Важливість Молитви Ад-Духа
Для Нового Мусульманина

Важливість Молитви Ад-Духа Для Нового Мусульманина

Важливість
Молитви Ад-Духа
Для Нового Мусульманина

أهمية صلاة الضحى للمسلم الجديد باللغة الأوكرانية

 

 

Ахмад аль-Амір

أحمد الأمير

 

 

Переклад з арабської:

EUROPEAN ISLAMIC RESEARCH CENTER (EIRC)

المركز الأوروبي للدراسات الإسلامية

& Андрій Шистєров

 

WWW.ISLAMLAND.COM

 

 

Передмова

В ім‘я Аллага Ар-Рахман (Милостивиго), Ар-Рахім (Милосердного)!

Хвала Аллагу, який відправив Мухаммада як доброго вісника і застерігача, який закликав до Аллага з Його дозволу і був світочем. Хвала Аллагу, який дарував сподвижникам Пророка Мухаммада величезну милість. Мир і благословення Пророку Мухаммаду, його сім'ї та всім його сподвижникам.

Аллаг виявив безліч милостей віруючим. Він вказав їм на істинне керівництво – на те, яким чином можна заробити нагороду Аллага. Всевишній вказав віруючим на Прямий Шлях, який приведе їх до воріт Раю і до його насолод. Аллаг вказав Своїм рабам на те, як правильно поклонятися Йому, звершуючи обов’язкові і бажані релігійні приписи, і не залишив людство без піклування, як про це заявляють деякі атеїсти. Навпаки, Він ближче Своїм знанням до Своїх творінь, ніж їх шийна жила. Всевишній сказав:

Істинно, створили Ми людину, i знаємо, що нашiптує їй душа її, i Ми ближче до неї, анiж шийна жила!

 (Сура "Каф", аят 16)

Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Всевишній Аллаг говорить: Я буду таким, яким вважає Мене раб Мій[1], і Я перебуваю разом із ним, коли він згадує Мене. Якщо він згадає Мене в душі, то і Я згадаю його про Себе, а якщо він згадає Мене в присутності інших людей, то Я згадаю його серед тих, хто знаходиться у вищому зібранні на небесах. Якщо раб наблизиться до Мене на п’ядь, Я наближуся до нього на лікоть, якщо він наблизиться до Мене на лікоть, Я наближуся до нього на сажень, а якщо він попрямує до Мене кроком, то Я кинуся до нього бігом!»[2].

Також Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Воістину, Всевишній Аллаг сказав: “Я оголошую війну ворогуючим з тим, хто близький до Мене! Найулюбленішим з усього, щоб не робив раб Мій в прагненні наблизитися до Мене, є для Мене те, чим Я зобов’язав його, і буде раб Мій намагатися наблизитися до Мене, роблячи більше належного, поки Я не полюблю його, коли ж Я полюблю його, то стану його слухом, за допомогою якого він буде чути, і його зором, за допомогою якого він буде бачити, і його рукою, якою він буде тримати, і його ногою, якою він буде ходити, і якщо він попросить Мене про щось, Я обов'язково дам йому це, а якщо звернеться до Мене за захистом, то Я обов’язково захищу його. І ніщо зі зробленого Мною не змушує Мене вагатися[3] так як необхідність забирати душу віруючого, який не бажає смерті, адже Я не бажаю заподіяти йому зла»[4].

Хай радіє ж той, хто використав надану йому можливість, аби наблизитися до Аллага і насолодитися захистом і успіхом від Нього, та  Його вдоволенням. Серед даних можливостей, на які нам вказав Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) – молитва ад-духá. Молитва ад-духá - це молитва тих, хто кається. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: “Молитву ад-духá невпинно звершують тільки ті, хто каються та багато згадуються Аллага”[5].

Тож намагайся щосили, о брате-мусульманин, використовувати надану тобі можливість для того, щоб заробити велику нагороду. В цій невеличкій книзі йтиметься про те, що таке молитва ад-духá, а також про її достоїнства, час та спосіб звершення.

Я прошу Всемогутнього Аллага зробити цю невелику книгу корисною і направити як мене, так і вас до Його вдоволення і вічної насолоди в Раю.

Глава перша: "Припис молитви ад-духá".

Повідомляється від Аїші, матері правовірних, (хай буде вдоволений нею Аллаг), що вона сказала: “Одного разу Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) зайшов до мене в оселю і звершим вісім ракятів молитви ад-духá[6].

