людей під пахви і забере душу кожного віруючого і кожного мусульманина, на землі ж залишаться найгірші люди, які будуть збуджуватись, подібно до ослів, і саме вони побачать, як настане Година ця».[98]

• Знай, що справи людини будуть оцінюватися за її останніми справами, тому намагайся завжди просити у Аллага, щоб Він зміцнив тебе на ісламі і дав померти на істині. Нехай всі твої слова і справи будуть щирими заради Аллага і нехай вони відповідають Його Шаріату. Проведи свій час у поклонінні Аллагу. Спитай свою душу перш, ніж спитають її. Не роби те, що заборонив Аллаг, і щосили намагайся виконати те, що Він наказав.

WWW.ISLAMLAND.COM

[email protected]

Книги, які обов'язково слід прочитати і які мають бути в кожній мусульманській оселі:

• Тлумачення Священного Корану:

https://www.islamland.com/ukr/quran

• «Фатх аль-Маджід» тлумачення «Кітаб ат-Таухід»:

https://www.islamland.com/eng/books/fathul-majeed-1432798919

• «Ар-Рахик аль-Махтум» – життєпис Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага):

https://www.islamland.com/eng/books/the-sealed-nectar-1432798898

• «Булюг аль-Марам»:

https://www.islamland.com/eng/books/bulugh-al-maram-1432798909

• «Фікг ас-Сунна», шейх Сейїд Сабік:

https://www.islamland.com/eng/books/fiqh-us-sunnah-1432798900

• Тлумачення «Сорока хадісів імама ан-Нававі»:

https://www.islamland.com/eng/books/شرح-الأربعين-النووية-1432798921

Адреси мечетей та ісламських центрів в твоїй країні:

http://lifeislam.org/uk/