Повідомляться, що Абу Гурейра (хай буде вдоволений ним Аллаг) сказав: “Мій улюблений друг заповідав мені три речі, які я не залишу до самої смерті: постити три дні щомісяця, звершувати молитву ад-духá і не лягати спати, не зробивши молитву аль-вітр[7].

Умм Гані бінт Абу Таліб (хай буде вдоволений нею Аллаг) передала, що, коли в рік перемоги (рік звільнення Мекки) вона прийшла до Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), який перебував у верхній частині Мекки. Він зробив повне омовіння, а Фатима прикривала його одягом. Потім він узяв свій одяг і загорнувся в нього, а потім звершив молитву ад-духá у вісім ракятів[8].

 

 

Глава друга: “Молитва ад-духá”

Повідомляється від Анаса ібн Маліка (хай буде вдоволений ним Аллаг), що він сказав: «Хто колективно звершить ранкову молитву, потім сяде згадувати Аллага до сходу сонця і потім зробить два ракяти молитви ад-духá, той отримає винагороду, подібну до нагороду за хадж і умру, звершені повноцінно, повноцінно, повноцінно»[9].

Повідомляється від Муаза ібн Анаса аль-Джугані, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Той, хто після звершення ранкової молитви залишиться сидіти на місці, поки не звершить два ракяти молитви ад-духá, і буде говорити тільки добре, тому будуть прощені його невеликі гріхи, навіть якщо їх буде стільки, скільки піни морської»[10].

Повідомляється від Зейда ібн Аркама (хай буде вдоволений ним Аллаг), що одного разу Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) вийшов до місцевості Куба і побачив там людей, які звершували молитву ад-духá. Тоді він (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Ад-духá - молитва тих, хто кається та багато згадує Аллага. Цю молитву краще здійснювати, коли сонце починає припікати»[11].

Повідомляється від Абу Гурейри (хай буде вдоволений ним Аллаг), що він сказав: «Молитву ад-духá невпинно роблять тільки ті, хто каються та багато згадують Аллага»[12].

Повідомляється від Абу Зарра аль-Ґифарі (хай буде вдоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Кожен день з настанням ранку кожному з вас слід давати милостиню стільки раз, скільки є суглобів в його тілі. Кожне промовляння слів "Слава Аллагу" / Субхана-Ллаг / - милостиня, і кожне промовляння слів "Хвала Аллагу" / Аль-Хамду лі-Лляг / - милостиня, і кожне промовляння слів "Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага" / Ля іляга ілля-Ллаг / - милостиня, і кожне промовляння слів "Аллаг великий" / Аллагу акбар / - милостиня, і заклик до схвалюваного - милостиня і утримання від осудливого - милостиня, але все це замінює два ракяти молитви ад-духá»[13].

Повідомляється від Бурейди ібн Хусейіба аль-Аслямі, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «В людині – триста шістдесят суглобів, і за кожен з них вона має давати милостиню» Тоді сподвижники запитали: «Хто ж зможе це зробити, о Пророк Аллага?» Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) відповів: «Милостиня – це прибрати плювок[14] з мечеті або усунути перешкоду зі шляху. Якщо ж ти не в змозі це зробити, то все це замінять два ракяти молитви ад-духá»[15].

Передають зі слів Абу Умами аль-Бахилі (хай буде вдоволений ним Аллаг) про те, що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «На того, хто очистившись вийшов з оселі для звершення обов’язкової молитви, чекає нагорода, подібна нагороді того, хто здійснює хадж, одягненого в іхрам. І на того, хто вийшов для звершення молитви ад-духá, причому тільки це і змусило його вийти, чекає нагорода, подібна нагороді того, хто здійснює умру. Того ж, хто звершує молитву за молитвою  не кажучи між ними пустощів, очікує запис в Іллійюні»[16].

Повідомляється від Наїма ібн Гімара аль-Ґатафані, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: Усевишній сказав: “О сине Адама! Достатньо тобі зробити заради Мене чотири ракяти на початку дня, і Я за це врятую тебе від бід до кінця твого дня!”[17] Деякі вчені відзначили, що під “чотирма ракятами на початку дня” маються на увазі молитва ад-духá. Інші вчені сказали, що тут мова йде про два ракяти ранкової молитви і два бажаних ракята перед нею. Як сказали вчені, під словами “за це врятую тебе від бід до кінця твого дня” - тобто “врятую тебе від лих та хвилювань”, інші ж сказали, що мається на увазі “врятую тебе від скоєння гріхів до кінця дня”.

 

 

Глава третя: “Час звершення молитви ад-духá”

Час звершення молитви ад-духá починається з моменту сходу сонця. Шейх Ібн Усеймін (хай помилує його Аллаг) сказав, що цей час настає через п’ятнадцять хвилин після сходу сонця.

Завершується час звершення молитви ад-духá за кілька хвилин до настання молитви аз-Зугр.

Бажаний час для звершення молитви ад-духá – коли посилюється спека. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Ад-духá – молитва тих, хто кається та багато згадує Аллага. Цю молитву краще здійснювати, коли сонце починає припікати»[18]. Вчені приблизно визначили, що цей час посередині, між сходом сонця і полуднем.

 

 

Глава четверта: “Як звершувати молитву ад-духá”

Мінімальна кількість ракятів молитви ад-духá - два ракяти. Максимальна кількість ракятів не обмежена. Найкраще здійснювати молитву ад-духá по два ракяти. Не відомо про обмеження кількості ракятів, але повідомляється, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) звершував чотири ракяти молитви ад-духá, і іноді додавав до них ще кілька ракятів. Також повідомляється, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) іноді молився вісім ракятів ад-духá, як це було в рік звільнення Мекки.

У хадисі від Абу Зарра (хай буде вдоволений ним Аллаг) говориться: “… все це замінюють два ракяти молитви ад-духá”[19].

Повідомляється від Аїші, матері правовірних, (хай буде вдоволений нею Аллаг), що вона сказала: “Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) звершував чотири ракяти молитви ад-духá і додавав до них стільки ракятів, скільки бажав”[20].

Повідомляється від Анаса (хай буде вдоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага) здійснював шість ракятів молитви ад-духá[21].

Умм Гані бінт Абу Таліб (хай буде вдоволений нею Аллаг) передала, що, коли в рік перемоги (рік звільнення Мекки) вона прийшла до Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), то він звершував молитву ад-духá з вісьми ракятів, завершуючи кожні два ракяти таслімом»[22].

 

 

WWW.ISLAMLAND.COM

 

 

[1] Це означає, що якщо раб Аллага буде думати добре про свого Господа, то Аллаг до нього поставиться добре. А якщо раб Аллага буде думати погано про свого Господа, то Аллаг так до нього і поставиться. Виникає питання: коли людина може краще думати про Аллага? Відповідь: після того, як людина виконує приписані їй обов’язки, виконання яких дає їй надію досягти вдоволення Аллага. Тоді людина може сподіватися, що її добрі справи будуть прийняті Аллагом. Але якщо людина не виконує свої обов’язки, то їй не варто покладатися на милість Аллага.

[2] Муслім.

[3] Під ваганням тут маються на увазі не вагання в загальновідомому значенні, а те, що нагадує дії, того, хто вагається, який робить щось проти власної волі, і в даному випадку це означає, що Аллах, через Свою любов до Свого раба, не бажає завдавати йому зла, забираючи його життя, адже це є найбільшим стражданням для всіх в цьому світі, за винятком небагатьох, хоча Він і неминуче повинен зробити через Своє встановлення та передвизначення смерті.

[4] Аль-Бухарі.

[5] «Ас-Сільсіля ас-Сахіха». Хороший хадіс.

[6] Ібн Хіббан.

[7] Аль-Бухарі.

[8] Муслім.

[9] “Сахіх аль-Джамі”.

[10] Абу Дауд. Він не згадав про ступінь хадісу, хоча в своєму посланні до жителів Мекки він писав, що всі хадіси, щодо яких він промовчав, придатні для того, аби бути доказом.

[11] Муслім.

[12] «Ас-Сільсіля ас-Сахіха». Ланцюжок передавачів цього хадіса хороший.

[13] Муслім.

[14] Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: “Плювати в мечеті є гріхом, а спокутування цього гріха полягає в тому, щоб закопати плювок”. Див. “Сахіх аль-Джамі”.

[15] Абу Дауд. Він не згадав про ступінь хадісу, хоча в своєму посланні до жителів Мекки він писав, що всі хадіси, щодо яких він промовчав, придатні для того, аби бути доказом.

[16] Абу Дауд. Він не згадав про ступінь хадісу, хоча в своєму посланні до жителів Мекки він писав, що всі хадіси, щодо яких він промовчав, придатні для того, аби бути доказом.

[17] «Сахіх Абу Дауд».

[18] Муслім.

[19] Муслім.

[20] Муслім.

[21] «Сахіх аль-Джамі».

[22] Абу Дауд. Він не згадав про ступінь хадісу, хоча в своєму посланні до жителів Мекки він писав, що всі хадіси, щодо яких він промовчав, придатні для того, аби бути доказом.